Балто-Чорноморська вісь: історичне підґрунтя та чинники реалізації

Оксана Сідлецька

Балто-Чорноморська вісь: історичне підґрунтя та чинники реалізації

Анотація

У контексті сучасних геополітичних викликів та реорганізацій світового порядку, дослідження Балто-Чорноморської вісі набуває важливого стратегічного значення для розуміння процесів і взаємозвʼязків у регіоні, що впливають на його стабільність та розвиток. Метою даного дослідження є ретроспективний аналіз історичного розвитку Балто-Чорноморської вісі та виявлення основних чинників, що сприятимуть її реалізації. У дослідженні використано комплекс методів, зокрема історичний метод, метод геополітичного аналізу, а також метод прогнозування розвитку подальшого співробітництва між країнами Балто-Чорноморського регіону. Під час дослідження було ретельно проаналізовано етапи зародження та розвитку ідеї створення наддержавного обʼєднання, враховуючи різні історичні періоди. Визначено, що на початкових етапах така ідея мала в основному економічну та культурну спрямованість, сприяючи обміну та розвитку торговельних маршрутів. У подальшому розвитку, зокрема під час зростання політичної нестабільності у регіоні, проект створення геополітичного обʼєднання набув важливого військового значення, створюючи в перспективі основу для спільної оборони. Значущим елементом дослідження є аналіз сучасних геополітичних та економічних тенденцій, які впливають на подальший розвиток вісі. Крім того, дослідження виявило потенціал для подальшого поглиблення співпраці в сферах культури, освіти та науки. Загалом, даний аналіз вказує на важливість та перспективи співробітництва учасників Балто-Чорноморської вісі, що має потенціал стати важливим фактором у геополітичному та економічному розвитку регіону. Практична значимість даної роботи полягає в тому, що результати даного дослідження сприятимуть кращому розумінню історичного підґрунтя та потенціалу Балто-Чорноморської вісі, що може відкрити нові можливості для співпраці та розвитку в регіоні, а також стане основою для подальших досліджень у сфері міжнародних відносин та геополітики

Ключові слова

геополітичне співробітництво; стратегічні альянси; економіка; інтеграція; військові аспекти; потенціал

Використані джерела

[1] Alley, J. (2021). Reassessing the public goods theory of alliances. Research & Politics, 8, 1-7. doi: 10.1177/20531680211005225.

[2] Among all international organisations and associations, Ukrainians trust the EU the most – 84% of citizens gave their sympathies to the European community. (2023). Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3649880-ukrainci-sered-usih-miznarodnih-organizacij-najbilse-doviraut-es.html.

[3] Belarus. OEC. (n.d.). Retrieved from https://oec.world/en/profile/country/blr.

[4] Bornio, J. (2020). Lithuania, Poland and Ukraine inaugurate “Lublin Triangle”. Retrieved from https://jamestown.org/ program/lithuania-poland-and-ukraine-inaugurate-lublin-triangle/.

[5] Brusylovska, O., Gladysh, M., & Krayevska, O. (2022). Covid-19 influence on the Baltic-Black sea region: Cases of EUʼs members and Ukraine. International and Political Studies, 35, 13-38. doi: 10.18524/2707-5206.2022.35.254788.

[6] Brusylovska, О., Dubovyk, V., & Koval, I. (2020). Black Sea Region in world policy: Actors, factors, and scenarios of the future. Odesa: Odesa Mechnikov National University Press.

[7] Bykova, A. (2023a). Poland: Obstacles and prospects for the development of Polish-Ukrainian transport relations. Retrieved from https://logist.today/uk/dnevnik_logista/2023-08-23/polsha-prepyatstviya-i-perspektivy-dlya- razvitiya-polsko-ukrainskih-transportnyh-otnoshenij/.

[8] Bykova, A. (2023b). PIE: Trade turnover between Poland and Ukraine continues to grow. Retrieved from https://logist. today/uk/dnevnik_logista/2023-09-09/pie-tovarooborot-mezhdu-polshej-i-ukrainoj-prodolzhaet-rasti/.

[9] Charter of the Organization of the Black Sea Economic Cooperation. (1999, March). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_009#Text.

[10] Chihaia, M. (2015). The Baltic Sea and the Black Sea: Security challenges and vulnerabilities after the Cold War. The Romanian Journal for Baltic and Nordic Studies, 7(2), 153-166. doi: 10.53604/rjbns.v7i2_11.

