Зовнішні справи
Українська
Подати статтю
До випуску: №2, 2026

Агентурна розвідка в часи Богдана Хмельницького: організаційні засади та управлінські практики

Олександр Сушко*, Іван Сервецький

oleksandrsushko@outlook.com

Анотація

Актуальність дослідження зумовлюється значенням агентурної розвідки доби Богдана Хмельницького як інструменту збереження козацької державності в умовах воєнного протистояння з Річчю Посполитою та багаторівневої системи відносин із сусідніми державами. Метою дослідження було розкриття організаційних засад та управлінських практик агентурної розвідки гетьманської адміністрації впродовж 1648-1657 років. Дослідження проведено із застосуванням історико-генетичного, порівняльно-історичного та просопографічного методів, а також критичного джерелознавчого й історіографічного аналізу. Розвідувальна система Гетьманщини поєднувала централізоване аналітичне управління, яке здійснювали гетьман і Генеральна військова канцелярія, з децентралізованою оперативною роботою полкових та сотенних органів влади; закордонна агентурна мережа функціонувала за трирівневою схемою підпорядкування від полковника через резидентів до агентів на місцях. Діяльність агентури поширювалася на Річ Посполиту, Кримське ханство, Османську імперію, Молдавське князівство та Московське царство, при цьому головним напрямом залишалася Річ Посполита як основний воєнний противник. За характером прикриття та виконуваними завданнями розрізнено чотири категорії агентури: у вищих управлінських структурах противника, економічну, з конспіративним прикриттям та військово-тактичну. До управлінських практик належали шифрування й таємний зв’язок, перехоплення кореспонденції противника, дезінформація, диверсійні операції та контррозвідувальний захист керівництва держави; здобуті відомості застосовувалися у плануванні воєнної кампанії 1649 року, яка завершилася перемогою під Зборовом. Результати дослідження можуть бути застосовані для реконструкції інституційної генези розвідувальних органів України, у навчальних курсах з історії державного управління та спеціальних служб, а також у процесі порівняльного аналізу механізмів безпекового забезпечення державних утворень раннього нового часу

Ключові слова

козацька державність; ієрархія управління; диверсії; дипломатичні місії; військові дії

