Досягнуті успіхи Європейського Союзу підтверджують життєдайність ідеї європейської інтеграції, доводять високий рівень утвореної інтеграційної системи впорядкування. Інтеграція по-європейськи дійсно є вінцем попереднього політичного, економічного та соціального розвитку Західної Європи.

Економіка

Створення сучасного промислового та інформаційно-комунікаційного середовища у країнах Ради співробітництва арабських держав Затоки у 2001-2010 роках
Максим Субх
04.06.2015, 14:33

УДК 94:320

Значні темпи економічного зростання країн Ради співробітництва арабських держав Затоки (далі - РСАДЗ) у період 2000-2010 рр., з одного боку, сприяли збільшенню концентрації їхніх національних економік за відсутності належної диверсифікації, а з іншого - поєднувалися з відновленням виробництва товарів і послуг як домінуючих галузей нафто- і газовидобутку.

Таке відновлення значною мірою було обумовлене активізацією їхньої зовнішньоекономічної співпраці з найбільш розвиненими країнами світу, постійним збільшенням імпорту з цих країн товарів важкого машинобудування, які здебільшого складалися з імпортованої високотехнологічної продукції з Європи, США, Японії, Індії за рахунок як національних накопичень, так і пов'язаних із ними прямих іноземних інвестицій. За відсутності власного машинобудування імпорт машин і устаткування сприяв створенню практично в усіх країнах Ради сучасного промислового та інформаційно-комунікаційного середовища (табл. 1).

Можна сказати, що виробничі об'єкти, які функціонують і визначають сучасну промисловість країн РСАДЗ, є високотехнологічними комплексами, які випускають якісну продукцію, переважно орієнтовану на експорт.

Разом з тим, імпорт машинобудування викликав помітні структурні зрушення в їхніх національних економіках. За даними Світового банку, у період 2000-2012 рр. частка промисловості в структурі ВВП провідних країн Ради (Саудівської Аравії та ОАЕ) зросла з 54 до 61% та з 49 до 60% відповідно зі збереженням частки секторів обробної індустрії на рівні 10%.

Таблиця 1

Імпорт країнами РСАДЗ машин і устаткування у 2000, 2005 та 2012 рр.

Країни

Роки

Імпорт

усього

(млн. дол. США)

у т. ч. машин і

транспортного устаткування (% )

1

2

3

4

5

1

Бахрейн

2000

2005

2012

6194

10242

19768

17,0

29,3

34,8

2

Кувейт

2000

2005

2012

19436

44869

118546

41,2

34,3

35,0

3

Оман

2000

2005

2012

11319

18692

52138

42,3

48,9

36,7

4

Катар

2000

2005

2012

11594

25762

132968

47,4

51,8

29,8

5

Саудівська Аравія

2000

2005

2012

77583

180711

388370

35,6

45,2

41,3

6

ОАЕ

2000

2005

2012

49835

1117287

350000

36,3

43,5

32,6

Джерело: побудовано автором на підставі [1]

В окремих країнах виникли або зазнали істотного розвитку нові галузі промисловості: чорна та кольорова металургія, будівельна індустрія у складі низки підгалузей (цементної, скляної та інших), виробництво меблів. Особливо помітним було зростання нафто- і газопереробних потужностей. У деяких країнах Ради виникли сектори з виробництва машин і транспортного устаткування - наприклад, у Катарі з 0% у 2000 р. до 11%, у Кувейті - до 3% усієї обробної індустрії у 2012 році.

Підвищення рівня переробки нафти і газу всередині країн РСАДЗ є найкоротшим шляхом до диверсифікації їхніх національних економік і розвитку внутрішніх ринків, збільшення ефективності експорту та формування нафто- і газохімічних комплексів світового рівня. Це розуміють у згаданих країнах і навіть пропонують світовому співтовариству щось нове в галузі міжнародної торгівлі нафтою. Ідеться про розвиток так званого "даунстріму" (downstream) - комплексу логістичних заходів, який включатиме увесь технологічний ланцюжок від видобутку сировини, її переробки до транспортування й організації кінцевого (роздрібного) збуту в країнах-споживачах, оминаючи (мінімізуючи) участь іноземних посередників. Приклад цього демонструє Саудівська Аравія, яка збільшила в період 2000-2010 рр. внутрішнє споживання власної нафти на 1,2 млн. барелів на добу, нарощуючи разом з тим експорт нафтопродуктів.