[11] Council of the Baltic Sea States Terms of Reference. (2020). Retrieved from https://cbss.org/wp-content/ uploads/2020/06/Council-of-the-Baltic-Sea-States-Terms-of-Reference.pdf.

[12] Derevianko, Y., & Halabala, O. (2016). The Baltic-Black Sea Union is a new geopolitical axis for Ukraine. Retrieved from http://volya.if.ua/2016/08/balto-chornomorskyj-soyuz-nova-heopolitychna-vis-dlya-ukrajiny/.

[13] Djakona, A., & Kikste, K. (2023). Baltic Black Sea union modeling: Factors and perspectives. Baltic Journal of Economic Studies, 9(1), 1-11. doi: 10.30525/2256-0742/2023-9-1-1-11.

[14] Doroshko, M., & Tsyrfa, I. (2021). Baltic – Black Sea Area as a geopolitical reality: Does it exist? Central European Political Studies, 1, 107-136. doi: 10.14746/ssp.2021.1.7.

[15] Erasmus+ Key Action 2 ongoing projects at IFNUL. (n.d.). Retrieved from https://international.lnu.edu.ua/european- programmes-and-projects/erasmus/key-action-2/ongoing-projects/.

[16] Ewert, S. (2011). Regional higher education cooperation: A research proposal to compare the Baltic Sea and the Black Sea regions. The Romanian Journal for Baltic and Nordic Studies, 3(2), 199-224. doi: 10.53604/rjbns.v3i2_2.

[17] Final document of the VIII session of the Interparliamentary Assembly of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Seimas of the Republic of Lithuania, the Seimas and the Senate of the Republic of Poland Warsaw, 28 March 2017. (2017). Retrieved from https://web.archive.org/web/20170330134909/http://rada.gov.ua/news/Povidomlennya/142292.html.

[18] GDP per capita (current US$) – Estonia. (n.d.). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?locations=EE.

[19] Gladysh, M., Krayevska, O., & Holovko-Havrysheva, O. (2020). Baltic-Black Sea Region as a resilient region: Political and security aspects. Przegląd Strategiczny, 13, 159-178. doi: 10.14746/ps.2020.1.10.

[20] Golub, V., & Tomenchuk, R. (2020). Investments for the Three Seas: What Ukraine got from the Tallinn Summit of the Three Seas. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/articles/2020/10/26/7115729/.

[21] Holovchenko. V.I., Matvienko, V., & Soldatenko, V. (2011). Diplomatic history of Ukraine (late XIX – first quarter of XX century): A textbook for students of higher education institutions. Kyiv: Kyiv University.

[22] Hutsal, С. (2012). Germany’s role in shaping strategic relationships between the leading EU member states: Implications for Ukraine. Retrieved from https://niss.gov.ua/doslidzhennya/mizhnarodni-vidnosini/rol-nimechchini-u-formuvanni- strategichnikh-vzaemozvyazkiv-mizh.

[23] Hwang, J., & Yu, H. (2022). Environmental cooperation as a driver of “low politics” in the Baltic Sea: An actor-based analysis. Korean Society for European Integration, 13, 331-356. doi: 10.32625/KJEI.2022.28.331.

[24] Joint Declaration of the Ministers of Foreign Affairs of Ukraine, the Republic of Poland and the Republic of Lithuania on the Establishment of the Lublin Triangle. (2020). Retrieved from https://mfa.gov.ua/news/spilna-deklaraciya- ministriv-zakordonnih-sprav-ukrayini-respubliki-polshcha-ta-litovskoyi-respubliki-shchodo-zasnuvannya-lyublinskogo-trikutnika.

[25] Joint statement by the Seimas of the Republic of Lithuania and the assembly of the supreme Council of Ukraine. (2022). Retrieved from https://www.lrs.lt/sip/getFile?guid=6cd73f53-2e81-4d29-8232-357e52fb7035.

[26] Joint Statement of the 28th Baltic Council. (2023). Retrieved from https://www.baltasam.org/uploads/Joint_ Statement_28th_BC.pdf.

[27] Karolewski, I.A., & Wilga, M. (2018). Poland and the European Union. Oxford Research Encyclopedia of Politics. doi: 10.1093/acrefore/9780190228637.013.258.

