Розділяй і володарюй: російські інформаційні операції в Південній Африці

Бургет Сенекал

Розділяй і володарюй: російські інформаційні операції в Південній Африці

Анотація

Розуміння всепроникної та еволюціонуючої природи російських дезінформаційних кампаній має вирішальне значення для захисту демократичних процесів та інформаційної цілісності в усьому світі. Метою цього дослідження був аналіз багатогранних дезінформаційних стратегій Росії, зокрема їхнього глобального охоплення та особливого впливу на Південну Африку. Для цього було проведено якісний аналіз російських інформаційних операцій, простежено їхнє історичне коріння в «дезінформації» радянських часів та досліджено сучасні методи, такі як поширення неправдивих наративів, теорій змови та маніпуляції в соціальних мережах. Крім того, дослідження включало тематичні дослідження, що детально описують російське втручання в різних геополітичних контекстах, зокрема в США, Європі та Україні, щоб проілюструвати масштаби та інтенсивність цих операцій. Надалі дослідження зосередилося на зростаючій активності Росії в Африці, з особливим акцентом на аналізі збільшення її інвестицій і цілеспрямованої дезінформаційної діяльності в унікальному історичному і політичному ландшафті Південної Африки. Дослідження показало, що Росія стратегічно використовує існуючі суспільні розбіжності та історичні зв’язки в цільових країнах, зокрема, використовуючи расову напруженість у Південній Африці для поширення проросійських і антизахідних поглядів за допомогою ретельно розроблених наративів. Аналіз глобальних тематичних досліджень виявив стійкі закономірності в тактиці дезінформації Росії, підкресливши цілеспрямовані зусилля, спрямовані на підрив західних інститутів і просування конкретних геополітичних цілей за допомогою стратегічного маніпулювання інформаційним середовищем. Зрештою, це дослідження підкреслило складний і адаптивний характер російських дезінформаційних кампаній, продемонструвавши їхню здатність використовувати вразливі місця в різних політичних ландшафтах. Висновки цього дослідження пропонують цінну інформацію для політиків, медіа-організацій та груп громадянського суспільства для розробки ефективних контрзаходів і зміцнення стійкості до маніпулятивних інформаційних тактик як у Південній Африці, так і на міжнародній арені

Ключові слова

теорії змови; дезінформація; гібридна війна; медіаграмотність; пропаганда

Використані джерела

[1] Abrams, S. (2016). Beyond propaganda: Soviet active measures in Putinʼs Russia, Connections: The Quarterly Journal, 15(1), 5-31. doi: 10.11610/Connections.15.1.01.

[2] Africa Center for Strategic Studies. (2022). Mapping disinformation in Africa. Retrieved from https://africacenter.org/spotlight/mapping-disinformation-in-africa/.

[3] African Digital Democracy Observatory. (2024). Unravel South Africa’s election chaos and Zumaʼs influence. Pro- Russian accounts fuel polarisation as South Africa’s elections near. A look into the disinfo storm shaping the countryʼs political future. Retrieved from https://disinfo.africa/unravel-south-africas-election-chaos-and-zuma-s-influence-b9e9880ff3d3.

[4] Alieva, I., Ng, L.H.X. & Carley, K.M., (2022). Investigating the spread of Russian disinformation about biolabs in Ukraine on Twitter using social network analysis. In 2022 IEEE international conference on big data (pp. 1770-1775). Osaka: IEEE. doi: 10.1109/BigData55660.2022.10020223.

[5] Allen, K., & Le Roux, J. (2024). Under the influence? Online mis/disinformation in South Africa’s May 2024 election. Retrieved from https://surl.li/iqfaeg.

[6] Alyukov, M. (2022). Propaganda, authoritarianism and Russia’s invasion of Ukraine. Nature Human Behaviour, 6(6), 763-765. doi: 10.1038/s41562-022-01375-x.

[7] Bastos, M., & Farkas, J. (2019). “Donald Trump is my president!”: The Internet Research Agency propaganda machine. Social Media + Society, 5(3). doi: 10.1177/2056305119865466.

