Юлія Лі – українська принцеса Кореї

Випуск: Зовнішні справи, №4,2020

Doi: 10.46493/2663-2675-2020-4-4

Автори:

Роман Пиріг, перший секретар Посольства України в Республіці Корея,

У статті «Юлія Лі – українська принцеса Кореї» досліджується маловивчена сторінка історії, пов'язана зі шлюбом Ї Гу, останнього кронпринца корейської династії Чосон, з американкою українського походження Юлією (Джулією) Муллок (Лі). Мета дослідження – привернути увагу до історичних подій пов'язаних зі становленням модерної Кореї, а також українців, які виступали «агентами» західного впливу та відігравали помітну роль у цьому процесі. Історичний та пізнавальний аспекти важливі також і як внесок до розуміння українсько-корейський відносин у їхньому гуманітарному вимірі. Окрім складних стосунків між членами останньої королівської родини Кореї, привертається увага до гуманітарної місії принцеси Юлії, спрямованої на вирішення табуйованих проблем людей з інвалідністю і сиріт. Висвітлюється її мистецька діяльність. Портрет «останньої принцеси» і першої жінки європейського походження в домі Чосон, яка так і не стала в ньому рідною, наче завершує одну сторінку корейської історії і починає наступну. За особистою драмою проглядають глибші символи, які промовляють до глибоко українського архетипу пошуку щастя на чужині. У цьому котнексті в статті також згадано про іншого українця – Афанасія Середіна-Сабатіна, який став імператорським архітектором Кореї та спорудив одні з перших будівель європейського зразка на території цієї країни. Історія Юлії Лі чекає на подальші фахові дослідження. Однією з перших її почала висвітлювати журналістка Уляна Скицька, яка зняла відеосюжет на цю тему на Каналі 24, присвятила їй кілька статей та включила відповідну довідку до своєї книги «#Наші на карті світу» (Львів, Видавництво Старого Лева, 2019). Невелика стаття про Юлію Муллок була також опублікована Валентиною Лантрат у газеті «Селянська правда» (№1 (671), 17.05.2016). Важливими документальними джерелами на цю тему є фільм «Останній лист Юлії», знятий південнокорейським телевізійним каналом MBC у 2000 р., а також спогади професора Лі Нам-Джу (газета «Korea JoongAng Daily», 07.12.2017). Зважаючи на елемент сенсаційності, стаття має зацікавити як фахівців істориків і міжнародників, так і широке коло читачів. Повернення на Батьківщину пам’яті про її нащадків, які відіграли помітну роль у світі, покликане збагатити наше розуміння українства та його здобутків. На прикладі географічно віддаленої Кореї можна зробити висновок, що важливі знахідки чекають на нас навіть у вкрай несподіваних місцях.

Ключові слова : Julia Lee, Yi Gu, Yi Bangja, Choseon, Afanasy Seredin-Sabatin

Мова статті : Українська

Завантажити статтю

Список пристатейної літератури :

1. Уляна Скицька “#Наші на карті світу». Львів, Видавництво Старого Лева, 2019”

2. Sheila Michaels “My Five Ginza Bar Hostesses, My Korean Crown Princess: Travel Tales”, www.academia.edu

3. Jung Jae-Sook “Mullock, ‘Last Princess’ of Korea, Dies at 94”. Korea JoongAng Daily, 07/12/2017

4. Nam Sang-so “The Last Prince of Korea”. The Korea Times, 03/06/2012

5. Gary Ledyard “Testimony of the Russian citizen Seredin-Sabatin, in the service of the Korean court, who was on duty the night of September 26, 1895”. Center for Korean Research, Columbia University

6. Т.М. Симбирцева, С.С.Левошко “Архитектор Его Величества Короля Кореи» А.И. Середин-Сабатин (1860-1921)”. Вестник Центра корейского языка и культуры. Выпуск 12