Співробітництво України та Молдови з НАТО
Ірина Вишня
27.06.2017, 14:47

УДК 94;327.5(477+478.9)

Summary

The article describes the development of relations between Ukraine and Moldova with NATO, indicates on the main directions of cooperation. This article outlines cooperation of Ukraine and Moldova in the framework of the NATO and the role of Alliance for these countries. Indicates on the attitude NATO to conflicts in Transnistria and separate districts of Donetsk and Lugansk regions

Keywords: NATO, Euro-Atlantic integration, "Partnership for Peace", post-Soviet space.

На сьогоднішній день розвиток відносин між Україною та Молдовою з НАТО набули важливого значення, оскільки Альянс є суттєвим елементом європейської системи безпеки. НАТО - організація, відкрита для співробітництва з усіма країнами, і цю відкритість та можливість співпраці необхідно використовувати для створення безпечної та стабільної Європи і для гарантування національної безпеки України та Молдови.

Альянс був зацікавлений у співпраці з новими державами пострадянського простору - США запропонували створити програму "Партнерство заради миру" (ПЗМ), яка б сприяла включенню пострадянських держав до європейської безпекової системи. Офіційною основою програми ПЗМ є Рамковий документ, оприлюднений 1994 р., яким визначено основні зобов'язання та гарантії сторін.

Молдова є однією з найактивніших країн-учасниць програми "Партнерство заради миру" - вже 16 березня 1994 р. відбулось підписання тогочасним президентом М. Снєгуром Рамкового документу програми "Партнерство заради миру". Молдова стала дванадцятою країною-підписантом.

Основними завданнями було протистояння тероризму, забезпечення безпеки від зовнішніх загроз та розширення наукових контактів. Одним із аспектів співробітництва Молдови з НАТО стало питання врегулювання Придністровського конфлікту: Альянс зацікавлений у якнайшвидшому його вирішенні задля зміцнення безпеки та стабільності у Чорноморському регіоні. При цьому Альянс не втручається безпосередньо до врегулювання конфлікту, діючи через двосторонні консультації.

Наступні кілька років характеризуються інтенсифікацією відносин Молдови з НАТО у контексті програми "Партнерство заради миру". Так, 25 квітня 1995 р. було затверджено Індивідуальну програму співробітництва з Альянсом у межах ПЗМ між РМ та НАТО, на основі якої між МО Молдови та НАТО були підписані плани про співробітництво на 1,3 та 5 років [1]. З грудня 1997 р. РМ встановила регулярні контакти з Альянсом - було утворено Місію Республіки Молдова в НАТО, яку очолив посол Молдови у Бельгії. Протягом січня 1998 р. відбувалися взаємні робочі візити.

2001 р. став початком нового етапу розвитку відносин Молдова-НАТО. У ході візиту тогочасного президента Молдови В. Вороніна до штаб-квартири НАТО 28 червня 2001 р. було підписано меморандум про взаєморозуміння з агентством НАТО щодо технічного забезпечення та постачання (НАМСА) відносно співробітництва в області логістики. Згідно з ним у 2002 р. було створено спеціальний фонд, фінансований Альянсом, у рамках якого було знищено велику кількість боєприпасів. У червні 2005 р. В. Воронін заявив про намір затвердити Молдовою План дій по боротьбі з тероризмом та створенню оборонних організацій, ідею якого було виголошено на саміті країн Північноатлантичного співробітництва 28-29 липня 2004 р. у Стамбулі.

6 липня 2006 р. урядом Молдови було ухвалено Індивідуальний партнерський план (ІРАР) "Молдова - НАТО". У документі чітко зазначено, що участь Республіки Молдова у ІРАР має на меті проведення реформ у безпековій та військовій сферах, а не бажання Молдови вступити до НАТО. Також акцентовано увагу на політичному співробітництві Молдови з іншими нейтральними країнами. Через рік, у жовтні 2007 р., було утворено Центр інформації та документації НАТО у Молдові.

18 серпня 2010 р. оновлений План дій був узгоджений урядом Молдови. У рамках виконання цього плану Молдова взяла участь у 2012-2013 рр. у деяких міжнародних військових навчаннях, приєдналася до сил НАТО в Косово. У ІРАР Молдови з НАТО на 2014-2016 рр. зазначено продовження співпраці з Україною задля відновлення цілісності кордону, створення необхідної прикордонної інфраструктури та інституційного потенціалу. У документі також наголошено на необхідності завершити процес демаркації кордону між Україною та Молдовою до закінчення дії ІРАР.

У грудні 2016 р. до влади у Молдові прийшов І. Додон - політик проросійського спрямування, який поставив під сумнів необхідність євроатлантичної інтеграції Республіки Молдова. У січні 2017 р. він заявив, що має намір відмінити угоду про відкриття бюро зв'язку з НАТО у Кишиневі, змінивши курс на євразійський напрямок.

На заваді ефективному співробітництву Молдови з Альянсом стоїть ряд несприятливих факторів. По-перше, РМ є доволі політично нестабільною державою. "Твітерна революція" 2009 р. та криза парламентської системи, що тривала до 2012 р.; "крадіжка століття" 2015 р., коли з банків Молдови в невідомому напрямку зник $1 млрд.; численні протести, що виникли внаслідок цієї крадіжки і, зрештою, обрання у кінці 2016 р. президента з проросійською орієнтацією і неоднозначними заявами - все це не сприяло плідній зовнішньополітичній діяльності РМ, у тому числі з НАТО. По-друге, Молдова фігурує у концепції "русского мира" та, як і весь пострадянський простір, розглядається Росією як об'єкт виключно власного впливу. У той час як активізація військового співробітництва РМ з країнами-членами НАТО створює умови для послаблення позицій Росії у цьому регіоні. Тому затверджений конституційно нейтралітет Молдови життєво необхідний для підтримки впливу РФ на державу. На думку міністра оборони Молдови А. Шалару, коли б на території РМ не було російських військ, то держава не мала б проблем зі вступом до НАТО [2].

На відміну від Молдови, співробітництво України з НАТО мало на меті не лише залучення до європейської системи безпеки, а й розв'язання задач, залишених "у спадок" від Радянського Союзу. Це - допомога з розподілом Чорноморського флоту, а також ліквідація ядерного статусу. Інша мета була спільною з Молдовою - завадити планам Росії перетворити СНД на видозмінений СРСР як воєнно-політичний блок з єдиним центром.

Для України розвиток та поглиблення відносин стратегічного партнерства з НАТО є пріоритетним національним інтересом у зовнішній політиці. Тому Україна, як і Молдова, відразу ж долучилась до програми ПЗМ, підписавши 8 лютого 1994 р. Рамковий документ Партнерства, випередивши Молдову. Наступного року було відкрито офіс зв'язку в штаб-квартирі НАТО.

1997 р. ознаменувався поглибленням відносин Україна-НАТО. Альянс, який запланував розширення, також бажав залучити до побудови спільної системи безпеки Україну як претендента на статус регіонального лідера. 9 липня 1997 р. між Україною та Організацією Північноатлантичного договору під час Мадридського саміту було підписано Хартію про особливе партнерство, а 21 серпня 2009 р. - Декларацію про її доповнення. Загалом, відносини Альянсу з Україною розвивались інтенсивніше, ніж із Молдовою. Підтвердженням цього є те, що, наприклад, лише за 1997 р. представники України брали участь у 139 заходах за програмою та у рамках "Партнерства зарази миру", серед яких - навчання, конференції, семінари, курси та візити експертів.

Внаслідок внутрішньополітичних змін усередині України відносини держави з НАТО були непослідовними. Чіткий прихильник євроатлантичної інтеграції України В. Ющенко одним із пріоритетів діяльності уряду за свого президенства визнав співробітництво України з НАТО аж до досягнення Україною критеріїв вступу до цієї організації. Проте, за наступного президента В. Януковича, Україна в червні 2010 р. оголосила про свою позаблокову політику, тобто відмову від євроатлантичної інтеграції з законодавчим закріпленням цих змін у Законі "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України" від 1 липня 2010 р. Відповідним указом тогочасного президента було ліквідовано Міжвідомчу комісію з питань підготовки вступу України до НАТО, утворену ще у 2006 р. Таким чином, було вчинено перші публічні кроки щодо підготовки правового підґрунтя для зміни міжнародних і безпекових пріоритетів України, поступового зближення та приєднання її до умов східного воєнно-політичного блоку, центром якого є РФ.

Маятник знову колихнувся у інший бік після перемоги Революції гідності в Україні, коли В. Янукович утік до Росії, а на позачергових президентських виборах у травні президентом було обрано П. Порошенка. Указом Президента України від 24 вересня 2014 р. було введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності" [3], згідно з яким розвиток відносин стратегічного партнерства України з ЄС, США та НАТО окреслено як пріоритетний національний інтерес. Це дало початок новому етапу розвитку відносин Україна - НАТО.

