Релігійний фактор зовнішньої політики в епоху постсекулярного повороту

Кан-Хюн Кім; Джун-Кі Чунг

Релігійний фактор зовнішньої політики в епоху постсекулярного повороту

Анотація

Актуальність дослідження зумовлюється зростанням ролі релігії у міжнародних відносинах, зокрема в умовах кризових трансформацій, збройних конфліктів і боротьби за гегемонію в регіонах із домінуванням мусульманського населення. Релігія дедалі частіше почала виконувати не лише функцію культурного маркера, а й інструмента політичної мобілізації, легітимації зовнішньої політики та формування стратегічних альянсів. Метою дослідження було зʼясувати механізми, форми та наслідки інструменталізації релігії у зовнішньополітичних стратегіях двох країн – Туреччини та Сирії – з урахуванням політичного контексту, історичних передумов і геополітичного оточення. Методологічну основу дослідження становили історико- генетичний, порівняльно-політологічний, дискурсивно-аналітичний методи та системний підхід. Встановлено, що Туреччина протягом 2000-2010-х років трансформувала секулярну модель політики, послідовно інтегруючи релігійний дискурс у механізми мʼякої сили, публічної дипломатії та гуманітарних ініціатив. Інституційна перебудова Діянету, релігійно орієнтовані освітні та медійні проєкти, а також позиціонування себе як лідера мусульманського світу стали свідченням системної зміни підходів. У Сирії, натомість, інструменталізація релігії була зумовлена внутрішньою кризою, збройним конфліктом та необхідністю консолідації лояльних груп. Релігія стала ресурсом для створення конфесійного альянсу з Іраном і Хезболлою, а також інструментом боротьби з салафітським екстремізмом. Дослідження підтвердило, що релігія в обох випадах виконувала не лише риторичну, а й структурну функцію в зовнішній політиці. Результати дослідження корисні для релігійної дипломатії та оцінки ризиків конфесійної ескалації

Ключові слова

глобалізація; конфесійна мобілізація; культурна дипломатія; мʼяка сила; дипломатія

Використані джерела

[1] Ajl, M. (2024). Palestine and the ends of theory. Middle East Critique, 33(4), 611-634. doi: 10.1080/ 19436149.2024.2404338.

[2] Al-Kassir, А. (2018). Formalizing regime control over Syrian religious affairs. Retrieved from https://carnegieendowment.org/sada/2018/11/formalizing-regime-control-over-syrian-religious-affairs?lang=en.

[3] Aswar, H., & Rakhmat, M. (2023). Islamic foreign policy: Principles and practices. Journal Kajian Peradaban Islam, 6(2), 144-150. doi: 10.47076/jkpis.v6i2.231.

[4] Ataman, M. (2023). Right steps for “A century of Turkey”: AK partyʼs election manifesto. Retrieved from https://www.setav.org/en/opinion/right-steps-for-century-of-turkiye-ak-partys-election-manifesto.

[5] Bagheri, M., Basiri, M.A., & Yazdani, E. (2022). Evaluating the relationship between Hezbollah Lebanonʼs discourse with the Islamic Revolution of Iran: A critical approach. Contemporary Researches on Islamic Revolution, 4(11), 135-156.

[6] Barkey, J.H. (2018). Restoring religionʼs role in foreign and domestic policy in Erdoganʼs Turkey. Retrieved from https://www.hoover.org/research/restoring-religions-role-foreign-and-domestic-policy-erdogans-turkey.

[7] Baudner, J. (2021). The role of religion in the evolution of Turkeyʼs foreign policy. In Rethinking the religious factor in foreign policy (pp. 35-57). Wiesbaden: Springer. doi: 10.1007/978-3-658-33776-6_3.

[8] Bulut, A.T., & Hacıoğlu, N. (2021). Religion, foreign policy and populism in Turkish politics: Introducing a new framework. Democratization, 28(4), 762-781. doi: 10.1080/13510347.2020.1865318.

[9] Casanova, J. (2009). The secular and secularisms. Social Research, 76(4), 1049-1066.

[10] Collelo, T. (1988). Syria: A country study. Washington: The United States Government Publishing Office.

[11] Constitution of Syrian Arab Republic. (1973, March). Retrieved from https://www.refworld.org/legal/legislation/ natlegbod/1973/en/38517.

[12] Declaration of the 9th Summit of the Organisation of Turkic States in Samarkand. (2022, November). Retrieved from semerkant-bildirisi-2679-164.pdf.

[13] Dubinsky, V.A. (2023). Sunni-Shiite confrontation as a factor of influence in the foreign policy of the Middle East: History, content and prospects. Bulletin of Agrarian History. Scientific Journal, 45-46, 261-270.

[14] Fraszka, L. (2023). The religious diplomacy of the Republic of Turkey. The New Eastern Policy, 37(2), 256-277. doi: 10.15804/npw20233712.

