Роль дипломатичних служб у формуванні міжнародного іміджу: українська дипломатія до та після 24 лютого 2022

Юлія Цирфа; Наталія Бєлоусова

Роль дипломатичних служб у формуванні міжнародного іміджу: українська дипломатія до та після 24 лютого 2022

Анотація

У дослідженні було розглянуто роль публічної дипломатії, культурної дипломатії, економічної співпраці та цифрових інструментів як важливих компонентів у формуванні цього іміджу в глобальному масштабі. Мета полягала в тому, щоб зрозуміти, як ці інструменти вплинули на світове сприйняття України та результати, які вони принесли для країни в умовах війни. Для цього було застосовано методи аналізу міжнародної комунікації, публічної дипломатії та економічної та культурної діяльності України після вторгнення. Особливий акцент було зроблено на впливі цих ініціатив на міжнародну підтримку України та її відносини з глобальними партнерами. Крім того, дослідження підкреслило публічну дипломатію як ключовий механізм у прагненні України отримати міжнародну підтримку та протидії російській пропаганді. Після початку війни зусилля громадської дипломатії, такі як культурні ініціативи та кампанія національного брендингу “Ukraine Now”, набули значного імпульсу, сприяючи поширенню точної інформації про ситуацію в Україні у всьому світі. Економічна дипломатія також була ефективно використана для забезпечення іноземних інвестицій та гуманітарної допомоги, тоді як цифрова дипломатія дозволила швидко спілкуватися зі світовою спільнотою, особливо через платформи соціальних мереж. Культурні проекти стали життєво важливими місцями для просування українських митців та підвищення обізнаності про національну культуру під час війни. Крім того, українська культурна дипломатія не лише пропагувала українські культурні цінності, а й висвітлювала боротьбу нації за свободу та незалежність. Результати дослідження можуть бути використані державними органами, дипломатичними установами, культурними та громадськими організаціями для розробки ефективних стратегій міжнародної комунікації, просування національних інтересів та залучення міжнародної підтримки в умовах конфліктів і кризових ситуацій

Ключові слова

політичні зусилля; гуманітарна допомога; повномасштабне вторгнення; інтеграція; м'яка сила; державна ідентичність; культурні зв'язки

Використані джерела

[1] Adler, N. (2022). Ukraine’s Zelenskyy: A wartime statesman for the social media age. Retrieved from https://www. aljazeera.com/features/2022/3/3/ukraines-zelenskyy-a-wartime-statesman-for-the-social-media-age.

[2] Agreement on Security Cooperation and Long-Term Support between Ukraine and the Federal Republic of Germany. (2024, February). Retrieved from https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-ta-dovgostrokovu-p-88985.

[3] Agreement on Security Cooperation between Ukraine and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland. (2024, January). Retrieved from https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-mizh-ukrayinoyu-ta-88277.

[4] Al-Kassimi, K. (2023). Nato’s Anglo-American identity and the Ukrainian crisis from an ontological security perspective – can a realist international system give diplomacy a chance? Cogent Social Sciences, 9(1). doi: 10.1080/23311886.2023.2200665.

[5] Axyonova, V., & Lozka, K. (2024). Diplomacy beyond the state: Ukrainian think tank experts as wartime diplomacy actors. European Security, 33(4), 557-575. doi: 10.1080/09662839.2024.2350465.

[6] Benedikter, R. (2023). The new global direction: From “one globalization” to “two globalizations”? Russia’s war in Ukraine in global perspective. New Global Studies, 17(1), 71-104. doi: 10.1515/ngs-2022-0038.

[7] Blake, M. (2022). How Zelenskyy emerged as the antithesis of Putin and proved you don’t need to be a strongman to be a great leader. Retrieved from https://theconversation.com/how-zelenskyy-emerged-as-the-antithesis-of-putin-and- proved-you-dont-need-to-be-a-strongman-to-be-a-great-leader-178485.

[8] Brighi, E., & Giusti, S. (2023). Italian diplomacy and the Ukrainian crisis: The challenges (and cost) of continuity. Contemporary Italian Politics, 15(2), 190-204. doi: 10.1080/23248823.2023.2195776.

[9] Chaban, N., & Elgström, O. (2023). Russia’s war in Ukraine and transformation of EU public diplomacy: Challenges and opportunities. Journal of European Integration, 45(3), 521-537. doi: 10.1080/07036337.2023.2190107.

[10] Crisis in Ukraine 2022: 6 months of humanitarian response. (2022). Retrieved from http://surl.li/rvtpug.

[11] Dylan, H., & Maguire, T.J. (2022). Secret intelligence and public diplomacy in the Ukraine war. In Survival: August - September 2022 (pp. 25-67). London: Routledge.

