Українська лабораторія-2019: готуємо “брюссельські оглядини” команди наступного президента

Ім’я нового президента ще невідоме, але в Брюсселі вже призначили зустріч для його уповноваженого радника. (Уточнення: спершу повідомлялося, що кандидатів представлятимуть “зовнішньополітичні радники”; згодом було уточнено, що не всі вони мають такий статус.)

“Українська лабораторія в Брюсселі” щороку збирає посадовців ЄС та України, представників провідних аналітичних центрів, бізнес-асоціацій, консалтингових компаній, наукових кіл та медіа, зацікавлених у сприянні європейській інтеграції України.

Цьогорічна “лабораторія” збереться 25 лютого. Її головна родзинка – представлення радників ключових кандидатів на посаду президента, включаючи радницю, уповноважену представити новачка цих виборів, Володимира Зеленського. (Спершу йшлося про чотирьох кандидатів-лідерів рейтингів; згодом до них додався п’ятий, Юрій Бойко.)

Ця дискусія матиме назву “Майбутнє України: випробування виборами”. “Європейська правда” є інформаційним партнером заходу.

* * * * *

Україна та ЄС стрімко наближаються до вирішального виборчого періоду: у нас за президентськими виборами пройдуть і парламентські, у ЄС зміняться Європарламент і склад Єврокомісії.

Вже сьогодні можна визначити спільні риси між цими виборами, які вплинуть і на майбутнє України, і на її відносини з Євросоюзом.

Популістські сили та рухи, направлені проти усталеного (системного) істеблішменту, демонструють зростання по всьому європейському континенту. Існують побоювання, що “антисистемні” партії та політсили з популістськими гаслами зможуть спільно отримати до третини місць за результатами виборів до Європарламенту в травні.

Хоча не всі погоджуються з такими сумними прогнозами, зростання ваги популістів ніхто не ставить під сумнів.

Зрештою, вони вже мають досягнення.

Популістський “Рух 5 зірок” та націоналістична “Ліга” сформували уряд в Італії, а рух “жовтих жилетів” демонструє невдоволення політикою уряду Макрона, яке використовують ультранаціоналістичні сили у Франції. Зростання цих сил відбувається на тлі зниження підтримки та популярності традиційних усталених партій та інститутів влади.

Піднесення позасистемних сил та високий рівень популізму характерні і для української виборчої кампанії. На тлі втоми від реформ, соціально-економічних труднощів та недовіри до нинішньої влади вони набирають підтримку.

Нікуди не зникла і загроза втручання Росії в європейські та українські вибори. Кремль, поза сумнівом, використає всі наявні інструменти, щоб заохотити зростання впливу євроскептичних партій у Брюсселі і так само – посприяти перемозі більш поступливого кандидата на президентських виборах в Україні.

А отже, у 2019 році слід очікувати дезінформаційних кампаній, цілеспрямованих хакерських атак та роз’єднуючої риторики, подібно до тих, що вже були застосовані під час виборів у США та низці європейських держав.

Разом з тим, ці вибори визначатимуться не лише спільними для України та ЄС загрозами, а й взаємозалежністю. Україна у наступні 5 років потребуватиме сильного голосу Європарламенту для підтримки своїх євроінтеграційних прагнень. Тож якщо виправдаються прогнози щодо зростання ваги популістів, то результати травневих виборів до Європарламенту можуть вплинути на загальне ставлення Євросоюзу до підтримки України та її європейських амбіцій.

У свою чергу, якщо у відповідь на реформи в Україні ЄС не зможе надати переконливу перспективу розвитку відносин, все важче буде переконувати населення України підтримувати дорогі реформи, яких потребує країна.

Таку саме загрозу для наших відносин можуть нести результати виборів в Україні.

Якщо внаслідок просування популістів або непрофесіоналів ми отримаємо відкат у складних реформах, під загрозою може опинитися підтримка міжнародних донорів та Євросоюзу, передумовою надання якої є проведення глибоких реформ.

Так чи інакше, виборчі процеси в Україні та ЄС у 2019 році зададуть тон розвитку двосторонніх відносин на найближчі п’ять років.

Ці та інші питання обговорюватимуть на цьогорічній “Українській лабораторії” в Брюсселі. Заплановані три панельні дискусії дозволять розкрити тему заходу з різних точок зору.

Під час першої українські та європейські високопосадовці поділяться думками щодо ключових завдань, що стоять перед Україною, ЄС та міжнародним співтовариством у 2019 році. Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України візьме участь в “Українській лабораторії” вже вдруге.

Предметом обговорення під час другої експертної панелі будуть загрози, обмеження та можливості виборчого року України та ЄС.

Особливістю цьогорічної конференції стане третя панель, участь у якій підтвердили представники ключових кандидатів на президентських виборах в Україні — Петра Порошенка, Анатолія Гриценка, Юлії Тимошенко, Юрія Бойка та Володимира Зеленського (дехто буде представлений зовнішньополітичними радниками, дехто – радниками із загальних питань). Вони представлять бачення своїх кандидатів щодо майбутнього євроінтеграції та країни в цілому.

Ярмарок ідей громадянського суспільства України стане важливим елементом заходу, сприяючи розвиткові співпраці між експертним середовищем України та ЄС.

Організатором заходу є Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі – асоціація 20 провідних українських та європейських аналітичних центрів, яка має на меті консолідацію зусиль експертного середовища задля здійснення демократичних перетворень в Україні шляхом просування реформ та європейської інтеграції.

Офіс запрошує взяти участь у четвертій “Український лабораторії” в Брюсселі 25 лютого 2019 року. Дедлайн реєстрації – 20 лютого.

Автор: Олена Карбу

© 2014 – 2019, Європейська правда

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *