Нові бригади та план захисту від РФ: що ухвалили лідери НАТО за закритими дверима

Зустріч лідерів НАТО, яка завершилася 4 грудня у передмісті Лондона Вотфорді, принесла новини, які можуть здаватися несумісними. В тому числі – на російському напрямку.

НАТО відмовляється визнавати Росію своїм “ворогом” – але навіть Еммануель Макрон почав вживати слово “війна” щодо дій РФ в Україні. Альянс зіткнувся з новими суперечками союзників – але все одно ухвалив одноголосне рішення щодо стримування Росії.

І це рішення дає підстави для стриманого оптимізму.

Попри очевидне потепління у відносинах Заходу з РФ, попри постійні заяви про діалог із Путіним, НАТО чудово усвідомлює російську загрозу і посилює свою військову міць через неї.

Цього тижня, по суті, почався новий етап у стратегії стримування РФ. На лондонському мінісаміті Альянс ухвалив оновлений план оборони країн, що перебувають на східному фланзі – Латвії, Литви, Естонії та Польщі, а також оголосив про створення нових сил високої готовності. 

Це рішення, заради ухвалення якого Туреччина навіть зняла принципові вимоги до союзників, довело, що НАТО, попри критику, лишається живою та цілком дієвою організацією.

“Європейська правда” з’ясувала деталі, які досі публічно не проголошувалися.

Готовність номер один

“Я можу оголосити, що ми виконали план з підвищення боєготовності своїх сил, NATO Readiness Initiative. Союзники виділили 30 батальйонів, 30 повітряних ескадрилій та 30 бойових кораблів, які будуть доступні для НАТО протягом 30 днів (у випадку кризи – ЄП)”, – сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг після зустрічі лідерів.”Чотири тридцятки” – це ініціатива із посилення здатності НАТО швидко реагувати на загрози, яку затвердили на саміті у липні 2018 року. Протягом останнього року союзники розробляли детальний план її втілення і узгоджували внески кожної з держав-членів.

Йдеться не про нові сили, а саме про підвищення готовності вже існуючих підрозділів, що розміщені “вдома”, у своїх державах, але за потреби готові вирушити у точку протистояння. Їхнім завданням буде підтримка та посилення більш мобільних Сил швидкого реагування НАТО, які у разі загрози конфлікту розгортаються за кілька діб.

“Чотири тридцятки” мають бути готові до дій вже у 2020 році. Ініціатива включає так званий “військовий шенген”: нові правила та інфраструктуру, здатні пропускати значні військові потоки в межах Європи та через Атлантику. Щоби система працювала, Альянс створив два командування в німецькому Ульмі та американському Норфолку – вони відповідатимуть за пересування і координацію дій “тридцяток”.

Все це має незримо посилити військову присутність НАТО на кордоні з Росією, у країнах Балтії та Польщі. Як відомо, чотири багатонаціональних батальйони перебувають там від 2017 року. Після анексії Криму та агресії РФ на Донбасі, у НАТО почали усвідомлювати, що сучасна Росія – це держава, яка несе реальну загрозу для Альянсу.

Шість “антиросійських” бригад

“У нас не повинно бути ілюзій. Росія – це головна і, на мій погляд, найбільша загроза безпеці країн Балтії та НАТО. Важливо визначити зовнішні загрози єдності та силі Альянсу. Я закликав лідерів НАТО посилити оборону нашого регіону, щоб стримувати Росію”, – заявив після завершення ювілейного саміту президент Литви Гітанас Науседа.

У НАТО не стали уточнювати деталі операційної діяльності нових військових з’єднань, тому інформацію про них довелося збирати буквально по крихтах. Публічно оголосили лише про те, що йдеться справді про захист східного кордону Альянсу.

Завісу таємниці привідкрила Польща – одна з держав, яку безпосередньо зачепить таке посилення. 

На пресконференції перед відльотом з Лондона президент Анджей Дуда заявив, що його країна очолить одну з шести бригад, а також надасть для ініціативи два наземних батальйони, дві ескадрильї винищувачів F-16 і два військових кораблі. Після цього глава Національного бюро безпеки Польщі Павел Солох повідомив, що до бригади під командуванням Польщі увійдуть також батальйони від Чехії та Словаччини.

Загалом буде сформовано шість бригад під командуванням Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції, Іспанії та Польщі. 

30 наземних батальйонів, літаки та кораблі будуть поділені між цими бригадами.

Прем’єр Британії Борис Джонсон підтвердив дані про роль своєї держави у новій схемі та пояснив, що військові, кораблі та літаки перебуватимуть “вдома”, у місцях дислокації, але в разі необхідності їх невідкладно передаватимуть під командування НАТО.

“Ми очолимо одну армійську бригаду, надамо дві ескадрильї винищувачів, шість військових кораблів, включно з двома авіаносцями. Ці сили діятимуть в рамках ініціативи НАТО у разі потреби, решту часу вони будуть доступні для британських потреб”, – сказав він.

