Роль ядерної зброї у сучасній глобальній політиці

Куат Мусін; Алмаз Жексекін

Роль ядерної зброї у сучасній глобальній політиці

Анотація

Місце ядерної зброї у поточній світовій політиці залишається важливим питанням через загрозу ядерної війни, стратегічні відносини між країнами з ядерним потенціалом та впливом на міжнародну стабільність і безпеку. Разом з цим, все більшої актуальності набуває дане питання у звʼязку з посиленням конфронтації між країнами, які володіють значним ядерним потенціалом, зокрема між Китаєм та Сполученими Штатами. Таким чином, мета цього дослідження полягає в розгляді впливу ядерних озброєнь на міжнародні відносини та на збереження миру та безпеки у сучасному світі, а також використання ядерної зброї як інструмент стримування та/або загрози. Методологічну основу дослідження становлять аналіз документів та законодавства, історичний аналіз, структурно-функціональний метод та системний метод. Результати дослідження висвітлюють історію виникнення та розвитку ядерного озброєння, а також намагання регулювати його обсяги. Вивчено поточний стан ядерних арсеналів держав, розташування ядерної зброї, її модернізацію і роль у сучасних міжнародних відносинах, надана статистика ядерних боєголовок ядерних країн. Також проаналізовано роль дипломатії та міжнародних домовленостей в управлінні ядерною зброєю. Пригадано про сучасні геополітичні конфлікти та напруженість відносин між державами, про маніпуляції з боку ядерних країн, що можуть призвести до підвищення ризиків ядерної ескалації. В результаті дослідження було визначено ключові фактори та аспекти, які визначають роль ядерного озброєння на міжнародну політику, такі як стримування, загрози, розповсюдження і міжнародні домовленості, їх вплив на міжнародну стабільність, міжнародну дипломатію, тероризм, та технологічні виклики, пов’язані з ядерною тематикою. Дослідження цієї теми має практичне значення для формування політичних стратегій, забезпечення світового миру та безпеки, а також підвищення обізнаності та усвідомлення можливих загроз і викликів, пов’язаних з ядерною зброєю

Ключові слова

російська війна проти України; підтримка міжнародного миру та безпеки; принципи міжнародної безпеки; стримування; маніпуляції

Використані джерела

[1] Arceneaux, G.D. (2023). Whether to worry: Nuclear weapons in the Russia-Ukraine war. Contemporary Security Policy, 44(4), 561-575. doi: 10.1080/13523260.2023.2260175.

[2] Borodai, A.V. (2022). The place and role of Ukraine in the world’s globalisation processes. Regional Studios, 28, 46-50. doi: 10.32782/2663-6170/2022.28.8.

[3] Brusylovska, O. (2023). Russia’s nuclear blackmail as a threat to the global nuclear order. In Vicente, A., Sinovets, P., & Theron, J. (Eds.) Russia’s war on Ukraine. Contributions to political science. New York: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-32221-1_4.

[4] Buryachenko, O. (2023). Crisis of the nuclear weapons control system: Challenges of the 21st century and risks of the future. Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management, 1(67), 19-30. doi: 10.32689/2523-4625-2023-1(67)-3.

[5] Chengjun, Y. (2020). It’s not appropriate to speculate on nuclear-related issues on the internet. Phoenix Military. Retrieved form https://ishare.ifeng.com/c/s/7wRF4ea00Qk.

[6] Declaration of State Sovereignty of Ukraine. (1990, July). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12#Text.

[7] Dorsey, J.M. (2022). Israel expands its Iran strategy amid potential social unrest in the Islamic Republic. Modern Diplomacy. Retrieved form https://moderndiplomacy.eu/2022/02/07/israel-expands-its-iran-strategy-amid-potential-social-unrest-in-the-islamic-republic/.

[8] Egel, N., & Hines, R.L. (2021). Chinese views on nuclear weapons: Evidence from an online survey. Research and Politics, 45(2), 140-169. doi: 10.1177/20531680211032840.

[9] Freilich, C. (2022). Israel and the Iran nuclear deal: The best of bad options. The Greater Middle East: Unresolved Trouble. doi: 10.1080/00396338.2022.2078051.

[10] Gressel, G. (2022). Shadow of the bomb: Russia’s nuclear threats. Retrieved from https://ecfr.eu/article/shadow-of-the-bomb-russias-nuclear-threats/.

[11] Gustafsson,K.,& Krickel-Choi,N.C.(2020).Returningtotherootsofontologicalsecurity: Insightsfromthe Existentialist anxiety literature. European Journal of International Relations, 26(3), 875-95. doi: 10.1177/1354066120927073.

[12] ICAN. (2022). Squandered: 2021 Global Nuclear Weapons Spending. Geneve: ICAN.

[13] ICAN. (2023). Wasted: 2022 global nuclear weapons spending. Geneve: ICAN.

[14] Joseph, S., & Nye, Jr. (2023). Nuclear ethics revisited. Cambridge University Press, 37(1), 5-17. doi: 10.1017/S0892679423000047.

[15] Kimball, D.G. (2022). Biden policy allows first use of nuclear weapons. Washington, 52(3), 32-33.

[16] Kristensen, H.M., & Korda, M. (2022). Israeli nuclear weapons, 2021. Bulletin of the Atomic Scientists, 78(1S), 38-50. doi: 10.1080/00963402.2021.2014239.