[8] Bianchi, B., Bukarti, A.B., El-Badawi, E., & Munashinghe, S. (2022). Security, soft power and regime support: Spheres of Russian influence in Africa. Retrieved from https://www.institute.global/insights/geopolitics-and-security/security-soft-power-and-regime-support-spheres-russian-influence-africa.

[9] Biehl, S. (2022a). Charm door Russia:“Ukraine is korrup and Russia must clean up”. Retrieved from https://maroelamedia.co.za/debat/meningsvormers/bekoor-deur-rusland-oekraine-is-korrup-en-rusland-moet-opruim/.

[10] Biehl, S. (2022b). Where does fascination with Russia come from? Retrieved from https://maroelamedia.co.za/debat/meningsvormers/waar-kom-bekoring-met-rusland-vandaan/.

[11] Blankenship, M., & Ordu, A.U. (2022). Russian disinformation in Africa: Whatʼs sticking and whatʼs not. Retrieved from https://www.brookings.edu/blog/africa-in-focus/2022/10/17/russian-disinformation-in-africa-whats-sticking-and-whats-not/.

[12] Bohr, A.V. (2024). Shadows of the Kremlin – the role of local partisan groups in the Russian information War. The case of Russia and the Swedish far-right. (Master thesis. Swedish Defense University, Stockholm, Sweden).

[13] Bolotsky, D. (2018). To the rescue: Russian activist travels to South Africa to help Boer minority. Retrieved from https:// sputnikglobe.com/20181123/boer-afrikaner-minorities-south-africa-help-poluboyarenko-1070064931.html.

[14] Brantly, A.F. (2020). A brief history of fake. Surveying Russian disinformation from the Russian Empire through the Cold War and to the present. In C. Whyte, A.T. Thrall & B.M. Mazanec (Eds.), Information warfare in the age of cyber conflict (pp. 27-41). London: Routledge.

[15] Broniatowski, D.A., Jamison, A.M., Qi, S., AlKulaib, L., Chen, T., Benton, A., Quinn, S.C., & Dredze, M. (2018). Weaponized health communication: Twitter bots and Russian trolls amplify the vaccine debate. American Journal of Public Health, 108(10), 1378-1384. doi: 10.2105/AJPH.2018.304567.

[16] Center for Information Resilience. (2023). The #IStandWithPutin & #IStandWithRussia campaign in South Africa. London: Center for Information Resilience.

[17] Chirwa, C., & Manyana, Z. (2021). The rise of fake news: Surveying the effects of social media on informed democracy. The Thinker, 88(3), 59-66. doi: 10.36615/thethinker.v88i3.604.

[18] Čižik, T. (2017). Russian information warfare in Central Europe. In T. Čižik (Ed.), Information warfare – new security challenge for Europe (pp. 8-31). Bratislava: Centre for European and North Atlantic Afairs (CENAA).

[19] Clack, W., & Minnaar, A. (2018). Rural crime in South Africa: An exploratory review of “farm attacks” and stocktheft as the primary crimes in rural areas. Acta Criminologica: African Journal of Criminology & Victimology, 31(1), 103-135.

[20] Clifford, C., & Gruzd, S. (2022). Russian and African media: Exercising soft power. Johannesburg: South African Institute of International Affairs.

[21] Cohen, R., & Radin, A. (2019). Russia’s hostile measures in Europe: Understanding the threat. Santa Monica: RAND Corporation. doi: 10.7249/RR1793.

[22] Del Re, E.C. (2022). Russian disinformation in Africa and the Sahel in the post-truth era. Rivista di Studi Politici Internazionali, 89(3-4), 535-550.

[23] Diesen, S., Karlsen, G., Kosiander, A., Løvik, A., & Nyhamar, T. (2024). Lessons learned from the war in Ukraine – lessons learned after a thousand days of war. Retrieved from https://www.ffi.no/publikasjoner/arkiv/erfaringer-fra-krigen-i- ukraina-laeringspunkter-etter-tusen-dager-med-krig.