Загалом, у групі цих країн споживання нафти за десятиріччя зросло на 56%, що у чотири рази перевищує світові показники і майже удвічі − темпи зростання в Азії.

За даними О.Б. Брагінського, сумарна потужність нафтопереробних заводів у цих країнах зросла з 167,3 млн. тонн у 2000 р. до 215,4 млн. тонн у 2006 році. Наявні дані свідчать, що на кінець 2014 р. країни РСАДЗ разом виробляли близько 16 млн. барелів нафти на добу. Особливо помітним стало зростання таких потужностей у Саудівській Аравії, ОАЕ, Катарі. За провідної участі Саудівської Аравії зріс обсяг переробки природного й нафтового супутнього газу: із 193,2 млрд. куб. м у 2000 р. до 210,3 млрд. куб. м у 2004 році.

Ті ж самі країни (за винятком Кувейту), а також Катар забезпечили зростання виробництва рідин (у млн. тонн) - із 49,3 до 72,4, що становило відповідно 22,9 і 27,4% світового виробництва. У світовому рейтингу країн-виробників таких продуктів Саудівська Аравія, ОАЕ та Кувейт у розглянутий період упевнено посідали перші місця в десятці провідних нафто- та газовидобувних країн.

У контексті використання цими країнами так званого даунстріму варто звернути увагу на розвинену виробничу інфраструктуру транспортування нафти й нафтопродуктів, а також природного газу, його скраплення і постачання СПГ за кордон. Одних трубопроводів у регіоні РСАДЗ прокладено понад 30 тис. км, у тому числі 5 магістральних нафтопроводів із пропускною здатністю у 300 млн. тонн на рік. У низці країн Ради функціонує потужний танкерний флот, у тому числі (дані статистики ОПЕК за 2012 р.): Кувейті - 21 судно з повним "дедвейтом" у 3404 тис. тонн; Саудівській Аравії - 20 і 5051; ОАЕ - 13 і 660 і Катарі - 6 і 528.

Важливо відзначити виникнення та розвиток у країнах РСАДЗ металургійної промисловості - основи для вдосконалення галузі машинобудування. Проте становлення і розвиток такої промисловості відбувається в напрямі обслуговування національних будівельних комплексів. Пріоритет будівельної індустрії перед машинобудуванням пояснюється прискореним розвитком різноманітних об'єктів нерухомості. Розвивається у зазначений період і виробництво конструкційної сталі, яка використовується на будівництвах, напівфабрикати для випуску будівельної сталі, а також гарячекатані рулони для виробництва нафтогазових труб.

За даними Міжнародного інституту заліза та сталі (IISI), у 2000-і роки металургія країн Перської затоки вважалася однією з галузей, що найбільш динамічно розвиваються. При цьому найвища динаміка була характерна для Саудівської Аравії й Катару, обсяги виплавки сталі в яких із середини 1990-х років збільшилися з кількох десятків тисяч тонн майже кустарного виготовлення арматури до 3,94 млн. і 1,05 млн. тонн відповідно на сучасних металургійних комбінатах - саудівських SABIC, Al Tuwairgi і Rajhi Steel і катарському Qatar Steel (рис. 1)

ГРАФІК

Рис. 1. Динаміка виробництва сталі на Близькому Сході у 1995-2003 рр. , млн. тонн

Джерело: побудовано автором на підставі ЧОГО?

