Досягнуті успіхи Європейського Союзу підтверджують життєдайність ідеї європейської інтеграції, доводять високий рівень утвореної інтеграційної системи впорядкування. Інтеграція по-європейськи дійсно є вінцем попереднього політичного, економічного та соціального розвитку Західної Європи.

Події

Культура і політика сімейних стосунків, виховання та захисту неповнолітніх як механізми стейкхолдерських відносин у суспільстві
Владислав АКУЛОВ-МУРАТОВ, Ольга БУДЬКО
13.09.2017, 14:02

Summary

The article is dedicated to the interdisciplinary analysis of public policy concepts and approaches being used in various states, regions and cultures of the world for ensuring the children's rights protection. The possibilities to adopt the relevant foreign practice in Ukraine's case are examined.

Keywords: public policy and administration, children's upbringing, rights of a child protection, interdisciplinary analysis

Частина ІІІ

Ісландія - острівна країна з помірним нині кліматом і маленьким населенням, яке обрало і побудувало для себе північну соціальну модель суспільства з універсальними системами охорони здоров'я та освіти, вільну від страху за майбутнє завдяки високому рівню соціальної захищеності та безпеки. Її географічне розташування, складний гористий рельєф, важкі погодні умови та невесела історія існування наклали незгладимий відбиток на побут, характер і гендерні відносини місцевого населення, які породили звичку ісландців до спокійного і розміреного життя відповідно до вимог природи. І залишили осторонь занадто активний і квапливий для них цивілізований світ. Тому жителі Ісландії повільно звикають до сучасності та мало звертають увагу на різні зручності життя, пропоновані нинішнім людством, адже міста (в звичному для нас розумінні) з'явилися на острові тільки в 1990-х рр.

Історично сформовані звичаї відіграють важливу роль в житті ісландців: вони до цього часу не відмовляються від традиційного життя в селищах хутірського типу на берегах острова, де будинкам, покритим зверху землею і мохом, по кілька сотень років, а переважна більшість жителів, як і їх предки, займаються скотарством, рибальством і сільським господарством. Тому сімейний побут ісландців нерозривно пов'язаний з цими видами господарювання.

Жінки в Ісландії вольові, з жорстким характером і вважаються сильнішими за чоловіків. Це знайшло своє відображення в національній культурі та суспільних відносинах, і особливо запам'яталося (починаючи з середньовіччя) в літературних пам'ятках - сагах. Причиною таких кардинальних змін жіночої поведінки і ролі в соціумі стали особливості національного побуту: ісландські чоловіки більшу частину свого життя проводили в морі, а жінкам доводилося самотужки справлятися з усіма домашніми турботами і проблемами. Тому жінки в Ісландії не борються за свої права - їх у них і так предостатньо (першою у світі жінкою-президентом держави стала саме ісландка). Тим більше, що традиційно в родині вони все життя панують над чоловіками. Однак ісландки є носіями дивовижної культурної системи самообмежень, метою якої є збереження, не дивлячись на всю покірність, чоловічої впевненості в собі для того, щоб представники "сильної" половини залишалися добрими здобувачами і захисниками. Тому жінки в Ісландії і беруть на себе всю турботу про господарство і виховання дітей, стаючи керуючими у сім'ї.

Така поведінка ісландського соціуму є найяскравішим прикладом прояву суспільних СВ у Північній Європі, побудованих на природних взаємозалежностях і самообмеженнях, коли навколишнє середовище (як сума елементів, що впливають) стає одним з основних стейкхолдерів (тобто стейкхолдерів першого порядку). Що, до речі, і зберегло в Ісландії (незважаючи на примусово насаджене у XVI ст. лютеранство) традиційні вірування з елементами шаманізму і тотемізму, породило дивне релігійне різноманіття і терпимість (в країні присутні бахаїзм, іслам і буддизм, а католицькі святі великої польської громади мирно співіснують поруч з норвезькими ельфами та ісландськими аульвами, і скесами), розвинуло в суспільстві справжню толерантність (з 2010 р. в країні шлюб, як обов'язкове соціальне явище, є сексуально нейтральним, а одностатеві пари отримали всі можливі соціальні права і державний захист).

Крім того, ще однією серйозною причиною і, одночасно, наслідком такої поведінки в сім'ї є дуже великий розрив тривалості життя між ісландськими чоловіками і жінками (перші живуть набагато менше). А домінування жінок у традиційному ісландському суспільстві, правила і культура такого домінування визначили феномен національних ЗМІ - ісландські медіа вважаються найбільш вільними у світі.

