№4 / 2012, Тема:

Українсько-болгарські відносини: погляд у майбутнє

У рейтингу зовнішньополітичних пріоритетів України Болгарія – один із ключових партнерів у регіоні Чорного моря та Південно-Східної Європи. Це зумовлено як вигідним геополітичним розташуванням цієї країни, її членством у ЄС, близькістю інтересів двох країн у Чорноморському та Придунайському регіонах, що відкриває широкі можливості для розвитку співробітництва в галузі економіки, енергетики, туризму  тощо, так і досвідом успішної практичної співпраці протягом останніх двадцяти років.
  | Передплата | Зміст

№3 / 2012, Тема:

Уроки росiйських виборiв

Підготовка українського уряду до майбутніх переговорів потребує ретельного перегляду всього комплексу невирішених проблем, що традиційно присутні у двосторонніх відносинах. Ситуацію ускладнює потреба враховувати більш широкий контекст, включаючи позицію та принципи ЄС, які частково поширюються на Україну після її приєднання до Енергетичного співтовариства.
  | Передплата | Зміст

№2 / 2012, тема:

Зовнішня політика України 2011-2012: здобутки та пріоритети

2011 рік випробовував українську дипломатію на професійність і зрілість. Гадаю, ми витримали це випробовування достойно. Як Міністр, я роблю ставку на сплав молодості та досвіду. Тому я особливо задоволений тим, що позитивних результатів досягла команда, яка складається як з досвідчених професіоналів, так і нового покоління українських дипломатів. Вони скористалися новими можливостями і гідно зустріли нові виклики часу.
  | Передплата | Зміст

№1 / 2012, тема:

Від слів до справи: здобутки та проблеми європейської інтеграції України

Потрібно визнати, що протягом року і Україна, і європейська сторона власними діями сприяли надмірній драматизації поточної стадії діалогу, неодноразово акцентуючи свою налаштованість на неодмінне досягнення вже найближчим часом поворотних результатів у просуванні двосторонніх відносин.
  | Передплата | Зміст

№11-12 / 2011, тема:

Головний біль Європи

Пріорітети, визначені на найближчу перспективу, - подолання кризи, попередження конфліктів і управління кризовими ситуаціями, сприяння правам і безпеці людини та посилення ефективності багатосторонньої співпраці. Інший важливий пріоритет – Європейська політика сусідства зі Східним партнерством.
  | Передплата | Зміст

№10 / 2011, тема:

«Concordia parvae res crescunt, discordia maximae dilabuntur»

…Чим відкритішою стає країна, чим менше перешкод для вільного пересування громадян, руху товарів, послуг, капіталів, тим привабливішою вона є для партнерів в інвестиційному сенсі. Мені приємно визнати, що багаторічний переговорний процес між двома державами успішно добіг кінця та завершився цьогоріч укладанням угоди, спрямованої, насамперед, на розширення свободи для наших громадян та заохочення розвитку такої важливої галузі економіки, як туризм
  | Передплата | Зміст

№9 / 2011, тема:

Центральноєвропейська ініціатива

Стратегічні цілі держави, проголошені Президентом і закріплені в законодавстві – це інтеграція в Європейський Союз та дружні, взаємовигідні відносини з сусідніми країнами. А серед них шість із семи є учасниками Центральноєвропейської ініціативи. Беручи участь у роботі ЦЄІ, Україна рухається до своїх стратегічних цілей. Головуючи в Організації, а тим більше в такому важливому 2012 році, - прискорює цей рух
  | Передплата | Зміст

№7 / 2011, тема:

Незалежна Україна. 20 років на світовій сцені

Дипломатія народжується разом із державою. Тому 20 років незалежності України для нас, дипломатів, – подвійне свято. Адже це водночас і день справжнього народження сучасної української зовнішньополітичної служби, і річниця її появи на міжнародній сцені як повноправного гравця
  | Передплата | Зміст

№5 / 2011, тема:

