Енергетика

Україна – Туркменістан: співробітництво в контексті зовнішньополітичних пріоритетів
Сергій ШЕРГІН
16.04.2015, 11:47

За матеріалами міжнародної науково-практичної конференції "Зовнішня політика Туркменістану як фактор безпеки і стабільності у світі" (12 березня 2015 р., Київ)

Summary

The current collaboration between Ukraine and Turkmenistan as well as problems of this process are considered in the article. It is noted that the status of permanent neutrality obtained by Turkmenistan positively contributes to developing relations in many fields of mutual cooperation. Ukraine's and Turkmenistan's foreign policy priorities are also analyzed in the context of bilateral relations.

Key words: Ukraine-Turkmenistan cooperation, foreign policy priorities, permanent neutrality, energy supplies, diversification.

У 2015 р. виповнюється 20 років з часу визнання світовим співтовариством особливого правового статусу Туркменістану, який уперше в історії Генеральної Асамблеї ООН був наданий цій країні відповідно до Резолюції "Про постійний нейтралітет Туркменістану" від 12 грудня 1995 року. Для азіатської країни, що стала після розпаду СРСР на шлях самостійного розвитку, отримання статусу постійного нейтралітету є історичним феноменом. Безпрецедентність цієї події підкреслює його велике значення в політичному житті всіх країн Центральної Азії, що прагнуть прискорити здійснення соціально-економічної модернізації і, таким чином, зміцнити свій авторитет у міжнародному співтоваристві.

У зв'язку з наближенням ювілейної дати, Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов на засіданні старійшин у жовтні минулого року прийняв рішення оголосити 2015-й рік - Роком нейтралітету і миру. Як заявив лідер нації, "нейтральний статус Туркменської держави, який є основою його зовнішньої політики, переслідує глобальні цілі третього тисячоліття - досягнення загального миру, соціального прогресу та економічного процвітання" 1. Це дає можливість підбити підсумки та оцінити результати соціально-економічного розвитку Туркменістану, а також визначити його пріоритети і перспективи на майбутнє. У цьому контексті зазначимо, що в рамках Національної програми розвитку, розрахованої на період до 2020 року, нинішній етап офіційно іменується "епохою могутності і щастя", що настала після закінчення "епохи великого відродження".

Миролюбний зовнішньополітичний курс Туркменістану є міцним фундаментом для розвитку міждержавних відносин і ділового співробітництва з основними суб'єктами міжнародного співтовариства. З перших кроків незалежного розвитку Туркменістан виступає за рівноправне взаємовигідне співробітництво з усіма країнами, невтручання у внутрішні справи інших держав, ліквідацію зброї масового знищення, вирішення міжнародних конфліктів мирним шляхом і використання механізмів багатосторонньої взаємодії.

Зовнішньополітичні пріоритети Туркменістану ґрунтуються на системі його культурних цінностей і національних інтересів і перебувають у тісній взаємодії з геополітичним становищем, соціальним і природним середовищем. Зміст і механізми цієї взаємодії становлять об'єктивну основу для визначення основних напрямів зовнішньої політики Туркменської держави. На сучасному етапі розвитку Туркменістану його зовнішня політика спрямована на досягнення таких цілей:

• зміцнення державно-політичного авторитету і міжнародного статусу країни;
• забезпечення внутрішніх та зовнішніх потреб і національних інтересів;
• здійснення соціально-економічної модернізації та забезпечення стабільного й безпечного розвитку суспільства;

• утвердження цінностей загальнокультурного та духовного розвитку туркменського народу;

• об'єднання в єдиний комплекс усіх зовнішньополітичних акцій, обумовлених турботою держави про свою безпеку, у тому числі військову2.
Статус держави з постійним нейтралітетом надає особливого значення розвиткові співробітництва між Туркменістаном і Україною в умовах нестабільної міжнародної обстановки. Насамперед - у Східній Європі. Винятково важлива роль Туркменістану в Центральній Азії обумовлена його геополітичним становищем - на перехресті транспортних шляхів між Європою та Азією і значним сировинним потенціалом. Той факт, що за обсягом паливних ресурсів Туркменістан посідає четверте місце у світі і друге на пострадянському просторі (при тому, що обстежено лише 30% його території), сприяє висуванню країни до числа провідних постачальників нафти і газу на світові ринки.