В результаті жінки в Ісландії, здебільшого, виходять заміж саме за ісландських чоловіків, а в країні велика кількість матерів-одиначок і безліч дітей, народжених поза шлюбом - так би мовити, для себе. Тому неповні сім'ї - звичайне явище в Ісландії. Однак поява міст на острові запустило процеси, що спостерігаються зараз у Фінляндії - тільки з протилежним знаком: емансипація чоловіків, що почалася, буде поволі та досить болісно руйнувати традиційні відносини між статями.

Через те, що батьки багато часу проводять поза оселею, а матері постійно зайняті роботою по господарству, діти, в основному, надані самим собі. Тому навчальний день в Ісландії триває набагато довше, ніж в інших країнах, займаючи у дітей значну частину їх вільного часу. Тож через те, що решту часу дітлахи проводять на вулиці без супроводу дорослих, національні уряди були змушені докладати багато зусиль для забезпечення їх безпеки. І в цьому вони досягли великого успіху: Ісландія - одна з найбезпечніших країн світу.

За виховання дітей в ісландських сім'ях беруться тільки тоді, коли вони починають створювати серйозні проблеми вдома або приносити неприємності оточуючим. Причому методи досить суворі, хоча батьки в стосунках з дітьми завжди дуже терплячі й демократичні: їх свободу намагаються не обмежувати, а в допустимих межах дозволяють різні витівки. Тому в Ісландії практично відсутні непорозуміння між поколіннями (проблеми "матерів і дітей").

Освітня система Ісландії має чотири рівні. Вона, мабуть, є найбільш показовим прикладом (серед країн Північної Європи) вдалої інтродукції та адаптації зарубіжного досвіду, накладеного на специфіку національних особливостей, цілей і пріоритетів. Тому в країні 100% рівень грамотності та високий рівень освіченості населення. Переваги цієї системи приваблюють студентів з інших країн через можливість доступного навчання за програмами світового рівня, а також отримання різних стипендій і грантів на проведення науково-дослідницької діяльності.

Перший ступінь державного навчання - дошкільне виховання. Воно проводиться у приватних і державних дитячих садках, частково контрольованих муніципалітетами, але не є обов'язковим. Його програма розробляється і затверджується національним урядом, та спрямована на всебічний творчий розвиток особистості дитини, його умінь і навичок самовиражатися й адекватно соціалізуватися в колективі. Як механізми впливу активно використовуються ігри, різні психологічні методи, пряме спілкування з природою.

Більшість ісландців віддають дітей до дошкільних закладів, проте їм доводиться записувати в чергу своїх малюків заздалегідь. Оплата за них ділиться між муніципалітетом і батьками (внески щомісячні або з невеликим випередженням). У договорі про відвідування обов'язково вказується час перебування малюка в дошкільному закладі.

Середня освіта є обов'язковою для всіх дітей в Ісландії. У державних школах вона безкоштовна. Шкільний навчальний процес починається у Молодшій школі, проходить за два етапи і триває 10 років (початкова (1-7 кл.) та базова (8- 10 кл.) школи) протягом 9 місяців на рік (з 1 вересня до 31 травня), пять днів на тиждень. Після закінчення базової середньої школи здаються випускні іспити з ісландської, данської, норвезької, шведської та англійської мови, природничих наук і математики.

Таке наповнення навчального процесу пов'язане не тільки з традиціями та історією заселення Ісландії, але й з приєднанням країни у 1994 р. до Європейської економічної зони, що дозволило їй диверсифікувати свою економіку (залежність від рибного лову) в бік розвитку високотехнологічного виробництва, економічних і фінансових послуг.

На першому етапі шкільного навчання всі предмети дітям викладає один педагог, на другому етапі на кожен окремий предмет є свій учитель. Оцінюються знання за десятибальною системою (максимально 10 балів). У позаурочний час діти можуть відвідувати різні платні центри дозвілля і гуртки. В країні існують і спеціальні школи або класи для дітей, які потребують спеціального підходу чи мають проблеми з розвитком. Але такі учні можуть вчитися і в звичайних шкільних колективах. У школярів з самого початку виховують самостійність: у кожному класі є свій староста і рада, а діти відповідають за закріплені за ними приміщення (стежать за їх станом та оформляють до різних свят).

Старша середня школа (наступний щабель в отриманні повної середньої освіти) триває 4 роки і не є обов'язковою, хоча і популярна серед ісландців. Вона представлена ліцеями, гімназіями, коледжами та училищами. Навчання в них безкоштовне, але при надходженні оплачується реєстраційний вступний збір (його сума залежить від типу закладу). Також за власні кошти купуються всі необхідні книги і навчальні матеріали. Іспити здаються кілька разів на рік. Знання оцінюються у вільній формі (бали, літери або коментарі).

При вступі до ВНЗ віддається перевага гімназичній освіті, що має в країні кілька напрямків: академічний - з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін; професійно-технічний - поєднання теорії з практикою; загальноосвітній - об'єднання перших двох напрямків; професійно-спеціалізований - вузькопрофільне навчання.

Наявність атестата про повну загальну середню освіту дає право на навчання у Вищій школі, представленої в Ісландії університетами з триступеневою системою навчання (бакалаврат, магістратура та аспірантура). Всі ВНЗ в країні підконтрольні Міністерству освіти і культури, та виконують його вимоги до навчальних програм. Вступ до них вимагає збір і подачу пакету документів відповідно до факультету обраного університету, апостилізацію документів про попередню освіту та здачу профільних вступних іспитів.

В Ісландії є 9 ВНЗ, три з яких - державні (навчання в них безкоштовне, але з внесенням обов'язкового вступного збору). Приватні ВНЗ платні, але для студентів є спеціальні навчальні позики або стипендії. Для магістрантів та аспірантів у всіх ВНЗ передбачені гранти на проведення різних наукових досліджень. Причому студенти можуть пропустити магістратуру, якщо у них є ідея для наукової розробки, і відразу взятися за написання дисертації, попутно запускаючи стартап. Ісландії має найсприятливіші умови для заняття наукою, однак дуже складно починати власну справу - надто мале, але заможне населення острова, стійкі соціальні та стейкхолдерські зв'язки.

Подальше навчання в Ісландії представлене міжнародною програмою Міждержавної асоціації післядипломної освіти, відповідно до якої підвищується кваліфікаційний рівень керівників і фахівців.

Для навчання іноземців в Ісландії передбачена процедура, що включає: виклик національного навчального закладу, медичну страховку, власні кошти на проживання (працювати іноземним студентам заборонено). А для тих, хто приїхав в країну жити і працювати, є вечірні міські курси державної або англійської мови.

Медичне обслуговування в Ісландії високоякісне, платне, досить дороге і базується на страховій основі. Однак страховка покриває тільки частину витрат пацієнта - прийом у лікаря платний. Фінансовий бюджет ісландської національної системи охорони здоров'я формується за рахунок досить високих податкових зборів, що стягуються з жителів країни державними і муніципальними урядовими організаціями. Тому безкоштовна медична допомога надається тільки неповнолітнім, дорослим, які мають постійну роботу і оплачують податкові збори (що відстежується за обов'язковим ідентифікаційним кодом), і в разі необхідності проведення невідкладних медичних дій.

Вся територія Ісландії розділена на 50 медичних округів з 25 функціонуючими лікарнями. В країні всі ліки проходять жорсткий державний контроль, і переважна їх частина продається за рецептом. Після світової економічної кризи 2008 р. високотехнологічна медицина Ісландії переорієнтувалася на англійців, норвежців і шведів, які приїжджають до країни з метою медичного туризму - ціни на послуги лікарів тут на 50-60% нижче, ніж в Німеччині, Швеції чи Фінляндії.

В Ісландії один з найвищих показників життя і дуже низькі показники дитячої смертності. Вагітних оглядає і консультує дільничний лікар, на відвідування якого треба обов'язково записуватися. Якщо він вважатиме за потрібне, то робляться аналізи і пацієнтку, також за записом, направляють до лікувального закладу на консультацію до фахівця.

Через полуізоляцію населення острова на сотні років Ісландія, як і Іспанія, зіткнулася з проблемою великої кількості генетичних проблем у її жителів через часті випадки кровозмішення. Тому в країні великого розвитку отримала саме генетика, основне завдання якої - допомогти людям з вродженими генетичними вадами. Тож Ісландія перетворилася у велику генетичну лабораторію. Адже 1% її населення перебуває на межі між божевіллям і яскраво вираженою креативністю (вчені-генетики з'ясували, що творчість і психоз мають загальні генетичні корені). Тому серед ісландської молоді з 2013 р. набув широкого поширення мобільний додаток, що попереджає про загрозу кровозмішення.