ГДІП інвестує в Одещину

…Те, що роблять працівники ГДІПу, до дрібниць продумуючи кожен захід, даючи змогу місцевій владі напряму звертатися до представників дипкорпусу зі своїми пропозиціями, презентуючи регіон, а послам якнайповніше ознайомлюватися з економічними та культурними можливостями краю, є неоціненною допомогою у спільній роботі, що конкретизує і структурує враження від таких поїздок. Зрештою, це й називається – сприяти утвердженню позитивного іміджу своєї країни у світі
  | Передплата | Зміст

№4 / 2011, тема:

За сталий розвиток у регіональному та глобальному вимірах

За сталий розвиток у регіональному та глобальному вимірах Чорнобильська катастрофа навіки змінила історію. Вона підвела риску під дитинством людства. Змусила світову спільноту почати процес кардинальної зміни підходів до безпеки технологій, зокрема мирного атома
  | Передплата | Зміст

№3 / 2011, тема:

Україна: від пострадянської до європейської держави

Сьогодні на першому плані – боротьба з бідністю, демографія, кліматичні зміни та нерозповсюдження зброї масового знищення, боротьба за світові енергетичні, аграрні та водні ресурси. Несподівано для багатьох, але факт – людству бракує продуктів харчування. Події у Японії докорінно змінили наше ставлення до ядерної енергетики. Чверть століття після Чорнобиля світ почав задумуватися про реабілітацію мирного атома. І от зараз цьому процесу нанесено болісного удар
  | Передплата | Зміст

№2 / 2011, тема:

Сучасний Схід: демократичний ренесанс чи геополітичний перерозподіл?

Специфіка конфліктів у третьому світі випливає із зіткнення двох напрямів історичного розвитку. З одного боку, країни, що звільнилися, є породженням і наступниками колонізаторів; колоніальні держави встановили їх кордони, нав’язали їм методи державотворення, стандарти та моральні цінності Заходу. З іншого – нові держави зазнають впливу ідей і традицій доколоніального періоду своєї історії
  | Передплата | Зміст

№1 / 2011, тема:

Україна і Японія: глобальне партнерство і ефективна двостороння взємодіая

Попри існуючу певну асиметричність відносин України з Японією (здебільшого донора та кредитора нашої країни, потужного експортера високотехнологічної продукції на український ринок), було знайдено важливі точки дотику у напрямках, за якими стоїть вже конкретний і прагматичний інтерес японської сторони
  | Передплата | Зміст

№11 / 2010, тема:

Десята нарада керівників закордонних дипломатичних установ України

Формула успішної зовнішньої політики в сучасній Європі проста: успішні реформи та демократія, помножені на здатність говорити зі світом однією мовою – мовою власних національних інтересів
  | Передплата | Зміст

№9 / 2010, тема:

Бейрут – Київ: діалог триває

Бейрут – Київ: діалог триває Офіційний візит до Бейрута Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка став першим в історії двосторонніх відносин. Це був також перший візит Міністра закордонних справ (після його призначення) до арабської країни, який засвідчив, що Україна приділяє належну увагу розвитку співробітництва з арабським світом
  | Передплата | Зміст

№7 / 2010, тема:

У людства не залишається іншого виходу, як планувати своє майбутнє

Сучасна економіка України все ще зберігає застарілу структуру виробництва і залишається значною мірою енерго- та ресурсовитратною. По суті, Україна залишається ресурсним донором більш високорозвинених економік, вкрай неефективно використовуючи свої значні природні ресурси та робочу силу
  | Передплата | Зміст

№5 / 2010, тема:

Наша країна має честь бути однією з держав-засновниць ООН

підписавши 26 червня 1945 року разом із іншими 50 країнами Статут Організації. Сьогодні, через шістдесят п’ять років після цієї видатної події, Україна є однією з найактивніших з-поміж 192 країн-членів ООН, відданих цілям і принципам її Статуту. Серед таких цілей творцями ООН було викарбовано позбавлення прийдешніх поколінь від лиха війни, відновлення довіри до основних прав людини та непорушності міжнародного права, утвердження соціального прогресу та поліпшення умов життя за більшої свободи. Ці цілі та принципи залишаються як ніколи актуальними й сьогодні
  | Передплата | Зміст

№3 / 2010, тема:

Складові китайського прориву

Президент України Віктор Янукович та Голова КНР Ху Цзіньтао наочно продемонстрували всьому світові спільність поглядів на найважливіші суспільно-політичні та економічні питання, основні виклики, які турбують світову спільноту, підписавши у Пекіні спільну заяву між нашими країнами стосовно всебічного підвищення рівня китайсько-українських відносин дружби і співробітництва
  | Передплата | Зміст

№2 / 2010, тема:

Україна на перехресті європейської та євразійської інтеграції: SOS чи шанс?

Можливо, вперше в історії склалися умови для формування справжнього загальнонаціонального консенсусу щодо цивілізаційного вибору, геополітичних пріоритетів та стратегічного інтеграційного вектору розвитку України
  | Передплата | Зміст

№1 / 2010, тема:

Українсько-російські відносини: деконструкція конфліктності

Для нормалізації українсько-російських відносин потрібен якісний поворот у зовнішній політиці як України, так і Росії. Нинішня політична кон’юнктура в Європі складається так, що дипломатичні кроки української та російської влади матимуть не ситуативні, а вагомі далекосяжні наслідки
  | Передплата | Зміст

№12 / 2009, тема:

Центральноєвропейська ініціатива – 20 років існування

У практичній площині ефективність участі України в ЦЄІ залежить від активізації у проектній діяльності, залучення представників України до заходів ЦЄІ усіх рівнів і, таким чином, посилення ваги нашої держави у процесі прийняття рішень в рамках цього регіонального угруповання в цілому
  | Передплата | Зміст

№10 / 2009, тема:

Дипломатія як мистецтво неможливе робити реальним

У будь-якій країні, яка поважає себе, свій суверенітет, свою державність, намагається підтримувати свій авторитет на міжнародній арені, дипломатія завжди є тим інструментом, який займає провідне місце у просуванні національних інтересів.
  | Передплата | Зміст

№8 / 2009, тема:

Діалог "від позитиву”

Сучасний світ дуже швидко змінюється, відповідно зовнішня політика має бути гнучкою і реагувати на ці зміни, інакше, ми ризикуємо втратити шанс на розвиток власної держави. Необхідно також враховувати, що держава, яка знаходиться в політично активному регіоні, де стикаються інтереси багатьох провідних країн світу, просто „приречена” на підтримку діалогу з різними світовими гравцями, дотримуючись при цьому магістральної лінії власної зовнішньої політики
  | Передплата | Зміст

№6 / 2009, тема:

Відгомін Полтавської битви

Не дивлячись на доволі нервову політичну увертюру, яка супроводжувала підготовку до 300-річчя Полтавської битви, господарі свята та численні гості з різних країн зустріли його всенародно і цивілізовано, як і личить відзначати епохальну подію історичного масштабу – ювілей найбільшої у Північній війні битви між військами царства Російського під командуванням Петра I та шведською армією Карла XII. Офіційно в Україні святкування має назву «300-річчя подій, пов`язаних з військово-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та укладанням українсько-шведського союзу».
  | Передплата | Зміст

№4 / 2009, тема:

Україна під уламками світової фінансової піраміди

Світова фінансова криза перекрила можливості перепозичати, поставивши українські банки й підприємства-позичальники перед загрозою дефолту. Останній кредит МВФ у розмірі 16,45 млрд. дол. США призначений, вочевидь, для того, щоб швидше повернути борги за минулі іноземні позики. Україні залишаться тільки витрати з його обслуговування та невигідні умови, які змушуватимуть підвищувати податки, продавати землю, відмовляючись при цьому збільшувати заробітну плату працівникам
  | Передплата | Зміст

№3 / 2009, тема:

Quo vadis Ukraine або Час для змін у зовнішній політиці України

Ми залишаємося по суті єдиною великою європейською країною, яка однозначно не приєдналася до двох основних блоків по сусідству. В цьому розумінні наша фактична (а не декларативна) невизначеність містить загрозу не тільки нам самим, а і стратегічній стабільності як мінімум всього континенту, про що наші партнери все частіше говорять вголос.
  | Передплата | Зміст

№2 / 2009, тема:

