Події

Створення диджитального єдиного ринку для Європи (цивілізаційний прорив)
Ольга Зернецька
31.07.2017, 15:21

УДК 932 316 724:008(4)

Summary

The article is dedicated to describing the strategy for a Digital Single Market for Europe. It is considered as a great innovation, which has been transforming not only European economy but the whole European society. The main pillars of this strategy have been investigated and analyzed. Special attention has been paid to the achievements in this direction.
Keywords: Europe, strategy, digital market, innovation.

6 травня 2015 року Європейська Комісія оприлюднила важливий документ, що стосувався Європейського парламенту, Європейських економічного і соціального комітетів та комітету регіонів щодо найактуальнішої ініціативи під назвою "Стратегія диджитального єдиного ринку для Європи" ("A Digital Single Market Strategy for Europe"), скорочено - DSM. У документі відзначається, що "глобальна економіка дуже швидко стає диджитальною, в якій інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) тепер не є специфічним сектором економіки, а є основою сучасної інноваційної економічної системи (виділення автора - О.З.) [1]. Це - твердження надзвичайної ваги. Адже за життя одного покоління, зокрема й покоління науковців, які вивчають розвиток диджиталізації та ІКТ, Інтернету та комп'ютерно-медіативної комунікації, до якого належу і я, відбувається тектонічний економіко-цивілізаційний зсув. Він змінює всі аспекти життєдіяльності людства.

Інтернет і диджитальні (цифрові) технології трансформують життя людей - на рівні особистості, на рівні громади, на рівні бізнесу. Адже люди стають більш інтегрованими через всі сектори сучасної життєдіяльності: економіку, торгівлю, охорону здоров'я, освіту, транспорт, відпочинок тощо.

Диджиталізація змінює саму природу та динаміку організацій та ринків праці. Поширення інтернету надає фізичним особам, компаніям, публічній владі ще більшої бази знань, допомагає у прийнятті важливих рішень. Європа має багато необхідних ресурсів для створення глобальної диджитальноі економіки. Але такий масштабний проект започатковується вперше.

У документі підкреслюється, що створення Єдиного Ринку є одним із найбільших досягнень ЄС не лише для Європи, а й для усієї глобальної торгівлі, інвестицій та світової економіки. Відтепер виникає нагальна потреба у створенні диджитального єдиного ринку, де б усе, що є можливим у вже традиційно існуючому Єдиному Ринку, стало б доступним у диджитальному вигляді. Водночас фрагментація і бар'єри, особливо регуляторні "стіни", що існують в європейському диджитальному середовищі, гальмують цей процес. Європі конче необхідно "перейти від 28 національних ринків до єдиного" [2].

Диджитальний порядок денний для Європи є однією з десяти головних стратегічних політичних європейських ініціатив до 2020 року.
Мета "Стратегії єдиного диджитального ринку" - відкрити диджитальні можливості для окремих людей та бізнесу в цілому, покращити позицію Європи як світового лідера у диджитальній (цифровій) економіці.

Диджитальний єдиний ринок може створювати можливості для нових стартапів та дозволяти існувати компаніям на ринку чисельністю більш ніж 500 млн чоловік. Завершення формування єдиного диджитального ринку здатне приносити для європейської економіки додатково 415 млрд євро щороку, створювати нові робочі місця, трансформувати громадські служби [3]. Інклюзивність ДСМ надає додаткові можливості для громадян, якщо вони озброєні відповідними диджитальними вміннями та навичками.

Поглиблене використання диджитальних технологій може розширити доступ до інформації та культури, покращити якість робочих місць, а також сприяти створенню сучасного відкритого е-уряду.

Комісаром Євросоюзу з диджитальної економіки і суспільства з 2014 р. до нинішнього часу обрано відомого німецького політика Гюнтера Оттінгера. Віце-президент диджитального єдиного ринку Андрус Ансип (прем'єр-міністр Естонії) очолює команду проекту під назвою "Пов'язаний диджитальний єдиний ринок" (A Сonnected Digital single market).

