50 Років Гельсінкського процесу та 30-річчя Будапештських «гарантій»: щодо перспектив нового світопорядку

1 серпня 2025 року виповнилось 50 років з часу підписання в м. Гельсінкі (Фінляндська Республіка) Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що стало визначною подією політичної та безпекової історії не лише Європейського континенту, а й усього світу, започаткувало Гельсінський процес і систему міжнародних принципів співіснування. На десятиліття вперед було визначено правила та норми поведінки в усіх сферах людської діяльності (міжнародна політика та військово-політична безпека, економіка, екологія та практична співпраця країн і організацій, гуманітарна сфера та права людини й меншин в широкому розумінні цих понять) й зобов’язання країн одна перед одною та в рамках міжнародних організацій всього Європейського регіону. Підписанню цього документа передувала кількарічна переговорна робота сотень дипломатів, політиків та лідерів 35 країн Європи, СРСР, США і Канади. В часи триваючої тоді вже понад чверть століття «холодної війни» принциповими головними переговорними сторонами були СРСР і США, а також їх країни-партнери та сателіти, які принципово не визначали зміст укладених документів, але відігравали ролі зацікавлених сторін та гарячих вболівальників своїх патронів – двох головних великих держав, геополітичних полюсів глобальної двополюсної системи міжнародних відносин того часу. Головною переговорною мотивацією СРСР та його сателітів зі Східної Європи було забезпечення своєї територіальної цілісності та чіткої правової фіксації кордонів, що сформувалися за підсумками Другої Світової Війни