Досягнуті успіхи Європейського Союзу підтверджують життєдайність ідеї європейської інтеграції, доводять високий рівень утвореної інтеграційної системи впорядкування. Інтеграція по-європейськи дійсно є вінцем попереднього політичного, економічного та соціального розвитку Західної Європи.

Геополитика

Проблеми глобалізації в програмах крайніх правих політичних партій країн Європи
Марта Гримська
17.06.2016, 12:14

УДК 329

Summary

The importance of analysis of far right ideology within Ukrainian political science as a prerequisite for better understanding of their history, present state and future prospects is emphasized. The role and place of globalization views in the system of values and ideas of the far right is identified. Three main spheres that are most frequently discussed by the far right in the context of negative globalization impact are distinguished - economy, culture, international relations. The impact of globalization in each sphere is analyzed in details and relevant examples from party documents of various European far right parties are used.

Keywords: political parties, far right political parties, ideology, globalization, globalization in economy, globalization in culture, globalization in international relations.

Досліджуючи причини електоральних успіхів крайніх правих політичних партій у європейських країнах, більшість зарубіжних учених погоджуються з важливістю ідеології як чинника зростання їхньої підтримки. Глобалізація та збільшення темпів міграції одночасно дещо розмили і, навпаки, суттєво посилили відчуття національної ідентичності народів європейських країн. У нинішню епоху постійних змін у повсякденні та на міжнародній арені затребуваними стають нові ідеологічні течії та системи цінностей, що пропонували б прості та зрозумілі відповіді на складні запитання, і крайні праві політичні партії змогли успішно заповнити цю нішу. Зокрема, їм вдалося привернути увагу різних груп електорату завдяки надзвичайно чітко вираженим негативним поглядам на глобалізаційні процеси та сприйняття цього феномену як загрози для всіх сфер і галузей суспільного життя. Наявність таких позицій у їхніх програмах часто вважають необхідною передумовою для посилення електоральної підтримки.

Найбільш комплексно та повно всі аспекти ідеології крайніх правих політичних партій досліджує у своїх монографіях і статтях датський учений Кас Мудде. Найвідомішою його працею, присвяченою власне ідеології крайніх правих, є книжка з однойменною назвою [1]. Ще детальніше в різноманітні аспекти цієї проблематики він заглиблюється у більш сучасній праці "Популістські крайні праві партії в Західній Європі", де виокремлено три основні характеристики ідеології крайніх правих - нативізм, популізм та авторитаризм [2].

Зростання електоральної підтримки крайніх правих політичних партій у державах Європи знову ставить ці політичні сили в центр наукової уваги зарубіжної політології (праці таких учених, як М. Вільямс, Т. Гівенс, Т. Дублікаш, Г. Кітшельт, Е. МакГен, П. Меркл, Р. Ітвелл, П. Норріс, А. Шеховцов та ін.). Натомість, в Україні крайні праві політичні партії лише починають ставати предметом наукових розробок.

Цю статтю присвячено ідеології крайніх правих у контексті їхніх поглядів на глобалізацію. Однією зі специфічних рис ідеології крайніх правих політичних партій є схильність до виокремлення основних "ворогів", що, як стверджується у програмних документах та риториці, стають на заваді розвитку та процвітання народу. Такі вороги можуть бути як персоніфікованими (у такому разі це - іммігранти, особливо мусульмани, етнічні меншини, наприклад, роми і т.д.), так і відображати певні суспільні явища, які крайніми правими розглядаються особливо негативно. Серед таких ворогів або загроз чільне місце займає глобалізація. Саме останню часто звинувачують у виникненні інших негативних і загрозливих тенденцій сучасності - мультикультуралізму, імміграції, безробіття, загострення низки соціальних проблем, знищення національної ідентичності тощо.

