Право-консервативна ідеологія уряду Віктора Орбана – головна причина системного конфлікту ЄС та Угорщини

Українсько-російська війна, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, прискорила процес набуття Україною членства в Європейському Союзі. За останні місяці Київ вже на крок наблизився до членства в ЄС. Звичайно, шлях до повноправного членства у Євроспільноті довгий та тернистий, але уже сьогодні ми повинні уявляти труднощі та проблеми чекають на Україну, коли вона набуде цього статусу. Тому завдання цього дослідження – вивчення досвіду наших сусідів, які вже з 2004 року знаходяться всередині ЄС та НАТО, – є надзвичайно важливим та актуальним як для внутрішньої, так і для зовнішньої політики України. Метою статті є аналіз досвіду перебування Угорщини в складі Європейського Союзу та проблеми і протиріччя, які виникли між Будапештом і Брюсселем за роки угорського членства. Важливим є і з’ясування причин конфлікту між ЄС і Угорщиною для того, щоб уже сьогодні на прикладі угорських помилок підготувати українське суспільство, владу до запобігання їх повторенню. При написанні даної статті автор користувався наступними методами: структурно-функціональним; конфліктологічної теорії; біхевіоризму; історичним; неформалізованим (традиційним) аналізом документів. У результаті аналізу впливу право-консервативної ідеології уряду В. Орбана на відносини Угорщини з ЄС було встановлено, що саме це є головною причиною виникнення гострих конфліктних ситуацій, які час від часу відбуваються між сторонами. Євросоюз, основною ідеологією якого є лібералізм, абсолютно не сприймає закріпленні у Основному законі Угорщини положення про те, що домінуючою в країні є одна релігія, прерогативу угорської національної меншини, яка проживає закордоном і вимагає надання їй колективних прав, нетерпимості до одностатевих шлюбів та сумнівів у праві на аборт. Було також з’ясовано, що в Угорщині з 2010 року панує диктатура конституційної більшості в Державних зборах, що дає можливість уряду В. Орбана приймати будь-які закони на підтримку свого курсу, спрямованого на утвердження в країні неліберальної демократії. Підтверджено, що, не зважаючи на гостру критику з боку Брюсселя, політики угорської урядової коаліції, Будапешт і далі проводить свою лінію на посилення державного управління інститутами демократії та реформу державного сектора у бік централізації, повернення до консервативних традицій угорської держави, згортання демократичних принципів правління та посилення авторитарних тенденцій. Все це призвело до застосування до Угорщини з боку ЄС санкцій, зокрема, скорочення фінансування певних програм. Різка критика керівників Євроспільноти дійшла навіть до погроз припинення Угорщиною членства в організації. Подальші дослідження цієї теми є перспективними з урахуванням майбутнього членства України в ЄС. З практичної точки зору дану статтю можуть використати в роботі ті державні установи, які сьогодні працюють над проблематикою інтеграції України до ЄС, а також підрозділам МЗС України, які опікуються подальшим розвитком українсько-угорських стосунків