Політика ґендерного балансу в Європейській дипломатії

Гульноза Ісмаїлова

Політика ґендерного балансу в Європейській дипломатії

Анотація

Метою цього дослідження було оцінити вплив реалізації політики ґендерного балансу та ґендерної рівності на провадження зовнішньої політики Європейського Союзу шляхом аналізу політик і кількісних показників у дипломатичних службах країн-членів. Для всебічного аналізу були обрані реалізації дипломатичних місій Швеції, Франції та Польщі. Методологія дослідження складалась з вивчення офіційних документів та звітів Європейського Союзу, аналізу даних про склад дипломатичних місій. Результати дослідження показали, що Швеція є найуспішнішою країною в контексті ґендерного балансу серед вибірки – 47 % жінок займають дипломатичні посади. Це є прямим наслідком довготривалої ґендерної політики Швеції та активного просування реформ. У Франції середнє значення – 26 % жінок в дипломатичних установах. Польща, через значний тиск низки факторів, від економічних до соціальних, має низькі показники ґендерного балансу не тільки у вибірці, а й загалом по Європі. У Польщі жінок у дипломатичних службах близько 21 %. Ці цифри демонструють існування перешкод, що виникають через «традиційні погляди» та відсутність адекватної державної підтримки. Під час дослідження було виявлено, що хоч відсоток жінок в дипломатичних службах в Європі складає 29 %, різниця між окремими країнами Європейського Союзу велика, і часто залежить від економічних, культурних, соціальних чинників. Попри те, що більшість країн ЄС досягли прогресу в політиці ґендерного балансу, рівень успіху значною мірою залежав від ряду факторів, таких як національні традиції, специфіка культурних і соціальних норм, а також рівень політичних свобод. Результати цього дослідження можуть стати основою для додаткових досліджень і формулювань рекомендацій для країн, які стикаються з проблемами в проведенні успішної ґендерної політики

Ключові слова

соціальні барʼєри; культурні стереотипи; карʼєрний ріст; державні ініціативи; інституційні перешкоди; сексизм

Використані джерела

[1] Act of Republic of Poland“On the Implementation of Some Regulations of European Union Regarding Equal Reatment”. (2010, December). Retrieved from https://bip.brpo.gov.pl/en/content/act-3rd-december-2010-implementation- some-regulations-european-union-regarding-equal.

[2] Aggestam, K., & Rosamond, B.A. (2019). Re-politicising the gender-security nexus: Swedenʼs feminist foreign policy. European Review of International Studies, 3, 30-48. doi: 10.3224/eris.v5i3.02.

[3] Aggestam, K., & Towns, A. (2018). The gender turn in diplomacy: A new research agenda. International Feminist Journal of Politics, 21(1), 9-28. doi: 10.1080/14616742.2018.1483206.

[4] Art, R.J., Crawford, T.W., & Jervis, R. (Eds.). (2023). International politics: Enduring concepts and contemporary issues. Lanham: Rowman & Littlefield.

[5] Belova, G., & Ivanova, A. (2022). EU institutions: Revisiting gender balance and womenʼs empowerment. Laws, 12(1), article number 3. doi: 10.3390/laws12010003.

[6] Cabaleiro, R., & Buch, E. (2024). Does the balance matter? The gender within government and municipal indebtedness. Journal of Public Budgeting, Accounting & Financial Management, 36(4), 536-560. doi: 10.1108/JPBAFM-01-2024-0003.

[7] Charter of Fundamental Rights of the European Union. (2000, December). Retrieved from https://www.europarl. europa.eu/charter/pdf/text_en.pdf.

[8] Chehab, S. (2023). Women in diplomacy index 2023. Abu Dhabi: Anwar Gargash Diplomatic Academy.

[9] de Silva, M. (2024). Gender wars? Diplomacy as a depolarizing practice in international politics of gender and sexuality. International Studies Quarterly, 68, article number sqae101. doi: 10.1093/isq/sqae101.

[10] Directive of the European Parliament and the Council No. 2006/54/EC “On the Implementation of the Principle of Equal Opportunities and Equal Treatment of Men and Women in Matters of Employment and Occupation”. (2006, July). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32006L0054.

[11] Discrimination Act of Sweden No. 2008:567. (2008, July). Retrieved from https://leap.unep.org/en/countries/se/ national-legislation/discrimination-act-2008567.

