Інтеграція

Заснування української дипломатичної служби – один із найвагоміших результатів Української революції 1917 – 1921 років
Павло Клімкін
15.12.2017, 13:43

22 грудня 1917 року Голова Генерального Секретарiату Української Народної Республiки Володимир Винниченко i Генеральний секретар з мiжнацiональних справ Олександр Шульгин пiдписали "Законопроект про створення Генерального секретарства мiжнародних справ", який того ж дня був схвалений на засiданнi Уряду УНР. Так було започатковано українську зовнішньополітичну службу як невід'ємну складову незалежної держави.

З перших днів своєї роботи Генеральне секретарство зосередилося на вирішенні найголовнішого завдання - у короткі строки домогтися світового визнання України як незалежної європейської держави та рівноправного партнера у дипломатичних відносинах.

У складних умовах більшовицької агресії Україна виборювала своє право на повноцінну міжнародну правосуб'єктність. Це зумовило надзавдання української дипломатичної служби - захист щойно здобутої державної самостійності та презентація світові української ідеї. Й, безумовно, найважливішою місією українських дипломатів було і залишається піклування про своїх співгромадян за кордоном.

Вихід України на міжнародну арену в грудні 1917 року мав глибинне історичне пігрунття та, передусім, базувався на актуальному європейському досвіді. Інституційний розвиток української зовнішньополітичної служби відбувався у контексті функціонування закордонних відомств інших європейських держав.

Усі необхідні правові та інституційні засади, нормативна база новоствореного зовнішньополітичного відомства розроблялися з урахуванням вимог міжнародного права. На основних принципах міжнародного права засновники української дипломатії не тільки вибудовували підвалини для формування дипломатичних відносин з іноземними державами, а й закладали національні традиції дипломатичної та консульської служби.

З грудня 1917 р. до травня 1924 р. (закриття Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині - останнього дипломатичного представництва) було сформовано українську дипломатичну службу як державний інститут, найбільш наближений до сучасної форми.

Відзначаючи 100-річчя української дипломатії та вшановуючи її традиції, складно не помітити значну подібність історичних викликів та завдань зовнішньополітичних служб періоду Української революції та сучасної України.

Новітня українська дипломатія досягла значного успіху на шляху, на якому, на жаль, свого часу зазнали поразки наші колеги - засновники дипломатичної служби УНР.

За роки незалежності України вітчизняні дипломати зробили свій вагомий внесок у розбудову української державності та захист суверенітету і територіальної цілісності нашої держави.

Україною встановлено дипломатичні відносини з понад 180 державами світу. Серед важливих здобутків вітчизняної дипломатії варто відзначити приєднання України до ОБСЄ, Ради Європи, СОТ та інших важливих міжнародних організацій, укладення Угоди про партнерство та співробітництво, а пізніше Угоди про асоціацію з ЄС, підписання Хартії про особливе партнерство з НАТО, непостійне членство в РБ ООН у 2000 - 2001 рр. та 2016 - 2017 рр., головування у багатьох міжнародних організаціях.

Важливими здобутками в контексті збройної інтервенції Російської Федерації є забезпечення міжнародної політичної та практичної підтримки України у протидії російській агресії, про що, зокрема, свідчать відповідні резолюції ООН та інших впливових міжнародних організацій, збереження тривалого санкційного тиску на державу-агресора, дотримання міжнародною спільнотою політики невизнання анексії Криму.

Серед інших вагомих досягнень вітчизняної дипломатії останніх років слід відзначити завершення ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС попри потужний опір Кремля та запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України, залучення міжнародної допомоги для проведення всеосяжних проєвропейських реформ, сприяння розширенню та переорієнтації зовнішньоекономічних зв'язків України тощо.

Упевнений, що дипломатична служба сучасної України й надалі професійно та наполегливо відстоюватиме наші національні інтереси, залишаючись вірною традиціям української дипломатії та гідною пам'яті її засновників і першопрохідців.