Зовнішня політика Української Держави за щоденником Павла Скоропадського

Олександра Наконечна

Зовнішня політика Української Держави за щоденником Павла Скоропадського

Анотація

Тема боротьби українського народу за незалежність у період національно-визвольних змагань 1917–1921 років є важливою сторінкою історії України та є актуальною у сьогоденні. Одним з найвизначніших діячів зазначеного періоду є П. Скоропадський, за часів правління якого було прийнято багато важливих політичних рішень. Тогочасна Українська Держава проводила активну зовнішню політику, дослідження якої є актуальним для істориків, з метою широкого та об’єктивного вивчення цього періоду, та для дипломатів, які опираючись на досвід минулого, визначають сучасний геополітичний курс України. Метою наукової роботи є глибоке дослідження зовнішньої політики Української Держави, на основі мемуарів П. Скоропадського. Під час написання роботи було використано наступні методи: аналіз, порівняння, конкретизація та узагальнення інформації. За результатами дослідження було зроблено ряд наступних висновків: зовнішня політика тогочасної України та гетьманського уряду визначалась умовами Брест-Литовського мирного договору; найбільше Українська Держава співпрацювала з Німеччиною, яка мала вплив на перебіг внутрішньо політичних процесів. У статті було детально розглянуто діяльність німців у контексті створення української армії та земельної політики. Також було розглянуто проблему того, чи можна вважати цю співпрацю окупацією. Окрім цього, було розглянуто міжнародні відносини України з такими державами та регіонами як Румунія, більшовицька росія, Крим та Кубань. Під час дослідження, окрім фактичного матеріалу, було розглянуто думки та плани зовнішньополітичної діяльності П. Скоропадського. Дослідження дозволяє ознайомитись з ідеями гетьмана та створює основу для подальших досліджень історії зовнішніх зв’язків цього періоду. Також у цій статті було порушено важливу тему, яку до цього розглядало мало дослідників, а саме проблему взаємовідносин гетьманського уряду з Антантою

Ключові слова

Брест-Литовський договір, німецький вплив, гетьманат, армія, Антанта

Використані джерела

[1] Skoropadskyi, P. (2019). Memories: The end of 1917 – December 1918. Kyiv: Tempora.

[2] Gai-Nizhnyk, P. (2019). Pavlo Skoropadskyi and the own staff of the Hetman of All Ukraine: The struggle for power and statehood. Kyiv: Krok.

[3] Lupandin, O. (2011). The issue of economic relations between the Ukrainian State and the RSFSR in the context of Ukrainian-Russian peace negotiations. Problems of Studying the History of the Ukrainian Revolution of 1917-1921, 6, 187-216.

[4] Romanko, I. (2017). The Armed Forces of Ukraine during the years of national-state revival (1917-1921). Kropyvnytskyi: KLA NAU.

[5] Gedin, M. (2012). Ukrainian-Romanian relations on the eve and during the hetmanship of Pavlo Skoropadskyi. Bulletin of KNLU, 17, 107-115.

[6] Bărbulescu, M. (1998). Istoria României. Buharest: Alta editura.

[7] Gromenko, S. (2021). Skoropadsky and Crimea. Kyiv: Our format.

[8] Lannik, L. (2021). Diagnostics of the regime: German military analytics about the hetmanate. New history, 65(1), 196-213.

[9] Hamlin, D. (2019). The Reichsbank and German War aims in 1918. German History, 37(4), 500-516.

[10] The Peace Treaty of Brest-Litovsk. (1918). Retrived from https://www.history.com/topics/world-war-i/treaties-ofbrest-litovsk.

[11] Treaty of Peace Signed at Brest-Litovsk Between the Central Powers and the Ukrainian People. (2019). London: Wentworth Press.

[11] Gregorz, S. (2016). “Masters of situation”: German and Austro-Hungarian intervention in Ukraine in 1918 in the light of ukrainian memoirs. Acta Poloniae Historica, 113, 37-64.

[12] Neighbern, M. (2021). The Eastern front 1914-1920: From tannenberg to the Russo-Polish War (History of WWI). New-York: Sterling Publishing.

[13] Armour, I. (2021). A history of Eastern Europe 1918 to the present: Modernisation, ideology and nationality. London: Bloomsbury Academic.

[14] Degtarov, S. (2022). The bessarabian question in 1917-1918: The relations of Romania, Bessarabia and Ukraine. Past Times, 48(2), 872-879.

[15] Medzercki, W. (1999). Germany and Ukraine between the start of the Brest-Litovsk Peace talks and Hetman Skoropads'kyi's coup. Harvard Ukrainian Studies, 23(1), 47-71.

[16] Dornik, W. (2019). Misconceived realpolitik in a failing state: The political and economical fiasco of the Central Powers in the Ukraine, 1918. Military Occupations in First World War Europe, 23, 111-124.

[17] Baranovska, M. (2008). The army in the security system of the hetmanate of P. Skoropadskyi. The State and the Army, 634, 63-67.

[18] Mawdsley, E. (2019). The Russian civil war. London: Pegasus Books. [

19] Rebitschek, I. (2019). Pavlo Skoropadsky’s Hetmanate in 1918. Revolutionary Russia, 32(2), 226-250.

ЦИТУВАТИ

Nakonechna, O. (2022). Foreign Policy of the Ukrainian State Based on the Diary of Pavlo Skoropadskyi. Foreign Affairs, 32(3), 29-36. https://doi.org/10.46493/2663-2675.32(3).2022.29-36