Дипломатичні джерела “Європейської правди” підтвердили, що про додаткові війська не йдеться. Суть ініціативи – у посиленні боєготовності вже існуючих підрозділів.А для того щоби протидія росіянам була якнайбільш ефективною, у НАТО розробили також окремий військовий план. Про нього трохи нижче, а спершу – про дії союзників для уникнення відкритої конфронтації з Москвою.

Не ображати Росію

Попри посилення свого східного флангу, лідери Альянсу намагаються робити все, щоби уникнути загострення у відносинах із Росією.

Найбільшу увагу привернули заяви президента Франції, що лунають протягом останнього тижня. В тому числі – його наполягання на тому, що Альянс не може визнавати Росію своїм офіційним ворогом чи противником.

“Європейська правда” детально писала про ці заяви, їхні причини та можливі наслідки.

Та варто додати, що цей підхід французького лідера підтримали навіть ті держави, які складно запідозрити у надмірних симпатіях до Путіна. Приміром, Польща.

Президент Анджей Дуда, спілкуючись із журналістами на лондонській зустрічі, підтвердив, що це – узгоджений підхід Альянсу. НАТО не має та в осяжній перспективі не матиме готовності проголошувати РФ своїм “ворогом”. А єдиною силою, яку Альянс визнає за спільного ворога, є міжнародний тероризм.

“Немає ворогів. НАТО не перебуває під атакою будь-кого! А коли й атакують, то це роблять хіба що недержавні актори, а саме терористи. Ми не можемо говорити про “ворога” стосовно будь-якої держави”, – пояснив він.

Секретний план для Балтії та Польщі

На зустрічі у Лондоні ухвалили ще одне важливе питання – оновили план захисту балтійських країн і Польщі. 

Це рішення не згадується у підсумковій декларації саміту, про нього лише побіжно згадав генсек НАТО, та й то – не з власної ініціативи, відповідаючи на запитання журналістів.

Це принципово важливе рішення Альянсу взагалі могло лишитися непоміченим. Бо навіть про його розгляд стало відомо лише… завдяки спротиву Туреччини.

Перед самітом турецький президент Ердоган намагався шантажувати своїх колег, домагаючись вигідних для себе рішень щодо підтримки турецької кампанії у Сирії.

Анкара погрожувала заблокувати схвалення цього плану, якщо союзники відмовляться визнати терористами радикальні курдські організації (які, варто зазначити, справді вважають причетними до терактів на території Туреччини). 

Цей ультиматум не на жарт схвилював Польщу і країни Балтії. Ще перед самітом Дуда намагався переконати Ердогана не робити цього, а на полях саміту лідери цих держав провели спільну зустріч із турецьким президентом.

“Переговори були досить жорсткими. Та ми дійшли спільного рішення: наш план оборони був затверджений. Це підтверджує, що трансатлантичне співробітництво працює, співпраця Альянсу працює, НАТО працює”, – з радістю сказав прем’єр Естонії Юрі Ратас після того, як рішення офіційно затвердили.

Як вдалося переконати турецького лідера, достеменно невідомо, але Дуда після саміту заявив, що “точку зору Туреччини слід враховувати в дебатах всередині НАТО”.

Що являє собою цей план оборони?

Столтенберг у відповідь на запитання про нього відбувся загальними фразами про те, що такі документи оновлюються регулярно, що це звичайна процедура, і взагалі, мовляв, є стаття 5, яка передбачає колективний захист у разі нападу на одного із союзників.

Та навряд чи ця “звичайна процедура” так схвилювала би союзників. Відмовки генсека НАТО, схоже, мають інше пояснення: він просто не мав права розкрити деталі плану оборони, який має статус таємниці.

“Плани оборони засекречені, але литовські чиновники постійно просять союзників забезпечити можливості протиповітряної оборони та швидше розгортання в кризові періоди”, – написало литовське державне агентство BNS.

До речі, вперше такий план для країн Балтії і Польщі був створений у 2010 році (після нападу РФ на Грузію!), але відтоді безпекова ситуація кардинально змінилася.

Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс підтвердив, що ухвалений документ – принципово новий, Альянс раніше не мав подібного детального плану оборони Балтії. “Має бути один серйозний план для нашого регіону, але його не існувало. Якщо ми хочемо однакової безпеки для громадян усіх країн-членів НАТО, цей план повинен бути дієвим”, – сказав він.

Останнє оновлення плану, очевидно, передбачає конкретні детальні дії із захисту союзників із врахуванням посилення військової присутності НАТО в регіоні Балтійського моря та появи у розпорядженні Альянсу сил підвищеної готовності – тих самих шести бригад та 30 батальйонів, про які йшлося на початку статті.

Литовський президент назвав оновлення оборонних планів практичним виконанням статті 5 про те, що напад будь-кого на одного з членів НАТО є нападом на весь Альянс. 

“Про п’яту статтю можна говорити абстрактно, але вона повинна мати дуже специфічне вираження колективної оборони, що відображається в планах, відображається в конкретних інвестиціях. Зараз ми можемо нарешті зробити цей крок”, – підсумував він.

Автори:

Юрій Онищенко, Сергій Сидоренко,

Вотфорд, Велика Британія

© 2014 – 2019, Європейська правда, eurointegration.com.ua 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *