Проблеми дослідження історії заслання українців та  прибалтійських народів в СРСР

Марцін Конечний

Проблеми дослідження історії заслання українців та прибалтійських народів в СРСР

Анотація

У статті досліджено умови заслання та взаємодію українських і прибалтійських в'язнів у радянських таборах у повоєнний період. Наукова актуальність теми полягає у дослідженні співпраці політичних в'язнів різних національних груп, яка призвела до табірних повстань 1953-1954 років. Метою даного дослідження є визначення характеру умов заслання та можливостей контактів між українськими та прибалтійськими вʼязнями в контексті формування протестного руху на матеріалах табірних підрозділів Воркути, зокрема, Речлагу. Для досягнення цієї мети було використано методи порівняльного та ретроспективного аналізу, історичної та психологічної реконструкції. Дослідження дозволило виявити спільні та відмінні риси, притаманні таборам Воркути. З'ясовано, що основою взаємодії між українськими та прибалтійськими в'язнями було спільне становище та намагання покращити умови життя в таборі. При цьому констатовано, що однаковий культурно-освітній рівень та участь в антирадянському опорі сприяли налагодженню міжнаціональних контактів. Виявлено соціально-психологічні особливості українських та прибалтійських в'язнів повоєнної доби, які відрізняли їх від інших. Зʼясовано, що об'єднанню в національні групи сприяла самоідентифікація в'язнів як бранців з національним світоглядом і досвідом, що протистояли радянській ідеології. Головною метою було покращення умов утримання та звільнення в'язнів з місць несвободи, а активні спроби досягти цього припали на період після смерті Сталіна. Доведено, що політична невизначеність і хаотичні дії табірної адміністрації стали каталізатором повстань, які прискорили трансформацію місць несвободи. Ключова роль в організації протестів належала страйковим комітетам, які представляли групи в'язнів за етнічною ознакою. Зокрема, активну участь у них брали українські та прибалтійські в'язні. Це свідчить про місце і роль цих народів у табірних повстаннях. Практичне значення дослідження полягає у висвітленні маловивченого питання про шляхи взаємодії українських і прибалтійських політв'язнів та вплив цих контактів на боротьбу проти радянського репресивного апарату в місцях позбавлення волі

Ключові слова

депортації; репресії; спецпоселення; політичні в'язні; табори

Використані джерела

[1] Anden, L. (2021). Literary testimonies and fictional experiences: Gulag literature between fact and fiction. Studia Phænomenologica, 21, 197-223. doi: 10.5840/studphaen20212110.

[2] Anstett, E. (2011). Memory of political repression in post-Soviet Russia: the example of the Gulag. Retrieved from https://www.sciencespo.fr/mass-violence-war-massacre-resistance/en/document/memory-political-repression-post-soviet-russia-example-gulag.html.

[3] Barenberg, A. (2014). Gulag Town, Company Town. Forced labor and it’s legacy in Vorkuta. New-Heaven-London: Yale University Press.

[4] Budryte, D. (2021). Gender, war and memory: “points of memory” in the narratives of women who participated in the Lithuanian partisan war (1944-1953). Lithuanian Ethnology: Studies in Social Anthropology and Ethnology, 21(30), 127-148. doi: 10.33918/25386522-2130005.

[5] Burkiciak, P. (2013). Women-Soldiers of the home army in the soviet forced-labour camps of Vorkuta in 1944-1956. Sensus Historiae, 13(4), 121-134.

[6] Caniglia, J.A. (2021). Stalin’s Repression Special Settlements, the Great Terror, and the Gulag. San Antonio: Southern New Hampshire University.

[7] Carmack, R.J. (2009). The Deported Millions: The Stalinist State and the Evolution of Its Ethnic Terror Regime, 1928-1945. (MA Thesis, University of Wisconsin, Madison, USA).

[8] Epplbom, E. (2006). History of the Gulag. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy.

[9] Girna, N. (2021). They dared: from the history of uprisings of political prisoners in Gulag concentration camps. National memory (in honour of the victims of totalitarianism), 1(4), 23-28.

[10] Humenyuk, O. (2018). Fight or accept. Retriewed from https://nasze-slowo.pl/borotis-chi-zmiritis/.

[11] Jaago, T. (2021). After the war and repressions: Mediating of traumatic experiences in Estonian life stories. Folklore: Electronic Journal of Folklore, 83, 105-122. doi: 10.7592/FEJF2021.83.jaago.