Стратегія європейської інтеграції та розвиток співробітництва з країнами Центральної Азії не суперечить національним інтересам України у короткостроковій і довгостроковій перспективі. Основним пріоритетом України в підході до розвитку співпраці з Туркменістаном є політика диверсифікації джерел енергетичної сировини, обсяг постачання якої з цієї країни свого часу перевищував 30 млрд. куб. метрів. Однак позиція Росії в питаннях експлуатації газотранспортної системи через її територію не давала і не дає можливості забезпечувати необхідний Україні обсяг постачання туркменського газу. Проблема полягає в тому, що єдиний газопровід, по якому туркменський газ може надходити в Україну, це - російська газотранспортна система. Водночас, будівництво альтернативних газопроводів гальмує комплекс проблем і труднощів, обумовлених, насамперед, неврегульованим правовим статусом Каспійського регіону. У цих умовах Україна продовжує нарощувати зовнішньополітичні зусилля з розвитку рівноправної співпраці з Туркменістаном у різних сферах взаємних інтересів3. За станом на кінець 2014 р. договірно-правова база співробітництва між Україною і Туркменістаном становила майже 130 документів. Під час одного з останніх візитів делегації України на вищому рівні до Туркменістану (12-14 лютого 2013 р.) було підписано 8 міждержавних, міжурядових і міжвідомчих документів про двостороннє співробітництво у різних сферах. До складу урядової делегації, крім офіційних осіб, увійшли представники українського бізнесу та журналісти. У ході переговорів колишній Міністр вугільної промисловості і енергетики України пообіцяв збільшити обсяг постачання газу з Туркменістану у 2013 р. до 10 млрд. куб. метрів. Характерно, що закінчення візиту української делегації було ознаменовано відвідуванням м. Туркменобаду (Чарджоу) для участі в церемонії відкриття мосту через найбільшу водну магістраль Центральної Азії - Аму-Дар'ю, який був побудований українськими фахівцями.
Серед основних результатів зустрічі на вищому рівні став підписаний між НАК "Нафтогаз України" та державним концерном "Туркменгаз" Меморандум про взаєморозуміння. Мета підписання документа - активізація двостороннього співробітництва в нафтогазовій сфері. Меморандум передбачає розвиток подальшої співпраці на договірній основі. При цьому слід зазначити, що постачання туркменського газу в Україну за прямими контрактами на сьогодні не здійснюється, оскільки для цього необхідна домовленість із РФ про використання її газотранспортної системи.

Крім того, глави зовнішньополітичних відомств України та Туркменістану підписали програму співробітництва між міністерствами закордонних справ своїх країн. Сторони висловили намір проводити консультації для налагодження ефективного розвитку українсько-туркменських двосторонніх відносин. Також передбачався розвиток співробітництва з консульських питань, навчання та підвищення кваліфікації дипломатичних кадрів тощо.

У березні 2012 р. в ході державного візиту Президента Туркменістану Г. Бердимухамедова в Україну було підписано міжурядову Угоду про реорганізацію і перетворення її у Спільну міжурядову комісію з економічного та культурно-гуманітарного співробітництва.

Найбільш важливими подіями з поглиблення двосторонніх торговельно-економічних відносин на 2011-2013 рр. стали друге (31 березня - 1 квітня 2011 р.) і третє (4-6 вересня 2012 р.) засідання Спільної міжурядової українсько-туркменської комісії з економічного та культурно-гуманітарного співробітництва, позачергове засідання СМК (29-30 січня 2013 р.), а також українсько-туркменські бізнес-форуми, що відбулися в Ашгабаті (12 вересня 2011 р.) та Києві (12 березня 2012 р. та 5 листопада 2013 р.).

