Участь клубів G7 та G20 в урегулюванні міжнародних конфліктів: амбіції та реалії

Тетяна Мелещенко

Участь клубів G7 та G20 в урегулюванні міжнародних конфліктів: амбіції та реалії

Анотація

У дослідженні проаналізовано участь клубів G7 та G20 в урегулюванні міжнародних конфліктів у період 2020-2024 років з метою виявлення розбіжностей між декларованими намірами та практичними досягненнями цих форумів. Дослідження виявило суттєві відмінності у підходах та ефективності G7 і G20 у сфері миротворчості. G7, завдяки більш однорідному складу та потужним економічним важелям, продемонструвала вищу ефективність у короткостроковій перспективі, особливо при реагуванні на гострі кризи, як-от російська агресія проти України. Натомість G20, з її ширшим представництвом, показала потенціал для більш системного впливу на глобальну безпеку в довгостроковій перспективі, фокусуючись на економічному розвитку як засобі запобігання конфліктам. Розгляд підходів та інструментарію виявив, що G7 більше покладається на економічні санкції та політичний тиск, тоді як G20 зосереджується на економічному співробітництві та розвитку. Обидва клуби стикаються з викликами у досягненні консенсусу та реалізації амбітних цілей, особливо в контексті складних геополітичних конфліктів. Дослідження виявило значний розрив між риторикою та практикою, особливо у сферах врегулювання конкретних конфліктів, боротьби з тероризмом та кліматичної безпеки. Декларативні заяви часто не підкріплюються ефективними діями, що частково пояснюється відсутністю механізмів примусу та необхідністю узгоджувати різноманітні національні інтереси. Результати вказують на необхідність переосмислення ролі та методів роботи G7 та G20 у контексті сучасних глобальних викликів. Запропоновано більш гнучкий та адаптивний підхід до миротворчості, який би враховував як короткострокові кризи, так і довгострокові фактори стабільності. Підкреслено важливість посилення координації між G7 та G20, а також з іншими міжнародними організаціями для досягнення синергетичного ефекту у врегулюванні конфліктів. Розуміння потенціалу та обмежень цих міжнародних форумів у сфері миротворчості дозволяє розробити більш ефективні стратегії взаємодії держав для подолання кризових явищ

Ключові слова

глобальне управління; миротворчість; міжнародна безпека; економічні санкції; дипломатія; геополітика; багатостороннє співробітництво

Використані джерела

[1] Abely, C. (2023). The Russia sanctions: The economic response to Russiaʼs invasion of Ukraine. Cambridge: Cambridge University Press.

[2] Albert, M., & Koch, M. (2024). Comparing power in the G7 and the G20: Making yourself “matter” in world politics. European Review of International Studies, 11(1), 67-94.

[3] Andrione-Moylan, A., & Wouters, J. (2023). Populists at the G20 and G7: Informal cooperation in turbulent times. In M. Egan, K. Raube, J. Wouters & J. Chaisse (Eds.), Contestation and polarization in global governance (pp. 124-142). London: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781800887268.00013.

[4] Aziz, S.N.A., & Basir, S.M. (2022). South China Sea. The Journal of Territorial and Maritime Studies, 9(2), 65-82. doi: 10.2307/JTMS.9.265.

[5] Beisheim, M., Berger, A., Brozus, L., Kloke-Lesch, A., Scheler, R., & Weinlich, S. (2022). The G7 and multilateralism in times of aggression: Maintaining and strengthening cooperative and inclusive approaches for the global common good. Policy Brief, T7 task force international cooperation for the global common good. Retrieved from https://www.idos- research.de/uploads/media/Cooperation_The_G7_and_Multilateralism_Beisheim_et_al_final20220321 002_.pdf.

[6] Bery, S. (2022). G20 turns ten: Whatʼs past is prologue. Bruegel. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/pdf/ resrep28507.pdf.

[7] Bradford, C.I. (2022). Governance transition from G7 to G20 and to Asia and the Global South: Coping with US-China relations in a changing global summitry context. In Strengthening global governance by strengthening the G20. Global summitry special issue e-Journal (pp. 15-19).

[8] Carbis Bay G7 summit communiqué. (2021). Retrieved from https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements- releases/2021/06/13/carbis-bay-g7-summit-communique/.

[9] Cervi, A. (2023). Inequalities and conflict: A literature review. In S.S. Jodhka & B. Rehbein (Eds.), Global handbook of inequality. Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-97417-6_124-1.

[10] Cooper, A.F., Parlar Dal, E., & Cannon, B. (2022). The cascading dynamics of informal institutions: Organizational processes and governance implications. International Politics. doi: 10.1057/s41311-022-00399-4.

