Вплив глобальної енергетичної кризи на енергетичну безпеку Балтійських країн після 2022 року

Метою дослідження було визначення наслідків дестабілізації енергетичних ринків після 2022 року для процесів автономізації інфраструктури Литви, Латвії та Естонії. Методологія роботи охоплювала використання ретроспективного, контент-аналітичного, структурно-функціонального та перспективного аналізу. Застосовано також методи порівняльної статистики, аналіз часових рядів, кейс-стаді та крос-аналіз. Встановлено, що впровадження короткострокових фіскальних інструментів, зокрема встановлення цінових порогів на рівні 12 центів в Естонії, запровадження системи покриття 50 % вартості опалення понад ліміт у 68 євро за одиницю ресурсу в Латвії та виділення понад 570 млн євро на субсидії в Литві, дозволило зберегти внутрішню стабільність. Результати підтвердили повну відмову від імпорту через східні трубопроводи, що призвело до зниження показників інфляції з 24 % до рівня нижче 3 %. Обґрунтовано досягнення повної фізичної автономії регіону через успішну десинхронізацію від системи електричного кільця (Білорусі, Росії, Естонії, Латвії та Литви) та інтеграцію до мережі European Network of Transmission System Operators for Electricity, що технічно фіналізувало процес виходу з-під зовнішнього інфраструктурного впливу. Дослідження виявило радикальне зростання ролі приватних виробників, які самостійно генерують ресурс, та активне будівництво морських вітрових парків, що вже забезпечують третину потреб регіону. Визначено, що викуп стратегічного судна для прийому скрапленого палива у державну власність наприкінці 2024 року надав системі необхідний запас міцності. Підтверджено, що рівень заповнення підземних сховищ досяг рекордних 98 %, створюючи надійний буфер проти гібридних загроз. Доведено успішність впровадження інтелектуальних систем управління мережами, що забезпечило зниження кількості аварійних відключень на 15 % у 2024 році порівняно з докризовим 2021 роком. Аналіз зафіксував формування нового водневого коридору, який перетворює регіон на постачальника чистої енергії для сусідніх держав. Отримані дані свідчать про трансформацію з вразливої периферії на центр стабільності. Практична значимість роботи полягає у можливості використання її результатів державними органами управління та інституціями Європейського Союзу для розробки стратегій енергетичного суверенітету та захисту критичної інфраструктури від гібридних загроз