У найпростішому розумінні глобалізація - це руйнування політичних, економічних, соціальних, культурних, інформаційних та інших кордонів між державами, наслідком чого є їхнє поступове зближення та зростання взаємозалежності. Розглядаючи глобалізацію, крайні праві політичні партії дуже вдало відходять від абстрактної та загальної риторики, часто незрозумілої та чужої для пересічного виборця, і особливу увагу звертають на її негативні наслідки в різних сферах, найчастіше згадуючи про три: економіку, суспільне життя (культуру) та міжнародні відносини. Така конкретизація дає їм змогу більш чітко апелювати до певних груп виборців, які вважають себе постраждалими від глобалізаційних процесів та з готовністю підтримують тих, хто пропонує певні рішення їхніх проблем [2, c. 184].

Головною загрозою від глобалізації економіки крайні праві політичні партії вважають посилення домінування на світових ринках транснаціональних корпорацій, здебільшого американських. Відкриття кордонів і формування спільного ринку не виконує свою основну функцію - активізацію міжнародної торгівлі та забезпечення умов для вільної та рівної конкуренції. У дійсності національні виробники (особливо малий і середній бізнес) не спроможні протистояти величезним транснаціональним корпораціям, які отримують значно більше користі від глобалізації економіки. Завдяки величезним обсягам і більшій гнучкості в розміщенні своїх активів (здатність переносити своє виробництво в країни з дешевою робочою силою або з менш жорсткими вимогами щодо збереження навколишнього середовища, отримувати прибутки через представництва в державах із більш ліберальним податковим законодавством тощо), великий бізнес суттєво здешевлює свою продукцію, витісняючи локальні підприємства, які, найчастіше, і є основними роботодавцями в країні. Як наслідок, зростають безробіття і різноманітні соціальні виплати, що створює непомірне навантаження на бюджет держави.

Тобто, в економічному сенсі глобалізація зумовлює експорт робочих місць у менш розвинуті країни, загрожуючи безробіттям громадянам європейських держав, які, справедливо вимагаючи належних умов і гідної оплати праці, не можуть створити конкуренцію робітникам, у яких такого вибору немає і які вимушені погоджуватися на запропонований мінімум. Зрештою, саме глобалізація стала причиною посилення темпів міжнародної міграції, відкриваючи кордони та нівелюючи перешкоди для пересування робочої сили між країнами. Можливість вільно подорожувати світом, що розглядалась як невід'ємне право кожної людини, сьогодні перетворилася на можливість забезпечити власний добробут виключно через переїзд до більш багатої держави. Загалом не виступаючи за повне закриття кордонів і здебільшого позитивно ставлячись до міграції освічених і талановитих, які можуть щось принести в економіку держави, крайні праві політичні партії наголошують на зростанні "соціального туризму", тобто міграції виключно з метою отримання кращої соціальної допомоги, що розглядається ними як небезпечна тенденція, вплив якої буде відчутний у всіх сферах суспільного життя.

Такі погляди на негативні наслідки глобалізації в економіці можна знайти у програмах більшості крайніх правих політичних партій. Зокрема, ця тема виділена окремим блоком у програмі німецької партії Республіканці. У документі наголошується, що партія всіляко підтримує поглиблення співпраці між країнами, у тому числі й через посилення міжнародної торгівлі, але таке співробітництво повинно базуватися на взаємній повазі між суверенними та рівноправними націями, керівництво яких зважатиме виключно на інтереси своїх народів. Натомість, на сьогодні глобалізація відбувається "за законами джунглів" і економічні інтереси витісняють усе інше. Прагнучи зберегти свої позиції в жорсткій конкуренції, підприємці змушені зменшувати заробітну плату, скорочувати соціальні програми для своїх працівників і відмовлятися від політики захисту довкілля [3].

Французький Національний фронт звинувачує глобалізацію та імміграцію у створенні нерівних умов для конкуренції в економіці. Більше того, у своїй програмі партія називає ці явища зброєю великого бізнесу, яку він використовує з метою подальшого зменшення заробітних плат і порушення соціальних прав працівників, ховаючись за необхідністю зниження собівартості свого продукту [4].