[15] Gilbert, V., & Chiego, C. (2025). The great Syrian revolts: Local memory, national myths, and the persistent geography of Syrian violence. Nations and Nationalism, 31(2), 309-322. doi: 10.1111/nana.13102.

[16] Gillin, J. (2021). A postsecular agonism? Religion and metaphysics in Chantal Mouffe. Studia Theologica − Nordic Journal of Theology, 77(4). doi: 10.1080/0039338X.2021.2020899.

[17] Gözaydın, İ. (2021). Chapter 23: Religion and Turkeys international relations. In Handbook on religion and international relations (pp. 331-347). Cheltenham: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781839100246.00031.

[18] Group of imams joins “yes” campaign for referendum to increase Erdoganʼs powers. (2017). Retrieved from https://www.turkishminute.com/2017/02/07/group-imams-joins-yes-campaign-referendum-increase-erdogans- powers/?utm.

[19] Gumuscu, S. (2023). Democracy or authoritarianism: Islamist governments in Turkey, Egypt, and Tunisia. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781009178259.

[20] Habermas, J., & Ignatianum, A. (2002). Faith and knowledge. Forum Philosophicum, 7. doi: 10.5840/forphil200272.

[21] Hassan, M. (2020). Ethnic politics in minority dominant regimes: Three cases from the contemporary Middle East. Ethnic Studies Review, 43(1), 43-63. doi: 10.1525/esr.2020.43.1.43.

[22] Huda, F. (2023). A critical study of Bashar al-Assadʼs religio-political policies. (Doctoral dissertation, University of Dhaka, Bangladesh).

[23] Idrissov, A. (2021). Religion and the problem of new identities in the contemporary world. Study of Religion. doi: 10.22250/2072-8662.2021.4.126-135.

[24] Interview with Syrian president Bashar al-Assad. (2011). Retrieved from https://www.wsj.com/articles/SB100014240 52748703833204576114712441122894\.

[25] IQNA. (2020). Turkish president Erdogan recites Quran at tomb of Rumi. Retrieved from https://iqna.ir/en/ news/3481461/turkish-president-erdogan-recites-quran-at-tomb-of-rumi-video-%C2%A0.

[26] Jaber, K.A. (2024). The Arab Baʼath socialist party: History, ideology and organization. London: Hesperus Press.

[27] Jasim, A.M., & Hasan, N.A. (2022). The future of Turkish-Saudi relations after the assassination of Jamal Khashoggi. Tikrit Journal For Political Science, 2(28), 223-246. doi: 10.25130/tjfps.v2i28.185

[28] Kachiar, Y. (2020). How Turkey uses Libya to achieve its foreign policy objectives. National Security, 3(3), 344-367.

[29] Karaca, B.B., & Köksal, B. (2022). An analysis of Turkish foreign policy in Syria: A neoclassical realism perspective. Strategic Review, 15, 43-58. doi: 10.14746/ps.2022.1.3.

[30] Katz, Y. (2025). Analyzing Middle Eastern geopolitics from the Arab Spring to the Israel-Hamas war. Athens Journal of Mediterranean Studies, 11(1), 9-20.

[31] Kubicek, P. (2023). Theoretical approaches to Turkish foreign policy. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003357643.

[32] Lakitsch, M. (2017). The sectarian dimension of political legitimacy in Syria: The national roots of sectarian violence in the Syrian war. Sicherheit Und Frieden (S+F) / Security and Peace, 35(2), 91-96.

[33] Mandaville, P., Hoffman, J., & Henne, P.S., & Bettiza, G. (2023). The geopolitics of religious soft power: How states use religion in foreign policy. Oxford: Oxford University Press.

[34] Miller, R. (2024). Qatar-Türkiye relations during the embargo of Qatar: A case study in derivative power. International Politics. doi: 10.1057/s41311-024-00609-1.

[35] Mugurtay, N., & Muftuler-Bac, M. (2023). Turkish power contestation with the United Arab Emirates: An empirical assessment of official development assistance. International Politics, 60, 659-684. doi: 10.1057/s41311-022-00422-8.

[36] Nagy, K. (2023). Understanding political concepts through critical discourse analysis: Ideologies concerning Turkish National Identity in the speeches of Mustafa Kemal Atatürk and Recep Tayyip Erdoğan. Applied Linguistics, 2, 212-231. doi: 10.18460/ANY.K.2023.2.012.

[37] Onay, Ö. (2024). Brexitʼs illusion: Decoding Islamophobia and othering in Turkeyʼs EU accession discourse among British Turks. Religions, 15(4), article number 498. doi: 10.3390/rel15040498.

[38] Öztürk, A., & Başer, B. (2022). The transnational politics of religion: Turkeyʼs Diyanet, Islamic communities and beyond. Turkish Studies, 23(5), 701-721. doi: 10.1080/14683849.2022.2068414.

[39] Ozturk, A.E. (2021). Islam and foreign policy: Turkeyʼs ambivalent religious soft power in the authoritarian turn. Religions, 12(1), article numbet 38. doi: 10.3390/rel12010038.

[40] Öztürk, А. (2023). Turkeyʼs ambivalent religious soft power in the illiberal turn. In The geopolitics of religious soft power (pp. 79-86). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780197605806.003.0005.

[41] Parmaksız, U. (2021). Religious language in the postsecular public sphere: A falsificationist model. Philosophy & Social Criticism, 47(10), 1237-1257. doi: 10.1177/0191453720972743.

[42] Petito, F. (2020). From Freedom of Religion or Belief (FoRB) advocacy to interreligious engagement in foreign policy. Global Affairs, 6(3), 269-286. doi: 10.1080/23340460.2020.1845098.

[43] President al-Assad: Escalating aggression on Syria will enhance Syriansʼ resolve to eliminate terrorism. (2018). Retrieved from https://sana.sy/en/?p=135978.

[44] Saeidi, F., & Mohammadpour, A. (2024). Nationalizing the religion: Sufism in the “Persianate World”. Asian Ethnicity, 26(2), 318-343. doi: 10.1080/14631369.2024.2410839.

[45] Seliktar, O., & Rezaei, F. (2020). Rescuing the Assad regime and turning Syria into a client state. In Iran, revolution, and proxy wars (pp. 167-201). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-29418-2_6.

[46] Shulyak, A., Pavlikha, N., & Yarosh, Y. (2022). Politicisation of Islam as a socio-political threat to the world. International Relations, Public Communications and Regional Studies, 1(12), 152-160. doi: 10.29038/2524-2679-2022- 01-152-160.

[47] Syrian president meets Ayatollah Khamenei in Tehran. (2019). Retrieved from https://www.tehrantimes.com/news/433424/Syrian-president-meets-Ayatollah-Khamenei-in-Tehran?utm_source.

[48] Taş, H. (2022). Erdoğan and the Muslim brotherhood: An outside-in approach to Turkish foreign policy in the Middle East. Turkish Studies, 23(5), 722-742. doi: 10.1080/14683849.2022.2085096.

[49] Taylor, С. (2007). A secular age 2007. Cambridge, London: The Belknap Press of Harvard University Press. doi: 10.1007/978-3-658-15250-5_66.

[50] Turkey century education model common text. (2024). https://tymm.meb.gov.tr/ortak-metin

[51] Turkey Unofficial Translation of the Amendments to the Constituton. (2017, February). Retrieved from https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-REF%282017%29005-e.

[52] Turkeyʼs Erdogan calls for Islamic alliance against Israel. (2024). Retrieved from https://www.reuters.com/world/middle-east/turkeys-erdogan-calls-islamic-alliance-against-israel-2024-09-07/.

[53] Turkeyʼs PM rallies Arab world in Cairo with call for UN to recognise Palestine. (2011). Retrieved from https://www.theguardian.com/world/2011/sep/13/turkey-rallies-arab-world?utm_source.

[54] Ukenov, A. (2021). Religion as an instrument of soft power in international relations. Al-Farabi, 4(46), 197-207. doi: 10.48010/2021.4/1999-5911.15.

[55] Westʼs silence emboldens Israel to continue Gaza genocide “even during Ramadan” − Erdogan. (2025). Retrieved from https://trt.global/afrika-english/article/7e32e5518e70?utm_source.

[56] Yabanci, B. (2022). Religion, nationalism, and populism in Turkey under the akp. Retrieved from https://www.mei.edu/ sites/default/files/2022-10/Religion%2C%20Nationalism%2C%20and%20Populism%20in%20Turkey%20Under%20 the%20AKP.pdf.

[57] Yağci, M. (2017). The political economy of AK party rule in Turkey: From a regulatory to a developmental state? Insight Turkey, 19(2), 89-113. doi: 10.25253/99.2017192.06.

[58] Yavuz, M.H. (2020). Erdoğanʼs soft power arm: Mapping the Muslim Brotherhoodʼs networks of influence in Turkey. Center for Research & Intercommunication Knowledge Special Report, 187, 1-50.

[59] Yilmaz, I., Demir, M., & Shipoli, E. (2023). Authoritarian use of religion to delegitimize and securitize the opposition. Religions, 14(5), article number 596. doi: 10.3390/rel14050596.

[60] Zavada, Y. (2021). The development of bilateral relations between Syria and Iran in the XX-XXI centuries. Historical and Political Problems of the Modern World, 44, 17-22. doi: 10.31861/mhpi2021.44.17-22.

ЦИТУВАТИ

Kim, K.-H., & Chung, J.-K. (2025). The religious factor in foreign policy in the age of the postsecular turn. Foreign Affairs, 35(3), 41-53. https://doi.org/10.59214/2663-2675.35(3).2025.41