Досягнуті успіхи Європейського Союзу підтверджують життєдайність ідеї європейської інтеграції, доводять високий рівень утвореної інтеграційної системи впорядкування. Інтеграція по-європейськи дійсно є вінцем попереднього політичного, економічного та соціального розвитку Західної Європи.

Інтеграція

Україна - Японія: відносини глобального партнерства в умовах випробувань
Микола Кулініч
12.11.2014, 09:34

Події, пов'язані з анексією РФ Криму та військовою агресією на сході України, мають вплив не лише на систему європейської безпеки, а й на глобальний розвиток ситуації у світі. У свою чергу світовий безпековий баланс неможливо забезпечити без участі країн "Великої сімки", зокрема, провідних держав ЄС, США та Японії.

Однією з могутніх країн, яка посідає третю сходинку за розвитком економіки, є Японія. Новітні українсько-японські дипломатичні зв'язки тривають уже понад 20 років і були започатковані 26 січня 1992 року. Ця взаємодія розвивається по висхідній щодо всіх аспектів взаємин, включаючи поглиблення політичного діалогу, розвиток економічної та ефективної гуманітарної співпраці.

У рамках налагодженого двостороннього політичного українсько-японського діалогу відбулося три візити до Японії президентів нашої держави (22-25 березня 1995 р., 19-24 липня 2005 р., 18-21 2011 р.), один візит глави українського Уряду до Японії (25-26 березня 2009 р.), а також 8 взаємних візитів на рівні міністрів закордонних справ України і Японії. Останній візит в Україну Міністра закордонних справ Японії Ф. Кісіди відбувся 17 липня 2014 року. Окрім того, за цей час між обома країнами підписано та діє 42 угоди, на розгляді сторін перебувають ще два документи.

Важливою віхою в процесі поглиблення двосторонньої політичної співпраці є діяльність Українсько-японського комітету зі співробітництва на рівні міністрів закордонних справ, що діє відповідно до Меморандуму щодо діяльності Українсько-японського комітету зі співробітництва на рівні міністрів закордонних справ від 1 липня 2006 року. У рамках такої взаємодії відбулося три засідання, останнє з яких пройшло в м. Київ 24-26 серпня 2013 року.

Новий рівень українсько-японських відносин було закріплено Спільною заявою щодо українсько-японського глобального партнерства, яку було підписано під час офіційного візиту Президента України до Японії 19 січня 2011 року. Зазначений унікальний документ заклав структуру взаємовідносин та визначив їх основні напрями глобального характеру, зокрема проблеми екологічної, продовольчої, ядерної безпеки та інших викликів.

Слід відзначити активні спільні зусилля у сфері екологічної безпеки, зокрема щодо імплементації Кіотського протоколу. Україна стала першим партнером Японії в Європі в цьому напрямі. Між урядами України та Японії 18 березня 2009 року було укладено Угоду про придбання одиниць встановленої кількості за схемою зелених інвестицій між Національним агентством екологічних інвестицій України та японською Організацією розвитку нових видів енергії та промислових технологій (НЕДО).

Ця угода започаткувала динамічний процес надання так званих зелених інвестицій Японії у сферу збереження довкілля України. Результатом такої співпраці стало послідовне надання у 2014 р. Японією 1,1 млрд. дол. пільгової позики на 40 років із десятирічним пільговим періодом під 0,1% річних для КМДА під проект реконструкції Київської станції аерації "Бортницька" з метою запобігання можливості техногенної катастрофи в районі столиці України.

Не менш важливою для Японії є продовольча безпека. У цій сфері одним із найголовніших завдань є забезпечення гарантування імпорту продовольства, який для цієї країни становить 60%. Зазначене призвело до необхідності пошуку шляхів диверсифікації постачання продовольства в умовах глобальної продовольчої конкуренції. Україна на сьогодні щорічно постачає до Японії зерна в обсязі 330 млн. дол., що становить 72% усього українського експорту до цієї країни. Розвиткові взаємної торгівлі сприяє Координаційна рада з економічного співробітництва з Японією при Мінекономрозвитку України та Комітету з ділового співробітництва з Україною Японської федерації бізнесу "Кейданрен". Останнє 5-те засідання Координаційної ради було проведено 1 жовтня 2014 року в Києві.