[11] Dib, M. (2022). Military aggression against Ukraine: Russiaʼs rhetoric and the international legal framework. EU Policy Review, 2, 98-109.

[12] Dobson, H. (2024). Security and terrorism. In Unpacking the G20 (pp. 103-125). London: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781786433558.00011.

[13] Drezner, D.W. (2024). Global economic sanctions. Annual Review of Political Science, 27, 9-24. doi: 10.1146/annurev- polisci-041322-032240.

[14] Fällgren, J. (2024). Investing for peace or for war? (Bachelor’s thesis, Uppsala University, Uppsala, Finland).

[15] FATF. (2023). FATF annual report 2022-2023. Retrieved from https://www.fatf-gafi.org/content/dam/fatf-gafi/ publications/FATF-Annual-Report-2022-2023.pdf.coredownload.pdf.

[16] Feist, M. (2023). New alliances: Plurilateral initiatives as a mode of cooperation in international climate politics. SWP Research Paper, 6. doi: 10.18449/2023RP06.

[17] Fighting inequalities, poverty, and hunger. (2024). Retrieved from https://www.t20brasil.org/en/tf/1/tf01-fighting- inequalities-poverty-and-hunger.

[18] G20 Compact with Africa. (2022, January). Retrieved from https://www.bundesfinanzministerium.de/Content/EN/ Standardartikel/Topics/world/G7-G20/2017-03-30-g20-compact-with-africa.html.

[19] G20 Rome Leadersʼ Declaration. (2023, October). Retrieved from https://www.governo.it/sites/governo.it/files/ G20ROMELEADERSDECLARATION_0.pdf.

[20] G7 Joint Statement Strongly Condemns the Fighting in Sudan. (2023, April). Retrieved from https://www.voanews. com/a/g7-joint-statement-strongly-condemns-the-fighting-in-sudan/7055033.html.

[21] General Agreement on Tariffs and Trade. (1947, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_264#Text.

[22] Global terrorism index. (2024). Retrieved from https://www.economicsandpeace.org/wp-content/uploads/2024/02/ GTI-2024-web-290224.pdf.

[23] Goal 16: Promote just, peaceful and inclusive societies. (2023). Retrieved from https://www.un.org/ sustainabledevelopment/peace-justice/.

[24] Jędrysiak, M., Matuszak, S., & Wiśniewska, I. (2024). The G7 summit: $50 billion has been promised to Ukraine. Retrieved from https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/analyses/2024-06-18/g7-summit-50-billion-has-been-promised-to-ukraine.

[25] Johnstone, I. (2022). Global governance and the global Green New Deal: The G7ʼs role. Humanities and Social Sciences Communications, 9(1), article number 33. doi: 10.1057/s41599-022-01046-2.

[26] Joint G7 Input Paper to the UNʼs New Agenda for Peace. (2022, October). Retrieved from https://dppa.un.org/sites/ default/files/g7.pdf.

[27] Kirton, J., & Larionova, M. (2022). Contagious convergent cumulative cooperation: The dynamic development of the G20, BRICS and SCO. International Politics. doi: 10.1057/s41311-022-00407-7.

[28] Kloke-Lesch, A. (2021). The untapped functions of international cooperation in the age of sustainable development. In The Palgrave handbook of development cooperation for achieving the 2030 agenda: Contested collaboration (pp. 127- 163). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1057/s41311-022-00407-7.

[29] Kolsdorf, J., & Müller, U. (2020). Transforming international cooperation. Thoughts and perspectives on moving beyond aid. Baden-Baden: Nomos. doi: 10.5771/9783748908388.

[30] Lechervy, C. (2020). Club and group diplomacy. In T. Balzacq, F. Charillon & F. Ramel (Eds.), Global diplomacy. The Sciences Po Series in international relations and political economy (pp. 63-77). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-28786-3_5.

[31] Lesage, D. (2022). The multiple roles of the G20 with regard to the UN sustainable development goals. In D. Lesage & J. Wouters (Eds.), The G20, development and the UN agenda 2030 (pp. 135-158). London: Routledge. doi: 10.4324/9781315608822.

[32] Marangé, C., & Stewart, S. (2021). French and German approaches to Russia. London: The Royal Institute of International Affairs Chatham House.

[33] Mearsheimer, J.J., & Rosato, S. (2023). How states think: The rationality of foreign policy. New Haven: Yale University Press.

[34] Naylor, T. (2020). All thatʼs lost: The hollowing of summit diplomacy in a socially distanced world. The Hague Journal of Diplomacy, 15(4), 583-598. doi: 10.1163/1871191X-BJA10041.

[35] Naylor, T. (2024). The production and performance of status: Behind the scenes of an international summit. Cooperation and Conflict. doi: 10.1177/00108367241261482.

