Постколоніальні образи «іншого» в зовнішньополітичній риториці Франції та Китаю в Африці

Актуальність дослідження визначається впливом риторики провідних глобальних акторів на формування постколоніальних стереотипів у підходах до взаємодії з країнами Африки. Метою роботи було виявлення спільних рис конструювання образу Африки як «іншого» в риторичних стратегіях Франції та Китаю, а також аналіз їхнього впливу на політичні й економічні стратегії співпраці з африканськими державами. Застосовано контент-аналіз, порівняльний аналіз та історико-культурний підхід, що уможливило системне і комплексне дослідження характерних рис зовнішньополітичних стратегій щодо Африки. Дослідження показало, що попри різні риторичні стратегії, Франція та Китай зберігають патерналістичні уявлення про Африку, репродукуючи стереотипи про континент як «незрілий» або «недорозвинений», що потребує зовнішнього управління та нагляду. Франція, спираючись на свою історичну відповідальність, продовжує впливати на політичні процеси в Африці через безпекові та дипломатичні інтервенції, використовуючи концепт «la Françafrique» («французька Африка») як основу для продовження своєї присутності в регіоні. Китай, з іншого боку, реалізує стратегію «win-win coop- eration», акцентуючи на економічному партнерстві, але фактично зберігає економічну залежність африканських країн через свої інвестиції та інфраструктурні проєкти. Основна частина вигод від реалізації цих проєктів зосереджується у Китаю, оскільки управління інфраструктурними об’єктами, технологічними процесами та трудовими ресурсами переважно перебуває під контролем китайських компаній, тоді як для африканських держав результати співпраці нерідко мають обмежений економічний ефект. Результати підкреслили, що обидва дискурси, хоча і формально відкидають колоніальну спадщину, на практиці продовжують утримувати Африку як об’єкт зовнішнього впливу. Це підтвердило наявність постколоніальних структур у сучасних міжнародних відносинах. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів у діяльності державних органів африканських країн, міжнародних організацій та аналітичних центрів для аналізу й уточнення підходів до співпраці з провідними глобальними акторами, зокрема Францією та Китаєм, з метою зменшення асиметрії у взаємодії та обмеження постколоніальних впливів