У цьому сенсі Україна розглядається Японією як країна, що має оптимальний експортний потенціал. Остання готова до інвестування в агропромисловий сектор української економіки. Станом на 1 квітня 2014 р. прямі іноземні інвестиції з Японії в Україні становили 179,6 млн. дол., з них 36,8% були інвестовані в переробну промисловість нашої країни.

Ядерній безпеці у взаєминах між Україною та Японією також відводиться важливе місце, адже обидві держави зазнали катастроф на атомних електростанціях.

Ці обставини зумовили об'єктивну необхідність у напрямі подолання наслідків. Базовим документом, що продемонстрував спільні зусилля України в галузі забезпечення ядерної безпеки, стала Угода між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, що набула чинності 30 травня 2012 року. У рамках цієї угоди був заснований і діє Українсько-японський комітет з питань співробітництва у сфері покращення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. Перше засідання було проведено в липні 2012 р. в Токіо, а друге - 17 липня 2013 р. в Києві.

Окрім того, Урядом Японії було виділено 3 млн. дол. загальної суми Національному науковому центру радіаційної медицини, Національному університету біоресурсів і природокористування України, а також 5 обласним лікарням у Житомирі, Луцьку, Києві, Рівному та Чернігові як гранту непроектного типу на закупівлю спеціального обладнання для медичних закладів і дослідних установ України, які роблять внесок у подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В умовах військового конфлікту, спричиненого агресією РФ щодо України, допомога Японії стала важливим фактором підтримки незалежності України та її обороноздатності в умовах кризи.

Японія до безпосередньої прямої фінансової та матеріальної допомоги, яка надається Україні на пільговій або безоплатній основі, додатково приєдналася до санкцій проти РФ, прийнятих ЄС, а також запровадила власні.

Так 18 березня 2014 р. Японією призупинено переговори з РФ щодо спрощення процедури видачі віз, укладання інвестиційних угод, а також угод щодо мирного використання космосу та запобігання небезпечній військовій діяльності, а 29 квітня 2014 р. тимчасово припинено видачу віз для в'їзду на територію Японії 23 громадянам РФ, у тому числі державним службовцям.

Японія 28 липня 2014 р. оголосила про додаткові санкції проти Росії: замороження активів 40 осіб та 2 компаній, розташованих у Криму; призупинення фінансової допомоги РФ у рамках програми ЄБРР; обмеження імпорту продукції походженням із Криму; запобігання видачі віз на в'їзд до Японії 31 особі, включаючи двох російських високопосадовців, які відповідають за питання Криму.

Офіційний Токіо 24 вересня 2014 р. оголосив про додаткові санкції, що стосуються посилення обмеження на експорт японської зброї до Росії та заборони обігу цінних паперів п'яти російських банків - "Сбербанка", "ВТБ-Банка", "Внешэкономбанка", "Газпромбанка", "Россельхозбанка".

Важливою складовою японської підтримки України стало оголошення в розпал ситуації в Криму 24 березня 2014 р. Прем'єр-міністром Японії Сіндзо Абе про виділення фінансової допомоги Україні в розмірі 1,5 млрд. дол. Японією 25 квітня 2014 р. було оголошено про виділення 800 тис. євро для підтримки процесів демократизації в Україні через ОБСЄ та РЄ, 6 січня 2014 р. - ще близько 225 тис. дол. на гуманітарні цілі, а у вересні 2014 р. - ще 300 тис. дол. на потреби тимчасово переміщених осіб.

До того ж, 16-17 жовтня 2014 р. під час проведення в Мілані Саміту лідерів держав Європейського Союзу та Азії (ASEM) Премʼєр-міністр Японії в ході зустрічі з Главою Української держави П. Порошенком підтвердив надання Японією додаткових обсягів допомоги Україні для відбудови Донбасу.

