Транспортні коридори між Європою та Центральною Азією: роль Середнього коридору у трансформації міжнародних економічних зв’язків

Метою дослідження було з’ясувати, яким чином Середній коридор впливав на перебудову міжнародних економічних зв’язків між Європою, Центральною Азією та Кавказом після 2022 року. Дослідження здійснювалося на основі порівняльного та інституційного аналізу офіційних матеріалів, транспортної статистики, аналітичних звітів і документів, що відображають динаміку маршрутів, транспортну політику транзитних держав та торговельну взаємодію з Європейським Союзом. У результаті було встановлено, що після 2022 року Середній коридор перестав виконувати допоміжну функцію і набув ознак окремого мультимодального маршруту між Європою та Азією. Було виявлено, що торгівля товарами між ЄС і п’ятьма державами Центральної Азії досягла 54,267 млрд євро у 2024 році, а частка Євросоюзу в сукупній зовнішній торгівлі регіону становила 24,7 %. Було зафіксовано, що час доставки між Китаєм і Європою через Середній коридор становив 12-15 днів, тоді як морський маршрут через Суецький канал потребував 40-60 днів. Було показано, що Каспійський регіон став операційним ядром маршруту, а Казахстан, Азербайджан та Узбекистан перетворилися на ключових учасників його інфраструктурного, тарифного й цифрового розвитку. В Азербайджані у січні-вересні 2025 року кількість контейнерних поїздів з Китаю досягла 296, а порт Баку обробив 6,1 млн тонн вантажів і 77 тис. контейнерів; у Казахстані перевезення маршрутом у 2024 році зросли на 62 % і досягли 4,5 млн тонн. Практична значимість результатів полягає в тому, що їх можуть використати міністерства транспорту Казахстану, Азербайджану та Узбекистану, адміністрації каспійських портів, залізничні оператори, логістичні компанії та інституції Європейського Союзу для планування інвестицій, узгодження тарифної політики, розвитку цифрової сумісності та підвищення стійкості перевезень між Європою й Центральною Азією