Безпека

Військовий експорт України в умовах збройного конфлікту
Данило Кубай
14.05.2015, 10:53

УДК 94:327

Summary

Occupation of Crimea and anti-terroristic operation in the Eastern Ukraine changed structure of military-industrial complex of Ukraine. In this situation, Government should strike a balance between internal needs and export obligations.

Keywords: Ukraine, military-industrial complex, ATO, Crimea, export.

Окупація АР Крим і проведення антитерористичної операції на сході України довели необхідність внесення коректив у систему життєдіяльності вітчизняного ВПК. З економічної точки зору військово-промисловий комплекс належить до найбільш важливих сфер зовнішньоекономічної діяльності нашої країни. Експорт продукції ВПК є надзвичайно важливим джерелом валютних надходжень до державного бюджету, що в умовах важкого фінансового становища набуває особливої актуальності. З політичної точки зору військово-технічне співробітництво слугує зміцненню позицій України у світі, підвищенню рівня відносин з іншими державами, посиленню співпраці в галузі безпеки та оборони. Згідно з даними щорічника Стокгольмського інституту досліджень проблем миру за результатами 2009-2014 р. Україна посіла 8 місце в рейтингу світових експортерів озброєння, її частка за цей період становила 3% [1]. На жаль, очевидно, що внаслідок значного падіння рівня експорту наша країна може втратити такі позиції.

Про значну роль вітчизняного ВПК свідчить також широка географія ринків збуту, зокрема не тільки азіатські та африканські країни, а й країни ЄС та Північної Америки. У 2013 р. (останній повний рік до анексії Криму та проведення АТО) найбільші партії бронетехніки були відправлені Україною до Судану та Ефіопії (танки); Іраку, Таїланду, Азербайджану (бойові броньовані машини). Основним імпортером української легкої зброї у 2013 р. стали США, якими було передано 30 тис. гвинтівок і карабінів, 4 тис. пістолетів і револьверів. Крім того, значні партії зброї були спрямовані до Сполученого Королівства, Німеччини, Канади, Чехії, Австрії та Ефіопії [2].

Експорт оборонної промисловості зазнав негативного впливу від початку конфлікту з Росією. Першою досить небезпечною ситуацією могла стати передача малого десантного корабля (МДК) на повітряній подушці "Бізон" КНР. У 2009 р. "Укрспецекспорт" уклав з Міністерством оборони КНР контракт на 4 МДК проекту 958 "Бізон". Згідно з умовами контракту Україна виготовляла 2 кораблі на власних промислових потужностях на феодосійській суднобудівній компанії "Море", ще 2 кораблі мали бути побудовані за ліцензією у КНР. Підтримка зв'язків такого роду між Україною та КНР є сприятливою для посилення політичних та економічних відносини. Перший корабель було побудовано та передано китайській стороні у 2013 р., тоді як передача другого корабля збіглася з подіями лютого-березня 2014 р. в Криму. Враховуючи ситуацію, що складалася навколо стратегічних об'єктів півострова, цілком можливою могла стати спроба завадити Україні виконати свої зобовʼязання. Однак 17 лютого 2014 р. компанія-виробник передала корабель "Укрспецекспорту", який, у свою чергу, 21 лютого передав судно Міністерству оборони КНР. "Укрспецекспорт" 26 березня отримав від Китаю 12,94 млн. дол. за виготовлене судно [3].

Важливим фактором, що вплинув на військово-промисловий комплекс України, стала втрата контролю над АР Крим і частиною Донецької та Луганської областей, адже на цій території розташована частина оборонної промисловості. На території Криму розміщено 13 підприємств "Украоборонпрому". Серед них − Феодосійська суднобудівна компанія "Море", ДП "Євпаторійський авіаційний ремонтний завод", ДП "Севастопольське авіаційне підприємство", а також низка науково-дослідних установ. На території Луганської та Донецької областей розташовано 12 підприємств ВПК. Слід зауважити, що Луганська область є важливим центром хімічної промисловості. Той факт, що ці підприємства наразі фактично не підконтрольні владі, безумовно, впливає на роботу ВПК [4].

В умовах збройного конфлікту підприємства військово-промислового комплексу переорієнтовуються на внутрішні замовлення. Однак це не означає, що Україна повинна повністю відмовитися від експорту продукції ВПК. Торгівля озброєнням та обслуговування воєнної техніки завжди була важливою статтею наповнення бюджету. Невиконання сьогодні контрактних зобов'язань перед іншими державами може поставити Україну в доволі скрутне становище.

