Регіональна політика

Україна – Румунія: добросусідські традиції від Івана Мазепи до сьогодні
Олександр Баньков
16.12.2017, 10:02

Відносини між Україною і Румунією мають багату та давню історію.

Протягом століть український та румунський народи демонстрували дружбу, зберігаючи та плекаючи свої унікальні культурні традиції.

25 років тому розпочався відлік нової ери у багатовікових взаєминах між українським та румунським народами. 1 лютого 1992 року Україна і Румунія, дві незалежні держави, встановили дипломатичні відносини. Бухарест серед перших визнав у 1992 році незалежність сусідньої країни, відкривши Посольство у Києві на місці колишнього Генерального Консульства, що діяло в українській столиці з 1971 року.

На перший погляд, двадцять п'ять років це ледь вловима мить в історії людства, однак для сучасних українсько-румунських стосунків цей період мав фундаментальне значення. Адже саме на цьому стрижневому етапі були закладені підвалини новітніх міждержавних зносин між Києвом і Бухарестом.

Поділяючи сучасні демократичні цінності міжнародного співжиття, головними засадами яких є добросусідство, партнерство, обопільна довіра і повага, Україна і Румунія встановили у цей період послідовний політичний діалог, вибудували осердя двосторонньої договірно-правової бази, розвинули торговельно-економічне співробітництво, надали нових форм культурно-духовним зв'язкам.

До низки визначальних подій українсько-румунських взаємин сучасної доби слід віднести укладення між нашими державами Договору про відносини добросусідства та співробітництва, а також Договору про режим державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань. Самим фактом укладенням цих основоположних для міждержавних зносин документів обидві країни продемонстрували зразок високої історичної відповідальності як перед своїми народами, так і перед світовим співтовариством, процесами розбудови і зміцнення регіональної та європейської архітектури миру, безпеки, стабільності та співробітництва.

Відзначаючи у 2017 році 25-річний ювілей дипломатичних відносин між Україною та Румунією варто згадати, що вони не розпочиналися з нуля і тепер, відкривають для дослідників свої сторінки багатовікові архіви, що зберігають, зокрема, рядки листування між великими постатями українського та румунського народів Івана Мазепи та Костянтина Бринковяну. З абсолютною впевненістю можна зазначити, що початок ХVIII сторіччя був позначений особливо активним дипломатичним листуванням двох авторитетних чильників задля вирішення нагальних питань тих часів. Прикладом цього є низка документів, серед яких написаний валаським господарем у м.Тирговиште лист від 5 лютого 1707 р., в якому він називає свого українського сучасника "Мазепу - світлішим гетьманом Запоріжжя", а також аналогічне його послання від 23 березня 1708 р.

Перші офіційні дипломатичні контакти між Бухарестом і Києвом датуються в дійсності початком ХХ-го сторіччя, коли молода українська держава, котра щойно проголосила свою незалежність від царської Росії, розпочала налагодження дипломатичних відносин з державами світу.

У 1918 році була створена дипломатична місія Української Народної Республіки в Румунії, а в Києві діяла місія уповноважених уряду румунського королівства. У період з 1918 по 1922 рр. у Румунії функціонували Надзвичайна дипломатична місія Української Народної Республіки, Генерального комісаріату Української Гетьманської держави, Генерального консульства та Військовий аташат при Генеральному Секретаріаті Української Держави в Румунії. Дипломатична місія УНР у Румунії завершила свою роботу фактично в 1923 році, після її ліквідації, у вересні 1923 року було утворено Громадський комітет, який опікувався українцями-емігрантами, що став своєрідним наступником діяльності уряду УНР за кордоном. Офіційно дипломатичну місію УНР було ліквідовано лише після визнання СРСР Румунією.

Для сучасного етапу українсько-румунського діалогу найбільш характерним є те, що як Київ, так і Бухарест демонструють політичну спрямованість на виведення його на справді добросусідський рівень. Для досягнення цієї мети у нас існує досить вагоме підґрунтя: схожість стратегічних орієнтирів обох країн на утвердження у просторі європейських демократичних цінностей, обопільний інтерес до зміцнення європейської стабільності, безпеки та співробітництва, висхідний характер торговельно-економічної співпраці, багатовікова історія українсько-румунських культурно-духовних зв'язків.

Варто також відзначити, що після 2014 року українсько-румунські відносини отримали друге дихання. Це, зокрема, зумовлене тим, що Росія, розв'язавши проти України гібридну війну, порушила баланс геополітичної рівноваги у Чорноморському басейні. Румунія, усвідомлюючи як член Північноатлантичного альянсу небезпеку, яку несе для неї мілітаризація тимчасово окупованого півострову Крим, здійснює підтримку незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України, її євроінтеграційних прагнень. Румунська сторона надає посильну допомогу у впровадженні реформ в Україні.

Інституційні рамки українсько-румунської співпраці доволі багатогранні. У 2007 році розпочала діяльність Українсько-Румунська Спільна Президентська Комісія, в складі якої діють три комітети, компетенція яких поширюється практично на усі сфери двостороннього співробітництва.

Із 1998 року функціонує Змішана українсько-румунська міжурядова комісія з питань національних меншин. Станом на жовтень 2017 року, вже відбулось шість засідання Комісії.

Румунія посідає важливе місце у зовнішньоекономічних інтересах України, що зумовлено суміжним кордоном, спільністю орієнтирів з розбудови відносин у рамках європейського співтовариства, широкими потенційними можливостями для розвитку взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва. Підтвердженням цього є сталий інтерес суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності двох країн до ринків як України, так і Румунії, що відображається у позитивній динаміці двосторонньої торгівлі, яка фіксувалась впродовж останніх двох років.

Наявність значного потенціалу двосторонньої економічної співпраці засвідчило і чергове засідання Українсько-Румунської Спільної міжурядової комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва, що відбулось 10-11 липня 2017 р. у Бухаресті. Обговорення на експертному рівні пріоритетних напрямків співпраці двох сторін виявило нові сфери інтересу та заклало основу для переведення існуючих економічних відносин на новий, більш якісний рівень ефективної співпраці у більшості сфер економіки.

Зокрема, докладатимуться зусилля для реалізації узгоджених заходів з метою посилення торгівельних зв'язків, націлених на збільшення експортно-імпортних операцій, комплексного використання енергетичного потенціалу, розвитку прикордонної інфраструктури, розбудови транскордонного транспортного сполучення тощо. Зазначені сфери спільного інтересу є тільки невеликою часткою тих напрямків двосторонньої співпраці, які мають значний потенціал для розвитку та вже сьогодні знаходять практичне втілення в життя.

В українсько-румунських взаєминах є також низка механізмів галузевої та міжрегіональної співпраці як на двосторонній, так і багатосторонній основі.

Значна увага приділяється міжпарламентському співробітництву. В обох парламентах створені групи дружби між нашими країнами, за останні роки відбувалися чисельні взаємні візити депутатських делегацій, наші депутати ефективно співпрацюють в рамках ПА РЄ, ПА НАТО, ПА ОБСЄ, ПА ОЧЕС, в інших міжнародних структурах та під час проведення парламентських форумів.

Таким чином, можна зазначити, що практично створена повноцінна дієва система міждержавних органів і механізмів, що дає змогу постійно підвищувати рівень взаємовигідного українсько-румунського двостороннього співробітництва.