Сімейно-родові відносини серед ісландців (при всьому пієтеті ставлення до них: гордості за своїх предків, знання свого родоводу і т. д.) потихеньку починають руйнуватися - з появою будинків престарілих літні батьки все частіше самі йдуть туди, щоб не бути тягарем для своїх дітей та онуків. Раніше зазвичай молодші діти з'їжджалися зі своїми батьками, щоб забезпечити їм гідну старість і завжди бути поруч для надання необхідної допомоги. Зараз, через більш активний спосіб життя, коли в містах змушені працювати й ісландські жінки, уряд Ісландії взяв на себе турботи про літніх людей, надаючи їм необхідну допомогу в державних установах. І, заодно, звільняючи час молодим людям, які можуть тепер більше його присвятити своїй сім'ї та роботі.

Ісландія, так само як і Норвегія, багато взяла від Данії і Швеції за час їх історичного домінування. Ця острівна країна є найбільш яскравим і важливим прикладом у Північній Європі успішної адаптації запозичених соціальних технологій, ефективного пошуку свого місця в новому економічному порядку світу і тотальної незахищеності маленької держави від його глобальних впливів. Завдяки особливостям національного менталітету і побудови суспільства СВ в країні отримали максимального розвитку і забезпечили граничну стійкість ісландському етносу перед обличчям процесів масового транскордонного та кросскультурного перенесення традицій і соціально-психологічних поведінкових установок в сучасному глобалізованому світі. Уміння правильно розпорядитися наявними ресурсами, турбота ісландської влади про свій народ повинні послужити хорошими прикладами для українців (див. мал. 1).

 

Мал. 1. Схема стейкхолдерських і соціальних відносин у сферах культури та політики сімейних відносин, виховання дітей і підлітків, захисту прав та інтересів неповнолітніх в Ісландії (30 параметрів).

Північна Європа, володіючи регіональної схожістю природних умов і соціально-економічного устрою її держав, виявилася вельми різноманітна за параметрами культурно-політичних традицій ставлення суспільства і дорослих до виховання дітей і підлітків, захисту прав та інтересів неповнолітніх.

Однак в регіоні спостерігаються стійкі (змішані і перехідні види) СВ - як в суспільстві та сім'ї, так і в міжособистісних формах спілкування. Тому в результаті, не дивлячись на різні вихідні умови виникнення, організації та сучасного розвитку цих країн (Швеція розвивається за рахунок духу нації, Данія - родинних зв'язків, Норвегія та Ісландія - кланово-родової взаємодопомоги, Фінляндія - національного патерналізму), можуть використовуватися тільки певні комбінації механізмів державного управління в сфері виховання і захисту дітей (на схемах це зони переплетення і дублювання функцій).

Це пов'язано з тим, що Північна модель капіталізму (зберігши дух боротьби та імперської експансії) організувала систему економічних відносин, що складається з безлічі дрібних циклів (складених у фрактали), які принципово не дозволяють появі процесів розробки та інституційної передачі багатьох видів соціальних структур, і надала їй стійкості за рахунок високого ступеня мутабельности, заснованої на взаємозаміності її елементів (на схемах це зони розриву і розбіжності функцій).

Значить кроскультурна і транскордонна передача досвіду державного управління з метою формування, і ефективного використання нових членів суспільства із заданими характеристиками, адаптація та інтродукція запропонованих моделей соціальних і стейкхолдерських взаємодій будуть можливі і досить ефективні всередині цієї регіональної системи економічних і політичних відносин. Однак глобальні зміни в світових потребах людства стануть руйнівними для такої соціально-економічної моделі суспільства.

Владислав АКУЛОВ-МУРАТОВ,

кандидат наук державного управління,

докторант Національної академії державного управління при Президентові України

 

АНОТАЦІЯ

У статті подається міждисциплінарний аналіз різних систем і концептуальних підходів державної політики у сфері виховання і захисту неповнолітніх у різних культурних традиціях, регіонах і державах світу. Розглядаються можливості адаптації такого зарубіжного досвіду в Україні.

Ключові слова: державна політика і управління, захист і виховання дітей, стейкхолдерські відносини, міждисциплінарний аналіз.

АННОТАЦИЯ

В статье проводится междисциплинарный анализ различных систем и концептуальных подходов государственной политики в сфере воспитания и защиты несовершеннолетних в разных культурных традициях, регионах и государствах мира. Рассматриваются возможности адаптации такого зарубежного опыта в Украине.

Ключевые слова: государственная политика и управление, защита и воспитание детей, стейкхолдерские отношения, междисциплинарный анализ.