"Стратегія диджитального єдиного ринку в Європі" спрямована на вирішення основних завдань за трьома напрямками:

По-перше, створення кращого онлайнового доступу до диджитальних товарів та послуг. Мається на увазі умови, при яких зусилля спрямовуватимуться на те, аби диджтальний світ Європейського Союзу став цілісним. Тобто, - вирівняним ринком, де можна було б без перешкод купувати та продавати диджитальні товари та послуги.

За даними Європейського Союзу, 315 млн європейців використовують інтернет кожного дня. Впровадження диджитального єдиного ринку розкриє потенціал електронної комерції для європейських споживачів. Так, 2014 року тільки 15 відсотків європейців робили покупки онлайн в інших європейських країнах, тоді як 44 відсотки здійснили це вдома. Європейські споживачі можуть зберігати 11,7 млрд щорічно, якщо вони оберуть повний спектр європейських товарів та послуг, використовуючи шопінг онлайн [3].

Резерви для впровадження єдиного диджитального європейського ринку є дуже великими, оскільки лише 7 відсотків підприємств середнього і малого бізнесу ведуть торгівлю через кордони країн-членів Європейського Союзу.

Слід відзначити, одна з причин, через яку споживачі та малі компанії не зацікавлені в електронній торгівлі, - існуючі правила, що супроводжують ці транзакції. Вони можуть бути складними, незрозумілими і різнитися в країнах-членах ЄС. 28 різних законів відлякує компанії від транскордонної торгівлі, заважає споживачам використовувати переваги від більш конкурентно сприятливих пропозицій та повного спектру онлайнових опцій.

Є ще один момент, що стоїть на заваді розвитку е-торгівлі. Малі онлайнові підприємства, що хотіли б вести торгівлю з іншими європейськими країнами, опиняються перед необхідністю відчутних витрат. Адже потрібно в середньому біля 9000 євро, аби адаптуватися до національних законів інших європейських країн. По суті, ці витрати на адаптацію до змін у законодавстві для малого та середнього бізнесу є втраченим прибутком [3].

Якщо ж однакові закони для електронної торгівлі будуть прийняті в усіх європейських країнах, 57 відсотків компаній застосують такий різновид торгівлі і далі розвиватимуть його. Це - величезне збільшення обсягів торгівельного обігу та, як вже зазначалося, додаткові робочі місця для громадян Євросоюзу.

По-друге, необхідно створити середовище, в якому б диджитальні мережі та послуги могли процвітати. Мається на увазі вироблення правил, що збігалися б з поступом сучасних технологій та підтримували розвиток інфраструктури.

Однією із таких важливих передумов є доступ до диджитального контенту. Насамперед, йдеться про сучасне цивілізоване європейське середовище з авторського права. Саме авторське право підтримує креативність та культурну індустрію в Європі. ЄС справедливо покладається на креативність у глобальному змаганні та є світовим лідером у деяких копірайтових секторах. Диджитальний контент - один з надійних шляхів розвитку диджитальної економіки. За даними Євросоюзу, 56 відсотків європейців використовує інтернет для культурних цілей. Передбачається, що їхні витрати на культурні розваги та медіа подвояться протягом наступних п'яти років [3]. Світ диджитальних девайсів швидко розвивається і змінюється.

Не менш важливим є й те, щоб їх можна було придбати через численні європейські кордони. Винахідники у цій сфері роблять все для того, щоб споживачі мали змогу дивитися культурний контент де завгодно, коли завгодно і на чому завгодно.

В даному контексті не можна не згадати, що робиться Євросоюзом для підтримки європейської аудіовізуальної індустрії. Одним із таких дуже важливих заходів є програма МEDIA. Це абревіатура з французької: Mesures pour Encourager le Development de L'Inustrie Audiovisuelle. Вона була розпочата 1991 р. Сьогодні вона є частиною креативною програми "Стратегії диджитального єдиного ринку для Європи" (тобто "Заходів для зацікавлення у розвитку європейської аудіовізуальної індустрії"). Кожен рік програма МEDIA допомогає вийти на екрани майже 2000 європейським фільмам, телевізійним серіям та іншим проектам, що диджитально розповсюджуються в кінотеатрах, на телебаченні та на відео на замовлення.

Програма МEDIA підтримала за 25 років 20 000 продюсерів, директорів фільмів та сценаристів, а також допомагала їм адаптуватися до нових технологій. МEDIA надає підтримку на ранніх стадіях життєвого циклу фільму: інвестиції у розвиток, дознімальний період тощо. Це, наприклад, написання сценаріїв, фінансування маркетингових досліджень, бізнесові події тощо.

Програма МEDIA також інвестує у дистрибуцію фільмів, у театральну дистрибуцію та у відео на замовлення через європейські кордони, в такий спосіб підтримуючи європейське культурне розмаїття. МEDIA також допомагає у створенні титрів, у процесі дублювання, у рекламі фільмів і разом з іншими європейськими інституціями фінансує мережі кінотеатрів, що показують європейський контент. МEDIA вже зробила гідний внесок у зростання чисельності глядацької аудиторії, яка дивиться європейські фільми. Так, 2014 року 33,2 відсотки показаних в Європі фільмів були саме європейськими фільмами. Можна порівняти цифри: 2010 року це було тільки 25,4 відсотка європейських фільмів, що були показані у Європі. Індустрії фільмів та ринків у Північній, Центральній та Східній Європі теж підростають, дякуючи успіху їх кіноробіт за кордоном.

Програма Європейського Союзу MEDIA з того часу, як вона була започаткована у 1991 році, інвестувала більш ніж 2,4 млрд, зокрема на виробництво 1000 фільмів в Європі та їх міжнародну дистрибуцію. 2016 року на Канському кінофестивалі відсвяткували 25-річчя програми MEDIA як програми Європейського Союзу на підтримку європейської аудіовізуальної індустрії.

Віце-президент Європейської Комісії Андрус Ансип та комісар ЄС Гюнтер Оттінгер були присутні на цьому на Канському кінофестивалі для того, аби взяти участь у дискусії щодо досягнень програми MEDIA. А також для того, щоб обговорити, як Європейський Союз може надалі посилити аудіовізуальний сектор, в якому зайнято більш ніж 1,3 млн осіб в Європейському Союзі. Це робиться відповідно до стратегії створення диджитального єдиного ринку.

Андрус Ансип, віце-президент Диджитального єдиного європейського ринку, відзначив: "Програма MEDIA відіграє провідну роль у допомозі європейським фільмам дійти до нової глядацької аудиторії через кордони. Ми повинні й надалі розбудовувати цей доступ та посилювати циркуляцію контенту до Європи у правильній рамці Європейського Союзу. Диджитальний розвиток привносить нові можливості та виклики для аудіовізуального сектору. [4].

Гюнтер Оттінгер, комісар ЄС із диджитальної економіки та суспільства, підкреслив: "Програма MEDIA стала знаком якості для європейських фільмів. Я пишаюся тим, що бачу: майже половина фільмів, що беруть участь у боротьбі за Золоту Пальмову Гілку, цього року були підтримані програмою MEDIA. Вона має постійно адаптуватися до потреб цього сектору. У червні 2016 р. ми запустили Програму на 121 млн євро для культурних та креативних секторів для аудіовізуальних проектів".

Тож можна відзначити добре скореговані в ЄС нову стратегію єдиного диджитального європейського ринку і старі, не одно десятиліття працюючі ефективні програми для аудіовізуального сектору європейської економіки, що надає синергічного ефекту розвитку нової стратегії для Європи.

По-третє, необхідно розглядати диджиталізацію як локомотив для зростання добробуту. Тобто забезпечити всі умови для її розвитку і пересвідчитися, що Європейська економіка, індустрія та зайнятість використовують повністю всі можливості, які пропонує диджиталізація.

