Порівняльний аналіз заснування китайських та американських аналітичних центрів

Вей  Лу

Порівняльний аналіз заснування китайських та американських аналітичних центрів

Вей Лу

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю проведення порівняльного аналізу заснування аналітичних центрів у Сполучених Штатах Америки та Китайській Народній Республіці. У зв’язку з цим, дана стаття спрямована на виявлення основних факторів впливу на якість роботи аналітичних центрів, розкриття універсальних методів модернізації та контролю якості діяльності аналітичних центрів в усьому світі, опис головних аспектів заснування аналітичних центрів, спрогнозувати та обґрунтувати можливі наслідки діяльності аналітичних центрів у парадигмі різних політичних режимів для локальних політичних систем, громадян країни та міжнародного суспільства в цілому. Провідним методом у даному дослідженні є системний аналіз, який було застосовано з метою здійснення порівняльного аналізу заснування китайських та американських аналітичних центрів. Також у процесі написання цієї статті були використані такі методи дослідження, як: метод логічного аналізу, порівняльний метод, методи синтезу і дедукції, метод класифікації. У статті представлені результати проведеного аналізу, розкриті основні фактори впливу на якість роботи аналітичних центрів, виявлені універсальні методи модернізації та контролю якості діяльності аналітичних центрів в усьому світі, описано головні аспекти заснування аналітичних центрів, було спрогнозовано та обґрунтовано можливі наслідки діяльності аналітичних центрів у парадигмі різних політичних режимів для локальних політичних систем, громадян країни та міжнародного суспільства в цілому; результати представлені у виді таблиць і рисунків. Матеріали статті становлять практичну цінність для викладачів і студентів вищих навчальних закладів у галузі соціології та аналітики та політичних діячів

Ключові слова

якість політичного моніторингу, політичні системи, модернізація, міжнародне суспільство, освітні системи

Використані джерела

1. Oskardottir S. Think tanks in Iceland. Scandinavian Political Studies. 2020. Vol. 43, No. 3. P. 207–222.

2. Gacesa R. Think tank. Bankarstvo. 2020. Vol. 49, No. 2. P. 131–142.

3. Gacesa R. Think tank. Bankarstvo. 2020. Vol. 49, No. 2. P. 131–142.

4. Tarango J., Delgado R., Machin-Mastromatteo J. Latin American academic and research think tanks: Characterization of a model and its presence in the region. Information Development. 2019. Vol. 35, No. 1. P. 165–170.

5. Williams K. Strategic positioning: How policy research actors situate their intellectual labour to gain symbolic resources from multiple fields. The Sociological Review. 2020. Vol. 68, No. 5. P. 1070–1091.

6. Keudel O., Carbou O. Think tanks in a limited access order: The case of Ukraine. East European Politics and Societies. 2020. doi: 10.1177/0888325420937810.

7. Zhang D. The media and think tanks in China: The construction and propagation of a think tank. Media Asia. 2021. Vol. 48, No. 2. P. 123–138.

8. Xuan L. 7 Chinese think tanks rank in world top 100. URL: http://www.chinadaily.com.cn/a/201901/31/ WS5c52cc9ea3106c65c34e79bb.html (accessed date: 15.01.2021).

9. Silva M. The European Union’s revolving door problem in book lobbying in the European Union. New York: Springer International Publishing, 2019. 459 p.

10. Zhu X. Think tanks in politically embedded knowledge regimes: does the “revolving door” matter in China? International Review of Administrative Sciences. 2020. Vol. 86, No. 2. P. 295–315.

11. Think Tanks. URL: https://libguides.unm.edu/c.php?g=902783&p=6508435 (accessed date: 15.01.2021).

12. Jezierska K., Giusti S. Introduction: Travelling from West to East: Think tank model adaptation to Central and Eastern Europe: Think tanks in Central and Eastern Europe. East European Politics and Societies. 2020. doi: 10.1177/0888325420946831.

13. Klaskova M., Cisar O. Agents of europeanization: Think tanks discussing the refugee crisis in the Czech Republic. East European Politics and Societies. 2020. doi: 10.1177/0888325420941092.

14. Pan J. Fundamental logical system of think tank research. DIIS theory and methodology in think tanks. Singapore: Springer, 2021. P. 3–20.

15. Zhang Z., Zhang Y., Liu M. The approaches from university think tank to public think tank. Economics, Business and Management. 2018. doi: 10.12783/dtem/eced2018/24003.

16. Aedo A. Cultures of expertise and technologies of government: The emergence of think tanks in Chile. Critique of Anthropology. 2016. Vol. 36, No. 2. P. 145–167.

17. Holzhacker H., Umar K. Thinking through crisis – the role of think tanks. Bulletin of Turan University. 2021. No. 1. P. 80–83.

18. Pelizzo R. Student feature – Advice on writing for a think tank. URL: https://www.e-ir.info/2019/07/28/studentfeature-advice-on-writing-for-a-think-tank/ (accessed date: 15.01.2021).

19. Coombes R. Think tanks should come out of the shadows. BMJ. 2019. No. 365. Article number l2212.

20. Lin X. Chinese educational policy research: The arduous formation of a research paradigm. ECNU Review of Education. 2019. Vol. 2, No. 4. P. 544–560.

21. Lupton R., Hayes D. Think tanks and the pedagogical dispositions and strategies of socially critical researchers: A case study of inequalities in schooling. Policy Futures in Education. 2018. Vol. 16, No. 2. P. 202–216.

ЦИТУВАТИ

Lu, W. (2021). Comparative Analysis of the Establishment of Chinese and American Think Tanks. Foreign Affairs, 31(5), 44-51. 10.46493/2663-2675.31(5).2021.44-51