Порівняльний аналіз впливу авторитарних та демократичних політичних систем на вирішення глобальних викликів

Борис Дзюндзюк

Порівняльний аналіз впливу авторитарних та демократичних політичних систем на вирішення глобальних викликів

Анотація

Метою даного дослідження було виявлення відмінностей у підходах і ефективності різних політичних систем у реагуванні на глобальні проблеми, а також оцінка їхньої здатності забезпечувати довгострокові стійкі рішення. У даному дослідженні проведено аналіз того, як різні політичні системи – авторитарні та демократичні – впливають на реагування країн на масштабні виклики, такі як кризи у сферах економіки, екології, охорони здоров'я, технологій та соціальних змін. У статті використано методи порівняльного аналізу та кейс-стаді, щоб ідентифікувати ключові відмінності між авторитарними та демократичними системами, зокрема у контексті їхньої здатності мобілізувати ресурси, впроваджувати інновації, забезпечувати громадянську підтримку та втілювати стійкі політичні рішення. Основна увага спрямована на аналіз реакції на економічні кризи, екологічні загрози, зокрема зміну клімату, глобальну охорону здоров’я, а також реакції на швидкі технологічні зміни. Результати дослідження продемонстрували, що авторитарні режими можуть швидко мобілізувати ресурси та здійснювати централізовані рішення, що є корисним у термінових кризових ситуаціях, але часто зазнають недоліків у плані гнучкості та підтримки населення в довгостроковій перспективі. Навпаки, демократії характеризуються більшою прозорістю та участю громадськості у прийнятті рішень, що сприяє створенню більш стійких та прийнятних рішень, хоча й може уповільнити процес реагування в кризові моменти. У статті розглянуто приклади таких країн, як США, Швеція, Норвегія, Німеччина, Південна Корея, Китай, Іран та інших, для аналізу ефективності різних політичних систем у вирішенні глобальних викликів. Результати даного дослідження можуть бути використані урядами та політиками для розробки більш ефективних стратегій реагування на глобальні виклики, враховуючи особливості різних політичних систем. Крім того, ці результати можуть служити корисним ресурсом для міжнародних організацій та дослідників у сфері політики та управління, які прагнуть зрозуміти вплив політичних структур на ефективність у вирішенні глобальних проблем

Ключові слова

політичне управління; глобальна стабільність; екологічна безпека; охорона здоров’я; технології; адаптація

Використані джерела

[1] Anagnostakis, D. (2021). The European Union-United States cybersecurity relationship: A transatlantic functional cooperation. Journal of Cyber Policy, 6(2), 243-261. doi: 10.1080/23738871.2021.1916975.

[2] Bedford, S. (2021). The 2020 presidential election in Belarus: Erosion of authoritarian stability and re-politicization of society. Nationalities Papers, 49(5), 808-819. doi: 10.1017/nps.2021.33.

[3] Bertelsen, O. (2022). Secrecy and the disinformation campaign surrounding Chernobyl. International Journal of Intelligence and CounterIntelligence, 35(2), 292-317. doi: 10.1080/08850607.2021.2018262.

[4] Chen, С., Frey, C.B., & Presidente, G. (2023). Disease and democracy: Political regimes and countries responsiveness to COVID-19. Journal of Economic Behavior & Organization, 212, 290-299. doi: 10.1016/j.jebo.2023.04.034.

[5] Clean Air Act. (1963, December). Retrieved from https://www.boem.gov/sites/default/files/documents/The%20 Clean%20Air%20Act%20of%201963.pdf.

[6] Clean Water Act. (1972, October). Retrieved from https://www.boem.gov/environment/environmental-assessment/clean-water-act-cwa.

[7] Curato, N., & Fossati, D. (2020). Authoritarian innovations: Crafting support for a less democratic Southeast Asia. Democratization, 27(6), 1006-1020. doi: 10.1080/13510347.2020.1777985.

[8] Dai, B., Amarteifio, E.N.A., Kyere, F., & Kwasi Sampene, A. (2024). Examining the dynamics between economic development, tourism, renewable energy and life expectancy in the Nordic economies. Environmental Research, 252, article number 118900. doi: 10.1016/j.envres.2024.118900.

