Проросійські політичні сили в Європі: фактори електоральної підтримки

Степан Дмитренко

Проросійські політичні сили в Європі: фактори електоральної підтримки

Анотація

Дослідження було спрямоване на виявлення та систематизацію ключових факторів, що зумовлюють електоральну підтримку проросійських політичних сил у країнах Європейського Союзу в умовах російсько- української війни. Для досягнення цієї мети було проведено комплексний аналіз історичної динаміки та сучасного стану проросійських партій у ЄС, досліджено рівень їхньої електоральної підтримки та визначено основні чинники, що впливають на їхню популярність. Результати дослідження показали, що російська агресія проти України стала каталізатором значних трансформацій у стратегіях та риториці проросійських сил, змусивши їх адаптуватися до нових геополітичних реалій. Виявлено неоднорідну картину електоральної підтримки цих партій у різних країнах ЄС: у той час як у деяких державах, особливо в Центральній та Східній Європі, спостерігалося зниження популярності відверто проросійських сил, в інших країнах вони зберегли або навіть посилили свої позиції. Ключовими факторами, що сприяють зростанню популярності проросійських політичних сил, виявилися економічні проблеми, повʼязані з енергетичною кризою та інфляцією, євроскептицизм та антиглобалістські настрої, а також вплив російської дезінформації. Культурні та історичні звʼязки з Росією також відіграють значну роль, особливо в країнах Центральної та Східної Європи. Дослідження показало, що проросійські сили адаптували свою риторику, часто позиціонуючи себе як «нейтральні» та зосереджуючись на критиці санкцій проти Росії з економічних позицій. Ця стратегія дозволяє їм зберігати електоральну підтримку, уникаючи прямих звинувачень у підтримці агресора. Важливим аспектом їхньої діяльності стало використання інформаційних технологій для поширення альтернативних наративів та підриву довіри до європейських інституцій. Результати дослідження підкреслюють необхідність комплексного підходу до протидії проросійським впливам у Європі, що включає посилення економічної солідарності в ЄС, покращення комунікації між європейськими інституціями та громадянами, а також розробку ефективних стратегій боротьби з дезінформацією

Ключові слова

євроскептицизм; популізм; дезінформація; санкції; енергетична криза; інфляція; електоральна поведінка

Використані джерела

[1] Arzheimer, K. (2023). To Russia with love? German populist actorsʼ positions vis-a-vis the Kremlin. In G. Ivaldi & E. Zankina (Eds.), The impacts of the Russian invasion of Ukraine on right-wing populism in Europe (pp. 157-167). Brussels: ECPS.

[2] Becker, M., & von Ondarza, N. (2024). Geostrategy from the far right: How eurosceptic and far-right parties are positioning themselves in foreign and security policy. Berlin: SWP.

[3] Bokinskie, L. (2024). Russian political warfare: What it is, what itʼs not, and why it isnʼt working. Global Insight: A Journal of Critical Human Science and Culture, 4, 23-230. doi: 10.32855/globalinsight.2024.003.

[4] Braghiroli, S. (2023). Europeʼs Russia-friendly parties put to the test by Putinʼs invasion of Ukraine. Journal of Regional Security, 18(1), 29-38.

[5] Butt, S., & Byman, D. (2023). Right-wing extremism: The Russian connection. In Survival: Global politics and strategy (pp. 137-151). London: Routledge.

[6] Cohen, R. (2023). In Europe, pockets of pro-Russia voices persist. The New York Times. Retrieved from https://go.gale.com/ps/i.do?id=GALE%7CA762594136&sid=googleScholar&v=2.1&it=r&linkaccess=abs&issn=03624331&p=AONE&sw=w.

[7] Consolidated Version of the Treaty on the Functioning of the European Union. (2020, March). Retrieved from https:// www.legislation.gov.uk/eut/teec/article/194.

[8] Csanyi, P. (2023). Slovakia political briefing: The review of Slovak political development in 2023. China-CEE Institute. Budapest: China CEE-Institute.

[9] EEAS. (2024). 2nd EEAS report on foreign information manipulation and interference threats. Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/sites/default/files/documents/2024/EEAS-2nd-Report%20on%20FIMI%20Threats-January-2024_0.pdf.

[10] EU Charter of Fundamental Rights. (2000, December). Retrieved from https://ccl.org.ua/posts/2021/11/hartiya-osnovnyh-prav-yevropejskogo-soyuzu/.

[11] Ferraro, V. (2023). The contradictions in Vladimir Putinʼs “just war” against Ukraine: The myths of NATOʼs containment, minority protection and denazification. SciELO Preprints. doi: 10.1590/SciELOPreprints.5486.

[12] Futàk-Campbell, B. (2020). Political synergy. Atlantisch Perspectief, 44(1), 30-35.

[13] Garzia, D. (2023). The Italian parliamentary election of 2022: The populist radical right takes charge. West European Politics, 46(5), 1038-1048. doi: 10.1080/01402382.2022.2148603.

[14] Grzymała-Busse, A. (2024). How Ukraine divides postcommunist Europe. Journal of Democracy, 35(1), 74-86. doi: 10.1353/jod.2024.a915350.

[15] Guerra, N. (2023). The Russia-Ukraine war has shattered the Italian far right. Behavioral Sciences of Terrorism and Political Aggression. doi: 10.1080/19434472.2023.2206468.