Нині "Укроборонпром" продає техніку на внутрішньому ринку практично за собівартістю, при цьому ця частка сягає 97 % усього виробництва [5]. Зрозуміло, що за такої економічної та воєнно-політичної ситуації вкрай важко нарощувати потужності. Однак не можна повністю відмовитися від передачі продукції ВПК за кордон. На експорт повинні йти лише ті товари та послуги, якими внутрішні потреби України забезпечені повністю, зокрема, автомати, що залишилися з часів СРСР.

Ґрунтуючись на пріоритетності вітчизняних потреб, наразі діє спеціальна погоджувальна процедура, згідно з якою "Укрспецекспорт", перш ніж передати будь-яку продукцію за кордон, повинен переконатися, що в ній не мають потреби вітчизняні силові органи й отримати відповідний дозвіл. Щоб отримати цей дозвіл, уповноважене підприємство звертається до Державної служби експортного контролю, яка після вивчення ситуації передає його до Міністерства оборони України, яке спільно з Генеральним штабом ухвалює рішення щодо контракту [6]. Нині міністерство здебільшого блокує експортні контракти. Однак це не означає, що необхідна техніка буде отримана вітчизняними збройними силами, оскільки вона залишається у власності підприємства-виробника. Міноборони може лише виступити з пропозицією щодо купівлі необхідної техніки. Проблема полягає в тому, що експортна ціна значно перевищує ціну на внутрішньому ринку, адже вона вираховується за іншими параметрами. У такому разі підприємству не вигідно продавати продукцію. Вирішенням цієї проблеми можуть стати зобов'язання виробника перераховувати вартість продукції заблокованих контрактів на ціни внутрішнього ринку. Це дасть змогу уникнути ситуацій, коли готова продукція залишатиметься на складах. Зараз погодження питання щодо цін між МОУ та "Укрспецекспортом" відбуваються практично в ручному режимі. Саме тому було б доцільно розробити на рівні Кабінету Міністрів більш чітку процедуру регулювання відносин між МОУ та підприємствами-виробниками.

Міністерство закордонних справ спільно з Міністерством оборони працюють з іноземними компаніями, аби мінімізувати затримки постачання озброєння за кордон та їх наслідки, що можуть призвести до втрати клієнтів.

У цій ситуації саме від роботи українських закордонних дипломатичних місій, спрямованої на розʼяснення зарубіжним партнерам причин затримки виконання контрактних зобовʼязань, а також популяризації української продукції на міжнародних виставках озброєння залежить збереження відносин та високого рівня довіри зарубіжних партнерів.

Список використаних джерел:

1. SIPRI Yearbook 2014. Summary. // Stockholm International Peace Research Institute. - 2014. - С. 11.

2. Литвиненко М. Г. Інформація про обсяги міжнародних передач окремих категорій озброєнь, здійснених Україною у 2013 році [Електронний ресурс] / М. Г. Литвиненко // Державна служба експортного контролю України - Режим доступу до ресурсу: www.dsecu.gov.ua/control/uk/publish/article.

3. "Укрспецэкспорту" придется выплатить $ 8 млн заводу, который "национализировали" в Крыму [Електронний ресурс] // Зеркало недели. Украина. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://zn.ua/ECONOMICS/ukrspeceksportu-pridetsya-vyplatit-8-zavodu-kotoryy-nacionalizirovali-v-krymu-153530_.html.

4. Склад концерну [Електронний ресурс] // Державний концерн "Укроборонпром" - Режим доступу до ресурсу: http://www.ukroboronprom.com.ua/requipments.

5. Выражение "Все для фронта" наполнилось конкретным содержанием - Укроборонпром [Електронний ресурс] // Укрінформ. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: www.ukrinform.ua/rus/news/viragenie_vse_dlya_fronta_napolnilos_konkretnim_soderganiem___ukroboronprom_1693315.

6. Волович О. Український ОПК в умовах "гібридної війни" з Росією [Електронний ресурс] / Олексій Волович // Аналітичний центр "Борисфен Інтел". - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://bintel.com.ua/uk/article/opk1/.

АНОТАЦІЯ

Окупація Криму та проведення АТО на сході Україні суттєво змінили структуру військово-промислового комплексу України. У цій ситуації уряд повинен знайти оптимальне співвідношення між внутрішніми потребами та експортними зобов'язаннями.

Ключові слова: Україна, військово-промисловий комплекс, АТО, Крим, експорт.

АННОТАЦИЯ

Оккупация Крыма и проведение АТО на востоке Украины существенно изменили структуру военно-промышленного комплекса Украины. В этой ситуации правительство должно найти оптимальное соотношение между внутренними нуждами и экспортными обязательствами.
Ключевые слова: Украина, военно-промышленный комплекс, АТО, Крым, экспорт.