Політичний потенціал цифрового покоління

Оксана Дмитренко

Політичний потенціал цифрового покоління

Анотація

Метою даного дослідження було визначення особливостей політичної активності молоді в умовах цифрової трансформації та оцінка потенціалу цифрових інструментів для подолання кризи довіри до демократичних інститутів. У дослідженні застосовувалися метод кейс-стаді для аналізу цифрових «революцій», порівняльний аналіз рівнів політичної активності молоді в різних країнах, а також контент-аналіз соціальних мереж для вивчення нових форм політичної участі. Результати дослідження виявили суттєві відмінності у політичній активності молоді між розвиненими демократіями та країнами, що розвиваються. У розвинених країнах спостерігається тенденція до зниження традиційних форм політичної участі, натомість зростає роль цифрових платформ у політичній мобілізації. У країнах, що розвиваються, цифрові технології часто стають інструментом протестної активності та боротьби з авторитарними режимами. Виявлено тенденцію до індивідуалізації політичної участі та глобалізації політичної свідомості молоді, що проявляється у фокусі на конкретних проблемах та участі у транснаціональних рухах. Аналіз показав, що цифрові платформи створюють нові можливості для політичної участі, зокрема через онлайн-петиції, краудфандинг політичних кампаній та цифрові платформи партисипативної демократії. Водночас, виявлено ризики, повʼязані з цифровою нерівністю, маніпуляціями та дезінформацією в онлайн-просторі. Дослідження продемонструвало потенціал цифрових інструментів для підвищення прозорості та підзвітності влади, що може сприяти відновленню довіри молоді до демократичних інститутів. Зокрема, виявлено ефективність таких інструментів як портали відкритих даних, платформи електронного урядування та системи електронного голосування. Аналіз нових напрямків розвитку цифрової демократії, таких як інтеграція технологій штучного інтелекту та блокчейну, виявив значний потенціал для трансформації політичних процесів, але також підкреслив необхідність врахування етичних аспектів та потенційних ризиків їх впровадження. Результати дослідження мають важливе значення для розробки стратегій залучення молоді до політичних процесів та модернізації демократичних інститутів в умовах цифрової епохи

Ключові слова

відкриті дані; онлайн-активізм; електронне урядування; соціальні мережі; партисипативна демократія; громадянська участь; медіаграмотність

Використані джерела

[1] Andersen, K., Ohme, J., Bjarnøe, C., Bordacconi, M. J., Albæk, E., & De Vreese, C. H. (2021). Generational gaps in political media use and civic engagement: From baby boomers to generation Z. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003111498.

[2] Blyznyuk, T., & Maistrenko, O. (2023). Conflict of Ukrainian generations X and Y: Ways to overcome it in the context of the war in Ukraine. Social and Legal Studios, 6(1), 9-16. doi: 10.32518/sals1.2023.09.

[3] Bohnsack, R., Bidmon, C.M., & Pinkse, J. (2022). Sustainability in the digital age: Intended and unintended consequences of digital technologies for sustainable development. Business Strategy and the Environment, 31(2), 599- 602. doi: 10.1002/bse.2938.

[4] Cammaerts, B., & Mansell, R. (2020). Digital platform policy and regulation: Toward a radical democratic turn. International Journal of Communication, 14, 135-154.

[5] Chukwudi, C.E., Bello, W., & Adesemowo, M.M. (2023). E-Government and democracy: A Boost to sustainable development. JPPUMA: Jurnal Ilmu Pemerintahan dan Sosial Politik UMA (Journal of Governance and Political Social UMA), 11(2), 110-118. doi: 10.31289/jppuma.v11i2.10651.

[6] Erkut, B. (2020). From digital government to digital governance: Are we there yet? Sustainability, 12(3), article number 860. doi: 10.3390/su12030860.

[7] Feldstein, S. (2021). The rise of digital repression: How technology is reshaping power, politics, and resistance. Oxford: Oxford University Press.

[8] Floridi, L. (2020). The fight for digital sovereignty: What it is, and why it matters, especially for the EU. Philosophy & Technology, 33, 369-378. doi: 10.1007/s13347-020-00423-6.

[9] Fuchs, C. (2021). The digital commons and the digital public sphere: How to advance digital democracy today. Westminster Papers in Communication and Culture, 16(1), 9-26. doi: 10.16997/wpcc.917.

[10] Global Youth Development Index Update Report 2023. (2024). Retrieved from https://thecommonwealth.org/ publications/global-youth-development-index-update-report-2023.

[11] Guess, A.M., & Munger, K. (2023). Digital literacy and online political behavior. Political Science Research and Methods, 11(1), 110-128. doi: 10.1017/psrm.2022.17.

