Зовнішні справи
Українська
Подати статтю
До випуску: №5, 2025

Політичний характер санкційної політики ЄС у сфері міжнародної безпеки

Тетяна Мелещенко , Валерій Цибух

Анотація

Актуальність дослідження санкційної політики Європейського Союзу зумовлена її функціонуванням як інструментом протидії загрозам міжнародній безпеці. Метою дослідження було з’ясування політичного характеру санкційної політики Європейського Союзу у період 2014-2025 рр. у контексті її трансформації на стратегічний інструмент зовнішньої політики. Методологічна база включала системний, функціональний, компаративний, інституційний, правовий та кейс-методи, що дозволили дослідити багаторівневу природу санкцій. Застосування системного підходу виявило цілісну архітектуру санкційної політики із правовими, інституційними та політичними вимірами. Було визначено три головні функції санкцій: політичне послання, стримування та зміна поведінки. Кейс-аналіз показав різну логіку застосування санкцій щодо Росії, Ірану, Білорусі, Сирії, Китаю та Північної Кореї. Санкції проти Росії після 2014 р. засвідчили перехід до довгострокової стратегії політичної ізоляції. Аналіз правової бази та інституційної архітектури виявив тісний взаємозв’язок між легітимністю рішень і ефективністю впровадження. Європейський Союз продемонстрував здатність до нормативної інноваційності, зокрема через запуск глобального режиму санкцій у сфері прав людини. Водночас виявлено ключові обмеження, пов’язані з міжнародною координацією, економічною взаємозалежністю та труднощами імплементації. Санкційна політика Європейського Союзу пройшла еволюцію від інструменту економічного впливу до політичного засобу стратегічного стримування. Попри інституційні зрушення, санкції залишаються лише частиною комплексу засобів зовнішньої політики Європейського Союзу, чия ефективність залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення механізмів прийняття рішень у сфері санкційної політики та оптимізації міжнародної координації

