Конфронтація з Пекіном як один із пріоритетів зовнішньої політики США

Ілля Оробець; Олена Сидоренко; Арі Сюнь; Ігор  Пасек

Конфронтація з Пекіном як один із пріоритетів зовнішньої політики США

Ілля Оробець , Олена Сидоренко , Арі Сюнь , Ігор Пасек

Анотація

США та Китай на сьогодні є найпотужнішими країнами на планеті за багатьма показниками, та обидві ці країни можуть впливати на перебіг багатьох процесів у всьому світі. Зокрема Сполучені Штати мають значний вплив на світовій арені, тому необхідно досліджувати те, яке значення має протистояння з Пекіном у контексті їхньої зовнішньої політики, та те, які існують перспективи його продовження. Таким чином, актуальність теми визначається тим, що результати цього протистояння мають вплив на політику усіх країн у майбутньому. Основною метою статті є визначення того наскільки пріоритетним є протистояння з Китаєм для США, шляхом дослідження основ геополітичної теорії Сполучених Штатів та розгляду історії цього конфлікту. Під час написання статті було використано низку наступних методів: аналіз, синтез, порівняння, конкретизація та узагальнення інформації. У результаті дослідження можна зробити наступні висновки: протистояння між США та Пекіном проходить у трьох основних сферах діяльності: торгівельній, економічні й ідеологічній; було визначено, що Сполучені Штати є найвпливовішою країною у світі та намагаються зберегти цей вплив; з’ясовано, що ключовим аспектом зовнішньополітичного впливу США є торгівля, яка є однією з основних причин протистояння з Китаєм; визначено те, який вплив цей конфлікт здійснює на весь світ; розглянуто певні проблеми внутрішньої політики США та розглянуто можливі перспективи розвитку цього конфлікту. Новизною статті є те, що у ній конфлікт між США та Китаєм розглянуто максимально широко, з урахуванням різних сфер діяльності. Результати цього дослідження будуть корисними для економістів, які досліджують економічні проблеми усього світу, та України зокрема, а також для науковців США, з метою звернення уваги на проблеми та загрози власної країни

Ключові слова

ідеологія, економіка, технології, геополітика, торговельна війна

Використані джерела

[1] Ehsan, F. (2022). Conceptual developments of Chinese nationalism and its impact on the development-based foreign policy. Geopolitics Quarterly, 18(65), 115-149.

[2] Sutter, R. (2009). The Obama administration and us policy in Asia. Contemporary Southeast Asia, 31(2), 189-216.

[3] Harari, U.N. (2019). 21 lessons for the 21st century. New York: Random House.

[4] Goulard, S. (2021). Europe and the US-China Confrontation in the Indo-Pacific. Rebalancing Asia, 24(6), 69-80.

[5] Grachevska, T. (2021). Prospects for the restoration of bipolarity in the modern world in the conditions of increased confrontation between the United States and the People’s Republic of China. Philosophy and Political Science in the Context of Modern Culture, 14(1), 85-92.

[6] Vasylitsa, O. (2021). Trade war between the US and China: The scope of the impact. Market Infrastructure, 51(2), 3-8.

[7] Ferguson, N. (2021). Doom: The politics of catastrophe. London: Penguin Books.

[8] Brzezinski, Z. (2016). The grand chessboard: American primacy and its geostrategic imperatives. New York: Basic Books.

[9] Mahan, A. (2014). The interest of America in Sea power, present and future. London: Waldo Specthrie Press.

[10] Harari, U.N. (2017). Homo deus: A brief history of tomorrow. London: Harper.

[11] National Security Strategy. (2017). Retrieved from https://www.hsdl.org/?abstract&did-=806478.

[12] Remarks by president Trump at signing of a presidential memorandum Targeting China’s economic aggression. (2018). Retrieved from https://trumpwhitehouse.archives.gov/briefings-statements/remarks-president-trumpsigning-presidential-memorandum-targeting-chinas-economic-aggression/.

[13] Largout, D. (2021). America-China trade war during the Trump administration: A confrontation between strategic superpowers (Master thesis, Echahid Hamma Lakhdar University, El Oued, Algeria).

[14] Duffin, E. (2022). Major foreign holders of U.S. treasury securities. Retrieved from https://www.statista.com/ statistics/246420/major-foreign-holders-of-us-treasury-debt/.

[15] Korrek, S. (2021). The US-China technology race: Economic, political and normative dimensions. Observer Research Foundation, 30, 3-26.

[16] Mastanduno, M. (2021). Biden’s China dilemma. China International Strategy Review, 3(2), 217-233.

[17] Ramzy, A. (2022). U.S. Warships sail Taiwan strait, defying Chinese pressure. Retrieved from https://www.nytimes. com/2022/08/28/world/asia/uswarshipstaiwanchina.html?searchResult-Position=4.

[18] Hinds, M. (2021). In defense of liberal democracy: What we need to do to heal a divided America. London: Imagine. [19] Fukuyama, F. (2020). The end of history and the last man. London: Penguin.

[20] Fesenko, M. (2020). The danger of confrontation between the United States and China in the new Cold war. Problems of History, 2(11), 114-130.

[21] Rachman, G. (2017). Easternization: Asia’s rise and America’s decline from Obama to Trump and beyond. New York: Other Press.

[22] Warren, I. (2019). America’s response to China: A history of Sino-American relations. New York: Columbia University Press.

[23] Kolombo, A. (2022). Strategic natural resources and sustainable development in DR Congo: Perspectives on interests and confrontation between actors. International Journal of Innovation and Applied Studies, 36(2), 347-360.

[24] Vogelmann, J. (2022). Ascending China and the hegemonic United States: Economically based cooperation or strategic power politics? Berlin: Springer VS.

ЦИТУВАТИ

Orobets, I., Sydorenko, O., Xun, A., & Pasek , I. (2022). Confrontation with Beijing as One of the Priorities of US Foreign Policy. Foreign Affairs, 32(6), 23-30. https://doi.org/10.46493/2663-2675.32(6).2022.23-30