Роль Державної служби України з надзвичайних ситуацій у системі міжнародного співробітництва для забезпечення регіональної та глобальної безпеки

Метою дослідження було визначення інституційної та безпекової ролі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у системі міжнародного співробітництва в умовах воєнної трансформації національної та міжнародної безпеки. Методологія дослідження передбачала використання інституційно-функціонального, правового, кейс-аналітичного та аналітико-синтетичного підходів до вивчення трансформації Державної служби України з надзвичайних ситуацій та її інтеграції в міжнародні механізми безпеки. Аналіз трансформації ДСНС виявив перетворення її діяльності з класичних форм реагування на надзвичайні ситуації на роль одного з компонентів національної безпеки. Аналіз даних засвідчив збільшення навантаження на Службу через системні загрози, з якими стикається Україна. Протягом 2025 року ДСНС відреагувала приблизно на 490 000 інцидентів, пов’язаних із наслідками обстрілів, ліквідувала понад 92 000 пожеж на об’єктах цивільної інфраструктури, уражених внаслідок обстрілів, та врятувала близько 7800 осіб. Входження ДСНС до Механізму цивільного захисту Європейського Союзу дало змогу визначити трансформацію Служби з пасивного на активного учасника вирішення надзвичайних ситуацій. Участь ДСНС у різних спільних операціях уможливила інтеграцію вимог стандартів Європейського Союзу щодо реагування на кризи в національну систему реагування на надзвичайні ситуації. У результаті дослідження вдалося встановити, що ДСНС трансформувалася в одну з головних інституцій національної безпеки та суб’єкт міжнародної безпеки. Під час дослідження також було встановлено певні обмеження ДСНС, пов’язані з її залежністю від ресурсів та необхідністю адаптації нормативно-правової бази Служби до вимог міжнародного співробітництва