Вирішення прикордонних проблем США і Канади в сфері спільного використання водних ресурсів

Показано, що такі, країни як США і Канада забезпечені значними запасами прісної води, однак і вони відчувають дефіцит цього ресурсу, незважаючи на те, що вони входять в першу п’ятірку найбагатших водними ресурсами країн світу. З метою забезпечення водної безпеки регіону, збереження Великих озер в сприятливому стані США і Канада тісно співпрацюють протягом багатьох років. Запасами прісної води Великих озер Канада і США користуються спільно. У цих двох країнах прийняті юридично обов’язкові 21 документи, в яких визнається, що на цих країнах лежить відповідальність перед усіма людьми, що нині живуть на нашій планеті і перед майбутніми поколіннями за забезпечення схоронності цього джерела води в інтересах всього людства, і в цих країнах в рамках заходів адаптації до зміни клімату застосовується зважений екосистемний підхід. Починаючи з 1980-х рр. в обох країнах виникла стурбованість з приводу того, що відведення води Великих озер за межі території басейну цих озер може мати негативні наслідки для екосистеми і обмежити можливості використання відповідних вод в майбутньому. Доведено, що, в умовах конкуренції, що загострюється за водні ресурси в Північній Америці ефективність Договору 1909 р. і Угоди з якості вод Великих озер знижується. На цьому тлі необхідно визнати той факт, що на сьогоднішній день система управління і контролювання вод Великих Озер 1909 р. є найкращою з усіх діючих, хоча і потребує вдосконалення. З одного боку, сьогодні США і Канада все більше усвідомлюють цінність свого багатства під назвою «Великі озера», з іншого боку, багато тенденцій говорять про те, що метою держав стає спільне співробітництво з метою збереження і збагачення водних ресурсів, а приватизація та забезпечення контролю над територіями, в тому числі водними, для задоволення власних потреб. Крім нераціонального використання води, яке спостерігається як в бідних водою регіонах США, так і в забезпечених водними ресурсами регіонах Канади, по обидва боки кордону констатується відсутність бачення єдиної політики ціноутворення на воду.