Енергетика

"Північний потік" у цифрах і оцінках перспектив
Сергій Толстов
17.11.2011, 07:06

У церемонії пуску першої черги газопроводу «Північний потік» (Nord Stream) у м. Любмін (ФРН) (08.11) взяли участь представники Росії, Німеччини, Голландії і Франції, в т. ч. президент Росії Д. Медведєв, канцлер Німеччини А. Меркель, прем'єр -міністр Франції Ф. Фійон, прем'єр-міністр Нідерландів М. Рютте, а також комісар ЄС з енергетики Г. Еттінгер.

«Північний потік» розглядається як принципово новий, позбавлений «транзитних ризиків» маршрут експорту російського газу до Європи, прокладений в обхід транзитних країн. Газопровід пролягає через акваторію Балтійського моря від бухти Портова (район м. Виборг в Ленінградській області) до узбережжя Німеччини (район Грайфсвальда). Його протяжність складає близько 1,2 тис. км. Вартість будівництва оцінюється в 7,4 млрд євро (з урахуванням відсотків за кредитами - 8,8 млрд євро). Строк повернення інвестицій, за попередньою оцінкою, складе 10-16 років. Трохи менше третини обсягу фінансування проекту (30%) забезпечили п'ять акціонерів компанії-оператора, інші 70% були залучені у 26 міжнародних банків. У число акціонерів компанії Nord Stream AG входять ВАТ «Газпром» (51%), німецькі E. On Ruhrgas (15,5%) і Wintershall AG (15,5%), голландська NV Nederlandse Gasunie (9%), французька GDF Suez (9%).

Згідно з повідомленням директора за погодженням компанії Nord Stream AG Дірка фон Амельн, початкова потужність газопроводу становить 1 млн. кубометрів газу на годину, що відповідає 8,5 млрд кубометрів на рік. Проектна потужність першої черги газопроводу «Північний потік» становить 27,5 млрд кубометрів газу на рік. Запуск другої черги, яка, як очікується, збільшить пропускну спроможність до 55 млрд кубометрів на рік, заплановано на жовтень 2012 р. У рамках будівництва другої черги газопроводу вже прокладено близько 600 км труб.

Як заявив офіційний представник компанії С. Купріянов, повна реалізація проекту «Північний потік» суттєво збільшить частку «Газпрому» на ринку Європи, яка до 2030 р. повинна скласти 30%. У даний час поставки «Газпрому» забезпечують приблизно 25% європейського ринку. Для завантаження «Північного потоку» «Газпром» підписав контракти на додаткові обсяги постачань, які складають близько 22 млрд кубометрів газу. У «Газпромі» не розраховують на швидку окупність «Північного потоку», термін експлуатації якого розрахований 30-50 років. «Північний потік» стане третім експортним коридором «Газпрому» і розрахований на країни північно-західної Європи. Крім цього С. Купріянов підтвердив плани будівництва газопроводу «Південний потік», який забезпечить споживачів країн південно-сходу Європи додатковими поставками російського газу. Початок експлуатації цього газопроводу намічено на кінець 2015 р.

За словами голови правління «Газпрому» А. Міллера, компанія не відкидає можливості створення додаткових ниток «Північного потоку» в рамках «вже створеного коридору». Хоча керівництво «Газпрому» розраховує на фізичне збільшення поставок російського газу в країни ЄС, міністр енергетики РФ С. Шматко відзначив, що введення в дію потужностей газопроводу «Північний потік» не обумовлено прямим збільшенням обсягу поставок газу. Тобто мова поки що йде про перерозподіл обсягів поставок. Наприклад, Чехія передбачає переорієнтацію на поставки газу через «Північний потік» і ГТС Німеччини за рахунок відмови або скорочення поставок через Україну і Словаччину.

Втім, плани подальшого розширення «північного коридору» поставок російського газу поки не розглядається. За словами канцлера ФРН А. Меркель, незважаючи на відмову від атомної енергетики в Німеччині не очікується такого значного збільшення попиту на газ з Росії.

Заступник генерального директора «Газпром експорту» С. Челпанов висловив припущення, що «Газпром» може дійти згоди з низкою європейських споживачів щодо зміни вартості газу до кінця року без арбітражних процесів. При цьому про знижки для України не було сказано ані слова.

За прогнозом міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings, у результаті запуску першої гілки газопроводу «Північний потік» з 2012 р. обсяги транспортування газу і виручка компанії НАК «Нафтогаз Україна» знизяться приблизно на 20%, або приблизно на 1 млрд доларів на рік, що негативно позначиться на її фінансових показниках. Запуск нового газопроводу буде також мати негативні наслідки для Slovensky Plynarensky Priemysel, що відіб'ється на її фінансовому рейтингу.

Відповідно, прокладка «Південного потоку» посилить негативні тенденції для компаній-операторів газопроводів, що проходять територією України і Словаччини, які до теперішнього часу забезпечували транспортування близько 2 / 3 обсягу постачань російського газу до Західної Європи.

Оцінюючи ситуацію, Fitch Ratings відзначає, що не можна повністю виключити можливість нових перебоїв у постачаннях газу, аналогічних тим, що мали місце в 2006 і 2009 рр.. У той же час, поява альтернативного маршруту експорту російського газу в Західну Європу може посилити позиції «Газпрому» у переговорах з «Нафтогазом».

Що стосується білоруської ділянки газового транзиту, на брифінгу в Любміне (08.11) заступник голови правління «Газпрому» О. Медведєв повідомив, що перенесення обсягів газу з білоруської ГТС у зв'язку із запуском «Північного потоку» не планується. Щодо української ГТС було заявлено, що обсяг транзиту через Україну буде залежати від динаміки на європейських ринках. Іншими словами, український маршрут навмисно подається як резервний і додатковий, з урахуванням наявних в Україні підземних сховищ газу.

Багато російських та європейських політиків позитивно оцінили пуск нового газопроводу. Ряд європейських коментаторів відзначає істотне ослаблення позицій України - у тому числі на переговорах з РФ щодо формування та зниження ціни на газ.

Єврокомісар з питань енергетики Г. Еттінгер в інтерв'ю радіостанції rbb-Inforadio заявив, що пуск першої нитки газопроводу «Північний потік» не призведе до надмірної залежності Європи від поставок російського газу. Г. Еттінгер підкреслив, що Росія протягом вже декількох десятиліть безперебійно - «за старими і новими трубопроводами» - забезпечує близько чверті поставок газу в Європу. У той же час, Росія сама залежить від доходів, одержуваних нею від продажу газу. Початок експлуатації нового газопроводу Г. Еттінгер назвав «однозначним посиленням» безпеки енергопостачання Європи. Максимальна пропускна здатність проекту складе близько 55 млрд кубометрів на рік або майже 10% обсягу всього європейського ринку газу.

Глава німецької енергетичної компанії E. ON Клаус Шефер зазначив, що відкриття «Північного потоку» знижує ризики збою поставок газу в Європу, які можуть виникаюти «в ході конфлікту між транзитними країнами і російським постачальником». Тому новий газопровід «об'єднує інтереси постачальників і клієнтів. Він є довгостроковим вирішенням проблем, з якими стикаються основні постачальники газу і європейські клієнти».

У коментарях окремих експертів відзначена політична складова, яка присутня в російських проектах будівництва морських газопроводів, а також сумнівна економічна доцільність нового газопроводу. Зокрема, навіть без будівництва «Північного потоку» існуючі газопроводи здатні забезпечувати поставки більших обсягів газу, ніж це передбачено в усіх діючих контрактах «Газпрому» на роки вперед. Економічний оглядач агентства Reuters Джейсон Буш зазначає, що економічні вигоди проекту далеко не очевидні. Прогнози споживання газу в Європі істотно різняться, і, до того ж, проблеми єврозони додають невизначеності. Відповідно, «Північний потік» завжди був настільки ж геополітичним проектом, наскільки економічним. «Морський маршрут йде в обхід України, даючи Росії перевагу у непростих переговорах із сусідом. Крім цього, чим менше російського газу йде територією України, тим спокійніше сплять європейські клієнти "Газпрому"».