[24] DiResta, R., Shaffer, K., Ruppel, B., Sullivan, D., Matney, R., Fox, R., Albright, J., & Johnson, B. (2019). The tactics & tropes of the Internet Research Agency. Washington: Congress of the United States.

[25] Doroshenko, L., & Lukito, J. (2021). Trollfare: Russia’s disinformation campaign during military conflict in Ukraine. International Journal of Communication, 15, 4662-4689.

[26] Du Plessis, C., Peyton, N., & Acharya, B. (2023). US envoy says Russian ship picked up weapons in South Africa. Retrieved from https://www.reuters.com/world/us-envoy-says-russian-ship-picked-up-arms-south-africa-2023-05-11/.

[27] Duberry, J. (2022). AI and the weaponisation of information: Hybrid threats against trust between citizens and democratic institutions. In Artificial intelligence and democracy: Risks and promises of ai-mediated citizen-government relations (pp. 158-194). London: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781788977319.00011.

[28] Erlich, A., & Garner, C. (2023). Is pro-Kremlin disinformation effective? Evidence from Ukraine. The International Journal of Press/Politics, 28(1), 5-28. doi: 10.1177/19401612211045221.

[29] Ferris-Rotman, A. (2018). Why Russia is wooing South Africa’s white farmers. Retrieved from https://www.washingtonpost.com/world/europe/why-russia-is-wooing-south-africas-white-farmers/2018/09/23/3308a7c4-b6a3-11e8-ae4f-2c1439c96d79_story.html.

[30] Finlayson, K. (2019). “Ik ben een afrikaander”: Redrawing Afrikaner ethnic boundaries in New Zealand. Sites: A Journal of Social Anthropology and Cultural Studies, 16(2). doi: 10.11157/sites-id436.

[31] Fortuin, E. (2022). “Ukraine commits genocide on Russians”: The term “genocide” in Russian propaganda. Russian Linguistics, 46(3), 313-347. doi: 10.1007/s11185-022-09258-5.

[32] Geissler, D., Bär, D., Pröllochs, N., & Feuerriegel, S. (2022). Russian propaganda on social media during the 2022 invasion of Ukraine. arXiv. doi: 10.48550/arxiv.2211.04154.

[33] Ginossar, T., Cruickshank, I. J., Zheleva, E., Sulskis, J., & Berger-Wolf, T. (2022). Cross-platform spread: Vaccine-related content, sources, and conspiracy theories in YouTube videos shared in early Twitter COVID-19 conversations. Human Vaccines & Immunotherapeutics, 18(1). doi: 10.1080/21645515.2021.2003647.

[34] Granados Samayoa, J.A., Moore, C.A., Ruisch, B.C., Boggs, S.T., Ladanyi, J.T., & Fazio, R.H. (2022). A gateway conspiracy? Belief in COVID-19 conspiracy theories prospectively predicts greater conspiracist ideation. Plos One, 17(10), article number e0275502. doi: 10.1371/journal.pone.0275502.

[35] Hanley, H.W.A., Kumar, D., & Durumeric, Z. (2022). Happenstance: Utilising semantic search to track Russian state media narratives about the Russo-Ukrainian War on Reddit. arXiv. doi: 10.48550/arxiv.2205.14484.

[36] Horawalavithana, S., De Silva, R., Weerasekara, N., Kin Wai, N.G., Nabeel, M., Abayaratna, B., Elvitigala, C., Wijesekera, P., & Iamnitchi, A. (2022). Vaccination trials on hold: Malicious and low credibility content on Twitter during the AstraZeneca COVID-19 vaccine development. Computational and Mathematical Organization Theory, 29, 448-469. doi: 10.1007/s10588-022-09370-3.

[37] Jeon, S. (2024). Are claims of Russian disinformation in Africa founded? Elections in Zimbabwe, South Africa and the Democratic Republic of the Congo. In T. Roberts & G.H. Karekwaivanane (Eds.), Digital disinformation in Africa. Hashtag politics, power and propaganda (pp. 125-152). London: Bloomsbury Publishing.