"Рух за кращу Угорщину" підкреслює, що система глобального капіталізму, яка базувалася на вільному русі транснаціонального капіталу, "зламалася". Від нього досі страждають мільярди людей, а прірва між найбагатшими і найбіднішими лише зростає. Натомість, партія пропонує впровадження принципів екосоціальної національної економіки, яка служила б, насамперед, інтересам угорців, забезпечуючи для них належні стандарти життя та безпечне довкілля [5].

Ще більшу небезпеку глобалізація несе для народу як спільноти, що базується на відчутті належності та спільної ідентичності. Культурна глобалізація передбачає уніфікацію культурних продуктів, по суті означаючи американізацію способу життя (часто можна зустріти ще більш зневажливий термін - макдональдизацію). Засилля чужих "популярних" фільмів, книг, музичних творів, телевізійних передач, звичок щодо харчування, проведення вільного часу тощо змушують молодь соромитися своїх продуктів і традицій, віддаючи перевагу нав'язаному ззовні. Це явище іноді називають американським культурним імперіалізмом, вплив якого стає дедалі відчутнішим [2, c. 190-191].

Характеризуючи негативний вплив глобалізації на суспільне життя, крайні праві політичні партії говорять і про імміграцію та мультикультуралізм як підставу для руйнування сталих зв'язків усередині спільноти, що створює відчуття незахищеності та відчуження, призводячи до зростання рівня злочинності, зловживання наданою державою соціальною допомогою тощо. Основний акцент при цьому робиться на культуру як фундамент, завдяки якому нація залишається єдиною. Збереження національної культури в умовах глобалізації та культурної експансії повинно стати одним із основних завдань держави, у той час як мультикультуралізм як ідею про відкрите суспільство, де співіснують кілька різних культур, крайні праві політичні партії категорично відкидають [2, c. 144].

Націонал-демократична партія Німеччини пов'язує поглиблення глобалізації з поширенням ісламізації європейського суспільства. Мультикультуралізм, особливо поєднання радикально відмінних між собою культур і релігій, руйнує цінність народу як єдиної солідарної спільноти, провокуючи натомість виникнення егоїзму та індивідуалізму, які несприятливо впливають на розвиток суспільства [6]. Інша німецька крайня права партія Республіканці підкреслює, що в мультикультурних суспільствах втрачається відчуття дому, а тому тут практично неможливо сформувати відчуття належності, як передумову єдності та солідарності спільноти. Через це мультикультурні суспільства завжди були й залишатимуться конфліктними [3].

Схожі ідеї можна знайти й у програмі Французького Національного республіканського руху. Партія стверджує, що за умови збереження сучасних тенденцій розвитку вже у найближчому майбутньому економіки, нації, цивілізації, культури, раси та релігії потраплять до величезного глобального плавильного котла, де відбудеться повна уніфікація і нівелювання будь-яких відмінностей. Зокрема, у Франції іслам поступово не просто стає другою релігією в державі, а й починає нав'язувати всьому населенню свої правила і традиції.

Шведські демократи підкреслюють, що мультикультуралізм становить велику загрозу традиціям їхньої країни, руйнуючи спільні цінності та розмиваючи ідентичність. Мінарет не повинен ставати символом нової мультикультурної Швеції, оскільки це лише посилюватиме відчуття незахищеності, яке й так присутнє у шведському суспільстві. Партія підкреслює, що вона виступає за обмін ідеями та культурним досвідом без будь-яких кордонів, але важливо, щоб він відбувався добровільно та за умови рівності обох культур, інакше може перетворитися на культурний імперіалізм і становитиме серйозну загрозу національній ідентичності [7, c. 178].

Крайні праві політичні партії розглядають негативний вплив глобалізації й на зовнішню політику та міжнародне становище своїх держав. У політичному сенсі, на їхню думку, головним рушієм глобалізації є Сполучені Штати Америки, для яких вона означає додаткові можливості для просування своїх інтересів по всьому світу. Залишившись, по суті, єдиною світовою наддержавою після руйнування біполярної системи, США побачили в глобалізації можливість посилення свого домінування в усіх сферах суспільного життя.

Тобто, для крайніх правих політичних партій глобалізаційні процеси означають втрату народом контролю за своєю долею через передачу прийняття рішень органам та інституціям, які перебувають поза межами держави. Через постійне підвищення престижу різноманітних "клубів" та об'єднань, а також зростання їх можливостей, країна змушена узгоджувати з ними дедалі більше питань не лише щодо зовнішньої, а й щодо внутрішньої політики, інакше ризикує не просто втратити членство, а й потрапити в міжнародну ізоляцію.

Проблематика інтеграції європейських держав, як правило, розглядається поза межами цього питання. Загалом, більшості крайніх правих європейських партій притаманне позитивне ставлення до поглиблення співпраці європейських країн. Вони розглядають Європу як простір спільної історії, культури, релігії та цінностей. Разом із тим, ставлення до сучасних тенденцій розвитку європейської інтеграції здебільшого є негативним. Розширення повноважень "брюссельських бюрократів" призводить до обмеження національного суверенітету. Тому багато крайніх правих виступають за збереження співпраці лише в окремих сферах, натомість у всіх інших вважають за необхідне повернути повноваження національним урядам. Приміром, деякі крайні праві політичні партії виступають проти єдиної валюти, вважаючи її невигідною для економік окремих держав. Насамперед, це характерно крайнім правим з найбільш розвинутих і багатих країн ЄС (Франція та Німеччина), які наголошують на тому, що їхні держави значно більше вкладають в об'єднання, аніж отримують від нього, а тому будь-яка спроба збільшення його повноважень усіляко критикується.

Водночас, як було зазначено вище, питання ЄС розглядається окремо від проблеми глобалізації, яка у цьому контексті стосується не європейської інтеграції, а численних міжнародних інституцій, яких крайні праві розглядають як представників чужих для народу інтересів, що прагнуть нав'язати йому свою волю. Вони здійснюють маніпулятивний тиск на національну політичну еліту, змушуючи її до прийняття рішень, вигідних США та транснаціональним корпораціям, навіть якщо вони суперечать інтересам народу [2, c. 74].

На думку французького Національного республіканського руху, наслідком зростання впливу міжнародних організацій стане формування нового світового порядку, де домінуватимуть Сполучені Штати Америки. Держави й уряди змушені беззаперечно приймати нові реалії, які їм нав'язуються. Наприклад, міжнародні організації поширюють думку, що імміграція може вирішити демографічну кризу в Європі, тому слід відкрити свої кордони, а формування мультикультурного суспільства лише збагатить європейську культуру.

Внесення міжнародних організацій до списку ворогів притаманне й угорській крайній правій політичній партії "Рух за кращу Угорщину". Лідер партії Габор Вона у своїх промовах найчастіше згадує в цьому контексті Міжнародний валютний фонд, США та Ізраїль. Вони прагнуть впливати на економічну та фінансову політику Угорщини з метою просування своїх інтересів, а тому держава повинна змінити своє ставлення до них на негативне, що й обіцяє партія в разі приходу до влади [8].

Наднаціональні об'єднання як загрозу розвиткові німецького народу розглядає у своїх програмах і Націонал-демократична партія Німеччини. Прагнучи впливати на внутрішнє життя держави та контролювати її політику, вони змушують її до дій, що не відповідають національним інтересам, а отже, у своїй зовнішній політиці Німеччина повинна всіляко захищати свій суверенітет і незалежність [6].

Отже, проблеми глобалізації залишаються серед важливих тем у програмах крайніх правих політичних партій у європейських державах. Виступаючи проти глобалізації як явища та засуджуючи її негативні впливи на всі сфери суспільного життя, ці партії приваблюють до себе різноманітні групи виборців, пропонуючи просте та зрозуміле вирішення проблем. Відтак, подальше вивчення ідеології крайніх правих та їхніх поглядів на глобалізацію сприятиме кращому розумінню сучасного стану та перспектив подальшого розвитку цієї групи партій, а отже, повинно стати частиною політологічного дискурсу в Україні.