[12] Hadfield, A., & Whitman, R.G. (2023). The diplomacy of “Global Britain”: Settling, safeguarding and seeking status. International Politics. doi: 10.1057/s41311-023-00489-x.

[13] Kan, K. (2024). The impact of digital diplomacy on security: The case of the Russia-Ukraine War. In E. Akıllı, B. Güneş & O. Güner (Eds.), Digital diplomacy in the OSCE region. Contributions to international relations (pp. 101-111). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-50966-7_10.

[14] Lee, S.T. (2023). A battle for foreign perceptions: Ukraine’s country image in the 2022 war with Russia. Place Brand Public Diplomacy, 19, 345-358. doi: 10.1057/s41254-022-00284-0.

[15] Manor, I. (2023). “Chapter 17: Digital public diplomacy”. In A research agenda for public diplomacy (pp. 267-280). Cheltenham: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781802207323.00026.

[16] Manor, I., & Huang, Z.A. (2022). Digitalization of public diplomacy: Concepts, trends, and challenges. Communication and the Public, 7(4), 167-175. doi: 10.1177/20570473221138401.

[17] Matiaszczyk, N. (2024). City diplomacy as a mechanism of multi-level solidarity and support for Ukraine: A study of the changes following the 2022 Russian invasion. Journal of Eurasian Studies. doi: 10.1177/18793665241254835.

[18] Maurer, H., Whitman, R., & Wright, N. (2023). The EU and the invasion of Ukraine: A collective responsibility to act? International Affairs, 99(1), 219-238. doi: 10.1093/ia/iiac262.

[19] Nation Brands Index 2023: Japan takes the lead for the first time in NBI history. (2023). Retrieved from https://www. ipsos.com/en/nation-brands-index-2023.

[20] Popovski, V., & Malhotra, A. (2023). Reimagining the international legal order. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003388821.

[21] Public Law of USA No. 118-50 “Making Emergency Supplemental Appropriations for the Fiscal Year Ending September 30, 2024, and for other Purposes”. (2024, April). Retrieved from https://www.congress.gov/bill/118th-congress/house-bill/815/text.

[22] Seheda, O., & Smolianiuk, V. (2020). Modern processes of digitalization in diplomatic service of Ukraine and Kuwait. Modern Historical and Political Issues, 42, 77-88. doi: 10.31861/mhpi2020.42.77-88.

[23] Speech by Volodymyr Zelenskyy at the Ukraine Recovery Conference. (2024). Retrieved from https://www.president. gov.ua/en/news/vistup-volodimira-zelenskogo-na-ukraine-recovery-conference-91437.

[24] Stivachtis, Y.A. (2023). Great power diplomacy in the digital age. In F. Onditi, K. McLarren, G. Ben-Nun, Y.A. Stivachtis & P. Okoth (Eds.), The Palgrave handbook of diplomatic thought and practice in the digital age (pp. 287-310). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-031-28214-0_13.

[25] Szulecki, K., & Overland, I. (2023). Russian nuclear energy diplomacy and its implications for energy security in the context of the war in Ukraine. Nature Energy, 8, 413-421. doi: 10.1038/s41560-023-01228-5.

[26] Ventura, S. (2024). War and its imagery: The visual narrative of the Ukrainian state’s Instagram account Ukraine. Ua as a tool of digital public diplomacy. International Journal of Strategic Communication. doi: 10.1080/1553118X.2024.2395407.

[27] Vidnyanskyj, S. (2023). The UN and Ukrainian diplomacy in the struggle for independence and territorial integrity of Ukraine in the context of the Russian-Ukrainian war. International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings, 32, 10-44. doi: 10.15407/mzu2023.32.010.

[28] Vlaeminck, E. (2021). European digital diplomacy towards Russia: A cross-country social media analysis. In F. Roumate (Ed.), Artificial intelligence and digital diplomacy (pp. 131-143). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-68647-5_10.

[29] Welslau, L.M., & Selck, T.J. (2024). Geopolitics in the ESC: Comparing Russia’s and Ukraine’s use of cultural diplomacy in the Eurovision song contest. New Perspectives, 32(1), 5-29. doi: 10.1177/2336825X231222000.

[30] Wright, K.A.M. (2023). Correction to: Gendered silences in Western responses to the Russia-Ukraine war. Place Brand Public Diplomacy, 19, article number 241. doi: 10.1057/s41254-023-00297-3.

ЦИТУВАТИ

Tsyrfa, Iu., & Bielousova, N. (2024). The role of diplomatic services in shaping international image: Ukrainian diplomacy before and after 24 February 2022. Foreign Affairs, 34(6), 30-37. https://doi.org/10.59214/ua.fa/6.2024.30