Досягнуті успіхи Європейського Союзу підтверджують життєдайність ідеї європейської інтеграції, доводять високий рівень утвореної інтеграційної системи впорядкування. Інтеграція по-європейськи дійсно є вінцем попереднього політичного, економічного та соціального розвитку Західної Європи.

Інтеграція

Зовнішня політика і дипломатичний інструментарій Латвійської Республіки в європейському геополітичному просторі (1991-2016 рр.): інституціональний аспект
Вячеслав Ціватий
18.02.2016, 12:08

УДК 327:94

Summary

The basic directions of foreign policy, historical and institutional preconditions of its formation, political, diplomatic and socio-economic potential of the Republic of Latvia in XX-XXI centuries is analised at the article. Particular attention is paid to the peculiarities of state formation, to national specifics, the model of diplomacy and diplomatic tools, achievements, problems and perspectives of institutional development of political and diplomatic Latvia in the globalized world.

Keywords: foreign policy, diplomacy, institutionalization, political and diplomatic system, diplomatic tools, the Republic of Latvia, Ukraine.

Представлене дослідження сфокусовано на зовнішній політиці й дипломатії Латвійської Республіки в історичній ретроспективі до сьогодення, оскільки Латвія - це одна з прибалтійських держав, що розміщена у вкрай важливому з цивілізаційної, геополітичної, геоекономічної, воєнно-стратегічної, інституційної та політико-дипломатичної точок зору і особливому в етносоціальному відношенні регіоні, якому при зовнішньополітичному стратегічному плануванні з 1991 р. традиційно виділялося провідне місце в європейській політиці держав Східно-Центральної Європи та пострадянського простору.

У статті проаналізовано основні напрями зовнішньої політики й дипломатії Латвійської Республіки, історичні, геополітичні та інституційні передумови їх формування, політико-дипломатичний і соціально-економічний потенціал Латвійської Республіки у ХХ-ХХІ століттях. Значну увагу приділено особливостям становлення державності, національній специфіці, моделі дипломатії та дипломатичному інструментарію, здобуткам, проблемам та інституційним перспективам політико-дипломатичного розвитку Латвійської Республіки в умовах глобалізованого світу.

Геополітичне становище Латвії на сучасному етапі залишається сталим [1; 2]. Основні напрями зовнішньої політики країни мають свою інституційну історію й продовження в зовнішньополітичній і дипломатичній діяльності нинішнього Міністра закордонних справ Латвійської Республіки Едгарса Рінкевічса, який обіймає цю посаду з 25 жовтня 2011 року.

У своєму зверненні до послів Латвії 4 листопада 2015 р. Едгарс Рінкевічс зазначив, що під час головування Латвії в Раді Європейського Союзу дипломатична служба зуміла мобілізувати свої сили, ефективно працювати й накопичувати практичний досвід, необхідний для подальшої політико-дипломатичної діяльності: "Накопичений за час головування цінний досвід із використання наявних у міністерстві ресурсів і дипломатичного інструментарію сприяє удосконаленню і відіграє важливу роль при плануванні заходів у рамках святкування сторіччя Латвійської держави".

Міністр також торкнувся питання розвитку дипломатичної служби, динаміки роботи дипломатичних представництв, закриття діючих посольств і відкриття нових, ураховуючи пріоритети служби закордонних справ до 2020 року. Посли отримали завдання активізувати роботу, спрямовану на розвиток державної зовнішньої торговельної політики і стимулювання економічних зв'язків, а також залучення інвестицій, що в осяжному майбутньому стане найважливішою складовою діяльності цих представництв. Це завдання набуває особливої актуальності в контексті завершення процесу вступу Латвії в Організацію економічного співробітництва та розвитку (OECD).

Латвійська Республіка з 2004 р. є членом Європейського Союзу та НАТО. Станом на початок 2016 р. вона встановила дипломатичні відносини з 155 іноземними державами, при цьому 43 з них (серед яких - Австрія, Бразилія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Японія, КНР, США) визнали Латвійську Республіку ще у 1921-1928 роках. Латвія - член низки міжнародних і регіональних організацій, у тому числі Ради держав Балтійського моря, Балтійської Асамблеї та Балтійської Ради.

Основні напрями зовнішньої політики Латвії визначено в доктринальних документах цієї держави. Республіка демонструє послідовну прихильність до політики Брюсселя, підтримку розвитку демократії та здійснення реформ у Грузії, Україні та Молдові, бере участь у заходах під проводом НАТО.

Модель і сучасна структура дипломатичної служби Латвійської Республіки була трансформована у відповідь на нові виклики та загрози глобалізованого світу. З іншого боку, досвід реформування і впровадження дипломатичного інструментарію і нової моделі дипломатії Латвії є цікавим для України. Глобальні зміни в міжнародному співтоваристві, що відбулися наприкінці 1990-х, а особливо - у 2000-х роках, спонукали політичне керівництво Латвії до пошуку нових шляхів забезпечення національної безпеки та, відповідно, до кардинального перегляду традиційних підходів до реалізації зовнішньополітичних цілей і вдосконалення дипломатичного інструментарію, зокрема - переходу від концепції класичної дипломатії до створення нової дипломатичної та консульської служби європейського зразка, здатної насамперед брати активну участь у міжнародних організаціях і вміло використовувати для досягнення позитивних результатів як багатосторонню, так і двосторонню дипломатію.

Головними пріоритетами та особливостями нової зовнішньополітичної та оборонної політики Латвійської Республіки є участь у системі колективної безпеки, яка базується на активному співробітництві з міжнародними організаціями, розвиткові європейських і регіональних можливостей протидії кризам за умови збереження здатності до оборони власної території та впевненості в політичній і дипломатичній солідарності держав-партнерів.

У Латвійській Республіці дипломатична служба функціонує за класичною моделлю, яка базується на положеннях Віденської конвенції про дипломатичні зносини, Віденської конвенції про консульські зносини, закону про дипломатичну та консульську службу Латвії, Положення про Міністерство закордонних справ Латвійської Республіки.

МЗС є керуючою установою державного управління в галузі іноземних справ. Сучасна структура дипломатичної служби Латвії включає в себе: Міністерство закордонних справ Латвійської Республіки, Бюро представництва Кабінету міністрів при міжнародних організаціях з прав людини, дипломатичні представництва за кордоном (посольства, консульства, представництва при міжнародних організаціях) та Латвійський інститут (займається питаннями формування позитивного міжнародного іміджу країни за кордоном). Очолює дипломатичну службу Міністр закордонних справ Латвійської Республіки. У структурі Центрального апарату існує посада парламентського секретаря, який відповідає за зв'язки міністерства з парламентом. Роботу апарату міністерства координує Державний секретар МЗС Латвійської Республіки, який має заступників.

Структурними підрозділами центрального апарату МЗС є директорати, очолювані заступниками державного секретаря, до складу яких входять департаменти та відділи. У структурі міністерства функціонує сім директоратів: перший політичний (курує питання Європейського Союзу); другий політичний (питання політики безпеки); третій політичний (двосторонні відносини); економічних відносин та розвитку політики співробітництва; юридичних і консульських питань; адміністративний; розвитку персоналу.

Безпосередньо державному секретарю підпорядковуються: державний протокол, департамент інформації та зв'язків з громадськістю, департамент внутрішньої безпеки, бюро політичних директорів, офіс внутрішнього аудиту, посли з особливих доручень.

Модель дипломатії та дипломатична служба Латвійської Республіки реформувалася відповідно до вимог моделі ЄС. У цьому процесі чітко прослідковуються обов'язкові етапи і його особливості. На сьогодні можна таким чином підсумувати кроки реформування дипломатичної служби Латвії відповідно до вимог Європейського Союзу.

Зазначимо, що змін в організації латвійської дипломатичної служби під час вступу до ЄС не відбувалося. У структурі Центрального апарату з 2000 до 2004 р. (вступу до Євросоюзу) функціонував Департамент Європейського Союзу, у якому працювало 29 співробітників. Після набуття членства в ЄС департамент було розширено та вдвічі збільшено кількість співробітників. У свою чергу Представництво Латвії при Євросоюзі у 2002 р. нараховувало 9 дипломатів, на сьогодні в ньому працюють 70 співробітників, серед яких 25 від МЗС Латвії, інші - представники галузевих міністерств. Відповідно до існуючої практики, починаючи з 2002 р. один дипломатичний співробітник МЗС Латвійської Республіки відряджався до Міністерства закордонних справ держави, яка головувала в Євросоюзі, з метою вивчення досвіду головування в ЄС. Це дало змогу Латвійській Республіці успішно виконати поставлені перед нею завдання під час головування в ЄС у 2015 році.

Відповідно до положень Лісабонського договору Латвія делегує до зовнішньополітичної служби Євросоюзу своїх дипломатів і відбирає кандидатів, які є золотим професійним резервом цієї інституції. Заслуговує на особливу увагу економічна складова латвійської зовнішньополітичної служби. Економічні представництва цієї країни за кордоном підпорядковані Латвійському Агентству інвестицій та розвитку (ЛАІР) і діють у Німеччині, Великій Британії, Франції, Швеції, Нідерландах, Норвегії, Данії, Росії, Казахстані. У 2000-х роках були відкриті відділення ЛАІР у Польщі, Японії та інших країнах. На сьогодні ЛАІР тісно співпрацює з МЗС Латвійської Республіки та латвійськими дипломатичними представництвами. Завданням економічних представництв є вивчення ринку, забезпечення латвійських підприємців необхідною інформацією стосовно інвестиційного клімату країни перебування, проведення роботи із залучення інвестицій до Латвії. Завдяки діяльності економічних представництв цієї країни у 2006-2016 рр. було реалізовано понад 100 успішних експортних проектів. У Києві при Посольстві Латвії в Україні працює співробітник ЛАІР, обов'язками якого є сприяння латвійським бізнесменам у діяльності на українському ринку. Протягом 2013-2016 рр. Україна і Латвія співпрацюють переважно у фінансовому секторі [3].

