Вплив кліматичної дипломатії на міжнародні відносини: сучасні тренди

Хаяла Намиг Гасимова

Вплив кліматичної дипломатії на міжнародні відносини: сучасні тренди

Анотація

Актуальність дослідження впливу кліматичної дипломатії на міжнародні відносини зумовлена загостренням глобальної кліматичної кризи та геополітичної напруженості, які створюють безпрецедентні виклики для світової спільноти. Мета статті полягала у виявленні та аналізі сучасних трендів впливу кліматичної дипломатії на міжнародні відносини в умовах геополітичного протистояння. Методологічною основою дослідження стали історичний метод, порівняльного аналізу та табличного моделювання, які дозволили простежити еволюцію міжнародно-правового режиму кліматичної дипломатії, дослідити вплив конфліктів на реалізацію кліматичних ініціатив та порівняти особливості кліматичної політики ключових геополітичних гравців. Основні результати дослідження свідчать про зростаючу роль кліматичної дипломатії як невідʼємного компоненту сучасних міжнародних відносин, який, однак, стикається з серйозними викликами, зумовленими геополітичним суперництвом та конфліктом інтересів між державами. Виявлено, що протиріччя між США, Китаєм та Росією суттєво ускладнюють досягнення амбітних цілей Паризької угоди, тоді як торговельні війни, санкційне протистояння та військові конфлікти відволікають увагу та ресурси від нагальних кліматичних проблем. Аналіз показав, що ці геополітичні фактори призводять до фрагментації глобальних зусиль з протидії зміні клімату, підривають довіру між ключовими акторами та створюють перешкоди для мобілізації необхідних фінансових та технологічних ресурсів. Особливо деструктивний вплив на міжнародну кліматичну політику справляє війна Росії проти України, яка не лише спричинила масштабну енергетичну кризу, а й поставила під сумнів ефективність існуючих механізмів глобального управління. Водночас, дослідження показало, що саме безпрецедентність кліматичної кризи може стати каталізатором трансформації традиційних моделей міждержавної конкуренції в бік багатостороннього співробітництва перед обличчям спільних загроз. Зокрема, виявлено зростаючий потенціал кліматичної дипломатії як інструменту для помʼякшення геополітичної напруженості, пошуку точок дотику між конкуруючими державами та формування нових коаліцій, орієнтованих на досягнення цілей сталого розвитку та кліматичної нейтральності. Практична значущість дослідження полягає в тому, що воно закладає концептуальне підґрунтя для вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо розбудови ефективної кліматичної дипломатії як критично важливого інструменту глобального управління та адаптації міжнародної системи до імперативу стримування кліматичних змін

Ключові слова

геополітичне протистояння; економічні санкції; військові конфлікти; відновлювані джерела енергії; декарбонізація; глобальне потепління

Використані джерела

[1] Abdenur, A.E. (2021). Climate and security: UN agenda-setting and the "Global South". Third World Quarterly, 42(9), 2074-2085. doi: 10.1080/01436597.2021.1951609.

[2] Ball, J., Pastor, A.O., Liou, D., & Dickey, E. (2021). Hot money: Illuminating the financing of high-carbon infrastructure in the developing world. Iscience, 24(11), article number 103358. doi: 10.1016/j.isci.2021.103358.

[3] Bazilian, M., Bradshaw, M., Gabriel, J., Goldthau, A., & Westphal, K. (2020). Four scenarios of the energy transition: Drivers, consequences, and implications for geopolitics. Wiley Interdisciplinary Reviews: Climate Change, 11(2), article number e625. doi: 10.1002/wcc.625.

[4] Bianco, C. (2022). Power play: Europeʼs climate diplomacy in the Gulf. European Council on Foreign Relations. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/pdf/resrep37732.pdf.