[9] Dedeke, A., & Masterson, K. (2019). Contrasting cybersecurity implementation frameworks (CIF) from three countries. Information and Computer Security, 27(3), 373-392. doi: 10.1108/ICS-10-2018-0122.

[10] Flinders, M. (2021). Democracy and the politics of coronavirus: Trust, blame and understanding. Parliamentary Affairs, 74(2), 483-502. doi: 10.1093/pa/gsaa013.

[11] Greitens, S.C. (2020). Surveillance, security, and liberal democracy in the post-COVID world. International Organization, 74(1), 169-190. doi: 10.1017/S0020818320000417.

[12] Grzymala-Busse, А. (2020). Consequences of authoritarian party exit and reinvention for democratic competition. Comparative Political Studies, 53(10-11), 1704-1737. doi: 10.1177/0010414019897683.

[13] He, A.J., & Tang, V.F.Y. (2021). Integration of health services for the elderly in Asia: A scoping review of Hong Kong, Singapore, Malaysia, Indonesia. Health Policy, 125(3), 351-362. doi: 10.1016/j.healthpol.2020.12.020.

[14] Helms, L. (2022). Political oppositions in democratic and authoritarian regimes: A state-of-the-field (s) review. Government and Opposition, 58(2), 391-414. doi: 10.1017/gov.2022.25.

[15] Huang, J., & Tsai, K.S. (2022). Securing authoritarian capitalism in the digital age: The political economy of surveillance in China. The China Journal, 88. doi: 10.1086/720144.

[16] James, T.S., & Alihodzic, S. (2020). When is it democratic to postpone an election? Elections during natural disasters, COVID-19, and emergency situations. Election Law Journal: Rules, Politics, and Policy, 19(3). doi: 10.1089/ elj.2020.0642.

[17] Kharazi, A.A. (2021). Authoritarian surveillance: A corona test. Surveillance and Society, 19(1). doi: 10.24908/ ss.v19i1.14545.

[18] König, P.D., & Wenzelburger, G. (2020). Opportunity for renewal or disruptive force? How artificial intelligence alters democratic politics. Government Information Quarterly, 37(3), article number 101489. doi: 10.1016/j.giq.2020.101489.

[19] Kye, B., & Hwang, S.-J. (2020). Social trust in the midst of pandemic crisis: Implications from COVID-19 of South Korea. Research in Social Stratification and Mobility, 68, article number 100523. doi: 10.1016/j.rssm.2020.100523.

[20] Lavrič, M., & Bieber, F. (2021). Shifts in support for authoritarianism and democracy in the Western Balkans. Problems of Post-Communism, 68(1), 17-26. doi: 10.1080/10758216.2020.1757468.

[21] Lund, H., Thellufsen, J.Z., Sorknæs, P., Kany, M.S., & Skov, I.R. (2022). Smart energy Denmark. A consistent and detailed strategy for a fully decarbonized society. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 168, article number 112777. doi: 10.1016/j.rser.2022.112777.

[22] Malka, А., Lelkes, Y., Bakker, B.N., & Spivack, E. (2022). Who is open to authoritarian governance within western democracies? Perspectives on Politics, 20(3), 808-827. doi: 10.1017/S1537592720002091.

[23] Mauk, М. (2020). Citizen support for democratic and autocratic regimes. Oxford: Oxford University Press.

[24] Merkel, W., & Lührmann, A. (2021). Resilience of democracies: Responses to illiberal and authoritarian challenges. Democratization, 28(5), 869-884. doi: 10.1080/13510347.2021.1928081.

[25] Nathan, A.J. (2020). The puzzle of authoritarian legitimacy. Journal of Democracy, 31(1).

[26] Nicolaisena, F.S. (2023). The politicization of mobility infrastructures in Vietnam – the Hanoi metro project at the nexus of urban development, fragmented mobilities, and national security. Advances in Southeast Asian Studies, 16(2), 209-231. doi: 10.14764/10.ASEAS-0101.

[27] Nützenadel, A. (2021). The financial crisis of 2008 – experience, memory, history. Journal of Modern European History, 19(1), 3-7. doi: 10.1177/1611894420973590.

