Крах російської енергетичної моделі та переорієнтація експорту на ринки Азії

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного осмислення наслідків переорієнтації російського енергетичного експорту на Азію в умовах санкційного тиску під трансформацією глобальних енергетичних ринків. Мета дослідження полягала у визначенні ступеня компенсаторного потенціалу азійського вектора російського енергетичного експорту щодо втрати європейських преміальних ринків та формованих довгострокових геоекономічних ризиків для Росії. Методологічна база дослідження ґрунтувалася на міждисциплінарному аналітичному підході, який поєднав методи структурно-інституційного та порівняльного аналізу, а також застосування SWOT-аналізу. У результаті було встановлено, що азійські ринки забезпечили лише часткову компенсацію фізичних обсягів експорту, проте не відновили рівень бюджетних доходів, характерний для європейського напряму. Було з’ясовано, що сформована система азійської переорієнтації супроводжувалася стійким дисконтом до світових бенчмарків, який підривав рентабельність російських поставок. Виявлено, що Китай та Індія посіли домінуючі переговорні позиції, використовуючи монопсонічні механізми ціноутворення та політичного контролю над імпортними обсягами. Доведено, що логістичні та інфраструктурні обмеження, зокрема нестача потужностей зі зберігання та регазифікації скрапленого природного газу і залежність від «тіньового флоту», знижують ефективність адаптації. Було також встановлено, що структурні зміни експорту створили для Російської Федерації нову конфігурацію довгострокових ризиків, пов’язаних із технологічною вразливістю, транспортними бар’єрами та нестійкістю азійського попиту. Зроблено висновок, що азійська переорієнтація не забезпечила стратегічної компенсації втрати європейських ринків та призвела до посилення економічної й політичної залежності від обмеженого кола імпортерів. Практичне значення дослідження полягає у можливості його використання для оцінювання стійкості торгівельних стратегій у санкційних умовах та для прогнозування довгострокових ризиків енергетичної політики на глобальному рівні