У наступні роки виробництво сталі в Саудівській Аравії зросло до 5 млн. тонн у 2010 р. та в Катарі - до 1,97 млн. тонн. Із середини 2000-х років швидко зростає виробництво сталі в ОАЕ. У цих країнах у 2012 р., за даними World Steel Association (WSA), було виплавлено відповідно 5,203 млн., 2,145 і 2,408 млн.млн. тонн сталі. Крім того, в ОАЕ та Саудівській Аравії отримала розвиток алюмінієва промисловість і чорна металургія, які в основному спрямовані на задоволення внутрішнього попиту будівельної індустрії. Слід зазначити, що, за даними Геологічної служби США, ОАЕ і Катар у 2014 р. увійшли до списку 15 найбільших у світі виробників алюмінію (ОАЕ - 1,82 млн. тонн на рік, Катар - 600 тис. тонн).

Випереджальними темпами розвивалася будівельна індустрія країн РСАДЗ, реалізуючи найбільші інвестиційні проекти світового рівня. Земля в цих країнах традиційно є у власності держави, однак використовується в основному не як засіб виробництва, наприклад, сільськогосподарського, а як об'єкт нерухомості, що бере активну участь у ринковому обороті, як правило, на правах довгострокової оренди.

Показовими є низка інвестиційних проектів у галузі нерухомості, реалізованих у період 2000-2010 рр. в окремих країнах Ради:

- The Palm, Madinat Jumeirah, Burj Al Arab в ОАЕ;

- Makkah Clock Royal Tower Park Іnn by Radisson Al Khobar та інші в Саудівській Аравії тощо.

За даними Агентства нерухомості Imexre.com, загальна вартість проектів інфраструктури, які перебували у 2010 р. в процесі будівництва по всьому регіону Перської затоки, становила 2,54 трлн. дол. США. Це охоплювало, зокрема, будівництво залізничних магістралей довжиною до 8 тис. км, які повинні з'єднати всі країни РСАДЗ до 2020 р., на що необхідно інвестиції в сумі близько 100 млрд. дол. США. Існує думка, що нова залізнична мережа стане другою економічною революцією в регіоні після нафти.

У цьому ж контексті варто згадати проекти в Катарі, який готується прийняти чемпіонат світу з футболу у 2022 р. і де тривають роботи з будівництва метрополітену, нового морського порту, автомобільних і залізничних магістралей на загальну суму в понад 200 млрд. дол. США. Темпи зростання будівельної галузі в розглянутих країнах становили в період, що розглядається, близько 4-5% на рік.

Розвиток промисловості країн РСАДЗ обумовлений не лише масштабним імпортом продукції машинобудування, а й значною міграцією іноземних робітників і фахівців із сусідніх країн, особливо з країн Південної Азії (Індії, Пакистану, Бангладеш та ін). За даними Комісії ООН з економічних та соціальних питань для Західної Азії, така міграція у період 2000-2010 рр. в Саудівській Аравії, приміром, зросла з 5,25 млн. осіб до 8,43 млн. осіб. Станом на 2010 р., мігранти у трьох із шести країн РСАДЗ становили більшість населення (рис. 2):

ГРАФІК

Рис. 2. Частка іноземних мігрантів у населенні країн РСАДЗ у 2010 р., %

Високі темпи промислового розвитку, викликані припливом національного та іноземного капіталів до країн РСАДЗ, супроводжувалися адекватним припливом робочої сили - праці як фактора виробництва (поряд з іншими факторами: капіталом, підприємницькою діяльністю та землею). Відтак можна стверджувати, що саме іноземні мігранти облаштували й обслуговують більшість нафто- і газопромислів країн РСАДЗ. Вони (мігранти) беруть участь у прискореному формуванні нафто- і газопереробних потужностей, створенні супутньої виробничої інфраструктури: трубопроводів, резервуарів і станцій, автомобільних шляхів, морських та інших об'єктів, а також нових міст і систем обслуговування.

Ураховуючи переважну зайнятість національних кадрів на адміністративній та інших видах державної служби (фінансовій, військовій, поліцейській тощо), можна стверджувати, що руками іноземних мігрантів у більшості цих країн (крім, напевно, Бахрейну та Оману) було створено основні матеріальні цінності, у тому числі одержала розвиток національна промисловість, здійснюються структурні зрушення в їхніх економіках.

У економічній літературі склалася думка, що присутність значної кількості трудових іммігрантів у РСАДЗ обумовлена такими факторами, як нестача кваліфікованих фахівців, обмеження на зайнятість жінок, що позбавляють ці країни значної частини трудового потенціалу, а приплив мігрантів з-за кордону є причиною багатьох економічних і демографічних проблем. Водночас, попри шаріатські обмеження, зайнятість жінок в ОАЕ й Кувейті, приміром, перевищує 40%, що не набагато відстає від середньоєвропейського рівня - 58,7% у 2007 р. (51,4% в 1997 р.).

Створення сучасної промисловості в країнах РСАДЗ не означає постійного зростання її частки у структурі ВВП або виробництві національного доходу. За даним показником ці країни вже набагато випередили більшість розвинених держав, у тому числі США. За даними Міжнародного валютного фонду за 2012 р., частка промислового виробництва в структурі ВВП США становила 19,1%, що в пайовому відношенні є у 2,5-3 рази меншою порівняно з кожною з країн РСАДЗ.

Міжнародними організаціями (ООН, МВФ, Світовим банком та ін.) прийнято класифікувати країни РСАДЗ як країни з економіками, що розвиваються (на відміну від країн із розвиненими або перехідними економіками). Однак більш влучну, на нашу думку, класифікацію надає економічна теорія постіндустріального суспільства, згідно з якою виділяють три стадії побудови такого суспільства - доіндустріальну (переважне використання малокваліфікованої праці у видобувних галузях і сільському господарстві), індустріальну (масове виробництво товарів на тлі домінування класу промислових робітників) і постіндустріальну (домінування висококласних фахівців). Згідно з цією теорією всі країни РСАДЗ так чи інакше можна віднести до країн із перехідною економікою від доіндустріальної до індустріальної.

Сьогодні в більшості країн РСАДЗ промислові робітники - це переважно іноземні мігранти, відсутність яких може означати зупинку промислового виробництва з подальшим колапсом їхніх національних економік. Тому найпершим завданням для РСАДЗ є поступова заміна іноземців власними індустріальними кадрами. Причому це повинна бути не примітивна кількісна заміна, а якісна, що забезпечує зростання виробництва різноманітних товарів за значно меншої чисельності робітників і фахівців.

З урахуванням безсумнівного зиску від торгівлі вуглеводнями нова індустріальна політика цих країн повинна переорієнтувати промислове виробництво на внутрішній ринок і/або ринки сформованого ними інтеграційного співтовариства. У цьому, на наш погляд, є основне завдання створення сучасної промислової бази країн РСАДЗ.

Створення сучасної промисловості в розглянутій групі країн передбачає формування національного машинобудування, яке в кожній із них є дотепер у зародковому стані. Тут не йдеться про закупівлю на нафтодолари найскладніших технологічних комплексів (наприклад, будівництво підприємств "під ключ"). Це важко уявити, приміром, на прикладі ОАЕ, які все більше позиціонують себе як світовий фінансово-туристичний центр. Проте організація складальних, а згодом повністю власних виробництв оргтехніки, комунальних машин і устаткування для таких фінансових і туристичних організацій в ОАЕ вбачається цілком можливою. Це - не капіталомісткі, але трудомісткі виробництва, створення яких на основі національних кадрів сприятиме не лише диверсифікації промисловості цих країн, а й розвиткові кооперації між ними, поглибленню їхньої економічної інтеграції, вирішенню низки економічних і соціальних проблем, зміцненню національної безпеки.