Ключові слова

механізм впливу; політичне послання; стримування; зміна поведінки; ізоляція

Використані джерела

  1. Anyalebechi, S.M (2025). Recalibrating the role of sanctions in the contemporary international politics: The case of Russo-Ukrainian conflict, 2014-2024. Port Harcourt Journal of Society and Environment, 3(1), 1-12.
  2. Aslund, A., & Hagemejer, J. (2021). EU sanctions on Belarus as an effective policy tool. Warsaw: Center for Social and Economic Research. doi: 10.2139/ssrn.3991710.
  3. Ballbach, E.J. (2022). Moving beyond targeted sanctions: The sanctions regime of the European Union against North Korea. Berlin: German Institute for International and Security Affairs. doi: 10.18449/2022RP04.
  4. Barber, R. (2021). An exploration of the General Assembly’s troubled relationship with unilateral sanctions. International & Comparative Law Quarterly, 70(2), 343-378. doi: 10.1017/S0020589321000026.
  5. Batmanghelidj, E., & Rouhi, M. (2023). The Iran nuclear deal and sanctions relief: Implications for US policy. In Survival August-September 2021: Debating US foreign policy (1st ed., pp. 183-198). Abingdon: Routledge. doi: 10.4324/9781003422143.
  6. Beaucillon, C. (2021). The European Unions position and practice with regard to unilateral and extraterritorial sanctions. In Research handbook on unilateral and extraterritorial sanctions (pp. 110-129). Cheltenham: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781839107856.00014.
  7. Beckman, R., Nguyen, T., & Ong, J. (2025). Possible actions by coastal states to protect their marine environment from oil tankers in the dark fleet. The International Journal of Marine and Coastal Law, 40(1), 3-30. doi: 10.1163/15718085-bja10219.
  8. Bělín, M., & Hanousek, J. (2021). Which sanctions matter? Analysis of the EU/Russian sanctions of 2014. Journal of Comparative Economics, 49(1), 244-257. doi: 10.1016/j.jce.2020.07.001.
  9. Bousso, R. (2025). West hits “peak sanctions” on Russia’s energy sector. Retrieved from https://www.reuters.com/business/energy/west-hits-peak-sanctions-russias-energy-sector-2025-09-02.
  10. Cardwell, P.J., & Moret, E. (2022). The EU, sanctions and regional leadership. European Security, 32(1), 1-21. doi: 10.1080/09662839.2022.2085997.
  11. Doutaghi, H. (2024). Wealth drain and value transfer: A study of the mechanisms, harms, and beneficiaries of the sanctions regime on Iran. (Doctoral dissertation, Carleton University, Ottawa, Canada). doi: 10.22215/etd/2024-16173.
  12. Early, B.R. (2021). Making sanctions work: Promoting compliance, punishing violations, and discouraging sanctions busting. In P.A.G. van Bergeijk (Ed.), Research handbook on economic sanctions (pp. 167-186). Cheltenham: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781839102721.00015.
  13. EEAS. (2015). Joint comprehensive plan of action. Retrieved from https://eeas.europa.eu/archives/docs/statements-eeas/docs/iran_agreement/iran_joint-comprehensive-plan-of-action_en.pdf.
  14. Emtseva, J. (2021). Sanctioning the treatment of Uighurs in China: Targeted sanctions and accountability avenues for human rights violations in Xinjiang. doi: 10.17176/20210425-221210-0.
  15. European Commission. (n.d.). Retrieved from https://commission.europa.eu/index_en.
  16. European Council. (2024). EU global human rights sanctions regime: Listings renewed for an additional year. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2024/12/02/eu-global-human-rights-sanctions-regime-listings-renewed-for-an-additional-year/.
  17. European Council. (n.d.). Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/en/european-council/.
  18. European External Action Service. (n.d.). The diplomatic service of the European Union. Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/_en.
  19. European Parliament. (1987). Single European act. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/about-parliament/en/in-the-past/the-parliament-and-the-treaties/single-european-act.
  20. European Parliament. (n.d.). Treaty of Lisbon. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/about-parliament/en/in-the-past/the-parliament-and-the-treaties/treaty-of-lisbon.
  21. European Union. (2012). Consolidated version of the Treaty on European Union. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:2bf140bf-a3f8-4ab2-b506-fd71826e6da6.0023.02/DOC_1&format=PDF.
  22. European Union. (n.d.). Common foreign and security policy (CFSP). retrieved from https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/glossary/common-foreign-and-security-policy-cfsp.html.
  23. Ghobadi, Y., Ghasemi, H., & Eivazi, A.R. (2019). Iran sanctions by European countries the comparative analysis of the performance of the European Union and the US with Islamic republic of Iran’s nuclear energy after the JCPOA (Joint Comprehensive Plan of Action). Danubius University Journal. International Relations, 12(2), 5-15.