Альянс рішуче засудив анексію Криму та надання РФ підтримки сепаратистам у зоні АТО. Як зазначають експерти Інституту стратегічних досліджень, позиція НАТО з підтримки України та засудження агресії Росії задекларована гранично чітко, зокрема на саміті міністрів закордонних справ країн НАТО 1-2 квітня 2014 р., на якому Україна отримала важливі пропозиції щодо співробітництва в межах програми Особливого партнерства, а також у межах комісії Україна - НАТО: вжиття термінових і довгострокових заходів для посилення Україною спроможності забезпечити власну безпеку [4; с.37].

Російська агресія в Україні загалом змусила НАТО активізувати свою діяльність. Альянс кардинально змінив формат співпраці з країнами-партнерами, сфокусувавшись на географічному критерії та наявності спільних кордонів з країнами-членами Альянсу. Зокрема, після Варшавського саміту 8-9 липня 2016 р., Альянс узяв на себе додаткове зобов'язання для поширення стабільності поза своїми кордонами, запроваджуючи для цього більш ефективний підхід до країн-партнерів, серед яких Україна та Молдова [4; с.31].

Україна та Молдова також беруть участь у миротворчих операціях та навчаннях під проводом Альянсу. Зокрема український та молдовський контингент входять до КФОР - міжнародних сил під керівництвом НАТО, відповідальних за дотримання миру та стабільності у Косово. Україна ввела сюди своїх миротворців 1 вересня 1999 р., а Молдова - на початку березня 2014 р. Станом на 2014 р. український контингент у Косово налічував 162 особи, молдовський - 41 особу [4].

Важливим напрямком взаємодії України і Молдови з НАТО є залучення цих держав до міжнародних миротворчих навчань. Такі навчання як "Щит миру" та "Спільний партнер" дають можливість Україні та Молдові на належному рівні підготувати свої військові контингенти для участі у миротворчих операціях [5; с.37]. Традиційними стали багатонаціональні навчання "Сі Бриз", що проводяться за ініціативи України та США у рамках та "за духом" ПЗМ з 1997 р. і до яких часто долучається Молдова. Зокрема молдовські військовики брали участь у навчаннях "Сі Бриз" у 2007 [6], 2015 [7], 2016 [8] рр.

На ефективність співробітництва країни та Молдови з НАТО впливає багато факторів. Крім окреслених вище проблемних питань, є одна спільна для двох країн проблема внутрішнього характеру - несприйняття частиною населення ідеї вступу країн до НАТО. У Молдові, згідно з даними Міжнародного республіканського інституту (США), за період 2014-2016 рр. частка тих, хто виступав за приєднання Молдови до НАТО, знизилась із 31% у 2014 р. до 19% у 2015р. [9] і до 16% у 2016 р. [10].

В Україні ситуація зі сприйняттям НАТО змінилась після агресії Росії у 2014 р. - згідно з даними Центру Разумкова, якщо на питання "Якби наступної неділі відбувався референдум щодо вступу України до НАТО, як би Ви проголосували?" у серпні 2011 р. за вступ до НАТО виступало 17,9% респондентів, то у квітні 2014р. (через 2 місяці після анексії Криму) цифра збільшилась до 36,7%, а у вересні 2016 р. - до 44,3% опитаних [11].

Інерційність значної недовіри людей пострадянського простору, у тому числі і громадян України та Молдови, до НАТО, слід розглядати, серед багатьох факторів, як рудимент необізнаності, радянськості, ностальгії, особливо у старшого покоління, за минулим раєм, що чомусь розвалився.

Іншою проблемою є зовнішній фактор, а саме повне несприйняття Росією, як колишнього союзного центру, євроатлантичної інтеграції держав, які вона відносить до свого т.зв. "близького зарубіжжя".

Враховуючи вищезазначене, зробимо висновок, що співробітництво НАТО з Україною та Молдовою є важливою складовою зовнішньої політики обох держав. Відносини цих держав, що у 1994 р. отримали статус партнерів, долучившись до новоствореної програми "Партнерство заради миру", з НАТО розвиваються здебільшого на двосторонній основі. Взаємодія України та Молдови з НАТО надає переваги у рамках військового, економічного, науково-технічного, медичного співробітництва у двосторонньому форматі.

Незважаючи на бажання України та Молдови поглибити свою співпрацю з НАТО аж до набуття членства у Альянсі, зараз така перспектива розвивається досить суперечливо. Задля досягнення цієї мети державам необхідно не лише реформувати збройні сили та підготувати професійні сучасні воєнні кадри, а й подолати корупцію, що є великою проблемою для традиційно олігархічних України та Молдови. Не сприяють швидкому набуттю членства у НАТО нерозв'язані конфлікти на території Молдови та України: сепаратисти, підтримані ззовні, виступають додатковим дестабілізуючим фактором та "важелем впливу" на зовнішньополітичний курс Кишинева та Києва і забезпечують "розмитість" кордонів, їх незахищеність.

