Фактор націоналізму у розпаді Югославії

Випуск: Зовнішні справи, №9-10,2020

Doi: 10.46493/2663-2675-2020-9-10-4

Автори:

Сергій Асатуров, Націона́льний університе́т біоресу́рсів і природокористува́ння Украї́ни, Київ,

Андрій Мартинов, Інститут історії України НАН України, Київ,

Катерина Трима, Інститут вищої освіти НАЕС України, Київ,

Стаття присвячена аналізу відродження націоналізму та розпаду Югославії. Ця федеральна держава провокувала «культурну війну» і трансформувала балканську ідентичність. Аналіз розпаду Югославії дозволяє зробити загальний висновок щодо важливості взаємного культурного співробітництва. Основою цього дослідження є огляд унікальної бібліографії, зібраної дослідниками, до якої належать джерела, присвячені вивченню націоналізму, культурної війни та пропаганди, конфліктів у полікультурному суспільстві. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що існує кілька груп факторів, які впливають на розпад націоналізму в Югославії на основі питань національної ідентичності та пропаганди як методу відродження націоналізму в Югославії. Аналіз дозволяє визначити внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на відродження націоналізму в Югославії. Суттєвим фактором розмиття полікультурної ідентичності стало відродження економічного націоналізму. В основі цих політичних подій лежить економічний націоналізм, який є доктриною, заснованою на схильностях та політиці, що надають пріоритет підтримці та розвитку вітчизняної економіки, адаптації політичних партій та систем до мінливої ситуації в ЄС, країні та суспільстві.

Ключові слова : Югославія, націоналізм, полікультурна ідентичність, економіка

Мова статті : Англійська

Завантажити статтю

Список пристатейної літератури :

Ashmore, R.D.; Deaux, K.; McLaughlin-Volpe, T. (2004). An Organizing Framework for Collective Identity: Articulation and Significance of Multidimensionality Psychological Bulletin, 1, 80–114.

Banac, I. (1990). The Improbable Survivor: Yugoslavia and Its Problems 1918-1988. Beograd: Institute for international relationship.

Brown, J. (1993). Hopes and Shadows: Eastern Europe after Communism. London: Rutledge.

Dunay, P & Lachowski, Z. (2004). Euro-Atlantic security and institutions. Retrieved from: https://www.sipri.org/sites/default/files/YBO7%20023%2001.PDF.

Feith, P. (2013). Der Westliche Balkan: Zwischen Staatsaufbau und EU-Integration. Retrieved from: https://www.dgap.org/de/veranstaltungen/der-westliche-balkan-zwischen-staatsaufbau-und-eu-integration.

Glenny, M. (1994). The Fall of Yugoslavia: The Third Balkan War. New York: Science Book.

Goldfarb, J. (1992). After the Fall: The Pursuit of Democracy in Central Europe. London: Chatem House.

Dahrendorf, R. (1991). Reflections on the Revolution in Europe. London: Rutledge.

Iakovenko, O. (2007) The introduction to History.

Malcolm, N. (1994). Bosnia. A Short History. London: Cambridge University Press.

Malcolm, N. (1998). Kosovo. A Short History. London: Macmillan.

Miller and Lipman (2012). "The Convolutions of Historical Politics". http://www.urokiistorii.ru/memory/conf/51482. Accessed 04 Jan 2017

Nagorna, L. (2012). Historical memory, theory, discussion, reflection. IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrajni, Kyiv.

Nagorna, L. (2008). Regional Identities: The Ukrainian context. Kyev: I. F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine.

Pakhomenko, S., Tryma, K. (2016) Identity and propaganda in Russian-Ukrainian hybrid warfare. SÕJATEADLANE Estonian Journal of Military Studies, 2, 42-54.

Pakhomenko, S., Tryma, K., Francis, А. (2018). Historical memory as an instrument of information warfare (in terms of the Russian-Ukrainian war in Donbas). The Use of Force against Ukraine and International Law: Jus ad Bellum, Jus in Bello, Jus post Bellum. The Netherlands: T.M.C. Asser Press.  2018. 454 р. P. 297-313.

Peljic, D. (2020). Geopolitik und Kredite: Die EU möchte den Westbalkan nicht verlieren. Retrieved from: https://www.swp-berlin.org/publikation/geopolitik-und-kredite-die-eu-moechte-den-westbalkan-nicht-verlieren/.

Ramet, J. (1993). The Destruction of Yugoslavia: Tracking the Break-Up. (1980-1992). Washington: Cartoon Press.

Tismaneanu, V. (1991). Eastern Europe after Communism: Reinventing Politics. Bern: Siedler Verlag.

Shafi A. (2020). The Role of Religion and Culture in Modern Day Society: Religion as a Business With Geo-Political Mixtures of Faith. IGI Global. Pennsylvania, USA. P. 113-134.

21 years of KFOR: continued contribution to peace and regional stability (2020). Retrieved from: https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_176379.html.