  24. Giumelli, F., Hoffmann, F., & Książczaková, A. (2020). The when, what, where and why of European Union sanctions. European Security, 30(1), 1-23. doi: 10.1080/09662839.2020.1797685.
  25. Gordon, N.M. (2023). European Coal and Steel Community is established. Retrieved from https://www.ebsco.com/research-starters/history/european-coal-and-steel-community-established.
  26. Halcoussis, D., Kaempfer, W.H., & Lowenberg, A.D. (2021). The public choice approach to international sanctions: Retrospect and prospect. In P.A.G. van Bergeijk (Ed.), Research handbook on economic sanctions (pp. 152-166). Cheltenham: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781839102721.00014.
  27. Jessen, H. (2021). Multilateral and unilateral sanctions: Compliance and challenges. In W. Leal Filho, A. Marisa Azul, L. Brandli, A. Lange Salvia, P.G. Özuyar & T. Wall (Eds.), Peace, justice and strong institutions (pp. 570-580). Cham: Springer International Publishing. doi: 10.1007/978-3-319-95960-3_51.
  28. Laudati, D., & Pesaran, M.H. (2022). Identifying the effects of sanctions on the Iranian economy using newspaper coverage. Journal of Applied Econometrics, 38(3), 271-294. doi: 10.1002/jae.2947.
  29. Moiseeva, D. (2023). Sanctions as an element of geopolitical blow against Russian capability in war with Ukraine. (Master’s thesis, Charles University, Prague, Czech Republic).
  30. Nordenberg, E. (2025). The European Union’s sanctions regime against Russia: A case study of the EU’s sanctions following the full-scale invasion of Ukraine in 2022. (Master’s thesis, Stockholm University, Stockholm, Sweden).
  31. Nwador, A.F., Sanubi, F.A., & Clark, E.V. (2023). Sanctions as tool for strategic deterrence: An assessment of targeted sanctions in Russia. PERSPEKTIF, 12(3), 825-843. doi: 10.31289/perspektif.v12i3.9301.
  32. Okello, K. (2023). Economic sanctions and regime change. Global Journal of International Relations, 1(1), 13-23.
  33. Olsen, K.B. (2022). Diplomatic realisation of the EU’s “geoeconomic pivot”: Sanctions, trade, and development policy reform. Politics and Governance, 10(1), 5-15. doi: 10.17645/pag.v10i1.4739.
  34. Plakhov, D. (2021). NATO sanctions policy. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/353464138_NATO_Sanctions_Policy.
  35. Political and Security Committee (PSC). (n.d.). Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/en/council-eu/preparatory-bodies/political-security-committee/.
  36. Portela, C. (2012). EU’s sanctions against Syria: Conflict management by other means. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/pdf/resrep06585.pdf?refreqid=fastly-default%3A9e8711dafe31e6938bf38504272715d6&ab_segments=&origin=&initiator=&acceptTC=1.
  37. Portela, C. (2021). The EU human rights sanctions regime: Unfinished business. General Journal of European Law, 54(2), 19-44.
  38. Prezas, I. (2022). Democratic sanctions and international law. In D.E. Khan, E. Lagrange, S. Oeter & C. Walter (Eds.), Democracy and sovereignty (pp. 235-268). Leiden: Brill Nijhoff. doi: 10.1163/9789004508712_011.
  39. Stangarone, T. (2021). Removing sanctions on North Korea: Challenges and potential pathways. Retrieved from https://www.usip.org/sites/default/files/2021-12/sr-504-removing-sanctions-on-north-korea.pdf.
  40. Steininger, S. (2021). With or without you: Suspension, expulsion, and the limits of membership sanctions in regional human rights regimes. Journal of Foreign Public Law and International Law, 81(2), 533-566. doi: 10.17104/0044-2348-2021-2-533.
  41. Tsatsos, A. (2024). The effectiveness of economic sanctions in diplomacy. (Master’s thesis, University of Macedonia, Thessaloniki, Greece).
  42. Van Bergeijk, P.A.G. (2022). Sanctions against the Russian war on Ukraine: Lessons from history and current prospects. Journal of World Trade, 56(4), 571-586. doi: 10.54648/trad2022023.
  43. Veebel, V. (2021). Russia and western concepts of deterrence, normative power, and sanctions. Comparative Strategy, 40(3), 268-284. doi: 10.1080/01495933.2021.1912509.
  44. Walterskirchen, J., Mangott, G., & Wend, C. (2022). Sanction dynamics in the cases of North Korea, Iran, and Russia. Cham: Springer Nature. doi: 10.1007/978-3-031-17397-4.
  45. Whartnaby, L. (2023). Turbulent skies: Legal strategies on responding to the diversion of Ryanair flight 4978. Boston University International Law Journal, 41, 183-212.

ЦИТУВАТИ

Meleshchenko, T., & Tsybukh, V. (2025). The political nature of the EU’s sanctions policy in the field of international security. Foreign Affairs, 35(5), 85-95. https://doi.org/10.59214/ua.fa/5.2025.85
Українська
Подати статтю