[36] No change to warming as fossil fuel endgame brings focus onto false solutions. (2023). Retrieved from https:// climateactiontracker.org/documents/1187/CAT_2023-12-05_GlobalUpdate_COP28.pdf.

[37] Pack, J. (2022). Libya and the global enduring disorder. Oxford: Oxford University Press.

[38] Prasad, J., Khasru, S. M., Jaskólska, A., & Tourangbam, M. (2023). Building G7-G20 synergy for a multipolar world. New Dehli: Observer Research Foundation.

[39] Resolution of General Assembly of the United Nations No. 73/27. (2018, December). Retrieved from https:// documents.un.org/doc/undoc/gen/n18/418/04/pdf/n1841804.pdf?token=mSWswzBfBgh6X4mVAZ&fe=true.

[40] Resolution of Security Council of the United Nations No. 1373. (2001, September). Retrieved from https://www. un.org/counterterrorism/sites/www.un.org.counterterrorism/files/oct_pe_handbook.pdf.

[41] Resolution of Security Council of the United Nations No. 1718. (2006, October). Retrieved from https://press.un.org/ en/2006/sc8853.doc.htm.

[42] Resolution of Security Council of the United Nations No. 2254. (2015, December). Retrieved from https://press. un.org/en/2015/sc12171.doc.htm.

[43] Resolution of Security Council of the United Nations No. 2417. (2018, May). Retrieved from https://www.globalr2p. org/resources/resolution-2417-protection-of-civilians-s-res-2417/.

[44] Resolution of Security Council of the United Nations No. 242. (1967, November). Retrieved from https://peacemaker. un.org/middle-east-resolution242.

[45] Resolution of Security Council of the United Nations No. 2510. (2020, February). Retrieved from https://digitallibrary. un.org/record/3850557?v=pdf.

[46] Resolution of Security Council of the United Nations No. 2513. (2020, March). Retrieved from https://digitallibrary. un.org/record/3863118?ln=ru.

[47] Resolution of Security Council of the United Nations No. 2534. (2020, July). Retrieved from https://documents.un.org/ doc/undoc/gen/n20/182/59/pdf/n2018259.pdf?token=RCLZCCg1nZI0a1cMFz&fe=true.

[48] Resolution of Security Council of the United Nations No. 2573. (2021, April). Retrieved from https://digitallibrary. un.org/record/3924402?v=pdf.

[49] Rumble, O., Sidiropoulos, E., Fakir, S., & Benkenstein, A. (2021). A new South African climate diplomacy: G7, G20 and beyond. South African Institute of International Affairs, article number 334.

[50] Shackelford, S.J. (2020). Inside the drive for cyber peace: Unpacking implications for practitioners and policymakers. UC Davis Business Law Journal, 21(2), article number 285-329.

[51] Shin, S.Y. (2020). The evolution of global energy governance: Scenario analysis with a focus on the G20. Strategic Planning for Energy and the Environment, 39(1-4), 199-218. doi: 10.13052/spee1048-4236.391410.

[52] Shivamurthy, A.G. (2023). The G20ʼs response to debt distress: The case of Sri Lanka. Retrieved from https://t20ind. org/wp-content/uploads/2023/06/TF7_726_SriLankaCrisis.pdf.

[53] Stern, N., & Lankes, H. P. (2022). Collaborating and delivering on climate action through a climate club. London: London School of Economics and Political Science.

[54] The 17 GOALS, Sustainable Development. (n.d.). Retrieved from https://sdgs.un.org/goals.

[55] United Nations Charter. (1945, June). Retrieved from https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text.

[56] Visualised: How all of G20 is missing climate goals – but some nations are closer than others. (2023). Retrieved from https://www.theguardian.com/environment/2023/dec/07/visualised-how-all-of-g20-is-missing-climate- goals-but-some-nations-are-closer-than-others.

[57] Werthes, S. (2022). The United Nations: In between international and global governance. In Handbook on global governance and regionalism (pp. 118-136). London: Edward Elgar Publishing.

[58] Wolff, R.D. (2023). Economic growth in G7 versus BRICS: A reality check. Retrieved from https://asiatimes. com/2023/09/economic-growth-in-g7-versus-brics-a-reality-check/.

[59] Zürn, M. (2024). Public sphere and global governance. Philosophy & Social Criticism, 50(1), 255-277. doi: 10.1177/01914537231203547

ЦИТУВАТИ

Meleshchenko, T. (2024). G7 and G20 Clubs’ participation in international conflict resolution: Ambitions and realia. Foreign Affairs, 34(4), 80-92. https://doi.org/10.46493/2663-2675.34(4).2024.80