Відзначимо, що одним із перших кроків нової влади в Україні в контексті її зовнішньополітичних пріоритетів стало підписання 5 травня 2014 р. Програми співробітництва між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Туркменістану на 2014-2015 роки.
В Україні 6-7 червня 2014 р. з робочим візитом перебував заступник Голови Кабінету Міністрів, Міністр закордонних справ Туркменістану Р. Мередов, який взяв участь у заходах щодо інавгурації Президента України П. Порошенка. Під час робочих зустрічей із президентом П. Порошенком і прем'єр-міністром А. Яценюком обговорювалися актуальні питання двосторонніх відносин.
У рамках участі в 69-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 22 вересня 2014 р. відбулася зустріч Міністра закордонних справ України П. Клімкіна із заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану Р. Мередовим. Під час зустрічі сторони обмінялися думками з широкого кола питань українсько-туркменського співробітництва та взаємодії у рамках міжнародних і регіональних організацій.

Третього листопада 2014 р. відбувся робочий візит до Туркменістану Міністра закордонних справ України П. Клімкіна. У рамках візиту П. Клімкін був прийнятий президентом Гурбангули Бердимухамедовим та зустрівся із заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану Р. Мередовим. У ході зустрічей було обговорено широке коло питань двостороннього та багатостороннього співробітництва. Слід підкреслити, що сторони високо оцінили рівень двосторонніх відносин і висловилися за їх подальший розвиток.

Домовленості, досягнуті в ході двосторонніх контактів на найвищих рівнях з часу встановлення дипломатичних відносин між Україною і Туркменістаном, знайшли своє відображення в численних документах міждержавного, міжурядового, міжвідомчого та міжрегіонального характеру, що дає можливість розвивати взаємовигідне співробітництво у найрізноманітніших сферах4.

Інтенсивний політичний діалог позитивно позначається на двосторонньому торговельно-економічному і культурно-гуманітарному співробітництві. Українські господарські суб'єкти беруть участь у будівництві на території Туркменістану інфраструктурних об'єктів загальнодержавного значення, спорудженні складних інженерних комунікацій, об'єктів нафтогазової, промислової та транспортної галузей, експортують до Туркменістану продукцію різноманітного призначення, надають послуги тощо. Важливо відзначити, що Туркменістан займає перше місце серед зарубіжних країн за кількістю студентів, які навчаються в Україні - це близько 13 тис. осіб.
У цілому характер українсько-туркменських політичних, торговельно-економічних відносин свідчить про їх значний потенціал, реалізація якого слугуватиме подальшому розвиткові та зміцненню взаємовигідного партнерства.
У 20-х числах листопада 2014 р. з ініціативи туркменської влади було організовано та проведено конференцію "Нафта і газ Туркменістану", у якій серед інших взяли участь голови великих енергетичних компаній і представники Євросоюзу. Тимчасовий повірений у справах ЄС у Туркменії Денис Даниїлідіс підкреслив, що Південний газовий коридор, у тому числі й Транскаспійський трубопровід, є ключовим пріоритетом Євросоюзу. Про це він заявив у листопаді 2013 р. на 18-й конференції "Міжнародне співробітництво в нафтогазовій галузі Туркменістану: потенціал, досягнення, пріоритети" в Ашгабаті. Було заявлено, що цей трубопровід потрапив до переліку пріоритетних інфраструктурних енергопроектів на 2014 - 2020 роки, прийнятого на саміті ЄС у травні 2013 року. 5