[38] Johnson, C., & Marcellino, W. (2021). Bad actors in news reporting: Tracking news manipulation by state actors. Santa Monica: RAND Corporation.

[39] Karlsen, G.H. (2019). Divide and conquer: Ten lessons about Russian political influence activities in Europe. Palgrave Communications, 5(1), article number 19. doi: 10.1057/s41599-019-0227-8.

[40] Keating, V.C., & Schmitt, O. (2021). Ideology and influence in the debate over Russian election interference. International Politics, 58, 757-771. doi: 10.1057/s41311-020-00270-4.

[41] Klyszcz, I.U. (2024). Rossotrudnichestvo in Africa: Propaganda and soft power. Retrieved from https://euvsdisinfo.eu/ rossotrudnichestvo-in-africa-propaganda-and-soft-power/.

[42] Kohnert, D. (2025). Impact of Trump 2.0 on Sub-Saharan Africa. Hamburg: GIGA.

[43] Kragh, M., & Åsberg, S. (2017). Russia’s strategy for influence through public diplomacy and active measures: The Swedish case. Journal of Strategic Studies, 40(6), 773-816. doi: 10.1080/01402390.2016.1273830.

[44] Matthews, M., Migacheva, K., & Brown, R.A. (2021). Superspreaders of malign and subversive information on COVID-19: Russian and Chinese efforts targeting the United States. Santa Monica: RAND Corporation. doi: 10.7249/RR-A112-11.

[45] Miniailo, A. (2023). Russian disinformation strategy in Africa: Impact on Ukraine and relations with the West. Russian Analytical Digest, 305, 6-8. doi: 10.3929/ethz-b-000644957.

[46] Mölder, H. (2021). A culture of fear: The decline of Europe in Russian political imagination. In A. Önnerfors & A. Krouwel (Eds.), Europe: Continent of conspiracies. Conspiracy theories in and about Europe (pp. 231-252). Oxon: Routledge.

[47] Most, D. (2025). United States sides with Russia, breaks with Europe, in Ukraine war resolution. Retrieved from https:// www.bu.edu/articles/2025/us-sides-with-russia-ukraine-war-resolution/.

[48] Mueller, R.S. (2019). Report on the investigation into Russian interference in the 2016 Presidential election. Washington: The United States Department of Justice.

[49] Ndzendze, B. (2022). Russia-Ukraine: Discretion is the better part of valour for South Africa. Retrieved from https:// mg.co.za/thoughtleader/opinion/2022-03-07-russia-ukraine-discretion-is-the-better-part-of-valour-for-south- africa/.

[50] Neethling, T. (2023). Russian para-military operations in Africa: The Wagner Group as a de facto foreign policy instrument. Scientia Militaria: South African Journal of Military Studies, 51(1). doi: 10.5787/51-1-1403.

[51] Nitszke, A. (2022). The European Union versus Russian Disinformation. In P. Bajor (Ed.), Information security policy: Conditions, threats and implementation in the international environment (pp. 35-51). Krakow: Ksiegarnia Akademicka Publishing. doi: 10.12797/9788381388276.02.

[52] Novotná, M., Macková, A., Bieliková, K., & Rossini, P. (2023). Barriers to participation in polarized online discussions about Covid-19 and the Russo-Ukrainian War. Media and Communication, 11(3), 274-284. doi: 10.17645/mac. v11i3.6657.

[53] Oosthuizen, J. (2022). Putin se strange Suid-African bedmates. Retrieved from https://voertaal.nu/poetin-se-vreemde-suid-afrikaanse-bedmaats/.

[54] Pretorius, J. (2023). That Ukraine war – on whose side is you? Retrieved from https://southcoastherald.co.za/487437/die-oekrane-oorlog-aan-wie-se-kant-is-jy/.

[55] Prince, L. (2023). SA ready for Russian minister se ampsbesoek. Retrieved from https://www.netwerk24.com/netwerk24/nuus/politiek/sa-slaggereed-vir-russiese-minister-se-ampsbesoek-20230122.

