Дипломатія української державності від становлення до сьогодення (кін. 1910-х ст. – 2020-і рр.): основні міжнародні партнери, динаміка, особливості

Протягом своєї історії українська дипломатія переживала різні періоди; спадок, що залишився в результаті подій ХХ ст., відіграє практичне значення для сучасної України, становлення її державності, визнання у якості рівноправного суб’єкта на світовій міжнародній арені. Використовуючи напрацювання попередників у даній сфері, беручи до уваги минулі помилки та прорахунки, сьогодні можливо укріпити дипломатичну діяльність держави на демократичних засадах із особливими національними характеристиками. Мета дослідження полягає у наданні практичних рекомендацій щодо розвитку та зміцнення української дипломатії на сучасному етапі шляхом визначення теоретичних та концептуальних підходів щодо способів, методів та засобів формування дипломатичної служби держави на різних історичних періодах ХХ-ХХІ ст. Для підготовки даної роботи був використаний порівняльно-історичний метод, за допомогою якого шляхом зіставлення та аналізу встановлено ключові моменти, особливості, характер взаємодії та специфіку процесу дипломатичної діяльності української держави у ХХ – початку ХХІ ст. Своєрідність та самобутність дипломатичної служби української держави, а також сильні та слабкі сторони зовнішньополітичної діяльності на різних етапах історичного розвитку країни були розкриті. Окреслені найважливіші міжнародні здобутки першої незалежної Української Республіки, зазначені ключові особливості та базові риси, що визначили майбутній розвиток вітчизняного дипломатичного корпусу країни. Найбільш оптимальні механізми, інструменти та засоби міжнародної активності України з метою імплементації їх у сучасну практику міжнародних відносин були зазначені. З урахуванням пріоритетних сфер для двох- та багатосторонньої дипломатичної кооперації держави запропоновані варіативні рішення та можливі сценарії подальшої трансформації зовнішньополітичного курсу країни стосовно окремих векторів співпраці. Результати та висновки роботи можуть бути використані у якості бази для майбутніх практичних наукових пошуків, зокрема, під час розробки та впровадження у вітчизняною зовнішньополітичну діяльність нових систем та механізмів кращих світових практик у сфері дипломатичної служби