[16] Guerra, N. (2024). The Russian-Ukrainian war has shattered the European far right. The opposing influences of Steve Bannon and Aleksandr Dugin. European Politics and Society, 25(2), 421-439. doi: 10.1080/23745118.2023.2294842.

[17] Hooghe, L., Marks, G., Bakker, R., Jolly, S., Polk, J., Rovny, J., Steenbergen, N., & Vachudova, M.A. (2024). The Russian threat and the consolidation of the West: How populism and EU-skepticism shape party support for Ukraine. European Union Politics. doi: 10.1177/14651165241237136.

[18] Hungaryʼs Orban blames EUʼs Russia sanctions for energy crisis, wants them scrapped. (2022). Retrieved from https://www.rferl.org/a/hungary-orban-russia-sanctions-lifted-ukraine/32046405.html.

[19] Ivaldi, G. (2023). The impact of the Russia-Ukraine War on radical right-wing populism in France. In The impacts of the Russian invasion of Ukraine on right-wing populism in Europe (pp. 141-154). Brussels: European Center for Populism Studies. doi: 10.55271/rp0019.

[20] Ivanov, H., & Laruelle, M. (2022). Why still pro-Russia? Making sense of Hungaryʼs and Serbiaʼs Russia stance. London: The Henry Jackson Society.

[21] Jakobson, M.L., & Kasekamp, A. (2023). The impact of the Russia-Ukraine War on right-wing populism in Estonia. In G. Ivaldi & E. Zankina (Eds.), The impacts of the Russian invasion of Ukraine on right-wing populism in Europe (pp. 115-125). Brussels: European Center for Populism Studies.

[22] Mitsi, D.(2023). Public debt and economic growth after COVID-19 in Europe: Challenges and policy implications. Reviev of the European Studies, 15(4), article number 31.

[23] Mölder, M. (2024). Estonia: Political developments and data in 2023: Fortunes found and lost. European Journal of Political Research Political Data Yearbook. doi: 10.1111/2047-8852.12447.

[24] Mudde, C. (2024). The far right and the 2024 European elections. Intereconomics, 59(2), 61-65.

[25] Nanuashvili, U. (2020). Far-right radicalisation and Russian soft power. New Eastern Europe, 4(42), 38-42.

[26] Paulovičová, N., & Soroka, G. (2024). The post-communist far right and its transnational linkages. Nationalities Papers. doi: 10.1017/nps.2024.33.

[27] Resolution of the European Parliament No. 2022/2564(RSP) “On the Russian Aggression Against Ukraine”. (2022, March). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52022IP0052.

[28] Ruszel, M. (2017). Energy security from different perspectives – Germany and Poland. In W. Priesmeyer-Tkocz (Ed.), Common values (pp. 113-130). Baden-Baden: Nomos Verlagsgesellschaft mbH & Co. KG. doi: 10.5771/9783845284774.

[29] Sadecki, A. (2022). Electoral triumph for Fidesz, but a difficult term ahead. Retrieved from https://www.ceeol.com/search/gray-literature-detail?id=1163503.

[30] Sayem, S. (2024). The hard right riddle in the EU elections. International Policy Digest. Retrieved from http://surl.li/ ishidv.

[31] Saylan, İ., & Aknur, M. (2024). The populist challenge to normative and geopolitical Europe. Ankara Avrupa Çalışmaları Dergisi, 23, 13-42. doi: 10.32450/aacd.1440721.

[32] Siegel, C. (n.d.). The European Union and the Russian-Ukrainian war. Retrieved from https://libres.uncg.edu/ir/uncg/f/C_Siegel_European_2024.pdf.

[33] Slovak, P.M. (2024). Ukraine must give up territory to end Russian invasion. Retrieved from https://www.politico.eu/ article/slovakia-prime-minister-robert-fico-ukraine-cede-territory-russia-moscow-invasion-nato-entry/.

[34] Sobieraj, K. (2023). The Euro crisis in the press: Political debate in Germany, Poland, and the United Kingdom. Cham: Springer Nature.

[35] Stefan, M. (2023). EU policies for developing capabilities to counter hybrid threats. Romanian Military Thinking, 1, 168-181.

[36] Toussaint, E. (2024). France: Thanks to a massive mobilization of the Left the Far Right cannot control the government. Retrieved from https://www.cadtm.org/France-Thanks-to-a-massive-mobilization-of-the-Left-the-Far-Right-cannot.

[37] Treaty on the Functioning of the European Union. (1957, March). Retrieved from https://www.jus.uio.no/english/ services/library/treaties/09/9-01/tfeu_cons.html.

[38] United Nations Charter. (1945, October). Retrieved from https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text.

[39] Voskresenskii, V. (2023). Migrating counterpublics: German far-right online groups on Russian social media. International Journal of Communication, 17, 926-946.

[40] Weiss, A.S. (2020). With friends like these: The Kremlinʼs far-right and populist connections in Italy and Austria. Washington: Carnegie Endowment for International Peace.

ЦИТУВАТИ

Dmytrenko, S. (2024). Pro-Russian political forces in Europe: Factors of electoral support. Foreign Affairs, 34(4), 104-115. https://doi.org/10.46493/2663-2675.34(4).2024.104