Цей напрям теж дуже важливий. Перед Європейським Союзом стоїть завдання створити диджитальну економіку. В ній головними будуть великі дані, хмарні обчислення та інтернет-речей, які є центральним для конкурентоспроможності ЕС. Слід зауважити, що сектор великих даних зростає на 40 відсотків у рік, тобто в 7 разів швидше, ніж ІКТ ринок в цілому. Сучасними вченими-економістами великі дані розглядаються як каталізатор економічного зростання, як інновації та прискорення диджиталізації усіх секторів економіки, особливо важливих для середнього та малого бізнесів, а також стартапів та усього суспільства в цілому.

Великі дані також змінюють сам спосіб наукового дослідження, а також, як розподіляються знання при переході до більш ефективної і відповідальної системи під назвою "Відкрита наука" (Open science): Відкрита наука - це рух, який спрямований на те, щоби зробити наукові дослідження, дані та їх розповсюдження можливим для всіх рівнів зацікавленого суспільства: чи це любителі, чи професіонали. Він підтримує такі практики, як публікацію відкритих досліджень, кампанії за відкритий доступ, надихає вчених на підтримку цих проектів і взагалі на те, щоби публікувати та обмінюватися науковим знанням було легше" [5]. Звісно, рух "Відкрита наука" має як прихильників, так і опонентів у різних частинах світу. І перші, і другі мають свої переконливі "за" і "проти". Та в Євросоюзі вирішили ставити на "Відкриту науку". Заснований європейцями проект "Полегшення навчання завдяки відкритій науці для Європейських досліджень" (Facilitate Open Science Training for European Research), скорочено - (FOSTER), допомагає розвитку руху за відкриту науку та активно пропагує це в межах Євросоюзу.

За даними Європейської комісії, використання великих даних 100 провідних європейських виробників може привести до збереження коштів у розмірі 425 млрд євро. Дослідження свідчать, що до 2020 року аналітики великих даних можуть підняти економічне зростання на додаткові 1,9 відсотка, що дорівнює зростанню ВВП на 206 млрд євро [2].

Фрагментований диджитальний ринок ЄС, яким він є зараз, не сприяє належному зростанню хмарних обчислень, операціям із великими даними, інтернетом-речей, щоби розкрити повний потенціал можливостей в Європі. Архітектори цього ринку вважають, що повинні зняти цілу низку технічних та юридичних бар'єрів. Наприклад, це бар'єри, що існують щодо збереження великих даних: кожна держава-член Євросоюзу має свої сервіси для збереження великих даних і тримає їх всередині своєї території. Нестача відкритих та інтероперабельних систем між такими службами - ще один бар'єр між транскордонним переміщенням великих даних та розвитком нових послуг. Певні бар'єри існують також і в сфері юриспруденції.

Ще однією завадою на шляху до створення єдиного диджитального ринку є невпевненість громадян різних європейських країн у тому, що збереження даних у транскордонних "хмарах" є цілком безпечним. Водночас дослідження європейських економістів свідчать, якщо 2013 року в "хмарах" зберігалося 20 відсотків інформації, 2020-го її обсяг зросте вдвічі, дорівнюючи 40 відсоткам [3].

У 2010 році Європейською комісією був прийнятий важливий документ під назвою "Європейська інтероперабельність". В умовах нової європейської стратегії ця постанова повинна неухильно і повсякчасно виконуватись. В диджитальній економіці інтероперабельність означає багато речей. Це й забезпечення ефективної комунікації між диджитальними компонентами і пристроями, мережами чи сховищами даних. Це й швидке і безперебійне з'єднання мереж постачання між виробництвом і секторами послуг. Це також кращі зв'язки через кордони між громадами, громадськими осередками та урядовими структурами. Ще - активне спілкування служб е-урядів різних країн- членів Євросоюзу.

Стандартизація, як ще одна умова виконання Стратегії, відіграє дуже важливо роль у посиленні інтероперабельності. Тому їй у цьому процесі теж приділяється велика увага. За повідомленням Європейської Комісії, буде розроблений інтегрований план стандартизації, щоби виявити і визначити головні пріоритети для стандартизації. Вони будуть націлені на технології та ареали, що вважаються критичними для диджитального єдиного ринку, включаючи основні секторальні стандарти та інтероперабельність в таких сферах як здоров'я (йдеться перед усім про теле-медицину), транспорт (наприклад, планування подорожей), навколишнє середовище та енергетику.

