Вже незабаром, у грудні, партія німецької канцлерки Ангели Меркель Християнсько-демократичний союз (ХДС) має обрати свого нового голову. Це стає особливо важливим, зважаючи на те, що новий лідер партії майже автоматично стає головним кандидатом й на посаду канцлера.

Попередні передвиборчі розклади були суттєво змінені пандемією COVID-19 та викликаним нею економічним спадом.

Внаслідок вдалих антикризових кроків чинного кабінету сам уряд, особисто Ангела Меркель та ХДС повернули собі високий рівень суспільної довіри.

Проте навіть нинішній рівень довіри в понад 70% не є для канцлерки аргументом для повернення до керівництва ХДС.

Одночасно успіхи Меркель знизили шанси на перемогу її критиків, у першу чергу ексголови фракції ХДС/ХСС в Бундестазі Фрідріха Мерца. Наразі лише 30% німців вважають його достойним претендентом на лідерство у виборчому списку ХДС/ХСС. Ще гірше цей показник (лише 19%) у прем’єра землі Північний Рейн-Вестфалія Арміна Лашета, якого, між тим, у партії досі багато хто вважає головним претендентом на місце очільника ХДС.

За таких умов найнесподіваніший результат можуть принести як вибори нового лідера партії Меркель, так і його вага після обрання. Зокрема, ХДС може наперед відмовитися від посади канцлера та номінувати на голову уряду людину "зі сторони". 

Союзник, проте не свій

Одним з найбільш неочікуваних варіантів вирішення "канцлерського питання" в ХДС було б висування кандидата від баварського союзника християнських демократів – Християнсько-соціального союзу.

В даному разі йдеться про нинішнього очільника ХСС та баварського прем’єра Маркуса Зьодера.

Впродовж "коронакризи" Баварія стала першим і чи не ключовим осередком поширення COVID-19 в Німеччині – у регіоні зафіксовано понад 48 тис. випадків зараження.

До того ж баварська економіка, традиційно одна з найбільших серед німецьких земель, виявилася не менш суттєво враженою господарськими наслідками епідемії. За даними Інституту економічних досліджень в Мюнхені, втрати від пандемії та локдауну коливаються в межах від 49 до 94 млрд євро.

Водночас, завдяки швидкому впровадженню карантинних обмежень в регіоні, вже до початку травня вдалося добитися зниження темпів захворюваності та, зрештою, зняти більшість карантинних обмежень вже до середини червня.

Тож і не дивно, що Зьодеру особисто та баварському урядові загалом вдалося заслужити високий рівень суспільної довіри. Наразі чинний голова баварського уряду може розраховувати на підтримку понад 55% німців.

Ба більше, за даними Kantar, 45% опитаних вважають очільника ХСС найприйнятнішим кандидатом у канцлери.

І хоча за умов продовження пандемії та економічної кризи рейтинги довіри до політиків видаються не надто стабільними речами, делегатам грудневого з’їзду ХДС, вочевидь, доведеться всерйоз замислитися над можливістю йти на перегони під керівництвом баварського прем’єра.

 
Маркус Зьодер

Аргументи проти "канцлера з Хофбройхауса"

З іншого боку, не на користь Зьодера грає досвід двох виборчих кампаній, програних християнськими демократами під проводом керівників ХСС.

Йдеться про вибори до Бундестагу 1980 року, на які блок ХДС/ХСС вів багаторічний федеральний міністр і голова баварського уряду Франц-Йозеф Штраус, та перегони 2002 року, під час яких кандидатом в канцлери був обраний тодішній баварський прем’єр Едмунд Штойбер.

В обох цих кампаніях християнські демократи програли есдекам.

До речі, той таки Штойбер, відповідаючи на запитання журналістів стосовно можливої кандидатури Зьодера на посаду канцлера від ХДС, заявив, що радив би чинному баварському прем’єру продовжувати працювати на посаді й вести партію на наступні вибори до ландтагу.

Тож чинному баварському прем’єрові буде непросто боротися за змогу повести блок ХДС/ХСС на вибори. Однак рівні загальної довіри до голови уряду Баварії, християнських демократів в цілому та готовності бачити Зьодера канцлером є високими, тож шанси поборотися за таку можливість в нього є.