[12] Kazulenas, T. (2011). In the footsteps of the GULAG. Lithuanian Quarterly Journal of Arts and Sciences, 57(3), 32-48.

[13] Kis, O. (2017). Ukrainian women in the Gulag: to survive means to win. Lviv: Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine.

[14] Klements, E. (2019). Worse than guards: Ordinary criminals and political prisoners in the GULAG (1918-1950). (Honors in the major program in history, University of Central Florida, Orlando, USA).

[15] Kogut, A. (2020). Forerunners of Operation “West”: Deportations 1944-1946. Ukrainian Historical Journal, 3, 40-53. doi: 10.15407/uhj2020.03.040.

[16] Kolodziejska, A. (2022). Frozen in anxiety? About experiencing time in the stories of Polish female prisoners of labor camps. Polish Studies. Innovations, 16, 163-176.

[17] Latkovskis, L. (2005a). II Baltic Prisoners in the Gulag Revolts of 1953. Lithuanian Quarterly Journal of Arts and Sciences, 51(3), 5-39.

[18] Latkovskis, L. (2005b). II Baltic Prisoners in the Gulag Revolts of 1953. Lithuanian Quarterly Journal of Arts and Sciences, 51(4), 5-30.

[19] Liugaite-Cherniauskiene, M. (2021). The singing of exiles, political prisoners: an aspect of liminality. Folklore Works, 61, 47-70. doi: 10.51554/TD.21.61.02.

[20] Order of the Ministry of Internal Affairs of the USSR, the Ministry of Internal Affairs of the USSR and the Prosecutor General of the USSR No. 00279/00108/72ss “On the Organization of Special Camps and Prisons of the Ministry of Internal Affairs for the Detention of Particularly Dangerous State Criminals and on the Sending of the Latter After the Completion of Their Sentences to Exile to a Settlement Under the Supervision of the Authorities of the Ministry of Internal Affairs”. (1948, March). Retrieved from https://alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1009135.

[21] Pater, I. (2014). Repressions and deportations of the population of Galicia in the 40s-50s of the 20th century. Modern Era, 2, 49-62.

[22] Pauksens, K. (2020). “The Enemies Next Door”: Stalinist Repression in the Postwar Latvian Countryside. (Doctoral dissertation, University of Toronto, Toronto, Canada).

[23] Popelyuk, R. (2021). Vorkutyn uprising: Together and to the end. Retrieved from https://localhistory.org.ua/texts/statti/vorkutinske-povstannia-razom-i-do-kintsia/.

[24] Prystash, L.T. (2017). Institutional And Legal Basis Of The Internal Affairs Of The USSR At Western Ukrainian Lands. Actual Problems of Improving the Current Legislation of Ukraine, 44, 204-212.

[25] Ryslakki, Yu. (2015). Vorkuta! Uprising in a correctional labor camp. Lviv: Chronicle.

[26] Sagatiene, D. (2022). The Transformation of Lithuanian Memories of Soviet Crimes to Genocide Recognition. The International Journal of Transitional Justice, 16(3), 396-405. doi: 10.1093/ijtj/ijac022.

[27] Savchyn, G.Ya. (2016). The system of execution of punishments in the western regions of Ukraine in the period 1944-1953. Lviv: LvDUVS.

[28] Streikus, A. (2022). The unknown war: anti-Soviet armed resistance in Lithuania and its legacies. London-New York, Routledge.

[29] Toews G., & Vezin, P-L. (2020). Enemies of the people. Working Papers from New Economic School, 20, 1-84.

[30] Trendafiloff, A. (2022). Alcohol and porous borders in the soviet GULAG: From the Mid.1930s to the beginning of the 1950s. Anamnesa, 17(1), 6-28.

[31] Vronska, T. (2022). The road to exile of deportees from Western Ukraine: The second half of the 1940s – the beginning of the 1950s. Ukrainian Historical Journal, 5, 18-30. doi: 10.15407/uhj2022.05.018.

[32] Zarskiene, R. (2021). Musical-cultural communication between Lithuanians and Latvians during the Soviet era in places of political imprisonment and exile 2: Vorkuta's songs. Lithuanian Ethnology: Studies in Social Anthropology and Ethnology, 21(30), 246-251.

ЦИТУВАТИ

Konieczny, M. (2023). Problems of researching the history of exile of Ukrainians and of the Baltic peoples in the USSR. Foreign Affairs, 33(5), 27-36. https://doi.org/10.46493/2663-2675.33(5).2023.27-36