[5] Bocquillon, P., & Maltby, T. (2021). EU energy policy integration as embedded intergovernmentalism: The case of Energy Union governance. In A. Herranz-Surrallés, I. Solorio & J. Fairbrass (Eds.), Renegotiating authority in EU energy and climate policy (pp. 38-56). Lodon: Routledge. doi: 10.4324/9781003173106.

[6] Bodansky, D. (2016). The Paris Climate Change Agreement: A new hope? American Journal of International Law, 110(2), 288-319. doi: 10.5305/amerjintelaw.110.2.0288.

[7] Buzan, B., & Acharya, A. (2021). Re-imagining international relations. Cambridge: Cambridge University Press.

[8] Campbell, K.M., Gulledge, J., McNeill, J.R., Podesta, J., Ogden, P., Fuerth, L., Woolsey, R.J., Lennon, A.T., Smith, J., & Mix, D. (2022). Age of consequences: The foreign policy and national security implications of global climate change. Washington: Center for a New American Security.

[9] Cheung, F.M., & Hong, Y.Y. (Eds.). (2021). Green finance, sustainable development and the Belt and Road Initiative. London: Routledge.

[10] China and US renew commitment to tackling climate crisis but differences remain. (2022). Retrieved from https:// www.theguardian.com/environment/2022/nov/19/china-and-us-renew-commitment-to-tackling-climate-crisis- but-differences-remain.

[11] Cole, J., & Dodds, K. (2021). Unhealthy geopolitics: Can the response to COVID-19 reform climate change policy? Bulletin of the World Health Organization, 99(2), 148-154. doi: 10.2471%2FBLT.20.269068.

[12] Dent, C.M. (2021). Trade, climate and energy: A new study on climate action through free trade agreements. Energies, 14(14), 4363. doi: 10.3390/en14144363.

[13] Dupont, C. (2020). The EUʼs collective securitisation of climate change. In S. Lucarelli, J. Sperling & M. Webber (Eds.), Collective securitisation and security governance in the European Union (pp. 369-390). London: Routledge.

[14] European Climate Law. (2021, June). Retrived from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri=CELEX:32021R1119.

[15] Eyl-Mazzega, M.A., & Mathieu, C. (2020). The European Union and the energy transition. In M. Hafner & S. Tagliapietra (Eds.), The geopolitics of the global energy transition. Lecture notes in energy (pp. 27-46). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-39066-2_2.

[16] Falkner, R. (2016). The Paris Agreement and the new logic of international climate politics. International Affairs, 92(5), 1107-1125. doi: 10.1111/1468-2346.12708.

[17] Fetting, C. (2020). The European green deal. ESDN report. Vienna: ESDN office.

[18] Genovese, F. (2020). Weak states at global climate negotiations. Cambridge: Cambridge University Press.

[19] Goldberg, M. (2023). Climate security: The role of knowledge and scientific information in the making of a nexus. Abingdon: Routledge.

[20] Helsinki Final Act. (1975, August). Retrived from https://www.osce.org/helsinki-final-act.

[21] Hsu, A., Yeo, Z.Y., & Rauber, R. (2021). Diverse climate actors show limited coordination in a large-scale text analysis of strategy documents. Communications Earth & Environment, 2(1), article number 30. doi: 10.1038/s43247-021- 00098-7.

[22] Korppoo, A. (2020). Domestic frames on Russiaʼs role in international climate diplomacy. Climate Policy, 20(1), 109- 123. doi: 10.1080/14693062.2019.1693333.

[23] Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change. (1997, December). Retrieved from https://unfccc.int/resource/docs/convkp/kpeng.pdf.

[24] Lagana, C. (2024). Renewable energy trends and developments powering a cleaner future. Retrieved from https://www. ibm.com/blog/renewable-energy-trends/.

[25] Lazard, O., & Youngs, R. (Eds.). (2021). The EU and climate security: Toward ecological diplomacy. Washington: Carnegie Endowment for International Peace Publications Department.