Окремою статтею машинобудування країн РСАДЗ може стати виробництво військової техніки, яка дуже активно закуповується ними за кордоном. Світова конкуренція на ринку озброєнь цілком може бути використана цими країнами при переході від простої та масової закупівлі готових виробів до налагодження власного виробництва окремих компонентів цих виробів. Заради справедливості слід зазначити, що найбільших успіхів у цьому плані досягли ОАЕ, які, починаючи з 2011 р., заявили про ухвалення на державному рівні курсу на розбудову власної виробничої інфраструктури для випуску продукції військового призначення. У 2011-2014 рр. еміратські військові підприємства розпочали випуск не лише різних видів легкої стрілецької зброї (пістолети "Caracal", набої виробництва концерну "Burkan"), а й сучасних систем протиповітряної оборони "земля-повітря", патрульних катерів, безпілотних літальних апаратів (навіть експортуються до РФ), БМП типу "Німр" тощо.

Станом на 2012 р. у Саудівській Аравії нараховувалося близько 120 місцевих компаній, які спеціалізуються на випуску продукції військового призначення. За інформацією сайта саудівського заводу з виробництва броньованої техніки та важкого обладнання (Armored vehicles and heavy equipment factory, http://www.avf.com.sa/index-en.html), на базі підприємства виробляються БТРи типу "Шібль-1", "Шібль-2", легкі автоматичні рушниці та кулемети MP5, G36, снайперські гвинтівки, здійснюються роботи з встановлення броні на автомобілі типу "Хамер" тощо.

Розвиток сфери послуг у країнах РСАДЗ безпосередньо пов'язаний із формуванням у них адекватного сучасним умовам господарювання інформаційно-комунікаційного середовища (сфери медіа). Ідеться про створення комунікаційних технологій поширення інформації. Значення цієї сфери в сучасному світі важко переоцінити. Так, за даними Міжнародного союзу електрозв'язку (International Telecommunication Union), найбільшу активність серед розглянутих країн у період 2002-2013 рр. виявляли Катар, ОАЕ та Бахрейн, що увійшли до четвертої десятки країн зі 157 врахованих (табл. 2):

Таблиця 2

Індекси та рейтинги розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у країнах РСАДЗ у період 2002-2012 рр.1

Країни

Період, рр.

2002

2007

2012

індекс

рейтинг

індекс

рейтинг

індекс

рейтинг

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Катар

2,84

47

4,44

44

6,54

31

2

ОАЕ

3,27

40

5,29

32

6,41

33

3

Бахрейн

3,30

38

4,69

42

6,30

39

4

Саудівська Аравія

2,13

73

3,62

55

5,69

50

5

Оман

2,12

76

3,00

77

5,36

54

6

Кувейт

2,77

49

3,57

57

н/д

н/д

Формуванню та розвитку інформаційно-комунікаційного середовища в Катарі сприяв закон від 2004 р. про заснування Вищої ради з питань інформації та комунікаційних технологій (далі - Рада), яка мала прискорити процес становлення інформаційного суспільства в державі. Роль Ради як регулятора комунікаційних відносин була юридично закріплена в законі про телекомунікації від 2006 р., який, серед іншого, передбачає розроблення та ухвалення в майбутньому додаткових спеціальних нормативно-правових актів, правил і норм для закріплення правового статусу цього органу.

У 2010 р. емір Катару Х. Аль Тані ратифікував важливе рішення уряду, пов'язане з реалізацією програми електронного уряду. Відповідно до цього нормативного акта міністерства та інші державні установи повинні співпрацювати з Радою, аби спільними зусиллями досягти успішного втілення в життя програми електронного уряду, перші позитивні результати запуску якої можна спостерігати вже сьогодні.

У 2011 р. у Досі відбулася перша організована Радою представницька конференція інформаційно-комунікаційних технологій "QITCOM-2011". Виступаючи на її відкритті, генеральний секретар Ради Х. Аль-Джабер відзначила, що на сьогодні Катар демонструє помітний прогрес у сприйнятті досягнень інформаційно-комунікаційних технологій (мобільна й стаціонарна телефонія, Інтернет і супутниковий зв'язок). Інша країна Затоки - Кувейт, наприклад, прогнозує, що з 2011 р. по 2015 р. обсяг капіталовкладень у розвиток місцевої мережі ІКТ становитиме 28 млрд. дол. США.