У 2016 р. Міністр закордонних справ Латвійської Республіки чітко окреслив основні зовнішньополітичні завдання Латвії як члена ЄС із 2004 року. Він звернув увагу, що у 2015 р. й попередні роки ритм і порядок денний зовнішньої політики Латвії були підпорядковані завданню підготовки та проведення її першого головування в Європейському Союзі. Успішне виконання цього завдання завершило розпочатий двадцять років тому процес європейської інтеграції Латвії, зміцнило європейську ідентичність держави, позначило новий етап у її зовнішній політиці. Завданням 2016 р. є використання отриманого під час головування досвіду і міжнародного авторитету, щоб піклуватися про національні інтереси Латвійської Республіки. Міністерство закордонних справ, використовуючи отриманий під час головування в ЄС досвід, має продовжувати співпрацю з партнерами (соціальні партнери, НГО, академічні кола) над подальшим формулюванням зовнішньополітичних пріоритетів та інтересів Латвії в середньостроковій перспективі. Останніми роками виникли нові загрози та виклики безпеці в Європі та світі, які змусили Латвію істотно підвищити свій внесок у зміцнення колективної оборони НАТО, що свідчить про зрілість латвійської держави, її готовність узяти на себе відповідальність за безпеку в Європі та світі. Важливо усвідомлювати, що Латвія більше не "новий член ЄС і НАТО", а повноправний учасник цих організацій і відповідальний трансатлантичний союзник. У 2016 р. настане завершальний етап процесу вступу Латвії до ОЕСР. Участь у цій організації дає можливість сприяти економічному зростанню, добробуту і сталому розвиткові Латвії, посісти місце в глобальній економіці серед демократичних країн із сучасними ринковими економіками. Ці процеси інтеграції створюють сприятливі для Латвії умови, щоб ефективно реагувати на глобальні та регіональні виклики безпеки в мінливому міжнародному та політико-дипломатичному середовищі. Серед цих викликів у найближчі роки, як особливо серйозні, слід виділити боротьбу з міжнародним тероризмом, урегулювання конфлікту в Сирії, подолання міграційної кризи, зміцнення безпеки зовнішніх кордонів Європейського Союзу, зміцнення стабільності в сусідньому регіоні ЄС і забезпечення економічного зростання в єврозоні.

У цьому контексті надзвичайно важливим вбачається протокольний візит Посла Латвії в Україні Юріса Пойканса до Дипломатичної академії України при МЗС України, що відбувся 19 січня цього року. Мені, як ректору цього закладу, було дуже втішно почути з вуст високоповажного дипломата його щирі переконання не лише у важливості розвитку двосторонніх відносини між Україною та Латвією, а й необхідності поглиблювати ці відносини між навчальними закладами зовнішньополітичного та дипломатичного профілю двох країн. Посол схвально оцінив роботу України на шляху до безвізового режиму з країнами Європейського Союзу та наголосив, що безвізовий режим і Угода про асоціацію Україна - ЄС відкриває для України нові можливості. Мені було надзвичайно приємно висловити слова подяки панові послу не лише від себе, а й від усіх майбутніх дипломатів, які починають свої карʼєрні злети у Дипломатичній академії України при МЗС, за послідовну підтримку Латвією України та сприяння в налагодженні інституціонального співробітництва між профільними навчальними закладами обох держав. Посол Юріс Пойканс під час нашої протокольної зустрічі зазначив, що Латвія залишається надійним другом України й готова надавати їй посильну допомогу та підтримку в реалізації системних реформ. Він окремо звернув увагу на зацікавленість латвійського бізнесу в діяльності на українському ринку. Безумовно, у цьому питанні наша думка із паном Послом була одностайною − запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС створить нові перспективи для подальшого поглиблення торговельно-економічних зв'язків як на двосторонньому рівні, так й у відносинах між українськими та європейськими підприємцями і науковцями.