Важливим моментом стратегії є підтримка інклюзивного диджитального єдиного ринку, в якому громадяни та бізнеси матимуть необхідні навички і процвітатимуть від того, що існують взаємопов'язані та багатомовні е-послуги: від е-уряду, е-здоров'я, е-енергії до е-транспорту.

Нагальною проблемою, що постає перед Євросоюзом, це зростання попиту на кваліфікованих робітників, які мають диджитальні уміння і навички. Попит на них зростає на 4 відсотка щорічно. В 2020 р. не вистачатиме 825 тис. кваліфікованих професіоналів у галузі ІКТ [3]. Водночас, як відзначається фахівцями з Євросоюзу, паралельно треба постійно працювати над покращенням базових диджитальних навичок не тільки у пересічних громадян, а й у фахівців у всіх економічних галузях у країнах ЄС. Це також необхідно й тим, хто шукає роботу, щоби покращити свої шанси на отримання сучасних вакансій. Це об'єктивно важливо, оскільки в найближчому майбутньому 90 відсотків різноманітних за своїм характером робіт будуть потребувати того чи іншого рівня диджитальних умінь і навичок.

Отже, минуло два роки з моменту прийняття "Стратегії диджитальний єдиний ринок для Європи". Які зміни відбулися в Євросоюзі за цей час? Про це докладно розповідає розроблений європейськими економістами та статистиками "Індекс диджитальної економіки та суспільства" (Digital Economy and Society Index, скорочено - DESI). У цьому документі підбиваються підсумки різноманітних індикаторів, завдяки яким можна відстежити, як розвивається диджитальна економіка в Європі та побачити еволюцію кожної держави- члена Євросоюзу на цьому шляху. Відповідно до нього маємо нагоду для аналізу свіжих статистичних даних, які свідчать про різні аспекти просування різних країн ЄЄ щодо виконання Стратегії [6].

Тож, в цілому, на даний час найбільших успіхів на цьому шляху досягли Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди. За ними йдуть Люксембург, Бельгія, Велика Британія та Ірландія. Найнижчі показники мають Румунія, Болгарія, Греція та Італія. У 2016 році найбільшого прогресу досягли Словакія і Словенія. Натомість знизили свої показники Португалія, Латвія та Німеччина.

Якщо розглядати окремі показники, досягнуті державами-членами ЄС, то вимальовуються наступні тенденції. Найбільший успіх у так званій "сфері пов'язаності", у 2016 році був зареєстрований в Нідерландах, Люксембурзі та Бельгії. Слабкішими результатами в цьому аспекті відзначилися Хорватія, Болгарія та Польща[6].

Що стосується такого показника, як "людський капітал або диджитальні вміння", то вийшли уперед Данія, Люксембург, Фінляндія, Швеція та Нідерланди, які набрали найвищі бали. Натомість Румунія Болгарія, Греція та Італія мають найнижчі показники. Взагалі ж, 79 відсотків європейців регулярно користуються інтернетом, тобто щонайменше 3 рази на тиждень.

Важливим показником є й те, що кількість студентів Євросоюзу, які закінчили факультети, пов'язані з наукою, технологіями, інженерними знаннями та математикою віком від 20 до 29 років, дещо підвищилася. Те саме невелике зростання можна відзначити і в сфері підготовки спеціалістів
з інформаційно-комунікаційних технологій.

Найбільш розвиненою інтеграція технологій у виробництво виявилася у таких країнах-членах ЄС як Швеція, Ірландія та Фінляндія, а найменш розвиненими країнами в цій галузі виступають Румунія, Польща та Болгарія.

Не можна не відзначити активність європейців у поступовому використанні інтернету від простих дій, як-от покупка фільмів, комп'ютерних ігор онлайн, до таких досить складних операцій, як замовлення квитків для подорожей, банкінг тощо. Щодо використання інтернету громадянами різних країн, то в 2016 році найактивнішими були датчани, шведи, люксембуржці та голландці. Меншу активність в онлайновій діяльності виявили румуни, болгари та італійці, які опинилися в кінці списку.