[56] Ramos, J.M., & Raab, N. (2022). Russia abroad, Russia at home: The paradox of Russia’s support for the far right. Russian Politics, 7(1), 69-97. doi: 10.30965/24518921-00604012.

[57] Rosen, K.R. (2023). South Africa’s divisions over Russia policy expose racial fault lines. Retrieved from https://www.codastory.com/newsletters/south-africa-russia-policy/.

[58] Sánchez del Vas, R., & Tuñón Navarro, J. (2024). Disinformation on the COVID-19 pandemic and the Russia-Ukraine War: Two sides of the same coin? Humanities and Social Sciences Communications, 11(1), article number 851. doi: 10.1057/s41599-024-03355-0.

[59] Schmidt, A. (2024). Russian disinformation in Africa: Threat to democracy and reinforcement of authoritarianism and corruption. (Master thesis, Université catholique de Louvain, Ottignies-Louvain-la-Neuve, Belgium).

[60] Schwikowski, M. (2022). Russia targets Africa with propaganda machine. Retrieved from https://www.dw.com/en/russia-targets-africa-with-propaganda-machine/a-63916836.

[61] Seekings, J., & Saunders, C. (2022). The Russian invasion of Ukraine and the future of democracy in South Africa. The Strategic Review for Southern Africa, 44(1), 115-131. doi: 10.35293/srsa.v44i1.4100.

[62] Senekal, B.A. (2020). The blue-eyed devil rapists: An exploration of the discourse on Twitter around land thieves in a South African context. Ensovoort, 41(7).

[63] Senekal, B.A. (2023). Traces of Russian propaganda narratives in comments on Maroela Media’s news reports about the war in Ukraine. LitNet Akademies Geesteswetenskappe, 20(2), 40-67. https://doi.org/10.56273/1995-5928/2023/ j20n2b2.

[64] Śledź, P. (2020). The fog of falsehoods: Chinese and Russian anti-western COVID-19 disinformation. Rocznik Strategiczny, 26, 389-401.

[65] Ślufińska, M. (2022). The Russia-Ukraine War. Two strategies of communication? In Information security policy: Conditions, threats and implementation in the international environment (pp. 67-81). Krakow: Ksiegarnia Akademicka Publishing. doi: 10.12797/9788381388276.04.

[66] Soares, F.B., Gruzd, A., & Mai, P. (2023). Falling for Russian propaganda: Understanding the factors that contribute to belief in pro-Kremlin disinformation on social media. Social Media + Society, 9(4). doi: 10.1177/20563051231220330.

[67] Spector, J.B. (2025). As Trump dismantles US norms and institutions, Afrikaner refugee process remains unclear. Retrieved from https://www.dailymaverick.co.za/article/2025-02-25-as-trump-dismantles-us-norms-and-institutions-afrikaner-refugee-process-remains-unclear/.

[68] Splidsboel Hansen, F. (2017). Russian hybrid warfare: A study of disinformation. Copenhagen: Danish Institute for International Studies (DIIS).

[69] Sukhankin, S. (2019a). The Kremlinʼs controversial “soft power” in Africa (part one). Eurasia Daily Monitor, 16(168).

[70] Sukhankin, S. (2019b). The Kremlinʼs controversial “soft power” in Africa (part two). Eurasia Daily Monitor, 16(171).

[71] Thamm, M. (2019). Global alt-right exploiting SAʼs divisions and history. Retrieved from https://www.dailymaverick.co.za/article/2019-01-29-global-alt-right-exploiting-sas-divisions-and-history/#.XFCjwP2ewRw.twitter.

[72] Treyger, E., Cheravitch, J., & Cohen, R.S. (2022). Russian disinformation efforts on social media. Santa Monica: RAND Project Air Force.

[73] Unger, C. (2019). House of Trump, house of Putin: The untold story of Donald Trump and the Russian mafia. London: Transworld.

ЦИТУВАТИ

Senekal, B. (2025). Divide and conquer: Russian information operations in South Africa. Foreign Affairs, 34(2), 33-44. https://doi.org/10.59214/2663-2675.35(2).2025.33