[12] European Commission. (2023a). Annual report on gender equality, 2022. Luxembourg: Publications Office of the European Union.

[13] European Commission. (2023b). People first: Diversity and inclusion. Retrieved from https://commission.europa.eu/ about-european-commission/organisational-structure/people-first-modernising-european-commission/people- first-diversity-and-inclusion_en.

[14] European Commission. (2023с). Gender Equality: EU extends the duration of the Gender Action Plan in external action to build on its achievements towards a gender-equal world. Retrieved from https://ec.europa.eu/commission/presscorner/ detail/en/IP_23_5858.

[15] European External Action Service. (2020). Gender Action Plan III: Its key areas of EU engagement. Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/eeas/gender-action-plan-iii-its-key-areas-eu-engagement_en.

[16] European External Action. (2022). WEDIN: EU women diplomat’s network. Retrieved from https://www.eeas.europa. eu/eeas/wedin-eu-women-diplomats-network-eu_en.

[17] Fiata, E. (2023). The right to disconnect, the EU strategy and gender equality. In When the crisis becomes an opportunity. SIDREA series in accounting and business administration (pp. 217-226). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031- 21932-0_14.

[18] French Ministry for Europe and Foreign Affairs. (2024). Feminist diplomacy. Retrieved from https://www.diplomatie. gouv.fr/en/french-foreign-policy/feminist-diplomacy/.

[19] Government Offices of Sweden. (2024). Stockholm diplomatic list. Retrieved from https://www.government. se/globalassets/government/dokument/utrikesdepartementet/diplomatportalen/diplomatlistan/stockholm- diplomatic-list-18-june-2024.pdf.

[20] GP. (2019). Women in diplomacy, a new report on women in international politics. What about gender equality? Retrieved from https://www.pulshr.pl/zarzadzanie/kobiety-w-dyplomacji-czyli-nowy-raport-o-paniach-w-polityce- miedzynarodowej-co-z-rownouprawnieniem,61976.html?mp=promo.

[21] Grundell, L. (2023). The gendered politics of crisis and de-democratization: Opposition to gender equality. Edited by Bianka Vida. Politics & Gender, 19, 964-966. doi: 10.1017/S1743923X2200068X.

[22] Grzybek, A. (2009). Gender in the EU. The Future of the gender policies in the European Union. Warsaw: Heinrich Böll Foundation Regional Office.

[23] Hedling, E. (2024). Diplomatic representation and online/offline interactions: EU coordination and digital sociability. International Studies Quarterly, 68(2), article number sqae022. doi: 10.1093/isq/sqae022.

[24] Joint Communication to the European Parliament and the Council No. SWD(2020) 284 final “EU Gender Action Plan (GAP) III – an Ambitious Agenda for Gender Equality and Womenʼs Empowerment in EU External Action”. (2020, November). Retrieved from https://international-partnerships.ec.europa.eu/system/files/2021-01/join- 2020-17-final_en.pdf.

[25] Kosakowska-Berezecka, N., Besta, T., Jurek, P., Olech, M., Sobiecki, J., Bosson, J., Vandello, J.A., Best, D., Zawisza, M., Safdar, S., Włodarczyk, A., & Żadkowska, M. (2024). Towards gender harmony dataset: Gender beliefs and gender stereotypes in 62 countries. Scientific Data, 11(1), article number 392. doi: 10.1038/s41597-024-03235-x.

[26] Labour Code of France. (2008, August). Retrieved from https://www.legifrance.gouv.fr/codes/section_lc/ LEGITEXT000006072050/LEGISCTA000006160705/#LEGISCTA000006160705.

[27] Michalski, A. (2022). Diplomatic practices beyond Brussels: The EU delegations and the coordination of EU foreign and security policy. In The everyday making of EU foreign and security policy (pp. 113-130). London: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781789907551.00017.

[28] Miller, N. (2023). Care on the move: The gender care gap and intra‐EU mobility. Journal of Law and Society, 5(4), 558-578. doi: 10.1111/jols.12460.

[29] Ministry of Europe and Foreign Affairs. (2023). Feminist diplomacy: Submission of the assessment report on the international strategy for gender equality 2018-2022. Retrieved from https://www.diplomatie.gouv.fr/en/french- foreign-policy/feminist-diplomacy/news/article/feminist-diplomacy-submission-of-the-assessment-report-on-the- international.