[26] Li, G., Zakari, A., & Tawiah, V. (2020). Does environmental diplomacy reduce CO2 emissions? A panel group means analysis. Science of The Total Environment, 722, article number 137790. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.137790.

[27] Makarov, I. (2022). Does resource abundance require special approaches to climate policies? The case of Russia. Climatic Change, 170(1-2), article number 3. doi: 10.1007/s10584-021-03280-0.

[28] Oberthür, S., & Dupont, C. (2021). The European Unionʼs international climate leadership: Towards a grand climate strategy? Journal of European Public Policy, 28(7), 1095-1114. doi: 10.1080/13501763.2021.1918218.

[29] Özkaragöz Doğan, E., Uygun, Z., & Akçomak, İ.S. (2021). Can science diplomacy address the global climate change challenge? Environmental Policy and Governance, 31(1), 31-45. doi: 10.1002/eet.1911.

[30] Paris Agreement. (2015, December). Retrieved from https://treaties.un.org/pages/ViewDetails. aspx?src=TREATY&mtdsg_no=XXVII-7-d&chapter=27&clang=_en.

[31] Patrick, S.M. (2021). The international order isnʼt ready for the climate crisis: The case for a new planetary politics. Foreign Affairs, 100, article number 166.

[32] Qin, M., Su, C.W., Umar, M., Lobonţ, O.R., & Manta, A.G. (2023). Are climate and geopolitics the challenges to sustainable development? Novel evidence from the global supply chain. Economic Analysis and Policy, 77, 748-763. doi: 10.1016/j.eap.2023.01.002.

[33] Raimi, D., Zhu, Y., Newell, R.G., & Prest, B.C. (2024). Global energy outlook 2024: Peaks or plateaus. Retrieved from https://media.rff.org/documents/Report_24-06.pdf.

[34] Resolution of the General Assambley of UN No. 70/1 “Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development”. (2015, September). Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/content/ documents/21252030%20Agenda%20for%20Sustainable%20Development%20web.pdf.

[35] Sørensen, G., Møller, J., & Jackson, R.H. (2022). Introduction to international relations: Theories and approaches. Oxford: Oxford university press.

[36] Total CO2 emissions from energy. IEA. (2021). Retrieved from https://www.iea.org/countries/china/emissions.

[37] UNFCCC. (2019). Climate Finance in the negotiations. Retrieved from https://unfccc.int/topics/climate-finance/the- big-picture/climate-finance-in-the-negotiations.

[38] United Nations Framework Convention on Climate Change. (1992, May). Retrieved from https://unfccc.int/sites/ default/files/conveng.pdf.

[39] Yang, L., Shi, Z., Zhang, S., & Lee, H.F. (2020). Climate change, geopolitics, and human settlements in the Hexi Corridor over the last 5,000 years. Acta Geologica Sinica–English Edition, 94(3), 612-623. doi: 10.1111/1755-6724.14529.

[40] Zhang, T., Zhang, S., & Qu, J. (2022). The impact of Chinaʼs carbon neutrality target on its energy consumption structure by 2050. Energy Sources, Part B: Economics, Planning, and Policy, 17(1), article number 2088896. doi: 10.1080/15567249.2022.208889.

[41] Zhumadilova, A., Zhigitova, S., & Turalina, M. (2023). The impact of greenhouse gases on climate change. Scientific Horizons, 26(6), 97-109. doi: 10.48077/scihor6.2023.97.

[42] Zhuravel, Y., Artemenko, O., Lytvyn, N., Yara, O., & Uliutina, O. (2023). International experience in the use of alternative energy sources (within the European Union). Law. Human. Environment, 14(3), 46-59. doi: 10.31548/law/3.2023.46.

ЦИТУВАТИ

Gasimova, K.N. (2024). Impact of climate diplomacy on international relations: Modern trends. Foreign Affairs, 34(3), 111-123. https://doi.org/10.46493/2663-2675.34(3).2024.111