На сьогодні реалізацію масштабного проекту будівництва газопроводу дном Каспію, по якому газ повинен постачатися до Європи в обхід Росії, гальмує відсутність домовленості всіх п'яти прибережних країн (Азербайджан, Казахстан, Іран, Росія, Туркменістан) щодо правового статусу Каспію. Безпосередні учасники проекту - Туркменістан і Азербайджан вважають, що для початку будівництва достатньо згоди тих країн, на території яких він буде проходити. Зацікавленість Ашгабату в досягненні такої домовленості обумовлена також прагненням створити контрбаланс зростаючому впливові Китаю на енергетичних ринках країн Центральної Азії.
У контексті українсько-туркменського співробітництва та його результатів слід відзначити наявність достатньо розвиненої договірно-правової бази та дружній характер двосторонніх відносин. Це створює належні передумови для взаємовигідного співробітництва між двома країнами у різних сферах. Так, за 2013 р. зовнішньоторговельний оборот України з Туркменістаном становив 677,0 млн. дол. і зменшився порівняно з аналогічним періодом 2012 р. в 1,3 раза. Експорт становив 542,1 млн. дол. і зменшився на 159,4 млн. дол., а імпорт становив 134,9 млн. дол. і зменшився на 42,0 млн. доларів. Позитивне сальдо становило 407,2 млн. доларів.

Серед основних статей експорту до Туркменістану у 2013 р. були: продукція металургійної промисловості, агропромислового комплексу, машинобудування, хімічної промисловості, а також меблі. Імпорт товарів із Туркменістану в Україну в січні - грудні 2013 р. складався в основному з вовни, бавовни, текстилю та нафтопереробної продукції.

За даними Державної служби статистики України, за 9 місяців 2014 р. зовнішньоторговельний оборот України з Туркменістаном становив 512,9 млн. дол., і збільшився порівняно з аналогічним періодом 2013 р. на 16%. Експорт становив 457,4 млн. дол. і збільшився на 25,5%; імпорт - 55,5 млн. дол. і зменшився на 46,2%. Позитивне сальдо становило 401,9 млн. дол. (за аналогічний період 2013 р. − 218,8 млн. дол.).

Експорт товарів за 9 місяців 2014 р. становив 324,0 млн. дол. - збільшення на 21,4% порівняно з відповідним періодом 2013 року. Імпорт товарів становив 16,3 млн. дол. - зменшення на 80,5%. Сальдо торгівлі товарами для України було позитивним − 307,7 млн. доларів.

Слід також відзначити суттєве зростання експорту у сфері послуг. Так, за три квартали 2014 р. він становив 133,4 млн. дол. - на 37,8% більше порівняно з відповідним періодом 2013 року. Імпорт досяг 39,2 млн. доларів. Сальдо торгівлі послугами було для України позитивним − 94,2 млн. доларів.
Слід зазначити, що інвестиційна діяльність між двома країнами має обмежений характер. Більша частина інвестицій Туркменістану в економіку України надійшла в переробну промисловість, - 91,2%, оптову торгівлю - 8,8% загального обсягу. Разом з тим, інвестиції з України в економіку Туркменістану практично відсутні.

Варто вказати, що Туркменістан приваблює українських виробників, насамперед, як ринок збуту промислової та продовольчої продукції вітчизняного виробництва, а також у плані застосування українських передових технологій, наукових розробок, виконання інженерно-технічних робіт. Крім того, промисловий та аграрний сектори економіки Туркменістану потребують продукції та матеріалів для нафтогазової, видобувної, військово-технічної галузей, хімічної, харчової та переробної промисловості та практично всіх видів транспорту.
Значні можливості є і для співпраці в облаштуванні нафтогазових родовищ, ремонті та експлуатації нафтогазових свердловин, ремонті промислового та енергетичного обладнання, реконструкції нафтопереробних і хімічних підприємств, видобутку та переробці корисних копалин, у геологорозвідці, обслуговуванні експортних поставок туркменського газу на європейський ринок, підготовці туркменських фахівців для сфер економіки, промисловості, сільського господарства, академічної науки та системи вищої освіти.
У свою чергу, Туркменістан зацікавлений у поставках українських промислових і продовольчих товарів, а також використанні її науково-технічного потенціалу. Це зумовлено низкою чинників, серед яких слід відзначити:
• близькість українських і туркменських техніко-технологічних стандартів та збереження певної технологічної залежності промисловості Туркменістану від постачання українських машин, обладнання і запасних частин, металопродукції, науково-технічних розробок;

• наявність газопровідної системи для експорту туркменського газу на ринки європейських країн − основного для Туркменістану джерела валютних надходжень і товарних поставок;

• особливість торговельно-економічного співробітництва між Україною і Туркменістаном, зорієнтованого на подальшу закупівлю першою туркменського газу та розрахунки за його постачання валютою, а також за продукцію і послуги частково бартером.