Використані джерела

  1. Akkerman, N., & Langman, P. (2024). Spycraft: Tricks and tools of the dangerous trade from Elizabeth I to the Restoration. New Haven: Yale University Press.
  2. Bakalets, O.A. (2004). The organisation of financial affairs and the minting of coins during the hetmanate of B. Khmelnytsky. Scientific Notes of the Mykhailo Kotsyubynsky Vinnytsia State Pedagogical University. Series: History, 7, 12-18.
  3. Błoński, J. (2025). Miraculous defences and collective memory: Divine interventions in the Polish-Lithuanian commonwealth during the Khmelnytsky uprising. In R. Gerrits & A. Liberman (Eds.), Reproducing miracles: On media and the miraculous in Early Modern Europe (pp. 247-276). Leiden: Brill. doi: 10.30965/9783846768983_014.
  4. Bowd, S., Cockram, S., & Gagné, J. (Eds.). (2023). Shadow agents of renaissance war: Suffering, supporting, and supplying conflict in Italy and beyond. Amsterdam: Amsterdam University Press. doi: 10.1515/9789048553327.
  5. Chronicle of Samovidets. (1971). Retrieved from http://litopys.org.ua/samovyd/sam02.htm.
  6. Foreign Intelligence Service of Ukraine. (2020). They were pioneers. Retrieved from https://szru.gov.ua/history/stories/vony-buly-pershoprokhidtsyamy.
  7. Franz, M. (2024). Cossacks as a factor in Polish political disputes 1648-1649. Textus et Studia, 10(40), 61-83. doi: 10.15633/tes.10403.
  8. Goszczyński, A. (2023). Refugees from south-eastern provinces of the Polish-Lithuanian commonwealth during the first stage of the Khmelnytsky uprising. History Notebooks, 148(2), 283-299. doi: 10.4467/20844069PH.21.022.13859.
  9. Gündüz, H. (2025). Foreign policy of the Ukrainian Cossack hetmanate regarding disputes and alliances (1621-1652). Karadeniz Araştırmaları, 88, 1944-1964.
  10. Gürkan, E.S. (2024). Spies for the sultan: Ottoman intelligence in the great rivalry with Spain. Washington: Georgetown University Press.
  11. Hrushevsky, M.S. (1997). History of Ukraine-Rus’: Vol. 9, Book 2: The Years 1654-1657. Kyiv: Naukova Dumka.
  12. Iordanou, I. (2022). The secret service of Renaissance Venice: Intelligence organisation in the sixteenth century. Journal of Intelligence History, 21(3), 251-267. doi: 10.1080/16161262.2022.2141976.
  13. Ivlieva, S. (2024). Impact of historical events on the formation of military terminology during the Cossack era in Ukraine (XVI-XVII centuries). In T. Kovalevska (Ed.), Odesa School of Linguistics: Priority areas (pp. 85-94). Odesa: S.L. Nazarchuk.
  14. Kozłowski, P. (2017). The political and diplomatic activities of Bohdan Khmelnytsky. (Doctoral dissertation, Adam Mickiewicz University in Poznan, Poznan, Poland).
  15. Kravets, M., & Ostapchuk, V. (2021). Cossacks as captive-takers in the Ottoman Black Sea region and unfreedom in the northern countries. In F. Roşu (Ed.), Slavery in the Black Sea Region, c900-1900: Forms of Unfreedom at the Intersection between Christianity and Islam (pp. 250-335). Leiden: Brill. doi: 10.1163/9789004470897_010.
  16. Likhovidov, A.M. (2022). Martial art of the Cossacks during the National Liberation War of (1648-1657). Odesa: Odesa I.I. Mechnykov National University.
  17. Mashevska, A. (2018). Bohdan Khmelnitsky’s diplomacy with the ottoman empire and the Crimean Khanate in the period of 1651-1653. ΛΌГOΣ. The Art of Scientific Mind, 1, 95-97.
  18. Michałowski, J. (1864). The Memoir of Jakub Michałowski, military commander of Lublin and later castellan of Biecz. Krakow: Imperial-Royal University Press.
  19. Milchev, V. (2025). A “Ukrainian” project of the Giray dynasty: A little-known chapter in the history of the steppe borderlands of the 17th-18th centuries. Slavistica Vilnensis, 70(1), 143-152. doi: 10.15388/SlavViln.2025.70(1).10.
  20. Mytsyk, Yu. (2025). The Associates of Bohdan Khmelnytsky. Kyiv Historical Studies, 1(20), 94-102. doi: 10.28925/2524-0757.2025.110.
  21. Ostapchuk, V. (2013). Cossack Ukraine in and out of Ottoman orbit, 1648 1681. In G. Kármán & L. Kunčević (Eds.), The European tributary states of the Ottoman Empire in the sixteenth and seventeenth centuries (pp. 123-152). Leiden: Brill. doi: 10.1163/9789004254404_007.
  22. Öztürk, Y. (2017). War, diplomacy and trade in ottoman-polish relations. Karadeniz Araştırmaları, 14(55), 225-252.
  23. Pohlig, M. (2022). The uses and utility of intelligence: The case of the British Government during the War of the Spanish Succession. Journal of Intelligence History, 21(3), 289-305. doi: 10.1080/16161262.2021.2004029.
  24. Şen, M. (2023). From captivity to hetman: Yurii Khmelnitsky (1641-1685). Sinop Üniversitesi Sosyal Bilimler Dergisi, 7(2), 1231-1249. doi: 10.30561/sinopusd.1353143.
  25. Servetsky, I., & Sushko, O. (2025a). The role of the Cossack intelligence in organizing subversive activities in the rear of the invaders during the National Liberation War (1648-1657). Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management. Legal Sciences, 1(73), 36-41. doi: 10.32689/2522-4603.2025.1.6.
  26. Servetsky, I., & Sushko, O. (2025b). Prominent organizers of intelligence during the time of hetman Bohdan Khmelnitsky. Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management. Legal Sciences, 4(76), 46-53. doi: 10.32689/2522-4603.2025.4.8.
  27. Shaw, D., & Woodcock, M. (2023). New explorations in early modern intelligence-gathering: Introduction. History, 108(381), 190-201. doi: 10.1111/1468-229X.13364.
  28. Shevchenko, F.P., et al. (Eds.). (1995). Register of the Zaporizhian Host, 1649. Kyiv: Naukova Dumka.
  29. Sokyrko, O. (2020). Jan Sobieski, Ukrainian Cossacks and the strategy of the raid war on the Ottoman border. Eastern European History Review, 3(SI), 17-26.
  30. Stepankov, V. (2008). Bogdan (the Great)’s intelligence and counter-intelligence operations (1648-1657). Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University.
  31. Sytniewski, J. (2022). Political activity of Adam Kisiel in 1648. Prace Historyczne, 149(4), 647-665. doi: 10.4467/20844069PH.22.028.17855.
  32. Tieleman, M. (2021). “No intrigue is spared”: Anglo-American intelligence networks in the eighteenth-century Dutch Republic. Itinerario, 45(1), 99-123. doi: 10.1017/S0165115321000036.
  33. Tyshchuk, V. (2022). Genesis of counterintelligence activities of border authorities and units of Ukraine. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 27(2), 87-98. doi: 10.56215/0122272.87.
  34. Velychko, S. (1991). Chronicle: Vol. 2. Kyiv: Dnipro.
  35. Yermolayev, V. (2013). Bohdan Khmelnytsky on the problems and prospects of Ukrainian state-building (marking the 365th anniversary of the National Revolution of 1648). Bulletin of the Yaroslav the Wise National University “Law Academy of Ukraine”, 1(72), 66-79.
  36. Youvan, D.C. (2025). The Khmelnytsky revolt and the Cossack hetmanate: A turning point in Ukrainian statehood and Eastern European geopolitics. doi: 10.13140/RG.2.2.22316.37769.
  37. Yuriy, M., & Khristan, N. (2025). Ukrainian Cossack armed forces: Stage of formation and decline. Humanitarian Studies: History and Pedagogy, 1, 112-120. doi: 10.35774/gsip2025.01.112.
  38. Zhang, J. (2025). False friends: The Pereiaslav agreement of 1654 and competing narratives in Russian and Ukrainian historiographies. Armstrong Undergraduate Journal of History, 15(2).

ЦИТУВАТИ

Sushko, O., & Servetskiy, I. (2026). Agent intelligence in the era of Bohdan Khmelnytskyi: Organisational foundations and administrative practices. Foreign Affairs, 36(2), 127-137. https://doi.org/10.59214/ua.fa/2.2026.127
Українська
Подати статтю