Відзначимо, що НАТО здійснює постійну політичну підтримку Молдови у врегулюванні придністровського конфлікту. Альянс також виступає із рішучим засудженням агресії та підтримки сепаратизму з боку Росії у Криму та на сході України. За нових геополітичних умов роль НАТО для Молдови та України значно підвищується.

Список використаних джерел:

1. НАТО 1997 р. // Державний галузевий архів Міністерства закордонних справ України. Ф.1 Оп. 4 Спр. 8724. 107 арк.

2. Семенова Ю. Отказ от нейтралитета: в Кишиневе спорят о вступлении в НАТО [Електронний ресурс] / Ю. Семенова // Deutsche Welle. - 10.03.2016. - Режим доступу: https://goo.gl/8kD7AI

3. Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року. Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, офіційний веб-портал. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0011525-14

4. Парахонський Б. О. Системна криза міжнародної безпеки: Близькосхідно-Чорноморський простір: аналіт. доп. (Сер. "Національна безпека", вип. 11)

5. Парахонський Б. О. Актуальні виклики та загрози регіональній безпеці: висновки для України / Б. О. Парахонський, Г. М. Яворська; за заг. ред К. А. Кононенка: аналіт доп. / Б. О. Парахонський, Г. М. Яворська. - К. : НІСД, 2014. - 48 с.

6. В цьому році навчання "Сі Бриз-2007" заплановано провести в іншому місці і в іншому форматі [Електронний ресурс] // Урядовий портал. - 22.01.2007. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=63592403

7. Учасники українсько-американського навчання "Сі Бриз-2015" розпочали активну фазу маневрів [Електронний ресурс] // Міністерство оборони України, офіційний веб-сайт. - 08.09.2015. - Режим доступу: www.mil.gov.ua/news/2015/09/08/uchasniki-ukrainsko-amerikanskogo-navchannya-si-briz-2015-rozpochali-aktivnu-fazu-manevriv-/

8. В Одесі відбулося урочисте відкриття українсько-американського навчання "Сі Бриз-2016" [Електронний ресурс] // Міністерство оборони України. - 18.07.2016. - Режим доступу: http://www.mil.gov.ua/news/2016/07/18/v-odesi-vidbulosya-urochiste-vidkrittya-ukrainsko-amerikanskogo-navchannya-si-briz-2016--/

9. Public Opinion Survey Residents of Moldova. September 29 - October 21, 2015 [Електронний ресурс] // International Republican Institute. - Режим доступу: www.iri.org/sites/default/files/wysiwyg/2015-11-09_survey_of_moldovan_public_opinion_september_29-october_21_2015.pdf

10. Sondaj: cei mai mulți dintre moldoveni sunt împotriva aderării la NATO [Електронний ресурс] // Sputnik.md/ 22.04.2016. - Режим доступу: https://sputnik.md/moldova_romania_society/20160422/6144773.html

11. Биченко А. Результати соціологічного дослідження Центру Разумкова: "Зовнішньополітичні орієнтації громадян України" [Електронний ресурс] /А. Биченко // Центр Разумкова. - 27 вересня 2016. - Режим доступу: http://razumkov.org.ua/ua/napryamki/sotsiolohichni-doslidzhennia/rezultaty-sotsiolohichnoho-doslidzhennia-tsentru-razumkova-zovnishnopolitychni-oriientatsii-hromadian-ukrainy

АНОТАЦІЯ

У статті описано розвиток відносин України та Молдови з Північноатлантичним альянсом, вказано на основні напрями співробітництва. Окреслено взаємодію України та Молдови в рамках ініціатив НАТО та стратегічну роль Альянсу для цих держав. Зазначено про ставлення НАТО до конфліктів у Придністров'ї та ОРДЛО.

Ключові слова: НАТО, євроатлантична інтеграція, "Партнерство заради миру", пострадянський простір.

АННОТАЦИЯ

В статье описано развитие отношений Украины и Молдовы с Североатлантическим альянсом, указано на основные направления сотрудничества. Обозначено взаимодействие Украины и Молдовы в рамках инициатив НАТО и стратегическую роль Альянса для этих государств. Указано об отношении НАТО к конфликтам в Приднестровье и ОРДЛО.

Ключевые слова: НАТО, евроатлантическая интеграция, "Партнерство ради мира", постсоветское пространство.

<xml> </xml>