[17] Memorandum on Security Assurances in Connection with the Accession of Ukraine to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons. (1994, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text.

[18] Menshakova, D.O. (2021). France’s nuclear status as a factor of its public positioning in the Euro-Atlantic security environment. (Doctoral thesis, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine).

[19] Montgomery, A., & Carpenter, C. (2020). The stopping power of norms: Saturation bombing, civilian immunity, and U.S. attitudes toward the laws of war. International Security, 45(2), 140-169. doi: 10.1162/isec_a_00392.

[20] Mrovlje, M. (2018). Beyond Nussbaum’s ethics of reading: Camus, Arendt and the political significance of narrative imagination. The European Legacy, 24(2), 162-180. doi: 10.1080/10848770.2018.1540514.

[21] Myronenko, V.V. (2022). The genesis of the US nuclear weapons programs. Bulletin of NTUU “KPI”. Political Science. Sociology. Law. Issue, 4(56), 50-55. doi: 10.20535/2308-5053.2022.4(56).269610.

[22] NTI. (n.d.). Security index. Retrieved from https://www.ntiindex.org/results/.

[23] Perminov, V.O., & Valuev, A.E. (2023). Threats and challenges of the modern global security architecture and NATO’s role. Philosophy and Political Science in the Context of Contemporary Culture, 15(1), 179-188. doi: 10.15421/352320.

[24] Pogorelova, I. (2022). North Korean nuclear issue and possible scenarios of its development. Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, 4, 54-62. doi: 10.26693/ahpsxxi2022.04.054.

[25] Rathbun, B.C., & Stein, R. (2020). Greater goods: Morality and attitudes toward the use of nuclear weapons. Journal of Conflict Resolution, 64(5), 787-816. doi: 10.1177/0022002719879994.

[26] Resolution of the UN General Assembly No. A/RES/56/83 “Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts”. (2002, January). Retrieved from https://www.ilsa.org/Jessup/Jessup11/basicmats/StateResponsibility.pdf.

[27] Riqiang, W. (2022). Assessing China-U.S. inadvertent nuclear escalation. International Security, 46(3). 128-162. doi: 10.1162/isec_a_00428.

[28] Rumelili, B. (2020). Integrating anxiety into International Relations theory: Hobbes, existentialism, and ontological security. International Theory, 12(2), 257-72. doi: 10.1017/S1752971920000093.

[29] SIPRI. (2022). Global nuclear arsenals are expected to grow as states continue to modernize. Retrieved from https://www.sipri.org/media/press-release/2022/global-nuclear-arsenals-are-expected-grow-states-continue-modernize-new- sipri-yearbook-out-now.

[30] Smetana, M., Vranka, M., & Rosendorf, O. (2022). The lesser evil? Experimental evidence on the strength of nuclear and chemical weapon “taboos”. Conflict Management and Peace Science, 40(1), 3-21. doi: 10.1177/07388942221124515.

[31] Sokolovska, O.M. (2023). Global nuclear safety: Current policy emphasis. Bulletin of NTUU “KPI”. Political Science. Sociology. Law, 1(57), 128-133. doi: 10.20535/2308-5053.2023.1(57).280813.

[32] Statement of the Verkhovna Rada of Ukraine No. 1697-XII “On the Non-nuclear Status of Ukraine”. (1991, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-12#Text.

[33] The Treaty between the United States of America and the Union of Soviet Socialist Republics on the Reduction and Limitation of Strategic Offensive Arms, signed in Moscow. (1991, July). Retrieved from https://digitallibrary.un.org/record/169201?ln=ru.

[34] Tomz, M., Weeks, J.L.P., & Yarhi-Milo, K. (2020). Public opinion and decisions about military force in democracies. International Organization, 74(1), 119-143. doi: 10.1017/S0020818319000341.

[35] Treaty “On the Non-Proliferation of Nuclear Weapons”. (1968, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_098#Text.

[36] Treaty between the United States of America and the Russian Federation on measures for the further reduction and limitation of strategic offensive arms. (2010, July). Retrieved from https://2009-2017.state.gov/documents/organization/140035.pdf.

[37] Treaty Between the United States of America and the Union of Soviet Socialist Republics on the Elimination of their Intermediate-Range and Shorter-Range Missiles. (1987, December). Retrieved from https://2009-2017.state.gov/t/avc/trty/102360.htm.

[38] Yanchik, O. (2023). Putin’s Russia must not be allowed to normalize nuclear blackmail. Retrieved from https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/putins-russia-must-not-be-allowed-to-normalize-nuclear-blackmail/.

[39] Yavorska, H.M. (2013). On the escalation of the crisis on the Korean Peninsula. Retrieved form https://niss.gov.ua/doslidzhennya/nacionalna-bezpeka/schodo-zagostrennya-krizi-na-koreyskomu-pivostrovi-analitichna.

[40] Zhao, T. (2022). China and the international debate on no first use of nuclear weapons. Asian Security, 18(3), 205-213. doi: 10.1080/14799855.2021.2015654.

ЦИТУВАТИ

Musin, K.S., & Zheksekin, A.K. (2023). The role of nuclear weapons in modern global politics. Foreign Affairs, 33(6), 40-51. https://doi.org/10.46493/2663-2675.33(6).2023.40-51