Що стосується диджитальних громадських послуг, то тут, передовсім, мається на увазі продуктивність праці е-урядів в європейських країнах. Найефективнішою вона була у Швеції, Фінляндії та Нідерландах, тоді як Румунія, Угорщина та Хорватія відстають.

Отже, можна дійти таких висновків:

1. Аналіз основних напрямів "Стратегії диджитального єдиного ринку для Європи" дає підстави говорити про добре продуману широкомасштабну стратегію сучасного інноваційного розвитку ЄС в усіх її напрямах: економічному, соціально-політичному і культурному. І хоча вона розрахована до 2020 року, її наслідки мають далекоглядні позитивні зрушення, які принесе диджиталізація, що зробить Європу не тільки взаємопов'язаним регіональним утворенням, конкурентоспроможним геоекономічним та геополітичним феноменом у глобалізованому світі.

2. Статистичні дані свідчать про чималі здобутки переважної кількості європейських країн-членів ЄС у втіленні "Стратегії диджитального єдиного ринку для Європи". Причому очевидним є той факт, що перед ведуть такі країни, як Данія, Фінляндія, Швеція, Нідерланди. Люксембург, Бельгія, Велика Британія та Ірландія. Оскільки втілення цієї Стратегії розраховано до 2020 року, є можливості підтягнутися країнам, які зараз відстають, - як це зробили за 2016 рік, скажімо, Словакія і Словенія.

3. Оскільки Стратегія є інклюзивним планом для всіх європейців у всіх галузях їхньої життєдіяльності, можна екстраполювати, що вона стане своєрідним цивілізаційним проривом у сучасному світі, коли диджиталізація змінює спосіб життя європейців і картину світу багато в чому.

4. Єдина проблема, що не дозволяє нині робити обґрунтовані висновки - це вплив BREXIT на втілення цієї далекоглядної стратегії. Тож можна цю проблему тільки означити і спостерігати за тим, як загальний розвиток подій у Великій Британії вплине на "Cтратегіюдиджитального єдиного ринку для Європи" - і в свою чергу, як рішення, що приймуть члени Євросоюзу, вплинуть на політику Великої Британії.

Список використаних джерел:

1.Сommunication from the Commission to the European Parliament, to the Council of Europe, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. A Digital Single Market Strategy for Europe [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://g8fip1kplyr33r3krzx5b97d1.wpengine.netdna-cdn.com/wp-content/uploads/2015/04/Digital-Single-Market-Strategy.pdf

2. Digital Single Market [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ec.europa.eu/priorities/digital-single-market/en

3. Why we need a Digital Single Market // [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ec.europa.eu/digital-single-market/sites/digital-agenda/files/digital_single_market_factsheet_final_20150504.pdf

4. Investir dans la créativité: célébration des 25 ans du programme MEDIA au Festival du film de Cannes // [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://europa.eu/rapid/press-release_IP-16-1708_fr.htm?locale=FR

5. Open science // [Електронний ресурс] - [Режим доступу]:

https://en.wikipedia.org/wiki/Open_science

6. Digital Economy and Society Index. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/desi

 

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена "Стратегії диджитального єдиного ринку для Європи". Вона розглядається як велика інновація, що змінить не тільки європейської економіку, але й все європейське суспільство. Досліджуються та аналізуються головні напрями цієї Стратегії. Спеціальна увага приділяється позитивним здобутками у цьому напрямі.

Ключові слова: Європа, стратегія, диджитальний ринок, інновації.

АННОТАЦИЯ

Статья посвящается "Стратегии диджитального единого рынка в Европе". Она рассматривается как большая инновация, которая изменит не только европейскую экономику, но и все европейское общество. Исследуются и анализируются основные направления этой Стратегии. Особое внимание обращается на позитивные результаты в этом направлении.

Ключевые слова: Европа, стратегия, диджитальный рынок, инновации.