Український науково-технологічний центр як інструмент підтримки безпеки та розвитку української науки

У цій статті автори аналізують діяльність Науково-технологічного центру в Україні (УНТЦ). УНТЦ - це міжурядова установа, яка повинна реагувати на пріоритети своїх партій та адаптуватися до геополітичних рухів у регіоні. За останні двадцять чотири роки УНТЦ зарекомендував себе як ефективний інструмент сприяння міжнародному науково-технічному співробітництву з компонентом нерозповсюдження, а також спільного зменшення ризиків ХБРЯ. УНТЦ був важливим механізмом підтримки інтеграції науковців, які раніше працювали зі зброєю масового знищення (ЗМЗ), до світового наукового та ділового співтовариства завдяки національному, регіональному та міжнародному співробітництву в галузі досліджень. Протягом свого чверті століття існування в Україні УНТЦ був стійким та цінним інструментом як частина нерозповсюджувальної діяльності України та підтримка міжнародної наукової співпраці. Глобальні зміни у сфері міжнародної безпеки продовжують розвиватися. УНТЦ вирішує цей виклик і працює над тим, щоб перетворитися на те, щоб залишатися відповідним інструментом впровадження для Засновників (ЄС, США) та країн-одержувачів (Україна, Азербайджан, Грузія та Молдова). УНТЦ продовжує розширювати свою синергетичну співпрацю з Центрами передового досвіду ЄБРР (ЄЕБ) та іншими урядовими ініціативами для підтримки регіональних та місцевих пріоритетів. Зіткнувшись з новими викликами, такими як коронарна загроза, УНТЦ може продовжувати діяти як ефективний механізм біобезпеки в країні Східного партнерства ЄС.