Золоте правило

В нашому суспільстві точаться дискусії з приводу того, яка зовнішня політика є оптимальною для України. Відкритим залишається питання щодо міжнародних орієнтирів розвитку України. І чим більше дискусій, тим складніше розібратись, де істина. Я свідомий того, що Україна стала вже повноправним членом міжнародного співтовариства і є активним гравцем. Проте, на жаль, зовнішня політика стає об’єктом конкуренції між різними політичними силами. І те, що ми сьогодні начебто зависли у своєму зовнішньополітичному виборі, теж можна вважати побічним ефектом гострої боротьби різновекторних політичних сил.
  | Передплата | Зміст

№1 / 2009, тема:

Українсько-російські парадоксальні відносини

Створення Робочої групи високого рівня (на чолі з Секретарем РНБО України Р. Богатирьовою) з питань відносин з Російською Федерацією слід вважати доволі нестандартною подією — передусім зважаючи на її геостратегічний контекст. Так, у геополітичному сенсі на українсько-російські відносини суттєво вплинув російсько-грузинський конфлікт, в якому українська влада (в особі глави держави) зайняла de jure “прогрузинську” (а de facto “антиросійську”) позицію.
  | Передплата | Зміст

№12 / 2008, тема

Дипломатія доби глобалізації

Швидкозмінне обличчя міжнародних відносин вимагає від дипломатії активності та ініціативності. В іншому випадку, сприятливі умови для впливу на міжнародне середовище можуть бути втраченими. Тому порада, яку отримав свого часу один із радянських дипломатів: спостерігай, аналізуй, доповідай, але головне, не втручайся – навряд чи буде доречною сьогодні. Урегулювання міжнародних конфліктів і кризових ситуацій – одне з найбільш актуальних завдань сучасної дипломатії.
  | Передплата | Зміст

№11 / 2008, тема:

Українські акценти

Одним із найважливіших напрямів діяльності українського консула на Далекому Сході стала справа створення українських військових формувань. Це пов’язано з тим, що в Сибіру та на Далекому Сході в цей час уже фактично розгорталася Громадянська війна, й над українським населенням нависла загроза втягнення в криваву міжусобицю шляхом мобілізації, оголошення якої з боку Сибірського уряду очікувалося з дня на день. І створення українських збройних формувань, які підпорядковувалися б відповідним національним установам, мало вберегти українців від участі в цьому братовбивчому кровопролитті та захистити мирне українське населення
  | Передплата | Зміст

№10 / 2008, тема

Азійський пазл

Наш євроінтеграційний курс – це справді стратегія, пріоритет, і ми маємо слідувати ним. Та подивимося, що роблять ті самі європейські країни. Існує відоме прислів’я „When in Rome, do as the Romans do”, тобто, „Перебуваючи в Римі, роби так, як роблять римляни”. То що роблять римляни? Що робить Європейський Союз? Він іде в Азію! Окремі країни мають азійську стратегію. Окремі країни активно вже там присутні. Тоді навіщо вибудовувати таку довгу проекцію: спочатку ми йдемо до Європи, дивимося, що там і як робиться, і попрямуємо звідти до Азії? Чи не легше вже нині розпочати йти до Азії, користуючись ідеями, які є в тому ж Європейському Союзі, і здобувати в Азії першість?
  | Передплата | Зміст

№9 / 2008, тема:

Викрутаси–38

Німецький друк і пропаганда, поширюючи описи „мучеництва” судетських німців (пригадуєте недавні процеси в югославській провінції Косово та дії західних ЗМІ), які піддаються утискам і дискримінації з боку чехів, а також організовані судето-німецькою партією провокації та заворушення небезпечно погіршували атмосферу навколо Судет, надавши Гітлеру можливість для нестримних нападок на Чехословакію.
  | Передплата | Зміст

№8 / 2008, тема:

Лісабонський договір і майбутнє ЄС – “пацієнт швидше живий, ніж мертвий?”