[30] Ministry of Family, Labour and Social Policy Republic of Poland. (2018). Gender pay gap in Poland. Retrieved from https://www.gov.pl/web/family/gender-pay-gap-in-poland.

[31] Moss, M. (2017). EU gender equality report reveals “mountain to climb”. Retrieved from https://www. globalgovernmentforum.com/eu-gender-equality-report-reveals-mountain-to-climb/.

[32] Niklasson, B., & Towns, A.E. (2023). Diplomatic gender patterns and symbolic status signaling: Introducing the GenDip dataset on gender and diplomatic representation. International Studies Quarterly, 67(4), article number sqad089. doi: 10.1093/isq/sqad089.

[33] Okladnaya, M., & Menkova, L. (2020). Woman in the diplomatic service: History, problems and prospects. Law and Innovative Society, 2(15), 40-46. doi: 10.37772/2309-9275-2020-2(15)-7.

[34] Okladnaya, M., Yakovyuk, I., & Dyadyk, V. (2021). Diplomatic service of the European Union. Law and Innovative Society, 2(17), 22-29. doi: 10.37772/2309-9275-2021-2(17)-3.

[35] Polish National Action Plan on Women, Peace and Security. (2018, October). Retrieved from https://1325naps. peacewomen.org/wp-content/uploads/2020/12/Polish-NAP-WPS-2018-2021.pdf.

[36] Preti, S., & di Bella, E. (2023). Gender equality as EU strategy. In Social indicators research series (pp. 89-117). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-41486-2_4.

[37] Republic of Poland. (2004). Government plenipotentiary for equal status for women and men. Retrieved from https:// www.un.org/womenwatch/daw/Review/responses/POLAND-English.pdf.

[38] Resolution of the Council of Ministers of Poland No. 113 “On the Establishment of the National Action Programme for Equal Treatment for 2022-2030”. (2022, May). Retrieved from https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails. xsp?id=WMP20220000640.

[39] Resolution of the UN Security Council No. 1325. (2000, October). Retrieved from https://www.un.org/womenwatch/ osagi/wps/#resolution.

[40] Sinha, M., & Bibhakar, P. (2023). Locating pitfalls in the EU gender equality policy. Forum Italicum: A Journal of Italian Studies, 57(3), 1041-1059. doi: 10.1177/00145858231175143.

[41] Swedish Government. (2021). Jämställdhetsintegrering i statliga myndigheter Gender equality integration in government agencies. Retrieved from https://www.regeringen.se/regeringens-politik/jamstalldhet/jamstalldhetsinteg rering-i-statliga-myndigheter---jim/.

[42] The Gender Equality Strategy 2020-2025. (2020, March). Retrieved from https://ec.europa.eu/newsroom/just/ items/682425/en.

[43] Treaty of Lisbon. (2007, December). Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/factsheets/en/sheet/5/the- treaty-of-lisbon.

[44] UN Women & UN DESA. (2023). Progress on the sustainable development goals: The gender snapshot, 2023. Retrieved from https://www.unwomen.org/en/digital-library/publications/2023/09/progress-on-the-sustainable-development- goals-the-gender-snapshot-2023.

[45] UN Women. (2018). Turning promises into action: Gender equality in the 2030 agenda for sustainable development. Retrieved from https://www.unwomen.org/en/digital-library/sdg-report.

[46] UN Women. (2021). The Generation Equality Forum: A historic global feminist event. Retrieved from https://www. diplomatie.gouv.fr/en/french-foreign-policy/feminist-diplomacy/the-generation-equality-forum-a-historic-global- feminist-event-30-june-2-july/.

[47] Weber,C.(2021).Gender.InInternationalrelationstheory(pp.85-108).NewYork:Routledge.doi:10.4324/9781003008644-5.

[48] Zheliuk, T., & Kostin, U. (2022). Gender balance: European integration challenges and national opportunities. Innovative Economy, 2-3, 75-84. doi: 10.37332/2309-1533.2022.2-3.11.

ЦИТУВАТИ

Ismailova, G. (2025). Gender balance policy in European diplomacy. Foreign Affairs, 35(1), 34-42. https://doi.org/10.59214/2663-2675.35(1).2025.34