[12] Hagen, L., Neely, S., Keller, T.E., Scharf, R., & Vasquez, F.E. (2022). Rise of the machines? Examining the influence of social bots on a political discussion network. Social Science Computer Review, 40(2), 264-287. doi: 10.1177/0894439320908190.

[13] Inter-Parliamentary Union. (2023). Youth participation in national parliaments: 2023. Geneva: Inter-Parliamentary Union.

[14] Iosifidis, P., & Nicoli, N. (2020). Digital democracy, social media and disinformation. London: Routledge. doi: 10.4324/9780429318481.

[15] Jungherr, A., Rodríguez, G.R., Rivero, G., & Gayo-Avello, D. (2020). Retooling politics: How digital media are shaping democracy. Cambridge: Cambridge University Press.

[16] Kaskazi, A., & Kitzie, V. (2023). Engagement at the margins: Investigating how marginalized teens use digital media for political participation. New Media & Society, 25(1), 72-94. doi: 10.1177/14614448211009460.

[17] Lane, D.S., Thorson, K., & Xu, Y. (2023). Uninterested and unequal?: Examining SES-based gaps in youth political behavior on social media. Information, Communication & Society, 26(4), 663-681. doi: 10.1080/1369118X.2021.1968923.

[18] Manu, M. (2022). Perspective: Why young people are down on democracy – and how we can change that. Retrieved from https://www.deseret.com/2022/10/20/23413046/youth-voter-apathy-gen-z-midterms-zoomers/.

[19] Miller, M.L., & Vaccari, C. (2020). Digital threats to democracy: Comparative lessons and possible remedies. The International Journal of Press/Politics, 25(3), 333-356. doi: 10.1177/1940161220922323.

[20] Neyazi, T.A. (2020). Digital propaganda, political bots and polarized politics in India. Asian Journal of Communication, 30(1), 39-57. doi: 10.1080/01292986.2019.1699938.

[21] OECED. (2022). Putting people first in digital transformation. Retrieved from https://one.oecd.org/document/DSTI/ CDEP(2022)13/FINAL/en/pdf.

[22] Oral, U. (2023). The use of media by Turkeyʼs generation Z as a source for political information. OPUS Journal of Society Research, 20(51), 162-173. doi: 10.26466/opusjsr.1214406.

[23] Paterson, T., & Hanley, L. (2020). Political warfare in the digital age: Cyber subversion, information operations and “deep fakes”. Australian Journal of International Affairs, 74(4), 439-454. doi: 10.1080/10357718.2020.1734772.

[24] Perloff, R.M. (2021). The dynamics of political communication: Media and politics in a digital age. London: Routledge.

[25] Ponti, B., Cerrillo-i-Martínez, A., & Di Mascio, F. (2022). Transparency, digitalization and corruption. In Understanding and fighting corruption in Europe: From repression to prevention (pp. 97-126). Cham: Springer International Publishing.

[26] Revak, I., & Gren, R. (2022). Digital transformation: Background, trends, risks, and threats. Social and Legal Studios, 5(2), 61-67. doi: 10.32518/2617-4162-2022-5-2-61-67.

[27] Stockemer, D., & Sundström, A. (2023). Age inequalities in political representation: A review article. Government and Opposition. doi: 10.1017/gov.2023.11.

[28] Storozhenko, L., Ignatenko, O., Yaroshovets, T., Antypenko, I., & Vlasenko, V. (2023). E-democracy in the context of the information society: Prospects, challenges and opportunities. Amazonia Investiga, 12(70), 63-77. doi: 10.34069/ AI/2023.70.10.6.

[29] Suherlan, S. (2023). Digital technology transformation in enhancing public participation in democratic processes. Technology and Society Perspectives (TACIT), 1(1), 10-17. doi: 10.61100/tacit.v1i1.34.

[30] Tiemann-Kollipost, J. (2020). Political participation in the digital age. An ethnographic comparison between Iceland and Germany. Wetzlar: Transcript Verlag.

[31] Uchechukwu, E.S., Amechi, A.F., Okoye, C.C., & Okeke, N.M. (2023). Youth unemployment and security challenges in Anambra State, Nigeria. Scholars Journal of Arts, Humanities and Social Sciences, 4, 81-91. doi: 10.36347/sjahss.2023. v11i04.005.

[32] Vaccari, C., & Valeriani, A. (2021). Outside the bubble: Social media and political participation in western democracies. Oxford: Oxford University Press.

[33] Zyad, H. (2023). An exploration of the effects of social media on youth online and offline sociopolitical engagement. Education, Citizenship and Social Justice, 18(1), 71-84. doi: 10.1177/17461979211048676.

ЦИТУВАТИ

Dmytrenko, O. (2024). The political potential of the digital generation. Foreign Affairs, 34(4), 128-140. https://doi.org/10.46493/2663-2675.34(4).2024.128