Європейський захист українців на період воєнного стану: досвід Польщі

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку шляхів удосконалення тимчасового захисту українців в Європі під час воєнних дій в Україні. Метою роботи є аналіз норм європейського законодавства щодо захисту українців та визначення напрямів удосконалення. Основу методологічного підходу складає: аналіз статистичних даних; метод порівняння; графічний метод; метод узагальнення. Визначено країни Європи, до яких звернулося найбільше осіб за отриманням захисту на період війни в Україні. Виявлено недоліки в польському законодавстві щодо організації тимчасового захисту, зокрема в частині підтвердження реєстрації місця перебування українців, що дозволяє їм пересуватися в межах Європи. Було проведено оцінку забезпечення прав на тимчасовий захист для українців, зокрема працевлаштування і проживання та доцільності й переваг від внесених до польського законодавства змін, які передбачають оптимізацію допомоги для переселенців. За результатами оцінки рівня підтримки українців громадянами Польщі виявлено тенденцію до її спаду з причини збільшення порушення українцями правил поведінки. Окреслено напрямки удосконалення організації тимчасового захисту українців в Польщі, які полягають у стимулюванні переселенців вивчати польську мову та влаштовуватись на більш кваліфіковану роботу. Запропоновано посилення контролю владою Польщі за отриманням соціальної допомоги переселенцями, запобігання зловживанням такою допомогою та спрямуванню її на найнеобхідніші потреби для здоров’я, освіти та повноцінного життя людей, які перебувають під тимчасовим захистом в Європі. Результати та висновки мають практичну значимість для представників влади в країнах ЄС при удосконаленні політики тимчасового захисту мігрантів, та керівників міграційних і соціальних служб – при призначенні соціальних виплат