Між Латвією і Україною двосторонній політико-дипломатичний діалог завжди був активним і динамічним. Україна 26 серпня 1991 р. визнала державну незалежність Латвійської Республіки, а 4 грудня 1991 р. Латвія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 12 лютого 1992 року. Зміцнення та розширення взаємовигідних відносин України з Латвією - членом НАТО та ЄС, є одним з елементів реалізації курсу нашої держави на європейську інтеграцію та євроатлантичну співпрацю, поглиблення політичного та економічного співробітництва з державами Балтії та Північної Європи. Основою успішного розвитку відносин служить підписаний у 1995 р. Договір між Україною та Латвійською Республікою про дружбу та співробітництво. Відсутність проблемних питань між обома країнами сприяє активізації подальшої розбудови двосторонніх відносин у політичній, економічній, гуманітарній, інституційній, освітній та інших сферах на основі загальноєвропейських цінностей і прагнення посісти чільне місце у світовому співтоваристві. Важливою в поглибленні двосторонніх відносин є взаємодія у сфері публічної та культурної дипломатії.

Після того, як у 1992 р. було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Латвійською Республікою, цей діалог завжди базувався на основі взаєморозуміння. Обидві держави на довгострокову стратегічну перспективу націлені ґрунтовно розвивати двосторонні економічні й торговельні відносини. Це також відображає зацікавленість латвійських і українських бізнес-кіл у пошукові нових ринків, адже країни мають великий торговельний потенціал.

Активне співробітництво між Латвією й Україною розбудовується в гуманітарній та освітній сферах. Одна з причин того - велика українська діаспора в Латвії, де мешкає понад 60 тис. українців. У Латвії за підтримки держави діє 50 українських культурних товариств. Академічною Бібліотекою Латвійського університету засновано Центр української літератури. Завдяки зусиллям Надзвичайного і Повноважного Посла Латвійської Республіки в Україні Юріса Пойканса конкретних обрисів набули плани співпраці цієї бібліотеки з Науковою бібліотекою Дипломатичної академії України при МЗС. Окремо хочу відзначити окреслену в нашій із Послом розмові розробку Меморандуму про співробітництво між Латвійським університетом і Дипломатичною академією України щодо співробітництва в підготовці кадрів та обміну досвідом зі спеціальностей гуманітарного, управлінського та соціального напрямів.

Отже, з упевненістю можна зазначити, що Латвійська Республіка й надалі залишатиметься незмінним другом і партнером України, зацікавленим у подальшій конструктивній комунікації та розвиткові політико-дипломатичного діалогу між нашими державами і в тому, щоб європейський вибір України утвердився справами, щоб вона знайшла своє достойне місце в європейській системі координат поліцентричного світу. Латвія завжди буде готова передати свій великий практичний досвід реформування в євроінтеграційній сфері та вдосконаленні політико-дипломатичної системи й моделі дипломатії.

На довгострокову перспективу Латвійська Республіки визначила для себе поряд із традиційними - нові пріоритетні напрями зовнішньої політики на період 2016-2020 років, а саме: доцільність розроблення нового документа зовнішньополітичного планування, що закріпив би середньострокові й довгострокові національні пріоритети (до 2020 р.) у кожній зі сфер діяльності Європейського Союзу шляхом визначення інтересів енергетичної та економічної незалежності Латвії як найважливіших пріоритетів зовнішньої політики країни; зміцнення співробітництва з Литвою й Естонією для більш успішного захисту спільних інтересів у ЄС та інших міжнародних організаціях; зміцнення співробітництва з Північними країнами, а також Німеччиною й Польщею як найбільш важливими державами Євросоюзу й НАТО в регіоні Балтійського моря; приєднання до ОЕСР; розширення експортних можливостей Латвії шляхом встановлення більш тісних контактів з новими лідерами економічного розвитку в регіонах Азії й Латинської Америки тощо.

Як підтверджує дипломатична практика, Латвійська Республіка на сьогодні - це надійний партнер для євроінтеграційного та евроатлантичного співробітництва. Латвія - це безпечна, екологічно чиста країна, яка успішно здійснює реформи національної економіки й політико-дипломатичної системи. Латвія - це держава зі сформованим позитивним іміджем у світі та Європі.

Список використаних джерел:

1. Хорошенюк С. І. Україна - Латвія: співробітництво в галузі освіти, культури та науки / С. І. Хорошенюк // Панорама політологічних студій. - 2013. - Вип. 11. - С. 108-114.

2. Воротников В. В. Внешняя политика государств Балтии в начале ХХІ века: научное издание / В. В. Воротников. - М.: Аспект Пресс, 2015. - 272 с.

3. Hansen M. Joining the Eurozone - Latvia's destiny? / M. Hansen // Baltic Rim Economies. - 2013. - No. 3. - Р. 61-63.

4. Ежегодный доклад министра иностранных дел о достигнутых результатах и предстоящей работе в сфере внешней политики страны и по вопросам Европейского Союза. - Рига, 2016. - 32 с. // Офіційний сайт Міністерства закордонних справ Латвійської Республіки. - Режим доступу: http://www.mod.gov.iv/ [19.01.2016].

<xml> </xml><object classid="clsid:38481807-CA0E-42D2-BF39-B33AF135CC4D" id="ieooui"></object>