Як і раніше, лідери країн-членів Європейського Союзу з оптимізмом дивляться в майбутнє та сповнені рішучості довести до логічного кінця процес інституційних реформ, який дозволить перетворити ЄС на впливового світового гравця. У зв’язку з цим для України постає питання не стільки про те, чи буде ратифікований Лісабонський договір, скільки питання щодо впливу сьогоднішньої ситуації на відносини нашої держави з ЄС та європейські перспективи України в цілому.
  | Передплата | Зміст

№7 / 2008, тема:

Севастопольський вакуум

У 1991–1992 рр., коли ділилося майно Радянського Союзу між колишніми його республіками, можливості та потенціал ЧФ оцінювалися в 14% від усіх можливостей ВМС колишнього Союзу. І ця цифра була близька до розміру тих відсотків (16%), які, за розрахунками фахівців, мали б відійти до Україні при поділі майна СРСР. Таким чином, складалися реальні економічні та юридичні підстави для приватизації Україною ЧФ у цілому. Проте цього акта, як відомо, не відбулося і на сьогоднішній день ми маємо те, що маємо, і думаємо лише про те, як прибрати ЧФ РФ із нашої території відразу після 2017 року. Судячи з усього, це буде зробити не легко.
  | Передплата | Зміст

№6 / 2008, тема:

Дискусія про Східну Європу

Ніхто як Україна не зацікавлений в існуванні поруч з нею стабільної, передбачуваної, демократичної Російської Федерації, оскільки остання є великим торговельним партнером, впливовим фактором безпеки, споріднена з нею історично і гуманітарно. Україна зробила той історичний вибір, який пасує її ментальності, ресурсам і способу буття.
  | Передплата | Зміст

№5 / 2008, тема:

Українсько-російські суперечності

Безкомпромісна позиція Росії та практика погроз можуть спричинити рецидиви холодної війни, однак не між США і Росією, уряди яких досі свідомо уникали такого загострення, а між Україною та Росією. В цьому сенсі тлумачення членства в НАТО винятково з точки зору захисту від зовнішніх небезпек може спричинити для країни справді гострі проблеми економічного та політичного характеру, з якими, не маючи адекватного зовнішнього захисту, впоратися буде вкрай важко.
  | Передплата | Зміст

№4 / 2008, тема:

Плюс-мінус конституційний патріотизм

У мене особисто є переконання, що нинішні спроби реформувати Конституцію були спровоковані саме подіями грудня 2004 року. Очевидно, кажучи без лукавства, якби було збережено Основний Закон у редакції 1996 року, жодних би приводів зараз проводити всеохоплюючу глибинну кардинальну реформу не було б... Головним чинником, що спровокував сьогоднішню конституційну активність, стали зміни, внесені парламентом у грудні 2004...
  | Передплата | Зміст

№2 / 2008, тема:

Concordia domi foris pax

...це мужній і довгоочікувний крок з боку української влади. Його щиро вітає переважна більшість закордонних урядів.
  | Передплата | Зміст

№10 / 2007, тема:

На лінії захисту

Через Укрін'юрколегію, починаючи з 1999 року, пройшло майже 2000 трудящих-мігрантів, які загинули чи отримали каліцтво, працюючи за кордоном. Точної кількості потерпілих не знає ніхто, але, за приблизними оцінками, вона сягає величезної цифри.
  | Передплата | Зміст

№9 / 2007, тема:

Дренажна система для тіньового капіталу

І тоді ще Горбачов заклал зміни в нові проекти договорів. В новому договорі мало бути не 15 суб'єктив, а 50. Тоді КДБ і всі спецслужби СРСР працювали на те, щоб це забеспечити. Зокрема, Крим отримував рівні права з Києвом.
  | Передплата | Зміст

№8 / 2007, тема:

Указ Президента Российской Федерации

О приостановлении Российской Федерацией действия Договора об обычных вооруженных силах в Европе и связанных с ним международных переговоров.
  | Передплата | Зміст

№7 / 2007, тема:

UA Foreign Affairs

  | Передплата | Зміст

№6 / 2007, тема:

В Україні працюють проекти ЄС

Наприкінці весни в Донецьку, Львові та Києві відбулася серія виставок проектів ЄС в Україні. Ініціатором їх проведення стало Представництво Європейської комісії в Україні та Білорусі.
  | Передплата | Зміст