ДЕКОМУНІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: ПЕРЕРОЗПОДІЛ СИМВОЛІЧНОГО РЕСУРСУ

DOI: 10.46493/2663-2675-2020-7-8-5

Автори:

Алла Киридон , доктор історичних наук, професор, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво»

Анотація.

21 травня 2020 року виповнюється п’ять років з часу набуття чинності в Україні так званих «законів про декомунізацію». Їх прийняття та впровадження було результатом тривалих і складних соціально-політичних та державотворчих процесів. Процес декомунізації набрав обертів на тлі перевантаженості суспільства та держави широким колом політичних, соціальних та комунікативних проблем. Необхідність їх вирішення була продиктована прийняттям низки законодавчих актів декомунізаційного характеру через необхідність подолання цих проблем в Україні. Мета наукової статті - визначити природу та еталони декомунізації, а також окреслити складний процес трансформації символічного простору в Україні. Важливо, що насправді процес декомунізації у суспільному житті України розпочався не у 2015 році, а набагато раніше. Перша хвиля декомунізації формально відбулася в 1990-х. Декомунізація - це система заходів у знаково-символічному просторі, яка спрямована на знищення маркерів минулого, звільнення від впливу та наслідків комуністичної ідеології не тільки в суспільному житті, а й у всіх сферах життя держави та суспільство. Стратегічною метою декомунізації є систематична і повна ліквідація радянської ідеологічної та символічної спадщини не лише з публічного простору, а й із суспільної свідомості. Основними засобами декомунізації є: засудження злочинів тоталітарного режиму; люстрація; вилучення / демонтаж символів (пам'ятників, пам'ятників тощо) минулої ери; зміна топонімічного ландшафту; перевизначення / переосмислення "місць пам'яті"; запровадження нових меморіальних практик; переформатування / зміщення смислових акцентів музейних експозицій; створення гармонійної епохи та процесу літературно-художнього канону та оповіді тощо. Навесні 2018 року в українських ЗМІ з’явилися повідомлення про успішне завершення декомунізації (принаймні з точки зору публічного простору). Однак декомунізація є незавершеним проектом з точки зору своєї стратегічної мети. Кампанія декомунізації 2015-2019 років виявилася насамперед загальнодержавним публічним ритуалом символічного очищення.

Ключові слова : Україна, декомунізація, право, символічний простір, свідомість, суспільство

Мова статті : Українська

Список пристатейної літератури :

  1. Головко В. Російсько-український конфлікт в історичній ретроспективі: структурний аналіз // Національне питання в Україні: виклики сучасності, уроки історії. К.: Інститут історії України НАН України, 2016. С. 108 – 122.
  2. Рябчук М. Декомунізація чи деколонізація? Що показали політичні дискусії з приводу «декомунізаційних» законів? // Наукові записки ІПіЕНД. 2016. Вип. 2 (82). С. 104 – 117.
  3. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті (закон № 314-19) // Верховна Рада України. Офіційний веб-портал. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/314-19
  4. Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939 – 1945 (закон № 315-VIII) // Верховна Рада України. Офіційний веб-портал. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/315-VIII
  5. Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років (закон № 316-VIII) // Верховна Рада України. Офіційний веб-портал. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/316-19
  6. Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки (закон № 317-VIII) // Верховна Рада України. Офіційний веб-портал. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/317-19
  7. Закон України № 2325-VIII від 13.03.2018 // Відомості Верховної Ради, 2018. № 20, ст. 189.
  8. Умланд А. Сильвестр Сталлоне как боксер: по поводу законов о декоммунизации и (псевдо-)экспертной среде в постсоветской Украине // Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры. 2015. №1.  [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www1.ku-eichstaett.de/ZIMOS/forum/inhaltruss23.html
  9. Cohen J. The Historian Whitewashing Ukraine’s Past // Foreign Policy. 2016. May 2. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://foreignpolicy.com/2016/05/02/the-historian-whitewashing-ukraines-pastvolodymyr-viatrovych/
  10. Декомунізація_в_Україні. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/
  11. Огороднік О. Причина війни в Україні – ностальгія // Критика. 2016. Грудень. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://krytyka.com/ua/solutions/opinions/prychyna-viyny-v-ukrayini-nostalhiya
  12. Кульчицький С.: Незалежною в 1991-му стала радянська Україна, і цим усе сказано // Тиждень. 2016. 17 листопада. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/178684
  13. Кулик B. Про неякісні закони та нечутливих критиків // Критика. 2015. Травень. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// krytyka.com/ua/solutions/opinions/pro-neyakisni-zakony-ta-nechutlyvykh-krytykiv
  14. Нагорна Л. Ідентифікаційні кризи як стимулятори насильства й свідомісних стереотипів // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. Вип.10. С. 77 – 100.
  15. Портнов А. Про декомунізацію, ідентичність та історичні закони дещо інакше. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://krytyka.com/ua/solutions/opinions/pro-dekomunizatsiyu-identychnist-ta-istorychni-zakony-deshcho-inakshe
  16. Якубін О. Страсті за війною: колективна пам’ять в Україні (2010-і роки). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://commons.com.ua/uk/strasti-za-vijnoyu/
  17. Касьянов Г.: Способи здійснення декомунізації нагадують комуністичні практики // Українська правда. 2016. 7 липня. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/society/2016/05/7/211912/
  18. Барабаш К. Кумири в голубиному посліді. Чому в Росії декомунізація найближчим часом неможлива // Тиждень. 2016. 17 листопада. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tyzhden.ua/Society/178637
  19. Осьмак В. Казус Щорса: декомунізація – реванш чи покарання? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/columns/2016/07/6/214761/
  20. Грудка О. Наша декомунізація зациклюється на символах, бо її породжують емоції. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://krytyka.com/ua/solutions/opinions/nasha-dekomunizatsiya-zatsyklyuietsya-na-symvolakh-bo-yiyi-porodzhuyut-emotsiyi
  21. Гриценко О.А. Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України; Інститут культурології НАМ України, 2019. 320 с.
  22. Мусієздов О. Між пропагандою та мистецтвом: Знову про соціологію та декомунізацію  // Україна модерна. 14.07.2016.
  23. День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: Загальнонаціональне дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. URL: https://dif.org.ua/article/den-peremogi-i-yogo-mistse-v-istorichniy-pamyati-ukraintsiv