Втім, це не знімає для голови ХСС необхідності переконувати однопартійців з північної та східної частин Німеччини, що в результаті виборів країна не отримає, за висловом самого Зьодера, "уряд з Хофбройхауса" (найбільшої мюнхенської пивної).

При цьому чи не найбільшим питанням для баварського прем’єра як потенційного кандидата в канцлери стане підтримка саме в східних землях.

З одного боку, з місцевими керівниками земельних відділень ХДС Зьодера поєднує більш жорстка риторика з міграційного порядку денного та намагання опонувати посиленню правопопулістів з "Альтернативи для Німеччини". З іншого ж боку, обрання чинного баварського прем’єра кандидатом у канцлери означатиме тріумф найбагатшої федеральної землі, значна частина мешканців якої на додачу вважає, що з їхніх податків дотуються економічно слабші "східні землі".

Проблеми на потім

У разі висування Зьодера кандидатом в канцлери доведеться замислитися над тим, як буде виглядати його правляча коаліція.

Адже найімовірнішим на сьогодні урядовим розкладом видається спілка християнських демократів з "Союзом90/Зеленими". З цією партією в Зьодера неоднозначні стосунки, передовсім через світоглядні розходження та погляди на міграційну політику.

Щоправда, з питань європейської політики порядок денний ХСС та "Союзу90/Зелених" великою мірою збігається. Обидві політсили підтримують запропонований канцлеркою Меркель і французьким президентом Макроном "фонд економічної відбудови" та необхідність більш амбітної кліматичної політики на рівні ЄС.

Та незалежно від того, чи стане баварець кандидатом в канцлери від блоку ХДС/ХСС, на партію чекають ще одні перегони. Партія Меркель має визначатися зі своїм очільником. 

Для християнських демократів той факт, що вони поступляться лідерством баварській регіональній партії ХСС, означатиме надзвичайно гострі дебати щодо лідерства в партії. Адже основні конкуренти Зьодера – Армін Лашет та Фрідріх Мерц – чітко вказують на необхідність суміщення лідерства в партії з кандидатурою в канцлери.

Відповідно, в разі, якщо Зьодер очолить список ХДС/ХСС, йому доведеться або домовлятися з вищевказаними конкурентами, або ж ХДС має знайти іншого впливового кандидата на лідерство, який не був би проти лишитися "другим номером" на парламентських виборах.

Одним з таких кандидатів може стати Норберт Рьоттґен – голова комітету Бундестагу в закордонних справах та порівняний аутсайдер нинішніх поки неформальних перегонів за лідерство в ХДС.

В інтерв’ю Frankfurter Allgemeine він натякнув, що голова ХДС не обов’язково має бути кандидатом у канцлери, тобто поставив себе у роль прийнятного партнера для Зьодера в разі, якщо він все ж вирішить поборотися за кандидатуру в канцлери від ХДС/ХСС.

Та й це не остання проблема для правлячої партії.

Своїми нині високими рейтингами ХДС завдячує довірі до канцлерки Меркель.

Тож невідомо, яким чином сприйматиме виборець зміну керівної постаті в партії. Навіть якщо на посаду прем'єра претендуватиме поки що рейтинговий Зьодер.

Зрештою, проти нього в разі обрання на перше місце в списку ХДС/ХСС можуть зіграти поглиблення економічної кризи, невдалі результати християнських демократів на місцевих виборах у шести федеральних землях, запланованих на 2021 рік перед голосуванням до Бундестагу, та навіть культурна й ментальна різниця між німецькими федеральними землями.

З іншого ж боку, доводиться констатувати, що за винятком Зьодера (а також Ангели Меркель, на яку вже не можна розраховувати), християнські демократи не мають іншого рейтингового й колоритного кандидата на перше місце у виборчому списку.

 

Автор: Віктор Савінок,

аспірант факультету політології та журналістики Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща)

© 2014 - 2020, Європейська правда, eurointegration.com.ua

Posted in Політика