Згідно зі статистикою у 2010 р. 85% мешканців Катару мали комп'ютер, 70% населення були визнані інтернет-користувачами. Крім того, 60% громадян активно використовували Інтернет для ведення бізнесу. Всесвітня павутина полегшувала роботу 49% державних і приватних госпіталів і лікарень. Станом на жовтень 2011 р. національний оператор "Катар Телеком" і британська компанія "Водафон" обслуговували на місцевому ринку мобільної телефонії понад 2,78 млн. абонентів (понад 100% населення країни), надаючи послуги як усередині держави, так і за її межами.

В ОАЕ сучасні інформаційно-комунікаційні структури, що надають послуги супутникового зв'язку, почали формуватися ще всередині 1990-х років минулого століття. В окремих еміратах, наприклад у Дубаї, у межах створеної там Вільної економічної зони у 2000 р. було розпочато амбітний проект "Дубай Інтернет-сіті" - повністю обладнаний новітніми комунікаціями комплекс, де компанії "нової економіки" отримали можливість орендувати торговельні площі з доступом до технологічної інфраструктури за пільговими умовами, передбаченими режимом ВЕЗ.

Стрибок у медіасфері ОАЕ відбувся у 2006 р., коли Вищим комітетом управління телекомунікаційним сектором (SCSTS) з метою стимулювання конкуренції між операторами, посилення ролі громадян держави в розвиткові економіки та її подальшої диверсифікації були видані Загальні розпорядження для телекомунікаційного сектору (GTP). Уже на кінець зазначеного року рівень охоплення населення ОАЕ мобільним зв'язком становив 5,1 млн. осіб, а кількість користувачів Інтернету - 578 тис. осіб, тоді як кількість абонентів фіксованих телефонних ліній досягла 1,3 млн. осіб.

Аналіз медіа-сфери інших країн РСАДЗ засвідчив, що реальний перелом у якісному розвиткові інформаційно-комунікаційного середовища відбувся також у середині розглянутого періоду (2000-2010 рр.). Наразі створені в цих країнах інформаційно-комунікаційні комплекси являють собою значний сегмент їхніх національних економік та є істотним фактором розвитку соціально-політичних систем, здатних впливати на характер суспільного устрою, створювати соціальні співтовариства, забезпечуючи їх взаємодію з державними інститутами.

Таким чином, національні економіки країн РСАДЗ, що розвиваються, можна розглядати як перехідні від доіндустріального стану до індустріального з окремими елементами постіндустріального суспільства. Такий перехід забезпечує масштабний імпорт сучасної продукції машинобудування, а також значний приплив іноземних мігрантів у якості трудових ресурсів.

Перехід до повноцінного індустріального розвитку цих країн у період 2000-2010 рр. супроводжувався помітними структурними зрушеннями, що знайшли своє відображення у збільшенні частки промисловості у ВВП, зростанні нафто- і газопереробки, виникненні та швидкому розвиткові нових галузей - металургії, промисловості, виробництва будівельних матеріалів, машинобудування тощо.

Зростання частки промисловості у структурі ВВП досягло своїх раціональних меж і було згодом трансформоване в якісний розвиток шляхом диверсифікації та створення масового виробництва різноманітних товарів, формування місткого внутрішнього ринку з елементами сфери послуг, пов'язаних із рухом товарів. Першочергове завдання на цьому шляху - поступове і якісне заміщення іноземних трудових ресурсів національними індустріальними кадрами.

Створене в усіх країнах РСАДЗ інформаційно-комунікаційне середовище відповідає рівню їхнього сучасного розвитку, яке, однак, значно поступається такому середовищу в країнах Північної Європи або Північної Америки, а також деяких державах Азії (Республіка Корея, Сінгапур, Японія), випереджаючи при цьому багатьох аналогів у Латинській Америці, Африці та більшості країн Азії.

