Історико-ретроспективний та правовий аналіз умов, значення та наслідків ухвалення Конституції Пилипа Орлика

Історія конституції Пилипа Орлика значною мірою вивчена як в українській, так і в зарубіжній історіографії, проте це питання залишається досить вагомим для повноцінного історичного та правового розбору, тому інтерпретації та розгляд подій тих часів, а особливо правовий аналіз цього фундаментального документа актуальне й досі. Мета статті дослідити Конституцію Пилипа Орлика задля інтерпретації подій 1710 р., простежити процеси та причини, що зумовили їх, проаналізувати історико-правову роль, умови та наслідки ухвалення Конституції та розглянути роль Пилипа Орлика в її становленні. У дослідженні використано різні історичні методи та підходи до аналізу та відбору інформації, що стосується ухвалення Конституції Пилипа Орлика. Також у статті широко застосовано методи аналізу та синтезу, загальні методи наукового пізнання та методи емпіричного дослідження. Історико-порівняльний, ретроспективний та абстрактний методи дали змогу детальніше реконструювати та моделювати процеси, що відбувалися напередодні ухвалення Конституції, а також його наслідки. У дослідженні проаналізовано Конституцію Пилипа Орлика, нові ідеї, які вона містить, та її роль у процесах державного будівництва. Стверджено, що Конституція була створена на базі демократії, що було головним чинником при створенні історичної цілі, якою був розвиток державних реформ. З погляду права здійснено повний аналіз нового державного устрою, на який посилалися положення Конституції. У процесі дослідження вивчено Конституцію Пилипа Орлика, а також низку факторів, які допомогли конструювати та реконструювати умови, цінності й наслідки, що зумовили ухвалення Конституції 1710 року. Визначено, що вказана Конституція зображує покращення відносини у владі, а також може застосовуватись у якості регулятора державницької традиції українського народу. Досліджено, що описані та проаналізовані історико-політичних аспекти є повністю описують мотив прийняття Конституції Пилипа Орлика, зумовленим завершенням цих подій у новому часі та можливістю дослідження цього питання як у вітчизняній історіографії