[28] Repucci, S., & Slipowitz, A. (2022). The global expansion of authoritarian rule. Retrieved from https://freedomhouse. org/sites/default/files/2022-03/FITW_World_2022_digital_abridged_FINAL.pdf.

[29] Roccato, M., Cavazza, N., Colloca, P., & Russo, S. (2020). A democratic emergency after a health emergency? Exposure to COVID-19, perceived economic threat and support for anti-democratic political systems. Social Science Quarterly, 101(6), 2193-2202. doi: 10.1111/ssqu.12865.

[30] Sajadi, H., & Hartley, K. (2022). COVID-19 pandemic response in Iran: A dynamic perspective on policy capacity. Journal of Asian Public Policy, 15(2), 228-249. doi: 10.1080/17516234.2021.1930682.

[31] Sallai, D., & Schnyder, G. (2021). What is “authoritarian” about authoritarian capitalism? The dual erosion of the private-public divide in state-dominated business systems. Business & Society, 60(6), 1312-1348. doi: 10.1177/0007650319898475.

[32] Schimpfössl, E. (2024). Oligarch moralities of wealth: The Russian case. East European Politics and Societies, 38(1), 283-302. doi: 10.1177/08883254221139826.

[33] Schmidthuber, L., Ingrams, A., & Hilgers, D. (2020). Government openness and public trust: The mediating role of democratic capacity. Public Administration Review, 81(1), 91-109. doi: 10.1111/puar.13298.

[34] Sinkkonen, E. (2021). Dynamic dictators: Improving the research agenda on autocratization and authoritarian resilience. Democratization, 28(6), 1172-1190. doi: 10.1080/13510347.2021.1903881.

[35] Sinpeng, A. (2020). Digital media, political authoritarianism, and Internet controls in Southeast Asia. Media, Culture & Society, 42(1), 25-39. doi: 10.1177/0163443719884052.

[36] Slantchev, B.L., & Matush, K.S. (2020). The authoritarian wager: Political action and the sudden collapse of repression. Comparative Political Studies, 53(2), 214-252. doi: 10.1177/0010414019843564.

[37] Tudor, M., & Slater, D. (2020). Nationalism, authoritarianism, and democracy: Historical lessons from South and Southeast Asia. Perspectives on Politics, 19(3), 706-722. doi: 10.1017/S153759272000078X.

[38] Welzel, C. (2021). Why the future is democratic. Journal of Democracy, 32(2).

[39] Wiebrecht, F. (2021). Between elites and opposition: Legislatures’ strength in authoritarian regimes. Democratization, 28(6), 1075-1094. doi: 10.1080/13510347.2021.1881487.

[40] Williamson, S., & Magaloni, B. (2020). Legislatures and policy making in authoritarian regimes. Comparative Political Studies, 53(9), 1525-1543. doi: 10.1177/0010414020912288.

[41] Willis, R. (2020). Too hot to handle?: The democratic challenge of climate change. Bristol: Policy Press.

[42] Willis, R., Curato, N., & Smith, G. (2022). Deliberative democracy and the climate crisis. Wiley Interdisciplinary Reviews, 13(2), article number e759. doi: 10.1002/wcc.759.

[43] Wu, D., Rockett, I.R.H., Yang, T., Wang, M., & Jiao, C. (2021). Perceived beliefs, uncertainty, and behavioral responses during the COVID-19 outbreak in China: Findings from a convenience sample. American Journal of Health Promotion, 35(7), 977-983. doi: 10.1177/08901171211004249.

[44] Wu, S., & Han, H. (2022). Energy transition, intensity growth, and policy evolution: Evidence from rural China. Energy Economics, 105, article number 105746. doi: 10.1016/j.eneco.2021.105746.

[45] Zürn, M. (2022). How non-majoritarian institutions make silent majorities vocal: A political explanation of authoritarian populism. Perspectives on Politics, 20(3), 788-807. doi: 10.1017/S1537592721001043.

ЦИТУВАТИ

Dziundziuk, B. (2024). A comparative analysis of the impact of authoritarian and democratic political systems on addressing global challenges. Foreign Affairs, 34(6), 47-56. https://doi.org/10.59214/ua.fa/6.2024.47