Таким чином, Україна і Туркменістан об'єктивно зацікавлені в розвиткові двосторонніх торговельно-економічних відносин. Однак потенціал цих можливостей з різних причин залишається не реалізованим. До того ж, на шляху розвитку двосторонніх відносин є низка стримуючих факторів і проблем:
• надмірна присутність посередницьких структур третіх країн у схемі постачань туркменського газу в Україну, які не зацікавлені в розвиткові українсько-туркменського співробітництва;

• неврегульованість питання сплати за природний газ, що постачається в Україну, зокрема визначення ціни та співвідношення товарних і валютних частин (Туркменістан наполягає на скасуванні бартеру і збільшенні валютної частини);
• російська монополія на постачання туркменських енергоносіїв в Україну;
• окремі суперечності в торгово-економічній сфері та неузгодженість між Росією і Туркменістаном питань постачання туркменського газу на світові ринки.
Наявність цих проблем, а також певні труднощі з імпортом газу з Туркменістану свідчить про необхідність прискорити здійснення диверсифікації постачань енергетичної сировини в Україну. Очевидно, що це потребуватиме значних економічних витрат і прийняття відповідних зовнішньополітичних кроків. Разом із тим, вирішення такого важливого завдання, як забезпечення енергетичної незалежності України, робить їх цілком виправданими, особливо в умовах збройного конфлікту на сході країни, а також регіональної та міжнародної нестабільності в цілому.

Список використаних джерел:


1 Внешняя политика Президента Туркменистана Гурбангулы Бердымухамедова : хроника событий / Главное архивное управление при Кабинете Министров Туркменистана, Архивный фонд Президента Туркменистана / ред. Д.Б. Бердыев. - Ашгабат : Туркменская гос. издат. служба, 2007. - 61 с.

2 Шергін С. Туркменістан на шляху соціально-економічної модернізації: концепції та реальність / Сергій Шергін // Зовнішні справи. - 2011. - № 1. - С. 43.

3 Меленчук А. Чи зможе Україна диверсифікувати джерела постачання газу за рахунок Туркменістану? / Анна Меленчук // Зовнішні справи. - 2012. - № 5. - С. 42-45.

4 Президент Туркменистана и глава МИД Украины обсудили сотрудничество в торговле, строительстве и энергетике. - http://interfax.com.ua/news/economic/232490.html; Политические отношения между Украиной и Туркменистаном. - http://turkmenistan.mfa.gov.ua/ru/ukraine-tm/diplomacy.

5 Ключевой проект: ЕС стремится ускорить строительство газопровода в обход России. - http://korrespondent.net/business/companies/3210126-kluichevoi-proekt-es-stremytsia-uskoryt-st...

 

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються питання поточного співробітництва між Україною і Туркменістаном, а також проблеми забезпечення цього процесу. Слід зазначити, що статус постійного нейтралітету Туркменістану позитивно сприяє розвитку відносин у багатьох сферах взаємного співробітництва між країнами. Зовнішньополітичні пріоритети проаналізовано в контексті двосторонніх відносин.
Ключові слова: українсько-туркменістанське співробітництво, зовнішньополітичні пріоритети, постійний нейтралітет, енергопостачання, диверсифікація.

АННОТАЦИЯ

В статье рассматриваются вопросы сегодняшнето сотрудничества между Украиной и Туркменистаном, а также проблемы обеспечения этого процесса. Следует отметить, что статус постоянного нейтралитета Туркменистана положительно способствует развитию отношений во многих сферах взаимного сотрудничества между странами. Внешнеполитические приоритеты проанализированы в контексте двусторонних отношений.

Ключевые слова: украинско-туркменистанское сотрудничество, внешнеполитические приоритеты, постоянный нейтралитет, энергоснабжение, диверсификация.