[28] Khylko, M. (2023). Rethinking the Black sea security factor a gainst the backdrop of Russian aggression. Politology Bulletin, 90, 164-174. doi: 10.17721/2415-881x.2023.90.164-174.

[29] Kikste, K. (2022). Prerequisites for the formation of a regional security system in the Baltic-black sea union. Three Seas Economic Journal, 3(2), 29-34. doi: 10.30525/2661-5150/2022-2-4.

[30] Kuleba, D. (2021). Ukraine has created 3 new alliances in the Baltic-Black Sea region to strengthen security. Retrieved from https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-ukrayina-stvorila-3-novi-alyansi-u-balto-chornomorskomu-regioni-zadlya-zmicnennya-bezpeki.

[31] Latvia. (n.d.). Retrieved from https://oec.world/en/profile/country/lva.

[32] Lepparanta, M., & Myrberg, K. (2009). The Baltic Sea: History and geography. Berlin: Springer. doi: 10.1007/978-3-540- 79703-6_2.

[33] Lithuania. OEC. (n.d.). Retrieved from https://oec.world/en/profile/country/ltu.

[34] Lublin Voivodeship Marshalʼs Office in Lublin. (2014). Cross-border cooperation strategies of the Lubelskie Voivodeship, Lviv Oblast, Volyn Oblast and Brest Oblast for the years 2014-2020. Lublin: 29 Colors.

[35] Maisaia, V. (2021). Black Sea security and asymmetric military threats in the 21st century: New trends and new challenges. Strategies XXI. Romania and the New Dynamics of International Security, 1(72), 223-235. doi: 10.53477/2668-5094-21-16.

[36] Melchiorre, T. (2009). The Baltic Sea Region and the Black Sea Area: Two pieces of the same puzzle. Baltic Region Journal, 2, 1-7. doi: 10.5922/2079-8555-2009-2-7.

[37] Panchuk, R. (2020). Scientific researches of geopolitical integration concepts of the Baltic-Black Sea region. Polonia University Scientific Journal, 39(2), 273-283. doi: 10.23856/3935.

[38] Poland. OEC. (n.d.). Retrieved from https://oec.world/en/profile/country/pol.

[39] Rudnytska, U. (2015). The prospects for Baltic-Black Sea cooperation in the context of current Russian-Ukrainian relations. Torun International Studies, 1(8), 99-107. doi: 10.12775/TIS.2015.009.

[40] Shanava, Z. (2022). Black Sea region and economic security within the frame of developing national defense capabilities. Scientific Goals and Purposes in XXI Century, 18(95), 888-892. doi: 10.51582/interconf.19-20.01.2022.097.

[41] Shemaev, V. (2019). The E40 International Waterway Project: Prospects and limitations. Retrieved from https://cfts.org. ua/blogs/proekt_mizhnarodnogo_vodnogo_shlyakhu_e40_perspektivi_ta_obmezhennya_482.

[42] Sinovets, P., & Maksymenko, I. (2020). The Baltic-Black Sea region in great powersʼ relations: The hard power aspect. Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-24878-9_6.

[43] Skvorchevsky, A. (2021). The prospects of the NATO CALS data model usage in innovative mechanical engineering of the Baltic-Black Sea region. Transport Development, 2(7), 73-85. doi: 10.33082/td.2020.2-7.07.

[44] Tassinari, F. (2005). The European sea: Lessons from the Baltic Sea region for security and cooperation in the European neighborhood. Journal of Baltic Studies, 36(4), 387-407.

[45] Volovych, O. (2016). The Baltic-Black Sea Union: Prospects for implementation (Part 1). Retrieved from https://bintel. org.ua/nash_archiv/arxiv-regioni/arxiv-yevropa/arxiv-insha-yevropa/volodich-balto/.

[46] Zakaradze, E., & Muradishvili, K. (2023). The Black Sea – the geopolitical springboard of the region. European Scientific Journal, 19(39), 58-64. doi: 10.19044/esj.2023.v19n39p58.

ЦИТУВАТИ

Sidletska, O.M. (2023). The Baltic-Black Sea Axis: Historical background and implementation factors. Foreign Affairs, 33(6), 13-21. https://doi.org/10.46493/2663-2675.33(6).2023.13-21