Список використаних джерел:

1. Mudde C. The ideology of extreme right / Cas Mudde. - Manchester&New York: Manchester University Press, 2000. - 224 p.

2. Mudde C. Populist radical right parties in Western Europe / Cas Mudde. - New York: Cambridge University Press, 2007. - 404 p.

3. Bundesparteirprogramm. Social. Patriotisch. Ökologisch [Elektronische Ressourcen] // Die Republikaner. - Elektronischen Daten - Zugangsmodus: www.rep.de/upload/REP_Daten/Werbemittel/_Allgemein/Parteiprogramm/BUND_parteiprogramm_2011.pdf (am 10 June 2015 angesehen). - Titel von der Bildschirm.

4. Notre Projet. Programme Politique du Front National [Ressource électronique] // Front National. - Données électroniques. - Mode d'accès: www.frontnational.com/pdf/Programme.pdf (vu le 10 juin 2015). - Titre de l'écran.

5. Radical change: a guide to Jobbik's parliamentary election manifesto for national self-determination and social justice [Electronic resource] / Foreign affairs committee, 2010. - Electronic resource. - Mode of access: www.jobbik.com/sites/default/files/Jobbik-RADICALCHANGE2010.pdf (viewed on December 1, 2014). - Title from the screen.

6. Arbeit. Familie. Vaterland. Das Parteiprogramm der Nationaldemokratischen Partei Deutschlands (NPD) [Elektronische Ressourcen] // Nationaldemokratische Partei Deutschlands (NPD) - Elektronischen Daten - Zugangsmodus: medien.npd.de/dokumente/parteiprogramm.pdf (am 10 June 2015 angesehen). - Titel von der Bildschirm.

7. International migration and ethnic relations: critical perspectives / [edited by Magnus Dahlstedt, Anders Neergaard]. - New York: Routledge, 2015. - 300 p.

8. Csipke Z. Vona reveals Jobbik's "enemies list": IMF, United States, Israel, Slovakia and terrestrial commercial television stations [Electronic Resource] / Zoltan Csiple // Politics.Hu. - Electronic data. - Mode of aceess: www.politics.hu/20100126/vona-reveals-jobbiks-enemies-list-imf-united-states-israel-slovakia-and-terrestrial-commercial-television-stations (viewed on January 14th, 2016). - Title from the screen.

АНОТАЦІЯ

У статті підкреслено важливість аналізу ідеології крайніх правих політичних партій в українській політології як передумови для кращого розуміння їхньої історії, нинішнього часу та перспектив розвитку. Охарактеризовано роль і місце глобалізації в системі ідейно-ціннісних основ цієї групи партій. Виділено три основні сфери, які часто розглядаються крайніми правими в контексті негативних наслідків глобалізації: економіки, культури, міжнародних відносин. Докладно охарактеризовано вплив глобалізації на кожну з цих сфер та проілюстровано програмними документами крайніх правих з різних європейських країн.

Ключові слова: політичні партії, крайні праві політичні партії, ідеологія, глобалізація, глобалізація в економіці, глобалізація в культурі, глобалізація міжнародних відносин.

АННОТАЦИЯ

В статье подчеркнута важность анализа идеологии крайних правых политических партий в украинской политологии как предпосылки для лучшего понимания их истории, настоящего и перспектив развития. Охарактеризована роль и место глобализации в системе идейно-ценностных основ этой группы партий. Выделены три основных сферы, которые часто рассматриваются крайними правыми в контексте негативных последствий глобализации: экономики, культуры, международных отношений. Подробно охарактеризовано влияние глобализации на каждую из этих сфер и проиллюстрировано программными документами крайних правых из разных европейских стран.

Ключевые слова: политические партии, крайние правые политические партии, идеология, глобализация, глобализация в экономике, глобализация в культуре, глобализация международных отношений.

<xml> </xml>