Українсько-румунські відносини  за усю історію незалежності України знали чимало напружених моментів. Особливо напруженими вони були саме довкола гирла Дунаю. Починаючи з 2002 року Румунський уряд почав програму укріплення берегів, топографічне та гідрографічне дослідження, встановлення сигнальної системи. Унаслідок збільшення глибини двох рукавів Дунаю, а саме Сулинського та Георгієвського, почалися екологічні проблеми як у Килійському каналі, так і у всій українській частині дельти. У 2009 році Україна, як учасниця Конвенції ООН про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспоо), навіть винесла зазначену проблему на розгляд імплементаційного комітету Конвенції Еспоо. Хоча екологічний фактор був найголовнішим наслідком суперечки між країнами, однак, не варто забувати, що причинами укріплення двох каналів з румунського боку були в першу чергу економічними. Тобто, укріплення та збільшення глибини дає можливість збільшити і їх пропускну здатність.

Також, не потребує додаткового опису конфлікт довкола острову Зміїний.

Однак, незважаючи на увесь вузол придунайських протиріч, співробітництво між обома країнами може мати партнерський та взаємовигідний характер.

На початку 2016 року Міністерством науки та інновацій Румунії було започатковано проект  «Підготовча фаза для Всеєвропейської інфраструктури DANUBIUS – RI «Міжнародний центр перспективних досліджень у системі ріка – море»». На запрошення Румунської сторони до проекту долучився Одеський державний екологічний університет, а до консультативно-керівного органу проекту було включено представника МОН.

Протягом 2018 року консультативно-керівним органом було напрацьовано та у грудні 2018 року прийнято рішення подати на розгляд Європейської Комісії проект Статуту Європейського консорціуму дослідницької інфраструктури «Міжнародний центр перспективних досліджень у системі ріка – море» (DANUBIUS ERIC).

Підставами для створення такого консорціуму є Регламенти Ради ЄС  № 723/2009 від 25.07.2009 та № 1261/2013 від 02.12.2013, а формат надання підтримки таким консорціумам є однією зі стратегічних ініціатив в рамках розвитку Європейського дослідницького простору.

Відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також статті 66 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» інтеграція до Європейського дослідницького простору є стратегічним пріоритетом нашої держави.

Долучення України до консорціуму DANUBIUS ERIC є важливим не лише з точки зору вектору інтеграції до єдиного дослідницького простору, але має також і важливе геополітичне значення в контексті участі у дослідженні стану Дунаю та прилеглих морських територій.

Що собою представляє цей проект? Власне, дослідницька інфраструктура включатиме хаби та центр обробки даних у Румунії, офіс передачі технологій в Ірландії, а також суперсайти та вузли по всій Європі. Центр забезпечить керівництво, координацію та ключові наукові, навчально-аналітичні можливості. Суперсайти будуть створені поблизу природних об’єктів, що забезпечують фокус для спостережень, досліджень та моделювання систем ріка - море. Вузли будуть центрами надання послуг експертизи, зберігання даних, експериментальних вимірювань.

Європейські дослідження систем річок-морів та їх перехідного середовища є актуальними але фрагментарними, а також, часто географічно ізольованими. Тобто, дійсно відсутні як у європейському масштабі, так і в міжнародному міждисциплінарні дослідницькі інфраструктури. У цьому випадку DANUBIUS-RI заповнить собою не лише наукову прогалину у Європейських дослідженнях, але й стане тим інструментом наукової дипломатії, який зможе об’єднати дві держави на шляху до спільного, екологічно безпечного використання дельти Дунаю. Одночасно, проект посилить вплив європейських досліджень та зможе максимізувати рентабельність інвестицій, що в  свою чергу забезпечить доступ до цілого ряду європейських систем ріка – море; доступ до узгоджених даних; стане платформою для міждисциплінарних досліджень, освіти та навчання.

Слід також згадати про те, що на о. Зміїний, через статус якого точилися суперечки між Румунією та Україною, працює Регіональний міжвідомчий центр інтегрованого моніторингу і екологічних досліджень Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Напрямками його наукових досліджень є серед іншого: охорона навколишнього середовища, інтегрований моніторинг природного середовища, дослідження острівних, водних і морських екосистем, експедиційні дослідження озер, рік і морського середовища, що цілком релевантно до цілей та задач DANUBIUS-RI.

Звісно, членство у зазначеному Європейському консорціумі дослідницьких інфраструктур, вимагає від України вирішення вирішення певних проблем на двох рівнях: законодавчому та фінансовому.

Оскільки, вітчизняне законодавство відрізняється від законодавства ЄС, а сам Статут зазначеного консорціуму є, відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України» міжнародним договором, для набуття членства Україні необхідно надати згоду на обов’язковість для неї цього Статуту через його ратифікацію. Також, в бюджеті необхідно передбачити кошти для сплати членських внесків.

Під час переговорних процедур підготовчої фази створення консорціуму обговорювалася методика обрахунку членських внесків. На останньому засіданні урядових представників було озвучено декілька підходів до розрахунку членських внесків:

1.      Індикатор, запропонований італійськими урядовими представниками і заснований на системі, згідно з якою членські внески розраховуються на підставі наступних складових: членство в консорціумі, кожен компонент інфраструктури, що ввійде до системи загальноєвропейського консорціуму, внесок в роботу DANUBIUS-RI (без урахування власне членських внесків до консорціуму);

2.      Індикатор, розроблений робочими групами і заснований на точковій системі. Кожен член консорціуму отримує: 1 бал якості за членство в консорціумі; 1 додатковий бал за кожен компонент інфраструктури (крім країни, у якій розміщується штаб квартира консорціуму).

3.      Індикатор, запропонований робочою групою і базується на принципі відповідно до якого кожна країна сплачує членські внески відповідно до шкали ООН.

Вирішено було, що у випадку DANUBIUS-RI буде застосовано перший варіант при якому обсяг членських внесків залежатиме прямопропорційно від рівня залученості до діяльності консорціуму. З огляду на можливості та потенціал участі України та відповідно до схваленої методики, Україні необхідно буде сплачувати в рік порядку 18 тис євро.

Ця ціна досить незначна за можливість спільно вивчати гирло Дунаю задля покращення екологічної ситуації регіону, можливості розвитку блакитної економіки, а також можливості залучення українських вчених до передових європейських досліджень. Крім того, саме цей проект об’єднує ті об’єкти, які протягом нашої новітньої історії були джерелом напруженості.

 

                                                     Дмитро Чеберкус, кандидат економічних наук,

                                      Ukrainian national hub, Black sea assistant mechanism

 

          Використані джерела та література

C. Bradley, M. J. Bowes, J. Brils, J. Friedrich, J. Gault, S. Groom, T. Hein, P. Heininger, P. Michalopoulos, N. Panin, M. Schultz, A. Stanica, I. Andrei, A. Tyler & G. Umgiesser. 2018. Advancing integrated research on European river–sea systems: the DANUBIUS-RI project, International Journal of Water Resources Development, 34:6, 888-899, DOI: 10.1080/07900627.2017.1399107

https://danubius-pp.eu/

https://danubius-pp.eu/www/wp-content/uploads/2019/11/DANUBIUS-RI_Science_Agenda_web_version_Dec2019.pdf

Posted in Експертна думка