Втім, «Газпром» зараз має багато проблем і без України. Великі клієнти повстають проти високих цін: за день до відкриття Північного потоку польська газова компанія PGNiG подала проти «Газпрому» позов до арбітражного суду, наполегливо вимагаючи значної знижки . До того ж «Газпром», складається враження, не зміг домовитися про постачання газу до Китаю. Тому «виникає питання: якщо" Газпрому "насилу вдається утримати існуючих клієнтів, як говорити про залучення нових, які потрібні йому для наповнення ще й" Північного потоку "». Дж.Буш також відзначає підвищення ролі Європейської Комісії у формуванні енергетичної політики ЄС, яка орієнтована на розвиток конкуренції. Якщо «Газпром» не зможе пристосуватися до нових реалій, тріумфально відкритий «Північний потік» виявиться просто непотрібним. «Газпром може переконатися в цьому на прикладі все тієї ж Україна, яка, побудувавши в 2002 р. нафтопровід Одеса-Броди, домоглася політичного успіху - отримала незалежний від російської Транснафти маршрут, але за 10 років так і не змогла знайти ресурси для його повноцінного завантаження».

Думки українських експертів у зв'язку з прокладанням нового газопроводу не містять майже нічого нового. Директор енергетичних програм центру «Номос» М. Гончар обмежився вказівкою на те, що 112 млрд кубометрів російського газу, що поставляються до Європи через Україну, складають удвічі більший обсяг, ніж загальна планова пропускна потужність "Північного потоку». До того ж, планові потужності російських газопроводів часто коригуються у бік зменшення. На його думку, проектна потужність газопроводу «Південний потік» (63 млрд кубометрів газу) навряд чи буде витримана. Свого часу для газопроводу «Ямал-Європа» планувалося побудувати дві гілки, але побудували одну. «Блакитний потік» експлуатується на половину потужності. Що стосується українського маршруту, його репутація в очах європейського споживача серйозно підірвана. Але це не означає, що обхідні маршрути, які пропонує «Газпром», стануть єдиною альтернативою для Європи. Зокрема, термінал для прийому зрідженого газу створюється в Польщі. У Роттердамі завершено будівництво терміналу з прийому скрапленого газу, розрахованого на 16 млрд кубометрів.

Колишній уповноважені президента В. Ющенка з міжнародних енергетичних питань Б. Соколовський звертає увагу на посилення інтересу до видобутку сланцевого газу як альтернативи російським постачанням, а також про розширення застосування енергозберігаючих технологій. На його думку, 1,5 млрд дол, які Україна отримує від транзиту російського газу своєю територією, не варті того, щоб боротися за нього «за будь-яку ціну» і заради його збереження йти на небезпечні політичні поступки.

Підводячи підсумок, доречно зазначити, що, з точки зору енергетичної безпеки, прокладка газопроводу вигідна, в першу чергу, Німеччині, яка отримує окремий і незалежний від інших країн і структур ЄС канал поставок. Що стосується України, її економічні втрати можуть істотно зрости лише після побудови другої черги газопроводу «Північний потік». Потенційна можливість повної відмови від використання української ГТС можлива лише у разі будівництва та виведення на повну проектну потужність обох обхідних газопроводів («Північного» та «Південного» потоків), які, зрозуміло, є надлишковими і тому потенційно нерентабельними проектами, орієнтованими на пріоритет досягнення політичних цілей і забезпечення замовленнями відповідних фірм та будівельних компаній. Слід також зазначити, що в разі побудови «Північного» та «Південного» потоків з максимальною пропускною здатністю, загальна потужність газотранспортних магістралей буде більш, ніж удвічі перевищувати потреби європейського ринку в постачаннях газу з Росії і Центральної Азії.