АНОТАЦІЯ

Значні темпи економічного зростання країн РСАДЗ у період 2000-2010 рр., з одного боку, сприяли збільшенню концентрації їхніх національних економік за відсутності належної диверсифікації, а з іншого - поєднувалися з відновленням виробництва товарів і послуг як домінуючих галузей нафто- і газовидобутку.

Можна сказати, що виробничі об'єкти, які функціонують і визначають сучасну промисловість країн РСАДЗ, є високотехнологічними комплексами, що випускають якісну продукцію, переважно орієнтовану на експорт.

Підвищення рівня переробки нафти і газу всередині країн РСАДЗ є найкоротшим шляхом до диверсифікації їхніх національних економік і розвитку внутрішніх ринків, збільшення ефективності експорту та формування нафто- і газохімічних комплексів світового рівня.

Важливо відзначити виникнення та розвиток у країнах РСАДЗ металургійної промисловості - основи для вдосконалення галузі машинобудування.

Розвиток промисловості країн РСАДЗ обумовлений не лише масштабним імпортом продукції машинобудування, а й значною міграцією іноземних робітників та фахівців із сусідніх країн, особливо з Південної Азії.

Аналіз медіа-сфери країн РСАДЗ засвідчив, що реальний перелом у якісному розвиткові інформаційно-комунікаційного середовища відбувся в середині 2000-х років. Наразі створені в цих країнах інформаційно-комунікаційні комплекси являють собою значний сегмент їхніх національних економік, виступаючи істотним фактором розвитку їх соціально-політичних систем.

Ключові слова: РСАДЗ, Рада Затоки, ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар, промисловість, інформаційно-комунікаційне середовище.

АННОТАЦИЯ

Значительные темпы экономического роста стран ССАГЗ в период 2000-2010 гг., с одной стороны, способствовали увеличению концентрации их национальных экономик при отсутствии надлежащей диверсификации, а с другой − сочетались с восстановлением производства товаров и услуг в качестве доминирующих отраслей нефте- и газодобычи.

Можно сказать, что производственные объекты, которые функционируют и определяют современную промышленность стран ССАГЗ, являются высокотехнологичными комплексами, выпускающими качественную продукцию, преимущественно ориентированную на экспорт.

Повышение уровня переработки нефти и газа внутри стран ССАГЗ является кратчайшим путем к диверсификации их национальных экономик и внутренних рынков, увеличению эффективности экспорта и формированию нефте- и газохимических комплексов мирового уровня.

Важно отметить возникновение и развитие в странах ССАГЗ металлургической промышленности − основы для совершенствования отрасли машиностроения.

Развитие промышленности в странах ССАГЗ обусловлено не только масштабным импортом продукции машиностроения, но и значительной миграцией иностранных рабочих и специалистов из соседних стран, особенно из стран Южной Азии.

Анализ медиа-сферы стран ССАГЗ демонстрирует, что реальный перелом в качественном развитии информационно-коммуникационной среды состоялся в середине 2000-х годов. На данном этапе в этих странах созданы информационно-коммуникационные комплексы, представляющие собой значительный сегмент их национальных экономик, являясь существенным фактором развития их социально-политических систем.

Ключевые слова: ССАГЗ, Совет Залива, ОАЭ, Саудовская Аравия, Катар, промышленность, информационно-коммуникационная среда.

ABSTRACT

Significant growth of GCC during 2000-2010, on one hand, contributed to the increase in the concentration of their national economies in the absence of proper diversification, and on the other - were combined with the reduction of production of goods and services as the dominant sectors of oil and gas production.

One can say that facilities which operate and define GCC modern industry are high-tech complexes that produce quality products, mainly export-oriented.

Increasing GCC oil and gas domestic processing is the shortest way to diversify their national economies and local markets, enlarging the efficiency of export and formation of world class oil and gas chemical facilities.