Загалом упродовж 2014 р. Уряд Японії надав Україні значну фінансову, технічну, гуманітарну та іншу допомогу. Зокрема було фінансовано Державний бюджет України обсягом у 98 млн. дол. міждержавною пільговою позикою під 0,95% річних строком на 20 років з 6-річним пільговим періодом відповідно до підписаної 17 липня 2014 р. "Кредитної угоди про Позику на політику розвитку на здійснення економічних реформ" у співфінансуванні зі Світовим банком у рамках системного проекту Світового банку Перша позика на політику розвитку, який спрямований на підтримку запроваджених стратегічних та інституційних реформ Уряду України; відкриття Японським агентством страхування експорту (NEXI) страхової кредитної лінії обсягом 300 млн. дол. на 2014-2015 рр. з метою забезпечення експорту до України матеріалів, товарів і робіт для стабілізації ситуації та відновлення регіонів; 120 тис. швейцарських франків було надано Організації Червоного Хреста та Червоного Півмісяця (IFRC) на забезпечення тимчасового помешкання біженцям (переміщеним особам); 140 тис. дол. надано Дитячому фонду ООН (UNICEF) для забезпечення водопостачання та гігієнічними засобами біженців (переміщених осіб); 500 тис. євро було надано ОБСЄ на підтримку місії спостерігачів від ОБСЄ в Україні; 300 тис. євро надано Раді Європи з метою забезпечення прозорих і демократичних президентських виборів в Україні у травні 2014 р.; 150 тис. дол. надано Міжнародному комітету Червоного Хреста на оздоровлення та побутові потреби біженцям (переміщеним особам); 150 тис. дол. було надано Верховному Комісарові ООН у справах біженців на закупівлю непродовольчих товарів біженцям (переміщеним особам).

Нарощування обсягів співпраці та диверсифікації її напрямів між Україною та Японією є важливим внеском наших країн у регіональну та глобальну безпеку, зокрема допомога Україні Японією в подоланні наслідків глобальної економічної кризи, підтримка незалежності України, відновлення та посилення її економічного потенціалу.

 

У Дипломатичній академії України 26 вересня 2014 р. відбулася робоча зустріч ректора Миколи Кулініча з японською делегацією у складі президента Японського інституту політичних досліджень професора Рея Шіраторі та представників Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). У ході зустрічі сторони обговорили можливі напрями взаємовигідного співробітництва між Дипломатичною академією України та Японським інститутом політичних досліджень, зокрема, у сфері організації та проведення спільних заходів навчально-освітнього і наукового характеру. Важливим питанням, що обговорювалось під час зустрічі, було також спільне проведення, за фінансової підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва, навчальних програм для українських службовців у сферах подолання корупції та реформування економіки. Гостя було ознайомлено зі структурою та діяльністю академії, а також із концепцією започаткованого проекту англомовної магістерської програми в рамках спільного освітнього проекту Дипломатичної академії України та Офісу зв'язку НАТО в Україні

 

Під час минулорічного візиту науковців Університету Токіо (Японія): професора Акіра Івасакі (Akira IWASAKI), професора Шінічі Наказука (Shinichi NAKASUKA), старшого експерта Сейжі Яшімото (Seiji YOSHIMOTO) та доктора Йошіхайда Айанажі (Yoshihide AOYANAGI), − було обговорено плани спільного проекту "Аналіз супутникових даних для моніторингу територій, що перебувають під впливом аварій на АЕС "Фукусіма-1" та ЧАЕС". У рамках візиту японських науковців до ЦАКДЗ ІГН НАН України в бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України відбувся українсько-японський науково-практичний семінар. На фото: робочий момент засідання Спільного українсько-японського комітету з питань співробітництва у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях


Питання отримання кредиту від Уряду Японії за програмою Офіційної допомоги розвитку на реалізацію проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації" - одне з пріоритетних завдань влади, яке полягає у вирішенні проблеми якості води та модернізації Бортницької станцію аерації. Цьому була присвячена виїзна нарада з питань залучення коштів під державні гарантії для реалізації проекту комплексної реконструкції Бортницької станції аерації в Києві, під час якої мер Києва Віталій Кличко подякував уряду Японії в особі посла цієї держави Сакати Тоічі, додавши, що ми не з чуток знаємо про японські технології як одні з найпередовіших у світі, а японську якість - як одну з найнадійніших. Використовуючи ці контакти, технології й обладнання, яке буде надане, українські фахівці зможуть відновити ефективну роботу зношеного майже на 100% устаткування на Бортницькій станції аерації. Як відомо, уряд Японії заявив про намір виділити 1 млрд. дол. на реалізацію проекту реконструкції Бортницької станції при умові надання кредиту на 40 років під 0,1% річних