Наукова дипломатія: завдання та можливості

Автор підкреслює особливості наукової дипломатії та описує виклики, що стоять перед науковою дипломатією України в контексті європейської інтеграції. Стаття присвячена формулюванню в Україні нового виду дипломатії - наукової дипломатії. Наука має міжнародний і універсальний характер. Ось чому має здатність покращувати спілкування між народами, громадами та суспільствами. Сама наука є інструментом досягнення цілей зовнішньої політики. Отже, з одного боку, ми можемо використовувати науку як процес і спосіб спілкування. З іншого боку, наукова дипломатія може бути інструментом сприяння миру та сталому розвитку. Сьогодні науково-дослідна співпраця використовує фрагментарну зовнішню стратегію України, але враховуючи досвід ЄС та США та розуміючи важливість самої науки, наукова дипломатія повинна бути однією з ключових складових української зовнішньої політики. Автор також визначає сутність наукової дипломатії як засобу реалізації зовнішньої політики держави із застосуванням невійськових практичних заходів, прийомів і методів. Наукова дипломатія застосовувалася з урахуванням конкретних умов та характеру завдань, що стоять перед державою. Крім того, автор описує основні виклики, з якими стикається сучасна українська дипломатія. Таким чином, сучасні тенденції розвитку науки у світі зумовлюють необхідність визнання ролі науки в державній політиці в різних сферах. Автор робить висновок, що наукова дипломатія України реалізується у тісній співпраці з основними зовнішньополітичними пріоритетами держави. Також сучасна наукова дипломатія могла б використовувати інструменти традиційної дипломатії. У той же час, важливість наукової дипломатії значно зросла з часу рішення про узгодження її кроків із політикою ЄС у науковій галузі.