It is important to point out the emergence and development of the GCC metallurgical industry - the framework for improving the machinery industry.

The development of industry in GCC countries was driven not only by large-scale imports of machinery, but also by a significant migration of foreign workers and specialists from neighboring countries, especially from the countries of South Asia.

Analysis of the GCC media sphere demonstrates that the real turning point in the qualitative development of information and communication environment took place in the mid-2000s. At this stage, these countries set up information and communication systems, which represent a significant segment of their national economies, as a essential factor for the development of their socio-political systems.

Keywords: GCC, Gulf Council, the United Arab Emirates, Saudi Arabia, Qatar, industry, information and communications environm.

Список використаних джерел:

1.​ International Financial Statistics Yearbook [Electronic resource] / IMF eLibrary Data. - Electronic data. - Mode of access: elibrary-data.imf.org/DataExplorer.aspx (viewed on January 30, 2015). - Title from the screen.

2.​ Голенкова H. П. Персидского залива нефтегазоносный бассейн [Електронний ресурс] / Н. П. Голенкова // Горная энциклопедия ; [ред. Е. А. Козловский]. - М.: Советская энциклопедия, 1984-1991. - Режим доступу: dic.academic.ru/dic.nsf/enc_geolog/3785/Персидског (дата звернення 07.06.2014). - Назва з екрана.

3.​ OPEC 2014 Annual statistical bulletin [Electronic resource] / OPEC. - Electronic data. - Mode of access: www.opec.org/opec_web/static_files_project/media/downloads/publications/ASB2014.pdf (viewed on January 30, 2015). - Title from the screen.

4.​ Steel statistical yearbook 2013 [Electronic resource] / World Steel Association. - Electronic data. - Mode of access: www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/statistics-archive/yearbook-archive/Steel-Statistical-Yearbook-2013/document/Steel-Statistical-Yearbook-2013.pdf (viewed on March 19, 2014). - Title from the screen.

5.​ GCC Project Report 2013 [Electronic resource] / The Big 5. - 2013. - Mode of access: www.thebig5.ae/files/zawya_march_2013_report_gcc_projects.pdf (viewed on January 10, 2014). - Title from the screen.

6.​ Friedman J. P. Income Property Appraisal and Analysis / Jack P. Friedman, Nicholas Ordway. - New Jersey : Prentice Hall, 1981. - 366 p. - ISBN 978-0-83593-057-4.

7.​ Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования : монография / Дэниел Белл ; перевод с англ. Владислава Леонидовича Иноземцева. - М. : Academia, 1999. - 949 с. - ISBN 5-87444-203-0.

8.​ Measuring the Information Society 2013 [Electronic resource] / International Telecommunication Union. - Mode of access: www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis2013/MIS2013_without_Annex_4.pdf (viewed on August 30, 2014). - Title from the screen.

9.​ HE Sheikh Abdullah Bin Nasser Bin Khalifa Al-Thani opens QITCOM 2014 [Electronic resource] / Qatar is Booming. - Electronic data. - Mode of access: www.qatarisbooming.com/article/he-sheikh-abdullah-bin-nasser-bin-khalifa-al-thani-opens-qitcom-2014 (viewed on May 24, 2014). - Title from the screen.

10.​ Dubai Internet City [Electronic resource] / Corporate profile and Fact Sheet. - Electronic data. - www.tecom.ae/uploads/file/DIC-fact-sheet.pdf (viewed on June 13, 2013). - Title from the screen.

11.​ UAE Yearbook [Electronic resource] / Yearbook library. - Electronic data. - Mode of access: www.uaeyearbook.com/yearbook-library.php (viewed on February 03, 2014). - Title from the screen.

12.​ Population Division [Electronic resource] / Population Division Publications. - Electronic data. - Mode of access: www.un.org/en/development/desa/population/publications/index.shtml (viewed on January 30, 2015). - Title from the screen.

<object classid="clsid:38481807-CA0E-42D2-BF39-B33AF135CC4D" id="ieooui"></object>